Конспект уроку: Проблема батьків і дітей у повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького. Характеристика героїв. Роль діалогів.
Навчальна мета: ознайомити учнів з образною системою повісті, показати майстерність автора у творенні художніх образів; поглиблювати вміння характеризувати образи-персонажі, засоби їх зображення; з’ясувати роль героїв у розкритті його ідейного змісту;
Розвивальна мета: розвивати уміння порівнювати образи-персонажі, з’ясовувати авторську позицію;
Виховна мета: виховувати в учнів почуття поваги до старшого покоління, зовнішню і внутрішню культуру.
Обладнання і матеріали: ілюстрації Базилевича «Кайдашевої сім’ї» або матеріал уроку мультимедійного посібника, словники.
Міжпредметні зв’язки: історія України, людина і світ, зарубіжна література, образотворче мистецтво, кіно.
Бесіда:
- Чий портрет?
- Що саме відбувалося в цей час з героєм?
- Які зміни ви спостерігаєте в них, чому ці зміни відбулися?.
Поясніть, аргументуючи свою відповідь.
Вправа "Відгадайте героя"
- Сидів ... у білій сорочці з широкими рукавами. З-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, неначе лице в ченця (Омелько Кайдаш).
- Був широкий в плечах, з ... карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве ... (Карпо).
- Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі, сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи... (Лаврін).
- Була ... висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем... Пишала губи, осміхалася, сипала облесливими словами, наче дрібним горохом... (Маруся Кайдашиха).
- Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними, блискучими, як терен, облитий дощем, очима ... (Мотря).
- Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк ... (Мелашка).
- Вона була в одній сорочці і вузькій запасці. Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти. Вузька запаска влипла кругом її стану. В великій, як макітра, хустці на голові вона була схожа на довгу швайку з здоровою булавою... (Мотря).
- Висока та суха, неначе циганська голка, в запасці, в рясній білій, як сніг, сорочці, в здоровій хустці на голові... (Кайдашиха).
- Вона розцвіла і стала повніша на виду. Її очі, її тонкі брови блищали на сонці, а лице горіло рум’янцем. Вона сяяла, як кущ калини, посаджений серед двору ... (Мелашка).
- ...стояв, неначе скеля... зблід, як смерть, а тонкі губи, міцно стулені, стали зовсім білі, неначе полотно.... Його темні очі погасли й ніби померкли, а волосся на голові настовбурчилось і стирчало, неначе в їжака... (Карпо).
- ... сидів мовчки й собі важко зітхав, підперши голову долонею й спершись ліктем на коліно. На його широкому блідому лобі, на його спущених віках лежала глибока, важка туга, лежав сором, перемішаний з жалем ... (Омелько).
- Він сидів боком. Вона впізнала... його русяву кучеряву голову, рівний лоб, рівний тонкий ніс. Але чого він став такий блідий, такий смутний? Де ж дівся з лиця його рум’янець? Чого він став такий блідий, як смерть, та нужденний, неначе слабий? ... (Лаврін).
Назвіть, які проблеми свого часу автор піднімає у творі. А які можна віднести до одвічних?
Пояснити (або робота зі словником)
- соціальний конфлікт – це...
- моральний конфлікт – це...
- побутовий конфлікт – це...
"Часто трапляються сім’ї, в котрих буває така колотнеча та завсідня лайка та сварка, що життя в хаті стає якимсь пеклом..."
І. Нечуй-Левицький
Проблемне питання
Як проблема батьків і дітей знайшла своє втілення у творі?
(Учні працюють в малих групах з текстом і таблицею)
Таблиця «Аспекти конфлікту між батьками і дітьми».
| Батьки | Діти |
|---|---|
| Розпад патріархальних традицій родинних взаємин | Нікчемність причин “хатньої війни” |
| Капіталізація і соціальне розшарування на селі | Тяглість кріпацької свідомості селянина в нових пореформених умовах |
| Високе призначення людини на землі, її вроджена духовна краса | Деградація й моральний занепад, неможливість протистояти буденності |
| Система морально-етичних цінностей народу | Виродження кращого у людині під тиском життєвих обставин |
| Зовнішня комічність сюжетних ситуацій | Їх істинний трагедійний зміст |
| Поетичність української природи | Прозаїчність й безпросвітність сільських буднів |
Висновок школярів : аргументувати, або можна було уникнути суттєвих протистоянь поміж батьками й дітьми в сім’ї Кайдашів?
