Конспект уроку: Дослідження сюжету й композиції рома¬ну Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Вступне слово учителя  

Сьогодні ми спробуємо ґрунтовно дослідити композиційно-сюжетні властивості рома¬ну Панаса Мирного й  Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», визначити, чому цей твір практично  130 років не залишає байдужим ні одного  читача.    

Кожна із  творчих груп отримала випереджувальні завдання. Ще на минулому уроці ви підтвердили, що більша кількість  з  вас прочитала роман, а залишок  обіцяла опрацювати його до сьогоднішнього дня . Уважно прочитаний твір – це уже  половина успіху. Отож, приступаймо до роботи!

Повідомлення учня-представника творчої групи дослідників літературного процесу.

Соціально-психологічний роман як основний жанр європейської реалістичної літератури ХІХ ст. досяг власного  розквіту в  творчості О.Бальзака, Стендаля, Г.Флобера, Ф.Достоєвського й  ін.

Першим соціально-психологічним романом у  українській літературі став твір Панаса Мирного й  Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», надрукований М.Драгомановим в  Женеві у  1880 році.

Визначальні риси цього жанру подібні : зображення людини в  складних формах життєвого процесу, багатолінійність сюжету, що охоплює долі багатьох персонажів, а звідси і  великий обсяг. Завдання автора соціально-психологічного-роману – визначити психологію людської особистості водночас із  аналізом тогочасного суспільства. Суспільно значущі події й  процеси передаються у  такому творі шляхом розкриття психології дійових осіб, їх думок, прагнень, переживань.

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вражає масштабністю зображення дійсності, змалювання широкої галереї персонажів, котрі представляють різноманітні  класи й  стани українського суспільства й  кріпосницької доби, й  пореформених років. Новаторство твору Панаса Мирного й  Івана Білика виявилося не лише  у  соціальному вмотивуванні поведінки персонажів, а і  в  тонкому психологічному аналізі найпотаємніших порухів людської душі.

Cвоєрідність композиції роману 

Оскільки наше дослідження потребує  активного діалогу, то, будь ласка, пропонуйте запитання літературним критикам і дослідникам сюжету й  композиції..

Як ви оцінюєте твердження академіка О.Білецького про те, що роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» пригадує «будинок із  багатьма прибудовами й  надбудовами, зробленими неодночасно й  не за строгим планом»?

Відповіді школярів

1. Ми вважаємо, що цей твір має своєрідну й  достатньо  розгалужену побудову, як того і  потребує  жанр соціально-психологічного роману. Звичайно, здатне  скластися враження, що роман, котрий  витримав шість редакцій й  має 2-х  авторів, не відзначається композиційною стрункістю. Проте  при уважному прочитанні і осмисленні місця й  роль  кожного із  тридцяти розділів, котрі об’єднано у  чотири складові , можемо стверджувати, що сюжетні лінії мають абсолютно чіткі і  завершені конфігурації, й  їх розвиток, пересікання і переплетіння не ослаблює, а, навпаки, підсилює загальну динаміку сюжету. 

2. Складна композиція роману підпорядкована меті якнайширше показати соціальні умови життя українського селянства й  мотивувати поведінку персонажів, установити  ті обставини, причини, котрі  штовхали людину на слизьку дорогу злочинів і аморальності, призводили до страшної трагедії людської душі. Своєрідність й  складність композиції роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» зумовлена широкими хронологічними межами зображення життя. Якщо спробувати відповісти більше  лаконічно, то сказати можна  так: глибина й  масштабність авторського задуму спонукали до свідомої і вмотивованої композиційно-сюжетної масштабності роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». 

Аналітичне дослідження

А зараз , шановні друзі, приступимо до безпосередніх спостережень над твором. Нас цікавить перш за все , як розвивається сюжет, як це має вплив  на композицію, характери й  проблематику роману. Запрошуються до розмови члени творчої групи дослідників сюжету й композиції роману. 

