Конспект уроку: Словосполучення і речення. Головні і другорядні члени речення. Однорідні члени речення. Просте і складне речення
Навчальна мета: повторити вивчене про словосполучення, його будову, зв’язок між словами у словосполученні, відмінність між словосполученням та сполученням слів; про речення, його будову, види речень за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за кількістю граматичних основ, про головні та другорядні члени речення, однорідні члени речення,
Розвиваюча мета: удосконалювати вміння членувати речення на словосполучення, визначати члени речення; удосконалювати пунктуаційні вміння та навички (уживання розділових знаків у кінці речення та в реченнях з однорідними членами речення); розвивати пам’ять, увагу, аналітичні здібності,;
Виховна мета: виховувати любов до рідної землі, формувати чуття влучного образного слова
Обладнання: підручник
Словосполучення й речення. Просте речення. Головні члени речення
Словосполучення — найменша одиниця синтаксису, утворена з двох або більше слів на основі підрядного зв’язку (одне зі слів — головне, друге — залежне). Словосполучення поділяються на прості (два повнозначних слова) і складні (три й більше таких слів).
В основі простого і складного словосполучення лежить головне слово. Залежно від того, якою частиною мови воно виражене, словосполучення поділяються на:
- іменні, де головним словом є іменник, прикметник, числівник, займенник: маленькі дерева, чоловік у костюмі, два підручники;
- дієслівні, де головним словом є дієслово та його форми: вивчаючи мову, спізнитися до школи, скласти іспит;
- прислівникові, де головним словом є прислівник: особливо радісно,занадто весело.
Підрядний зв’язок виражає граматичну залежність одного слова від іншого.
Речення — це основна граматично оформлена, інтонаційно завершена мовна одиниця, в якій виражається самостійна думка. Воно може складатися з одного слова або групи слів.
Підмет — це головний член двоскладного речення, що означає предмет, про який ідеться в реченні, і відповідає на питання: хто? що? За своєю структурою підмет може бути простим(виражений одним словом) і складеним(кількома словами).
Способи вираження підмета:
- іменниками, займенниками в називному відмінку: У небі сонце — серед нив я.
- неозначеною формою дієслова: І плакати — це також щастя.
- прикметником та дієприкметником: Тоді старшенька моя й гукає.
- числівником: Обидва почували себе добре лише один біля одного.
- фразеологічними сполученнями: Бабине літо висіло на віттях як прядиво.
- власними назвами: В синім небі Чумацький Шлях показує дорогу.
- нерозкладними словосполученнями: За волю кожний з нас поляже.
- службовими словами і вигуками: Переможне «ура!» пронеслося над степом.
Присудок — це головний член двоскладного речення, що означає дію, стан або ознаку підмета і граматично пов’язаний з ним. Відповідає на питання: що робить предмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке?
За своєю структурою присудок може бути простим та складеним.
Простий присудок — особова форма дієслова, що передає граматичні значення часу, способу, виду, особи, числа. Простий присудок можети бути виражений:
- інфінітивом: Я їй розказувати, а вона сміятись та ридати.
- наказовим способом (означає несподівану дію): Нехай громада судить межи нами!
- усіченим дієсловом (означає різку одноразову дію): Вірите, сокира в мене в руках сама собі тільки — стриб! стриб! стриб!
Складений присудок складається з двох компонентів.
Складне речення
Складним називається речення, яке складається з двох або кількох об’єднаних за змістом та інтонацією граматичних основ (простих речень).
За способом зв’язку виділяють два типи речень: сполучникове і безсполучникове.
Кома ставиться між частинами складного речення перед усіма сполучниками (одиничними і повторювальними): Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.
Кома не ставиться:
- між частинами складного речення перед одиничними сполучниками: і(й), та(і), або, чи, якщо обидві частини мають спільне слово або спільне підрядне речення: Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.
- якщо обидві частини речення однотипні (питальні, спонукальні, окличні або називні речення): О котрій годині збираємось і куди поїдемо?
