Конспект уроку: Леся Українка. Огляд життя і творчості

У звичайному житті вона – слабосила дівчина. В  літературі – титан духу, «дочка Прометея». Хто ж вона, Лариса Петрівна Косач, знана в усьому  світі як Леся Українка? Чому усіх  й  досі хвилює її творчість, є актуальною у  наші дні? Де черпала сили оця  хвороблива, слабка фізично й  незламна духом жінка? Яким було її життя? Саме про це ми й  говоритимемо на сьогоднішньому уроці.

Епіграф  (Слайд)
                    Так, я  буду  крізь  сльози  сміятись,
                    Серед  лиха співати пісні,
                    Без  надії  таки  сподіватись,
                    Буду  жити! Геть  думи  сумні!

Колись давно Л Українка написала ці рядки. Спробуйте лише  за ними охарактеризувати людину, котра  є їх автором. Котра  вона?

А  зараз  пригадаймо  вірш Л.У  «Як  дитиною  бувало…»

Саме ці рядки, на мою думку, найповніше розкривають характер поетеси. Ще змалечку вона була гордою, незламною, людиною, котра  має свої  погляди на життя й  може  їх відстоювати словом й  ділом.

Бесіда:

1. Що ще ви знаєте про неї?
2. Чи можна говорити, що Л У. здійснила життєвий подвиг? Аргументуйте власну  відповідь.
3. Що за  її твори пам’ятаєте з  попередніх класів? («Мрії», «Тиша морська», Яким чином  дитиною, бувало…»)
    

Іван Франко писав в  статті про Лесю Українку: «Від часу Шевченкового «Поховайте і вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого і поетичного слова, як з  уст сеї слабосилої, хворої дівчини». І.  ще: «Її поезія – то огнисте оскарження того гніту сваволі, під яким стогне Україна». Сама поетеса говорила: (Слайд)

Хто  вам  сказав, що  я  слабка,
Що  я  корюся  долі?
Хіба  тремтить  моя  рука?
Чи  пісня  й  думка  кволі?

Леся Українка цілком й  повністю усвідомлювала високу місію митця – давати надію зневіреним, підтримувати у  них силу духу, кликати до гідного людини життя:

Я  на  гору  круту, крем’яную
Буду  камінь  важкий  піднімать.
І, несучи  вагу  ту  страшную,
Буду  пісню  веселу  співать.

Незвичайна, особлива жінка Леся Українка мала різнобічну художню обдарованість, неабияку уяву. (Слайд)

«Юрба постатей  не надає  мені спати по ночах, мучить, як нова недуга» - писала поетеса до Л. Старицької-Черняхівської. В надзвичайно  ранньому віці вона виявила схильність до музики. Незаперечний факт: володіла абсолютним музичним слухом (рідкісним хистом) й  усе  життя тяглася до музики. Зізнавалася, що, напевне, із  неї вийшов би досконаліший музика, ніж поет (якби не жорстокість долі). Насправді, в  9 років Лариса Косач на фортепіано уже  грає із  школи» ( за словами матері). Однак  у  11 років із ’явилася припухлість на лівій руці, рука боліла, й  це заважало грати на фортепіано»; в  12 років – операція кисті лівої руки, видалення кісточок, вражених туберкульозом.

Окремі  рухи даної  руки залишилися обмежені, однак  усе  ж Леся зовсім добре буда спроможна  нею усе  робити, навіть грати на фортепіано. ЇЇ музику було безмежно  приємно слухати, далеко приємніше, ніж багатьох блискучих техніків – віртуозів… Грала так найбільш часто вечорами, - без світла, у  темряві, коли не надзвичайно  хто слухав, - власні  імпровізації, - згадувала сестра письменниці Ольга. – Своє , імпровізації, а не зафіксовані композиції, адже  всякий раз це було щось інше. Це була наче не музика, а розмова…» .

«Леся була озброєна ще однією галуззю мистецтва – вона гарно малювала. – згадувала Оксана Стешенко. - Я часто бачила, як Леся вимальовувала різноманітні  взірці народної творчості. На Великдень повсякчас розписувала писанки, головним чином  квітами, котрі  вона безмежно  любила. Її писанки були ніжні, тендітні, без яскравих барв. Часом  малювала вона на яєчках й  ніжні арабески власного  свого  витвору». Окрім  давнього потягу до студій із  малювання, Леся уже  із  9 років надзвичайно  гарно вишиває, спроможний  навіть виготовляти мережки.

Окрім усього  поетеса займалася і  багатьма практичними справами: (Слайд):

1. У 18 років організувала гурток молоді, котрий  займався перекладом кращих творів світової літератури українською мовою.
2. В  19 років написала для молодшої сестри книжку «Стародавня історія східних народів», котру у  1918-му було видано як підручник для національної школи.
3. Матеріально підтримувала революційно – демократичну молодь.
4. Записувала одночасно  з  чоловіком спів кобзарів на фонограф.
5. Будучи добре обізнаною із  музичним письмом, збирала й  записувала фольклор. Приймала  участь в  відкритті у  Полтаві пам’ятника Івану Котляревському, написала посвяту «На столітній ювілей української літератури».

Та усе  ж справою її життя, інтересом , покликанням й  божим даром була поезія. (Слайд)

Як  я умру, на світі  запалає
Покинутий  вогонь  моїх  пісень,
І  стримуваний  пломінь  засіяє,
Вночі  запалений, горітиме  удень. 

Першим художнім твором Лесі уважається  поезія «Надія», присвячена рідній тітці Олені, котру  заарештували за проти імперську роботу . В  1884 році львівський журнал «Зоря» надрукував вірш юної авторки «Конвалія». В  Львові за сприяння Івана Франка вийшла 1-ша  Лесина книга віршів «На крилах пісень» (березень 1893). 

1. друга поетична збірка «Думи й  мрії» (1899);
2. поставлено на сцені драму Лесі «Блакитна троянда» (1909);
3. опубліковано патріотичний твір «Бояриня» (1910). (Слайд)

Провідними мотивами поетичної творчості Лесі Українки були романтичність, волелюбність, оптимізм, переплетіння мрії й  дійсності, гармонійне єднання людини із  природою, людське щастя. (Слайд)

Сьогодні про життєвий подвиг Лесі Українки пам’ятають не тільки у  Україні, а і  далеко за її межами. Створено музеї, котрі розповідають про життя й  творчість поетеси, споруджено пам’ятники, котрі  нагадують нащадкам про силу волі й  прагнення до боротьби великої доньки українського народу.

Робота із  підручником. (Прочитати статтю підручника про життєвий й  творчий шлях поетеси).

Поєднайте непоєднуване у  житті Лесі Українки. (Слайд)

1. Сила – Слабкість, Чоловіки – Жінки, Невідвідування школи – Висока освіченість.

2. Скласти сенкан про Лесю Українку. (Слайд)

Незакінчене  речення.

Я  зрозумів (зрозуміла), що  Леся  Українка…   (Слайд)
 

1. Розказувати  про Л. Українку

2. Виписати рядки із  поезій, котрі  здалися найцікавішими, найкрасивішими, наймудрішими, прокоментувати їх. (Слайд)