Конспект уроку: Інтимна лірика як спонука до роздумів про суть кохання. Її сповідальність. Пейзажна й філософська лірика. Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах “Маруся Чурай”. ТЛ: роман у віршах

Індивідуальна робота школярів із картками (3 школярі)

1. проаналізувати вивчену напам’ять поезію за схемою аналізу ліричного твору,
2. визначити причини лірики Ліни Костенко;

Усне опитування:

1. Що вразило вас в житті й творчості Ліни Костенко?
2. Яким чином можна зрозуміти рядки поетеси: "Що доля нелегка – у цім користь є своя. Блаженний сон душі мистецтву не сприяє?"
3. Назвіть ключові теми і причини лірики Л. Костенко.
4. У чому проявилися красота й велич її інтимної лірики?

Прилучився до вічності. Зараз не страшно й помирати. Я стільки років ждав на твір в сучасній українській літературі, про котрий був спроможний би сказати, що це стане класикою.

Михайло Доланго

Ось подібні слова про літературний твір "Маруся Чурай".

Роман, що декілька разів повертали авторці, шість років не допускаючи до друку; що вийшов восьмитисячним, а крізь 3 роки – стотисячним накладом, й усе ж переписувався від руки; що відшукати в вільному продажі було надзвичайно тяжко, практично неможливо; що, врешті, приніс авторці в 1987 році Державну премію УРСР імені Тараса Шевченка (Шевченківська премія) й Міжнародну премію імені Петрарки.

Порівняйте 2 визначення:

Роман в віршах — це немала форма ліро-епічного жанру, для котрого особливі:

1. присутність розгорнутого сюжету (декілька сюжет­них ліній);
2. використовування ліричних й епічних засобів в відтворенні дійсності;
3. розкриття внутрішнього стану героїв;
4. виразне й багатогранне окреслення характерів;
5. присутність ліричного героя;
6. віршована мова.

Роман в віршах – різновид змішаного жанру, котрому властиво:

1. багатопроблемність;
2. поєднання епічного і ліричного начал;
3. дія, як правило, концентрується довкола долі одного або декількох головних героїв.

Аналіз художнього твору, застосовуючи:

1. мультимедійну презентацію до уроку;
2. підручник із української літератури;
3. текст роману.

Фольклорна основа

Про те, що це не видумана, а реальна постать, свідчив ще знавець літератури і фольклору М.Владіміров, а О.Шкляревський написав й опублікував в 1877 році у журналі "Пчела" у Петербурзі розвідку-нарис. Окремі легенди і свідчення дають змогу майже визначити роком народження Чураївни 1625. Вважають, що Маруся була дочкою козацького старшини, урядника полтавського добровільного козачого полку Гордія й полтавської трудівниці Горпини. В процесі сварки із шляхтичем, котрий довго й підло знущався

над людьми, не минав нагоди довести українцям, що вони "бидло", батько Марусі вихопив шаблю, вбив напасника, а сам врятувався від несправедливого польського суду, котрий би навіть не став розбиратися, хто був винен, тим, що втік на Запорізьку Січ й пристав до нереєстрового козацтва. В процесі козацько-селянського повстання в битві під Кумейками в 1637 році Гордій Чурай водночас із й гетьманом Павлюком втрапив в полон до польського гетьмана Потоцького й був страчений в Варшаві як один із лідерів визвольної боротьби.

Маючи чудовий голос й ліричну душу (дівчині приписують більше двадцять народних пісень), Маруся кохала козацького сина Гриця Бобренка. Фольклорист О.Шкляревський описав портрет Марусі Чурай, котрий висів на стіні в діда славетного українського письменника Г.Квітки-Основ'яненка й нібито був змальований із натури: "Маруся була справжня красуня й у суто малоросійському стилі: дрібненька (себто, невелика на зріст, трішки худорлявенька, мініатюрно складена), струнка, як струна, із крихітним, однак рельєфно окресленим під тонкою білою вишитою сорочкою бюстиком, із маленькими ручками й ніженьками, із привітним виразом ласкавого, матового кольору, засмаглого личка, на котрому виступав рум'янець, із карими очима й густими бровами й довгими віями... Голівку дівчини покривало розкішне, чорне як смола, волосся, заплетене позаду у густу широку косу до колін. Чарівність дівчини довершував крихітний ротик із білими, як перламутр, зубками й, мов червоний мак, рожевими губками... Однак при цьому в Марусі було круте, трішки випукле гладеньке, сухе чоло й трішки дугоподібний, енергійний, із горбинкою ніс". На основі цього опису власну картину намалював художник Самусєв. Прекрасний портрет Марусі Чурай створила теж українська художниця Ф.Матвієнко. Співачка намальована у пишному національному одязі на тлі розкішної української природи, поміж квітів й червоних кетягів калини, над якими літають пташки.

Деякий час Маруся й Гриць зустрічалися і щиро любилися. Однак заради багатства і за підказкою матері вдовин син посватав дочку осаули Вишняка Галю. Із розпачу і образи Маруся отруїла Гриця, а в своєму злочині в процесі похорону призналася словами пісні "Ой не ходи, Грицю...". Безперечно, якщо таке відбулося дійсно, судова справа мусила бути зафіксована у архівних документах, однак вони не збереглися крізь пожежу в Полтаві у 1658 році, коли місто згоріло дощенту. В радянські часи Іван Хоменко, розшукуючи матеріал для власного твору "Маруся Чурай", знайшов в бібліотеці АН УРСР цікавий документ - текст вироку полтавській піснетворці.

