Конспект уроку: Психологічно переконливе розкриття внутрішнього стану людини в новелі Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Поетика імпресіонізму.

09.09.2018
1610 переглядів
Клас: 10 клас
Автор: Гарбар Наталія Олегівна (учитель української мови і літератури Бориспільської вечірньої школи)
Тема уроку
Психологічно переконливе розкриття внутрішнього стану людини в новелі Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Поетика імпресіонізму.
Мета уроку:

Навчальна мета: визначити властивості імпресіоністичного стилю М. Коцюбинського, допомогти розібратися в  своєрідній образній системі; із ’ясувати причини настрою ліричного героя, його подібність із  автором.

Розвивальна мета: удосконалити уміння  школярів  логічно висловлювати власні  думки, крізь  виразне читання донести до них красу мови твору.

Виховна мета: виховати кохання  і шану  до природи рідного краю; подати десятикласникам ще один спосіб психологічної, фізіологічної розрядки (спілкування із  природою наодинці).

Тип уроку:
урок засвоєння нових знань
Терміни і поняття:

Обладнання і матеріали: текст новели; завдання для письмової самостійної роботи; схематичне розташування дійових осіб.

Хід уроку
Організаційний момент
Актуалізація опорних знань та перевірка домашнього завдання

Бесіда з учнями.

  1. Розкажіть про формування характеру, освіт, естетичні й культурні смаки письменника?
  2. Який твір називають новелою?
  3. Які ви знаєте різновиди новел?
  4. Які особливості новели як жанру?
  5. Як ви поясните зміст новели «Intermezzo»? Її назву?
     
Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

У  хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи.

М. Коцюбинський

Основна частина уроку

Що означав для М. Коцюбинського1908 рік?

На цей період припадає дуже багато  важливих подій, приємних й  не надзвичайно  приємних для письменника. В  Чернігові було створено «Просвіту», котру  очолив Михайло Михайлович. Культурно – освітня роботу  товариства занепокоїла губернатора й жандармів, що спричинило звинувачення у  революційній пропаганді. Особливо загострилися відносини  з  владою затим , як Коцюбинський виступив з  відкритим протестом проти чорносотенно – патріотичних заяв учасників 14 археологічного із ’їзду у  Чернігові. Наслідком цього стало виключення Коцюбинського із  складу «Просвіти», що відгукнулися болем в  серці митця. На жаль, він не мав змогу  повністю присвятити себе улюбленому заняттю—літературі. У  одному із  листів він писав: Максимальна  драма мого життя—це неможливість присвятити себе цілком літературі, адже  вона, як відомо, не лише  не визначає  матеріально, а і  вимагає ще видатків».

Підступні хвороби, котрі  здавна підточували організм, давали усе  більше про себе знати. Очевидці згадували, що він танув, як свічка. Необхідність витрачати кошти на ліки, на оздоровчі поїздки дратувала Коцюбинського. Імовірно, найдраматичнішим моментом цього періоду була внутрішня трагедія письменника, спричинена коханням до Олександри Аплаксіної. Сімейні відносини  із  Вірою Дейшою були надзвичайно  натягнутими. Тільки  діти на давали Коцюбинському розірвати шлюб.

О. Аплаксіна так писала про цей період: Лише  Михайло Михайлович став іншим: зараз  він практично  не сміявся, був завжди замислений, часто мовчав. Припинилося його кумедне пустування в процесі  прогулянок, зникли його невичерпні раніше веселощі».

П’ять найсуттєвіших причин тією силою були, котра  розбила життя письменника, зробила його нестерпним. Саме тому  перше «Я»— найтемніше, адже  воно відтворює  стан душі письменника до поїздки у  Кононівну; друге «Я»—світліше, оскільки воно символізує душу митця у  перші дні відпочинку; третє «Я»—чисте, світле, здатне знов йти до людей, оскільки «струни натягнуті», це той настрій, із  яким Коцюбинський покидав дивовижний куточок, повертаючись в  жорстоку реальність.