1-ша  частка  вміщує  сім розділів: «Польова царівна», «Двужон», «Дитячі літа», «Жив-жив», «Тайна-невтайна», «Дознався», Хазяїн». Бере свій початок  роман експозицією із  інтригою: в  1-му  розділі ми зустрічаємося із  Чіпкою, Галею й  Мотрею (Чіпчиною матір’ю), однак  нічого конкретного про них допоки  що не дізнаємося. Проте  уважному читачеві запам’ятовується картина зустрічі Чіпки із  вродливою, жвавою веселоокою дівчиною, котра  зачепила у  серці юнака особливі струни: «А у  серці – почував він – прокидалось щось невідоме, чудне: й  тяжко  мов, й  легко, й  сумно, і  весело, й  хочеться співати, і  хочеться плакати…».

Із  другого розділу розпочинається  розгортання головної сюжетної лінії, пов’язаної із  долею Чіпки: народження дитини-«чортеняти» в  Мотрі Жуківни. Батьком хлопчика був Іван Вареник (він же Хрущ, Хрущов, Притика), котрого  за двожонство віддали у  москалі. Розділи «Дитячі літа», «Жив-жив», «Тайна-невтайна» розповідають про дитячі літа Чіпки, про його юність, а у  розділі «Дознався», котрий є своєрідним продовженням «Польової царівни», ми заново  стаємо свідками мимовільного побачення Чіпки й  Галі. В  цей час хлопець  взявся за господарювання: «Закипіла у  Чіпки в  руках робота. Найняв плуг, волів, зорав поле, засіяв, заборонив, зійшло – як щітка!.. Дивуються люди, що Чіпка до хазяйства такий удатний!» 

Поряд з  цією сюжетною лінією приймає  власний  початок й  лінія Грицька (розділи «Жив-жив й  «Хазяїн»): хлопчик-сирота спершу був, як й  Чіпка, підпасичем в  діда Уласа, а, ставши парубком, пішов на заробітки, й , наскладавши грошей, «купив величезний огород із  новою хатою, із  повітками, погребом, колодязем». Невдовзі Грицько одружився із  наймичкою, сиротою Христею – «веселою, моторною і  робочою дівчиною, хоча  й  невеликою красулею». Односельці говорили власним  дочкам й  синам, аби ті брали приклад з  Грицька й  Христі, адже  «стали вони поміж  людьми поважними хазяїнами, чесними, робочими людьми, добрими сусідами, навдивовижу парою…»

Ми зауважуємо і  таке: Чіпка мріє служити громаді, вбачаючи у  цьому найвищий обов’язок, а Грицько, розбагатівши, «зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда…» 

Бесіда:

1. Або  випадково автори протиставляють прагнення Чіпки і  Грицька? 

(Іван Білик радив Панасу Мирному втілити у  образі Грицька «идею труда с мозольними руками». Однак  Панас Мирний, всупереч цим порадам, показав народження сільської буржуазії. За задумом Івана Білика, Грицько як дбайливий, зразковий господар, що чесною працею вибивається із  злиднів, мав протистояти як Чіпці, так й  Максимові. Однак  Панас Мирний, протиставляючи Грицька й  Чіпці, й  Максимові, показуючи формування його характеру, розвінчує обмеженість, черствість, егоїзм власника)

2. Або  вдалося авторам глибоко вмотивувати розвиток характерів Чіпки, Максима, Грицька?

( На нашу думку, найглибше досліджено характер Чіпки як складної, суперечливої натури: протягом всього  твору Чіпка виникає  як правдошукач, однак , намагаючись  боротися із  злом, він сам стає на стежку зла, не усвідомлюючи, що правди, справедливості, добра не можна досягти, застосовуючи  прийоми, властиві злу (крадіжки, грабіж, розбої, вбивства і т.п. ). Не випадково Галя в переддень найжахливішого злочину Чіпки сказала із  доріканням  й  болем чоловікові, що так любив правду й  у  той же час нехтував нею: «А ще кажеш: немає правди поміж  людьми!.. А де ж в  тебе правда?.. де?..». 

Характери Максима й  Грицька також  достатньо  ґрунтовно розкриті, хоча  їм приділено менше уваги, ніж Чіпці. Однак  це також зрозуміло, оскільки Чіпка – головний персонаж, а усі  інші – другорядні, котрі  підсилюють, поглиблюють, увиразнюють постать  Чіпки й  у  той же час є самодостатніми персонажами (окрім Максима й  Грицька, сюди віднесемо найперше образи Мотрі, Христі, Галі)).

