Конспект уроку: Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина

Привітання учителя й учнів. Перевірка готовності. Перевірка присутніх

Робота біля дошки.

Записати речення. У кожному з речень підкреслити головні члени речення.

Без матері і сонце не гріє.  Дякуй матері за науку. Мати сама не з’їсть, а дітей нагодує. Добре дитя не потребує биття. І найбільші люди мали малу колиску.

Народна творчість.

Повідомлення учням класу теми та мети поточного уроку

Робота з підручником.

(«Рідна мова. Підручник для 5 кл.» /Г.Р.Передрій, Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова, Я.І.Остаф. – К.: Освіта, 1996.)

Виконання  вправи 158 (усно).

Опрацювання теоретичного матеріалу (стор. 63).

Опрацювання теоретичного матеріалу (стор. 65).

Виконання вправи 163 (усно).

Опрацювання теоретичного матеріалу  (с. 66).

 Виконання вправи 166 (ІІ, усно).

Опрацювання  таблиці.

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Робота з підручником. Виконання вправи 159 (усно).

Робота біля дошки.

Записати речення. У кожному з речень визначити  та підкреслити граматичну основу. Вказати  другорядні члени речення (усно).

Хліб з неба не падає. Без діла псується сила. Правда завжди наверх спливає. Порожній посуд здаля дзвенить. Добрий пастух своє стадо не покине.

Народна творчість.

Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити додатки.

І. Без верби й калини немає України. У мами її діти найкращі. Не бажай синові багатства, а бажай розуму. За науку цілуй батька й матір у руку.

ІІ. Заєць спить, та очей не жмурить. Зайця ноги носять, вовка зуби годують. Спіймав зайця за хвіст. Видно зайця по вухах. Тягли ведмедя до меду та урвали вуха, тягли ведмедя від меду та урвали хвіст.

Народна творчість.

Переписати прислів’я, уставляючи на місці крапок вибрані з довідки  слова. У записаних реченнях підкреслити  додатки.

Кожний Іван має свій … . Без нашого … вода не освятиться. Без … порожня хата.  Цікавій Варварі … одірвали. Не лякай … морем. Кожна жаба своє … хвалить. Танцювала риба з … , а петрушка з … , а цибуля з … , а дівчина з козаком!

Народна творчість.

Довідка.

План. Гриця. Кіндрата. Носа. Щуку. Болото. Раком, пастернаком, часником.

Творча робота. Скласти й записати речення, у яких подані іменники виступали б то підметом, то додатком. 

Слово, стіл, Вітчизна.

Пояснювальний диктант. 

Підкреслити додатки, визначити, якими частинами мови їх виражено. 

І. Вітер колише трави шовкові. (П.Тичина.) Вітер коси розплітає у зорі.  Вечір в небі розкидає янтарі. (В.Сосюра.) Ніжність мені подарувала верба. (Б.Олійник.) Нічка крила опустила, ліс і поле полонила. (Г.Донець.) Душа тужить за просторами степу (О. Гончар). У фіалок очі сині закохався я. (В.Сосюра.) Любить людей мене навчила мати і рідну землю… (В.Симоненко).

ІІ. Знову наш малий Микола став збиратися до школи. Олівця поклав він в сумку, книги, ручку, зошит, гумку, м’яч, перо, граблі, подушку, пиріжок, м’яку пампушку, ще стільця, стола і парту, і географічну карту.  Сів Микола, дума думку: «Чи усе поклав у сумку?» (За Н.Кир’ян.) А чи чули ви про зайця, що нічого не боявся? Лиш боявся він лисиці, а у темряві копиці, ще з рушницями людей і малесеньких дітей. Ще боявся він хрущів, ще шипшинових кущів, ще корови та сови, ще високої трави. (Л.Талалай.) 

Робота з підручником. («Рідна мова. Підручник для 5 кл.» /Г.Р.Передрій, Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова, Я.І.Остаф. – К.: Освіта, 1996.)

Виконання вправи 160 (ІІ, ІІІ, письмово).

Прочитати.. Два  словосполучення увести до самостійно складених речень. Складені речення записати, підкреслити в них додатки.

Пробачте (кому?) мені                                         завдати (чого?) шкоди, жалю

болить (кому?) мені                                             зазнати (чого?) невдачі

дотримати (чого?) слова                                     зрадити (кого? що?) людину

оволодіти (чим?) знаннями                                 ігнорувати (кого? що?) пораду

опанувати (кого? що?) мову                                учитися (чого?) ремесла, мови

Словник.

Ігнорувати – нехтувати, навмисне не помічати, не звертати уваги.

Робота  біля дошки. 

Записати речення. Визначити головні й другорядні члени речення. Підкреслити граматичні основи, додатки та означення. З’ясувати, якими частинами мови виражено означення.

Блакить мою душу обвіяла. (П.Тичина.) Підносяться до світла і добра мої думки. (Д.Павличко.) Правічну думу думають ліси.  Зронило сонце бурштинову краплю. (Л.Костенко.) І найменший волос свою тінь кидає. З однієї квітки бере бджола мед і змія яд. (Народна творчість.).

Переписати, вставляючи на місці крапок пропущені букви. Визначити та підкреслити в реченнях означення. 

І. Запізніле бабине літо ткало свої х..мерні візерунки. Його прозоре павутиння чіплялося за посіріле ст..бло пол..ну. 

За  В.Кулаковським.

ІІ. Над в..сняним полем буйний віт..р віє. Молодий хазяїн пше..ниченьку сіє.  Ой виорю я ниву ш..рокую та посію хмелю в..сокого. Як нароблю пива соло..кого, то  зб..ру  родину в..ликую. 

Народна творчість.

Прочитати, на місці крапок уставляючи дібрані з довідок означення. З’ясувати,  якими частинами мови їх виражено.

На Дніпрі я мав  …  куточок. Тут я любив вудити рибу.  Навколо росли  осики і … верби. Далі йшов … дубняк. Місцями траплялись … берези, … груші.  Дерева відбивались у … воді, … глибині річки.  Берег заріс … кущами верболозу. На … березі  лежали … луки.

Скільки разів я захоплювався … красою … ранку! Скільки через це я прогавив .. рибин і … рибок! Як же я люблю  красу   … ранків, що розпочинаються … співом! Як люблю ці … дні…

За О.Копиленком.

Довідка.

Затишний (свій); похилі (кучеряві); густий; білокорі (стрункі); дикі; прозорій (блискучій); зеленій; буйними;  другому (протилежному); рівні; невимовною; осіннього; великих; дрібних; теплих; пташиним; осінні.

Переписати. У реченнях  підкреслити обставини. Скориставшись таблицею “Другорядні члени речення” (с. 67), визначити, що означає кожна з обставин.

Тече вода з-під явора, яром на долину. А журавлі летять собі додому ключами. (Т. Шевченко). На хаті спросоння клацнув дзьобом лелека. (М. Стельмах). Осика раз у раз зітхає. Осика сонно шелестить… (П.Тичина.) Щодня в подвір’я наше заліта упертий дятел. (М.Рильський.) Погляд твій палає від погорди. (Леся Українка). Береза спалахне свічею у потемнілому гаю. І місяць золоту кирею на неї зодягне свою. (Є. Гуцало.)

• прочитати параграф,
• дати відповідь на запитання,
• інше.