Конспект уроку: Інтимна лірика як спонука до роздумів про суть кохання. Її сповідальність. Пейзажна й філософська лірика. Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах “Маруся Чурай”. ТЛ: роман у віршах

На минулому уроці ми із вами розпочали знайомство із творчістю Ліни Костенко. Удома ви обов'язані були підготувати міні-проект "Гармонія через тугу дисонансів" або ж написати листа поетесі. Давайте переглянемо ваші проекти і почуємо декілька листів.

1. Захист міні-проектів школярами (3-4 проекти).
2. Слухання листів, написаних Ліні Костенко школярами (2-3 листи).
3. Слухання віршів, раніше вивчених напам’ять за вибором школярів (4-5 поезій).
4. Оцінювання виконаних робіт школярами класу.

Поміж імен сучасних українських літераторів ім`я Ліни Костенко сприймається по-особливому. Її життя стало синонімом унікальної творчої біографії,взірцем боротьби із тоталітарною системою, вивищенням над сірістю, примітивністю, пристосуванством.

На цьому уроці ми познайомимося із інтимною, пейзажною й філософською лірикою Ліни Костенко, у котрій чується бунт проти стандартизації, спрощення, примітивізації людини, визначимо головні причини її творчості й художні властивості поезії.

В Ліни Костенко нема плакатних патріотичних віршів, нема гасел, не часто вживається навіть слово "Україна". Й у той же час в підтексті практично усяка поезія даної авторки є високо духовною й патріотичною. У.Базилевський із цього приводу підкреслює: "Ліна Костенко із тих поетів, котрі можу через вселюдське бачити національне, а через національне прозирати вселюдське, її сюжети повсякчас мають другий вимір й уже цим рішуче спростовують погляд на історію як на іконостас". Це стосується й віршів про славетних митців, історичних осіб, й поезій, де яскраво проявляється громадянська позиція Ліни Костенко як виразника опозиції існуючому тоталітарному режимові.

Проблема мови в творчості Ліни Костенко звучить на особливих регістрах. Нема набридливих штампів про красу слів, про милозвучність, є обґрунтована і добре зведена оборона святині, є чітка вимога:

Я вам цей борг ні в який час не залишу.

В. і так вже, як прокляті, у боргах.

Віддайте мені дощ. Віддайте мені тишу.

Віддайте мені ліс й річечку у лугах.

Віддайте мені сад й зірку вечорову.

Й у полі сіяча, й вдячну щедрість нив.

Віддайте мені усе. Віддайте мені мову,

Якою мій народ мене благословив.

Яким чином для Тараса Шевченка і Лесі Українки, для Ліни Костенко досить важливою й актуальною стає проблема служіння митця народові. Афористичні рядки багатьох віршів підкреслюють, що поет мусить бути свідомим не лише власного призначення, а і власної страдницької долі і навіть невдячності суспільства, у котрому живе, сучасників, для котрих сусідство із генієм надзвичайно клопітне і не особливо для них бажане, адже небезпечне крізь протистояння співця владі.

Однак поет природний, як природа.

Од фальші у нього слово заболить.

("Навіщо ж декламація? Усе значно...")

Поезія – це повсякчас неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі.

("Страшні слова, коли вони мовчать")

Аналіз творчості

Ключові причини:

1. історія українського народу;
2. єднання людини із природою;
3. філософічність буття;
4. тема поета і поезії;
5. тема любов;
6. тема війни;
7. тема творчої праці;
8. тема моралі.

Прослуховування поезії Ліни Костенко, визначення школярами виду лірики й теми віршу "Життя іде й усе без коректур"

Слово "коректура" означає "правка". Поетеса підкреслює, що життя людини пишеться без чернетки, що в минулому уже неможливо щось змінити.

Ліна Костенко на власному досвіді пересвідчилась в існуванні багатьох пасток, котрі накладала на душу і совість поета тоталітарна система. Оця авторка вистояла там, де інші не зуміли. Інструкції згори були вичерпно однозначні, як вартовим державного кордону: пильнувати, пильнувати, пильнувати! Й наші доблесні видавничі чиновники із самовідданістю стражів державних кордонів пильнували й пильнували. Звичайно, були із-поміж них й люди без церберських синдромів, люди, щиро зацікавлені, щоб книги Ліни Костенко не калічилися, а прийшли до читача такими, як вони написалися, однак що вони були спроможні вдіяти - система повсякчас сильніша за людину. Вірш "Мимовільний парафраз" написаний від імені тоталітарної системи:

1. Чи можна їх назвати крилатим висловом? Чому?
2. Яким чином ви розумієте 2 останні рядки?
3. Якою мірою оця пересторога стосується митців?
4. Чи спроможний така думка бути певною пересторогою? Якою саме?

Поет, не дорожи любовію народной,

адже не народ надає тобі чини.

Кому потрібен дар твій благородний?

На кожен случай оду сочини.

Пиши про честь й совість, а при етом

Вмочи власне перо в каламуть.

Ну, словом, так. Поет, не будь поетом.

Тобі за ето ордена дадуть.

1. Чи оправданий суржик в цьому творі?
2. Котрих митців підтримувала і леліяла тоталітарна система?
3. Котрих творів від них вимагала?
4. Яким чином про це сказано в вірші?

Є вірші - квіти. Вірші - дуби.

Є іграшки вірші, є рани.

Є повелителі й раби.

Й вірші є каторжани.

Через мури у'язниць,

по тернах лихоліть

Йдуть, йдуть по етапу століть...

1. Якщо ні, то чому?
2. Якщо так, обґрунтуйте власну відповідь й постарайтеся навести приклади творів, котрі відповідають такій класифікації?
3. Чи згодні ви із думкою Ліни Костенко про такий поділ віршів?

Робота у групах із підручником

Й група: філософська лірика, її лейтмотиви, образи;

І. група: пейзажна лірика, її властивості;

ІІІ група: інтимна лірика, її емоційне багатство.

1. Вивчити напам’ять й проаналізувати одну із поезій Ліни Костенко.
2. Прочитати роман в віршах "Маруся Чурай"
3. Дібрати знамениті картини, зображення й пісні Марусі Чурай (за бажанням)