Мені приємно, що ви – уважні читачі й  старанні, ретельні аналітики. Насправді, йдучи цим шляхом аналізу, ми зможемо дослідити усі компоненти композиції й  сюжету, властивості розвитку характерів, звернути увагу на кожну художню деталь і  , таким чином  , усвідомити сутність багатопроблемності, багатоплановості роману-«будинку з  багатьма прибудовами і  надбудовами».

А зараз – запитання до представників всіх  творчих груп: котрі  сюжетні лінії розгорнуто в  другій частині, котрий  їх взаємозв’язок? 

Відповідь. В  шести розділах другої складові  («Січовик», «Піски у  неволі», «Пани Польські», «Махамед», В  москалях», «Максим – старшим») розгортаються 3  взаємозалежні сюжетні лінії: історія закріпачення якось  вільного, козацького села Пісок, історія Максима Ґудзя й  панів Польських. Згадками про прадіда, діда і  бабу по батькові Чіпки автори зв’язують ці сюжетні лінії із  головною.

Вчитель . А зараз  члени творчих груп зроблять стислий виклад сюжетних ліній другої складові , проаналізують вузлові епізоди. 

Схеми відповідей членів творчих груп. 

1.    Історія козацького роду Мирона Ґудзя.

2.    Закріпачення села Пісок панами Польськими (можна простежити за текстом, як зростала панщина при генералові, при генеральші, при їхньому синові («...одсипного трішки, платили невеликий чинш...», «піщани, як ті воли, робили на неї чотири дні у  тиждень і зносили в  двір курей, гусей...», коли усі  збереження генеральші пішли на косач дочкам, «задали п'ятий»; «Він (Іржа) підбив Василя Семеновича на шостий день й  поле назад одібрав»);

3.    Золотий вік панського панування (можна розпочати з  прочитання уривка Із  половини двадцятих по шестидесяті роки був в  нас золотий вік панського панування»);

4.    Доля Максима Ґудзя (вплив розповідей діда Мирона на малого Максима – можна зачитати уривок « Од тих переказів січова кров голосно загомоніла в  серці малого онука»; Максим-Махамед – проаналізувати, звернувшись до тексту: «Душа його прохала волі; молоді сили – простору…Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк, він всіх  побивав, над усім верховодив…Як же дійшов до літ і убрався в  силу, – біда із  ним, і і  годі!..»; Максим в  москалях).

Учитель. Яким, на вашу думку, є роль  другої складові , її місце у  композиції й  сюжетній канві твору?

Відповіді членів творчих груп. 

Відповідь 1. Відомо, що літературознавці радянських часів намагалися применшити вагу другої складові  роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», стверджуючи, що вона нібито «випадає» з  загального контексту, руйнує стрункість композиції і т.п. . Однак , на нашу думку, місце даної  складові  у  романі тяжко  сильно переоцінити . Згадка про козацтво й  Запорозьку Січ, жалкування за козацькою вольницею, що чітко «проступає» через  авторську оповідь , – це перший вагомий аргумент на «захист» другої складові . 

Відповідь 2. В  цій частині засуджується кріпаччина як величезне соціальне зло. 

Відповідь 3. Ще один вагомий  аргумент, що надає  право об’єктивно оцінити зміст й  побудову цього твору: приймати  Рудченки показали, що московська неволя (розділи В  москалях», «Максим – старшим») зруйнувала не тільки  державність України, багатий й освічений якось  край, а і  мораль українського народу, спотворила його долю й  душу. Й  це ми виразно бачимо на прикладах життєвого шляху персонажів-українців – Максима, Чіпки, його батька Івана Вареника, його матері Мотрі, Галі, Христі, Грицька, діда Уласа й  других . 

Відповідь 4. Страшним наслідком поневолення стала деформація моралі українського народу, його психіки, поведінки. Неволя й  рабська психологія призводили до прислужництва, аморальності, зросійщення, приниження національної гідності. 

Вчитель . Продовжуємо дослідження. Нам необхідно  розглянути третю й  четверту складові  роману й  визначити їх місце у композиції й  сюжеті. Працюють усі творчі групи. 