Навести приклади із раніше раніше вивчених творів, в котрих розкривалась дана проблема.
Іван Нечуй-Левицький – тонкий майстер, глибокий знавець людських душ. Він помічає найменші деталі у поведінці, вчинках, зовнішньому вигляді, за якими розкривається справжнє лице, характер людини. Герої його повісті – Омелько Кайдаш, Маруся Кайдашиха, Лаврін, Карпо, Мотря й Мелашка - усі вони, й будь-який , звичайно, по-своєму, індивідуалісти, а саме тому життя сім'ї – нескінченні сварки і суперечки. Й .Нечуй-Левицький із немалою майстерністю й достатньо глибоко розкриває психологію кожного персонажа, його індивідуальні риси, поведінку, вдачу.
Робота в групах пошуково-дослідницького характеру
Простежте за «роботою» автора над образами й схарактеризуйте їх, підтвердивши цитатами власні міркування, визначивши позитивні й негативні риси героя, висловивши власне відношення до вчинків (можна скористатись таблицею “мінімум”).
| Герой | Задатки | Риси характеру | Фактор впливу | Результат |
| Омелько | Майстер | Портрет. Людина доброї вдачі, гарний батько, побожний, але безпомічний, слабохарактерний, затурканий, залежний від членів родини, шукає забуття в чарці. |
Панщина | Пияцтво, порушення етичних норм, трагічна смерть. |
| Маруся | Господиня | Портрет. Глава сім’ї, розумна, працьовита, чепурна, охайна, добра бабуся, вміє тонко володіти словом, але пихата, облеслива, манірна, сварлива, навіть жорстока, брутальна. |
Панщина | Лицемірство, егоїзм, непорядність; зла і добра свекруха; нещаслива старість. |
| Карпо | Лідер | Портрет. Розумна, дотепна, енергійна, практична, але понура, зла, мовчазна, сувора, непокірна, жорстока, іронічна, уїдлива, глумлива, черства людина, яка зневажає рідних, хоче швидко розбагатіти. | Чвари | Егоїзм, жорстокість, повна моральна деградація. |
| Лаврін | Лірик | Портрет. Лагідна, жартівлива, ніжна, тонка, поетична, дотепна, життєрадісна, чутлива до краси і ніжності натура, але згодом черствіє, грубіє, зневажає рідних | Чвари | Уподібнення до Карпа, егоїзм, згрубілість, нічим не поступається перед іншими |
| Мотря | Господиня, мати | Портрет. Жвава, моторна, розумна, працьовита, енергійна, але крутої вдачі, скупа, користолюбна, мріє про швидке збагачення | Чвари | Егоїзм, згрубілість, неповага до старих батьків Карпа, призвідниця всіх сварок |
| Мелашка | Господиня, мати | Портрет. Побожна, тонка натура, добра, вразлива, чуйна, ніжна, мрійлива, вміє прощати, але з часом стає егоїстичною, дріб’язковою, сварливою, переймаючи звички свекрухи. |
Чвари | Егоїзм, згрубілість, уподібнення Мотрі, Кайдашисі, нічим не поступається перед іншими |
Характеристика образу – це опис зовнішності героя, його вчинки й риси вдачі, особливість мови, відношення других персонажів й автора твору до героя, власна оцінка.
Робота з підручником
Прочитати статтю підручника про бабу Параску й бабу Палажку. Розкрийте їх значення в творі.
Завдання й запитання
- Покажіть на прикладах, як Нечуй-Левицький застосувує прийом контрастного змалювання пар героїв. Порівняйте закохані пари Карпо – Мотря, Лаврін – Мелашка. Котрі риси характеру зближують образи Мотрі й Мелашки, Карпа й Лавріна?
- Розкрийте значення побутових картин повісті “Кайдашева сім’я” для розуміння характерів героїв.