Розділові знаки в складносурядному реченні
Складносурядним називається складне речення, частини якого рівноправні за змістом і поєднуються за допомогою сурядних сполучників і, та, а, але, проте, зате, чи, або...або, то...то: Не стрічаються гори з горами, а братаються люди з людьми.
Між частинами складносурядного речення можуть ставитися кома, крапка з комою і тире.
Кома ставиться між частинами складного речення перед усіма сполучниками (одиничними і повторювальними): Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.
Кома не ставиться:
- між частинами складного речення перед одиничними сполучниками: і(й), та(і), або, чи, якщо обидві частини мають спільне слово або спільне підрядне речення: Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара або пролітала пташинка.
- якщо обидві частини речення однотипні (питальні, спонукальні, окличні або називні речення): О котрій годині збираємось і куди поїдемо?
Крапка з комою ставиться:
- якщо частини складносурядного речення далекі за змістом або мають у своєму складі інші розділові знаки: То, бува, дощ холодний січе, а перестояти негоду немає де; то, бува, вітер осінній проймає до кісток, а обігрітися немає де.
Тире ставиться:
- якщо друга частина речення виражає наслідок, протиставлення або швидку зміну подій: Може вмерти і людина і розсипатися в порох — та горітиме на зорях велетенське її діло!
Розділові знаки в складнопідрядному реченні
Складнопідрядним називається складне речення, у якому одне речення підпорядковується другому, частини речення нерівноправні і з’єднуються сполучниками підрядності чи сполучними словами: що, як, якщо, тому що, немов, незважаючи на те що, перед тим як:Поезії Кобзаря народжені для того, щоб не вмирати ніколи.
Речення, від якого залежить інше речення, називається головним, а речення, яке підпорядковується головному, — підрядним. Підрядне речення може стояти після головного, перед головним, а також у середині головного.
Усі підрядні частини відокремлюються від головного речення комами. Якщо підрядні речення приєднується до головного складеними сполучниками (незважаючи на те що, через те що, внаслідок того що, в міру того як...), то кома ставиться або перед усім сполучником, або в середині нього: Теплий туман слався по полю і налив балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому.
Кома не ставиться між частинами підрядного речення:
- якщо вони складаються з одного слова: Підв’язуючи світлий виноград, сміється дівчина не знати з чого;
- з’єднаними одиничним сполучником і (й), та (і), або, чи (або), якщо обидві частини мають спільне слово або спільну частину: Дітям здавалось, що вже вечір і що зараз прийде мама.
Розділові знаки в безсполучниковому реченні
Безсполучниковим називається речення, в якому складові частини зв’язані в єдине ціле без допомоги сполучників і сполучних слів: Степ підбігав до кручі і спинився — далі бігти нема куди: внизу, до самого обрію, зеленіло і мінилося море. У безсполучниковому складному реченні між його частинами ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире: У глибині лісу стукав дятел, пищали синиці.
Робота біля дошки.
Записати словосполучення, у кожному визначити головне і залежне слова.
Осінній день; чудовий настрій; наблизились до школи; зустрівся з товаришем; прийшли вчасно; привіталась чемно; слухаємо уважно.
Прочитати заздалегідь записані на дошці поєднання слів.
Чи є вони словосполученнями? Свою думку обґрунтувати.
Осінь настала; налетів вітер; злива стишилась; дерева і кущі; дуби і осокори; знати і любити; пісня й праця.
Робота біля дошки.
Записати речення. Два з них почленувати на словосполучення (усно), у кожному зі словосполучень визначити головне й залежне слова. Пояснити, чому не утворюють словосполучень підмет і присудок, а також однорідні члени речення.
І. Осінь на рябому коні їздить (Нар.творч.) Осінь ходить, яблука золотить (М.Рильський.) Падають тепло і глухо яблука в нашім саду (В.Сосюра.)