В нарисі про Чураївну О.Шкляревеький підкреслює, що коли в день страти Марусі на майдані зібрався великий натовп й 2 кати витягли на поміст практично непритомну дівчину. Іван Іскра на коні прорвався до місця страти й встиг вручити універсал Б.Хмельницького, яким гетьман відмінив вирок полтавського суду і дарував життя славетній співачці.

Історична основа

До образу Марусі Чурай в літературі митці зверталися надзвичайно часто. Згадаймо історичну повість російського письменника О.Шаховського "Маруся -малоросійська Сафо", драми українських митців Г.Бораковського "Маруся Чурай - українська піснетворка", М.Кропивницького "Дай серцю волю - заведе у неволю", М.Старицького "Ой не ходи, Грицю", поеми Л.Боровиковського "Чарівниця", С.Руданського "Розмай", драматичну поему У.Самійленка "Чураївна", повість О.Кобилянської "В неділю рано зілля копала"...

І у всіх оцих творах розглядався виключно любовний аспект драми життя легендарної співачки, що, безперечно, занижувало її історичну значення для нації й рідного краю як співця й зовсім не давало змоги показати історичне тло, розорену поляками, однак не скорену і готову до боротьби під булавою Б.Хмельницького Україну. Ліна Костенко, поставивши у центр власного історичного полотна легендарну дівчину, заговорила ����айперше не про любов, а про насущні проблеми власної нації й держави. Про "Марусю Чурай" Ліни Костенко Й.Дзюба найвищої думки: "Маруся Чурай" пригадує класичний архітектурний ансамбль, що втілює великий план, велику ідею. Поетичний матеріал розгортається "сам з себе" за законом внутрішньої необхідності і зовнішньої доцільності, а цілість дає усякій частині вищого роль. Він живе наскрізною симфонічною взаємопов'язаністю".

Михайло Слабошпицький також ставить історичний роман Ліни Костенко на перше місце не лише у її творчості, а і поміж українських творів XX вік: "Маруся Чурай" Ліни Костенко - не просто наша обікрадена і поганьблена історія, не лише художня енциклопедія життя українського народу центра XVII вік. Це - історія, котра осмислює саму себе, мисляча історія. Це - партитура вічних мотивів духовного буття народу... Чи і потрібно казати про те, котрої неймовірної популярності зажив цей роман в нас лише за одне десятиліття літературного життя! Мені може здатися, якщо у національному письменстві є подібні твори, озна��ає, воно не безнадійне, й не безнадійна доля того слова - воно виживе й вистоїть в цьому складному і трагічному світі, котрий не має сентиментів до ні одного народу"

Жанр, сюжет, композиція

Жанр - історичний роман в віршах. Твір - це енциклопедія життя українців

XVII ст., показавши драму окремої особистості, поетеса показала трагедію цілого народу, висвітлила болі сучасного покоління, його страх перед майбутнім. Колізія - кохання, зрада, смерть.

Властивості сюжету - в початку твору - розв'язка, що єднає його із новелою. Дві сюжетні лінії: особиста трагедія Марусі Чурай й історична -трагедія всього народу, причому для Марусі особисте зламане життя - болючий факт, однак не така катастрофа, як доля України у добу Руїни. А це надає право стверджувати, що Маруся - узагальнюючий символічний постать України:

Оця дівчина не просто так, Маруся,

Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа.

Композиція. Роман побудований із дев'яти розділів, всякий із котрих має добре продуману назву. Твір розпочинається фактично з розв'язки, причому несподіваної й страшної, крізь що тяжіє до новелістичного жанру, а розміщення частин композиції в нехронологічному порядку лише збільшує напругу і загострює цікавість.

Теми й проблематика твору

1. Україна постійно мала й героїв (Хмельницький, Остряниця, Наливайко,
   Павлюк) й зрадників (Ярема Вишневецький).
2. "Страшний руйнатор України, Упир із холодними очима..." Чи міркував Байда про такого внука, Що зрадить славу прадіда власного? До речі, ми звикли, що зрадник - слабкодухий. А Ярема був слабкодухим?
3. Невміння існувати поруч для 2-х народів обернулося трагедією. Пушкар під
   час облоги написав звернення: "Панове! В. й ми - це рівні 2 народи. Невже Ліна Костенко не патріотка?"
4. Війна проти поляків була всенародною.
5. Роман Ліни Костенко пронизує ідея незнищенності українського народу, для котрого духовні й загальнолюдські цінності важливіші, ніж матеріальні й особисті.
6. Маруся не спроможний бути щасливою, оскільки вона - символ України. Після особистої трагедії мовби піднімається над власним життям й бачить катастрофічне становище України.

Ліна Костенко намагається довести, що гармонія поміж закоханими можлива лиш за умови: духовне + матеріальне.

Слухання уривків із роману (аудіозапис)

Бесіда

Чи такою ви уявляли Марусю Чурай?

Яким чином ви думаєте, у котрий період життя зобразив героїню Юрій Чумак?

Чи можемо ми сказати, що Маруся Чурай – яскравий тип української дівчини? Чому?

Характеристика образу Марусі Чурай за планом: (за вибором школярів)

1. Портрет героїні роману як засіб розкриття її характеру.
2. Батьки Марусі.
3. Художня обдарованість.
4. Відносини: Маруся – Гриць, Маруся – Іван.
5. Піснетворчість.
6. Спільне і відмінне поміж Марусею Чурай й Мавкою із "Лісової пісні" Лесі Українки.
7. Моє відношення до образу.

Закінчіть речення: "Неоднозначність сприйняття і зацікавленість романом "Маруся Чурай" заключається у…".

Виписати із роману афористичні висловлювання.

Охарактеризувати головних героїв роману, застосовуючи цитати.