- Як виписані більша кількість сцен в повісті? Що вони нагадують? (драматичні яви).
- Простежте за мовою Лавріна й Мелашки, застосовуючи домашнє завдання. Як в мові відбито переміни у їхніх характерах?
- Прочитати статтю специфічна ознака літературного роду, визначити значення діалогів в повісті.
Діалоги, полілоги дійових осіб здійснюють рушійну функцію в творі, саме у діалогічному мовленні найширше розкриваються характери членів Кайдашевої сім'ї . Автор тільки подекуди у опосередкованій розповідній манері подає нам характеристику персонажів, часом вказує на трансформації ( головним чином портретні), що відбуваються із героями повісті.
Продовжити вислів фразеологізмом. Записати, про кого із героїв повісті “Кайдашева сім’я” ідеться?
| вислів | фразеологізм |
| 1.Червоний перець у горілці дражнив його, неначе...br 2 Вона стояла над душею Мотрі, наче... 3 Висока та суха, неначе... 4 Теліпалась на стіні, неначе... 5 В великій, як..., хустці на голові була схожа на ... 6 Затріпала рученятами, неначе... |
А ...як макітра; довга швайка Б …великою булавою В ...пташка крилами. Г ...цяцька малу дитину. Ґ ...циганська голка. Д ...осавула на панщині. Е ...павук на павутинні. |
Знайдіть правильні відповіді
Характеристиці Карпа відповідають такі рядки:
- «широке лице було сухорляве і бліде, наче лице у ченця»;
- «широкий в плечах, із батьківськими карими очима, із блідуватим лицем»;
- «тонкі пружки його блідого лиця із тонкими губами мали у для себе щось неласкаве»;
- «гострі темні очі були наче сердиті»;
- «був надзвичайно богомільний, ходив до церкви щонеділі не лише на службу, а навіть на вечерню»;
- «Він був подібний із виду на матір».
Характеристиці Лавріна відповідають такі рядки:
- «Як я із нею не оженюся, то у Росі утоплюся»; '
- «Він ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди»;
- «... коли б ти була зозулею у гаю, то я б тебе й там упіймав би»;
- «Ще хлопцем (він) прищепив особистими руками щепу на старому пні. Груша погналася вгору, як верба. Батько подарував (йому) ту грушу на багату кутю»;
- «чоловік гордий і жорстокий, із його буде добрий посіпака»;
- «Він був добрий стельмах, робив панам й селянам вози, борони, плуги і рала й заробляв добрі гроші, однак ніяк не мав змогу вдержати їх у руках».
Доведіть чи спростуйте висловлювання авторів, відповідь обґрунтуйте конкретними прикладами.
- Характеризуючи образи, письменник надзвичайно часто застосовував багатства усної народної творчості. Вона, говорив Нечуй-Левицький, надзвичайно видається власними блискучими поетичними фарбами..., так що тямущий український писалник, не нагинаючись, здатне сміливо загрібати цілі оберемки квіток й обсипати ними твори...”
- Усна народна творчість в повісті увесь час або ж служить “підтекстом розповіді, або ж допомагає авторові відтворити у прямій мові переживання дійових осіб”
Правдиво й виразно, із гумором, змальовуючи численні перипетії домашньої війни, Нечуй-Левицький, одначе, не удається до грубого сатиричного осміяння власних персонажів. Письменник виступає в своєму творі як суворий, справедливий суддя. Він демонструє негативні риси психології людини із народу. Обмеженість духовних горизонтів селянина Нечуй-Левицький не вважав віковічною рисою селянської психології.
Прочитати статтю підручника, зробити завдання.
Підготувати усне повідомлення про роль творчості Й .Нечуя-Левицького (на вибір):
- Історичні передумови появи письменника (чиї й котрі традиції він продовжив).
- Що незвичайного, особливого було у біографії митця й як це відбилося на його долі?
- Жанрове, тематичне багатство й ідейне спрямування творів художника слова. Властивості індивідуального стилю, неповторність художнього таланту.
- Що нового в розвиток вітчизняного мистецтва й світової культури уніс письменник? Котрий потрібно залишив в вашій пам’яті цей митець?
Коментарі ( 0 )
Залишити коментар