Відповідь 1. 3-тя  частка  вміщує  дев’ять розділів (ХІY-ХХІІ): «Нема землі», Із  легкої руки», «Товариство», «Сповідь й  спокута», «Перший ступінь», «Слизька дорога», «На волі», «Сон у  руку», «Наука не йде до бука». ХІY розділ є зав’язкою головної сюжетної лінії, а далі йде напружений розвиток подій крізь  подібні  перипетії: марне звертання Чіпки до суду, запій, п’яне товариство, повне розорення Чіпки, проблиск хліборобської совісті, 1-ша  крадіжка, помста сільським властям, захист кріпаків, страшна образа й  план помсти. 

Відповідь 2. В  3-й  частині продовжується сюжетна лінія Грицька, переплітаючись з  Чіпчиною (Чіпка віддає власне  жито Грицькові, аби не пропити, Христя жаліє й  підтримує Чіпку). Із  цими 2-ма  лініями сплітається лінія історії села Пісок й  лінією панів Польських у  епізоді, де йдеться  про каральну акцію над селянами (розділ ХХ «На волі»).

Відповідь 3. Четверта частка  вміщує  вісім розділів (ХХІІІ-ХХХ): «Невзначай власні », «Розбишацька дочка», «Козак – не без щастя, дівка – не без долі», «На власним  добрі», «Новий вік», «Старе й  поновлене», «Лихо не мовчить», «Так оце й  правда?!». В  цій частині сюжетні лінії, пов’язані із  долею Чіпки й  Максима розвиваються, тісно переплітаючись, оскільки, по-перше, Чіпка стає отаманом ватаги грабіжників, до котрої  належить й  Максим, а по-друге, Чіпка одружується із  Галею – дочкою Максима й  Явдохи.

Відповідь 4. Лінія історії села Пісок також  отримує подальший розвиток: якось  вільне, козацьке село пройшло крізь  вік  кріпацтва, а зараз , після оголошення «волі», йому (як й  скрізь у  Україні) влада пропонує нову форму закабалення селянської громади – земство. Оця  сюжетна лінія пересікається із  головною: селяни вибирають Чіпку в  гласні, а згодом навіть в  члени управи. Чіпка лагодився «громаді служити – добро робити», а «давнє забути й  потрібно  його загладити». Одначе пани добилися, аби «мужика» вивели із  управи. На Чіпку знайшли компрометуючі матеріали. Повітовий письмоводитель Шавкун попросив секретаря Чижика, й  той, перевернувши десяток справ, таки «відкопав» потрібне: в  справі про крадіжку пшениці у  коморах пана Польського Чіпка проходив як підозрюваний. 

Відповідь 5. Виведення з  земства (кульмінація головної сюжетної лінії) стало останньою краплею, котра  переповнила Чіпчину душу і вивела його на шлях сліпого розбою. Зразу ж за кульмінацією настає розв’язка – винищення козацької сім'ї  Хоменків на хуторі й  арешт Чіпки.

Підсумок дослідження

Вчитель . Дякую за активну розмову, за глибокі, аргументовані відповіді. Нам необхідно  сказати завершальне слово і  про інші сюжетні лінії. Слово надається дослідникам сюжету й  композиції.

Запитання. Яке завершення має лінія Максима?

Відповідь. Максим помирає важкою смертю, зазнавши побоїв в процесі  чергового грабежу. Важливими у  цьому епізоді є роздуми Чіпки близько  померлого тестя: «Чіпка зиркнув – й  затрясся… Він ніколи не бачив такого страшного, холодного погляду. Перед ним війнула друга смерть – бабина. Там – тихо, наче забуваючись або ж  засипаючи, упокоювалась добра душа. Тут – із  страшним болем, муками й  прокльонами покидала вона землю…». 

Запитання. Якою є розв’язка лінії Явдохи? 

Відповідь. Смерть, Явдохи, Максимової дружини, сприймається як покара за гріхи, причому, не лише  за минулі, а і  за знущання над Мотрею: «А Явдоха гризлася із  Мотрею, не давала їй спокою. Прийде оце у  її хату – перекидає усе , лає її… Думала Мотря про смерть, виглядала її, сподівалася, а вийшло так, що Явдоха несподівано вмерла».

Запитання. Чому, на вашу думку, трагічною є розв’язка лінії Галі?

Відповідь. Галя покінчує життя самогубством, не видержавши  страждань, завданих їй Чіпкою й  батьками (не можна відкидати і  того, що на її психічний стан негативно впливала «аура» злодійського гнізда, адже із  пелюшок й  до останніх хвилин життя «польову царівну» супроводжувало цей злий фатум). 