Усамітненість у Коновці 1908 рік

 

постійний нагляд жандармів,   обшуки в квартирі

 

виключення зі складу «Просвіти» разом з дружиною

 

численні хвороби шматували тіло

 

брак коштів на лікування та професійне заняття

літературою

 

конфлікт з дружиною і бажання одружитися з

Аплаксіною

 

«Читаю большую книгу природы, и никогда не научусь кое-чему, буду писать с тех пор, как я очутился полном уединении—чувствую, как я страшно устал душою. Не физическая усталость, а душевная. Не хочется видеть людей, вести разговоры. Хочется сбросить с себя всю волну людской грязи, которая незаметно заливала твоё сердце, хочется очистится и отдохнуть…»

(Із  листа Коцюбинського до Аплаксіної)

Усе це водночас узяте й  виснажило Коцюбинського, котрий  радо відгукується на пропозицію відносно  відпочинку на лоні природи, наслідком котрого  й  стало написання твору «Intermezzo».

Відома американська дослідниця О. Черненко у  літературознавчій праці, присвяченій Коцюбинському, зауважила: «Космічна самотність людини наповнює її щастям, адже  самотність надає  їй відчути, що вона інтегральна, а разом з тим  індивідуальна частка  космічних сфер».

Бесіда 

  1. Чи  можна самотність вважати ліками для душі?
  2. Котрі  методи використовуєте ви, коли хочете зняти напругу, скинути власну  втому?
  3. Окремі  молоді люди звертаються в  таких випадках до алкоголю і наркотиків.
  4. Чи  можна отже  відпочити, відновити власні  сили?

Письмове завдання.

Двоє школярів  (за бажанням) здійснюють  письмове завдання:

Зіставте із  твором М. Коцюбинського «Intermezzo» слова Ф. Достоєвського, прокоментуйте їх: «Я понял что кроме лишения свободы, кроме вынужденной работы, у  каторжной жизни есть ещё одна мука, чуть ли не сильнейшая, чем усе  другие. Это вынужденное общее сожительство».

Бесіда

  1. Як ви розумієте зміст метафори «залізна рука міста»?
  2. Чи вдалося б ліричному героєві відпочити в  межах міста?
  3. В  місті панує закон, суть котрого  заключається  у  одному слові— потрібно », як ви це розумієте?
  4. Кому заздрить герой? (Планетам) Або  можна побудувати життя так, аби слово потрібно » збігалося із  «хочу»?
  5. Чи можна провести паралель поміж  ліричним героєм й  вівчарками?
  6. Кононівські поля показані саме в  червні. Чому?
  7. Чому спів жайворонка оцінювався в  героя із  арфою?
  8. Дуже багато  критиків говорило про Коцюбинського як про сонцепоклонника. 
  9. Чи можете ви підтвердити цю думку?
  10. Остання дійова особа, із  якою зустрівся головний герой є Людське горе. Або  готовий він до даної  зустрічі7
  11. Що символізує в  творі оця  дійова особа?
  12. Оскільки у  творі є дійові особи, то зобов'язана бути сцена. Що ж виступає сценою? (Це душа ліричного героя, із  її болем й радощами, із  утомою й  надією, вірою у  перемогу світлих ідеалів).

У творі «Intermezzo» яскраво простежується здатність Коцюбинського «видобувати» з  буденних й  звичайних предметів несподівані властивості і риси. Письменник вловивши мить, розгортав її дуже великим  планом й  знаходив в  ній нові оригінальні шляхи до художнього суті . А це є характерною рисою такого напрямку, як імпресіонізм.

(Визначення школярі  занотовують в  словничок літературних термінів).

Імпресіонізм з  франц. «враження») — напрям в  літературі кінця ХІХ ст. — поч. ХХ ст., представники котрого  прагнули відтворити реальний світ в  його рухливості і мінливості, передати власні  враження від нього.

 

Закріплення знань і вмінь

Бесіда

  1. Чи можна назвати «Intermezzo» автобіографічним твором? 
  2. Які факти дають можливість назвати твір  імпресіоністичним?
  3. Чому саме такі дійові особи допомагають письменнику передати свої думки, враження почуття?
Підведення підсумків
Надання домашнього завдання

1. Прочитати повість «Тіні забутих предків».
2. Підготувати повідомлення «Історія створення повісті» (один учень).

Коментарі ( 0 )

Залишити коментар

ГДЗ з української літератури

Підписатися на оновлення

Залиште свою едектронну адресу, щоб отримувати останні новини та оновлення на сайті yrok.net

Всі права захищено.

Копіювання матеріалів без зміни заборонено.

При використанні матеріалів обов'язкова наявність активоного посилання (не закритого для індексування пошуковими системами) на джерело.