ІІ. Чатує осінь на останнє листя старого дуба (Л.Костенко.) Каштанів жовтий лист прощально одшумів (В.Сосюра.) Зелене, вічне і широке вкриває листя землю вщерть (М.Доленго.) Я в серці з юних літ до скону пронесу це листя трепетне на полі голубому (М.Рильський.)
Робота з підручником.
Опрацювавши таблицю "Речення”, відповісти на питання:
· У чому полягає відмінність між реченням та словосполученням?
· Які бувають речення за метою висловлювання?
· За емоційним забарвленням?
· За наявністю головних членів?
· За будовою (кількістю граматичних основ)?
· Що утворює граматичну основу речення?
· Які є другорядні члени речення?
· Які члени речення називаються другорядними?
Прочитати заздалегідь записані на дошці речення
Використовуючи таблицю як опору, охарактеризувати кожне речення. Останнє речення записати, підкреслити в ньому члени речення.
Заснуло листя жовтим сном (В.Сосюра.) Чого це ліс такий смутний? (М.Рильський.) Так свіжо в лісі і в душі! (В.Затуливітер.) Зіграй мені останній плач калини! (Л.Костенко.)
Пояснювальний диктант
Вказати речення прості і складні, з двома головними членами та з одним. Визначити речення з однорідними членами, пояснити вживання в них розділових знаків.
І. Слово дорожче за золото. Як складеться слово до слова, зложиться мова. Красне слово – золотий ключ. Будь гарним слухачем! Слово вилетить горобцем, а повернеться волом. Бджола жалить жалом, а чоловік вражає словом. Холодним словом серця не запалиш. На його слові можна мур мурувати.
Народна творчість.
ІІ. Пісню калинову я складаю знову, і з людьми розмову серцем я веду (В.Сосюра.) Посадіть калину в чистім полі!Івона освятить час!
Рід наш дуже любить волю. Хай же воля любить нас! (А.Листопад.) Зацвітає калина, зеленіє ліщина. (А.Камінчук.) Весноюкалина білим цвітом квітує, а восени червоні ягоди дарує.(Нар.творч.) Пишається калинонька, явір молодіє, а кругом їх верболози й лози зеленіють. (Т.Шевченко.) Без верби й калини немає України. (Нар.творч.) Колишися, калинонько, колишися, зеленими листочками розпишися, сонячними променями розмалюйся, з дужим вітром буйнесеньким розцілуйся. (Марійка Підгірянка.)
Диктант із коментуванням.
Підкреслити однорідні члени речення. Пояснити вживання розділових знаків між однорідними членами та між частинами складних речень.
Золотить осінь куполи дерев, пливе за обрій журавлина пісня.(Д.Кононенко.) Чую, як пахне Вітчизни земля блакиттю, росою, квітками (В.Мирний.) Джерела б’ють, співають і кричать, а потім виливаються у ріки… (І.Яворський.) Прийшла пора грибів і журавлів, вдягнувся в золоту кирею ліс (М.Стельмах.). Тече туман у берегах ріки, й течуть в тумані птиці над рікою, сидять в човнах із вудками дядьки, а сиві коні йдуть до водопою (Є.Гуцало.)
Бесіда.
- Що називається словосполученням?
- Як пов’язуються слова у словосполученні?
- Як визначити в словосполученні головне і залежне слова?
- Чому не утворюють словосполучення підмет і присудок, а також однорідні члени речення?
- Які розділові знаки ставлять між однорідними членами речення?
- Чи ставиться кома, якщо однорідні члени речення з’єднані неповторюваними сполучниками і, та? Навести приклади.
- Чи ставиться кома між однорідними членами речення, пов’язаними сполучником а, але, та (у значенні але)? Навести приклади.
- Що виражає речення?
- Які є види речень за будовою?
- Які є види речень за кількістю граматичних основ?
- Які є види речень за метою висловлювання та за емоційним забарвленням?
- Який розділовий знак ставиться в кінці окличного речення? розповідного речення, яке вимовляється без окличної інтонації? питального речення? Навести приклади.
Коментарі ( 0 )
Залишити коментар