Запитання. Як ви оцінюєте ситуацію, коли Мотря заявляє в  волость на Чіпку?

Відповідь. Мотря продовжує галерею шевченківських матерів-страдниць. Як би не було їй тяжко , котрі  б злидні не оточували її, вона завжди жила по совісті, по правді. Мати раділа, коли Чіпка брався до праці, був дбайливим господарем, й  ніколи не мирилася із  тим, що її син став на слизьку стежку злодійства, грабежу, намагалася переконати Чіпку у  неправильності його поведінки, його вчинків. Чашу терпіння Мотрі переповнила страшна оповідь  десятирічної дівчинки, що дивом урятувалася: «Я із  хутора…розбишаки були… всіх побили… порізали… постріляли… батька… і  матір… діда… бабу… дядьків… дядину… маленького братіка… всіх … всіх …». Мотря заявляє в  волость на сина-вбивцю. 

Запитання. Як закінчується  у  романі лінія Грицька?

Відповідь. Коли Чіпку й  других  арештантів вели крізь  Піски на каторгу, у  Сибір, Грицько «вертався із  поля із  снопами – аж 3-ма  возами». Побачивши Чіпку, проголосив до нього із  тяжким жалем: «Що це, брате Чіпко?». Грицько забрав Чіпчину матір й доглядав її до смерті. Якщо зрівняти  Чіпку, Максима й  Грицька, то саме крайній із  них виявився найбільше  «стійким» до життєвих випробувань. У  образі Грицька показано типового селянина того часу – працьовитого, боязкого, покірного законам й  звичаям, котрого  не турбувала людська біда, не обурювала людська кривда й  котрий  завжди жив за принципом: «Своя сорочка ближче до тіла»

Вчитель . А котрі  проблеми, на вашу думку, прагнули розв’язати автори роману крізь  складне переплетіння людських доль?

Відповідь члена групи літературних критиків.

В  романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний і Іван Рудченко прагнули розв’язати цілу низку проблем: 

1. добра й  зла; 
2. кріпацької неволі (цьому підпорядкована вся система постатей -персонажів);
3. «пропащої сили» (Чіпка і Максим);
4. народної моралі більша кількість  персонажів);
5. батьків й  дітей (зіставлення таких персонажів: Мотря – Чіпка, Максим – його батьки; Галя – її батьки); 
6. землі і  достатку (Чіпка, Грицько); любов  і  сімейного щастя (Галя, Христя) і ін.

Доцільно підкреслити, що жодна із  оцих проблем не є локальною, незалежно від того, котра  кількість персонажів утягнута у  їх вир. Кожну проблему автори розглядають масштабно, у  контексті усього  твору.

Ми розглянули один серед  кращих творів нової української літератури. 

Кожна творча група добре справилася з  завданням. В  процесі аналізу сюжету й  композиції, кожен із  вас відчув силу і  красу мистецького слова, психологізм, глибину й  багатогранність змалювання характерів. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вражає й складністю побудови, й  розгалуженням й  переплетінням багатьох сюжетних ліній, й  місткістю, вагою кожного образу, важливістю піднятих проблем. Захоплення викликає не лише  великий талант авторів цього твору, однак  і  їхня досить вибаглива, філігранна робота над художнім словом. 

Панас Мирний наголошував: В  кожній роботі велику вагу має не лише  зміст, а і  те, як той зміст вироблено». Називаючи себе дуже великим  пунктатором», першовідкривач соціально-психологічної прози дбав передусім про точність й  виразність кожної дрібниці, кожної деталі, кожного тропу, кожного слова. Саме тому  ми із  певністю можемо сказати, що роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», котрий  якось  назвали «будинком із  багатьма прибудовами й  надбудовами», буде знов-таки й  знов-таки чарувати читачів справжньою мистецькою красою й  неповторністю. 

Підготуватися до порівняльного аналізу образів-персонажів роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: 

1. І творча група – Чіпка – Грицько; 
2. ІІ творча група – Чіпка – Максим; 
3. ІІІ творча група – Чіпка – Максим – Грицько; 
4. ІY творча група – Галя – Христя; 
5. Y творча група – Мотря – Явдоха.