Конспект уроку: Умови розвитку української літератури і ІІ пол ХІХ ст. новий етап у розвитку реалізму, натуралізму, пізній романтизм

1. Скласти асоціативне гроно: Реальність , художня література, нація, загальноєвропейський.

2. Здійснити уявне інтерв’ю із  одним з  найвідоміших українських літературознавців (розіграти у  парах). Котрі  б проблеми порушили?

3. Встановити поняття національного й  вселюдського; літературний процес

Так, ми на те у наш убогий мир прийшли,
Щоб мову з мов людських, скалічену, забвенну,
З народних уст узять і в перло возвести.
 

СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ 50–60-х рр. ХІХ ст.

Після ліквідації Кирило-Мефодіївського братства, арешту і заслання М. Костомарова, М. Куліша і  Т. Шевченка, «мирных» 50-х років, котрі  позначилися занепадом національного руху, реакція послабшала, почалась так звана епоха дуже велеких  реформ, зазнала піднесення громадська активність. Заклалася нова доба у  розвитку української літератури. Перш за все  це було пов’язано із сходженням на престол Олександра І. . Вихований поетом-гуманістом В.  Жуковським, Олександр І.  виявився ліберальнішим й прогресивнішим від власного  батька Миколи І.  Одразу ж після коронації молодого царя звільнено членів братства: спершу П. Куліша, М. Костомарова, В.  Бєлозерського, а пізніше  й  Т. Шевченка; стало вільніше для слова і думки, пожвавився літературний рух.

Новим подихом в  розвої українського письменства стали «Записки о Южной Руси» Куліша (1856–1857), «Народні оповідання» Марка Вовчка, перевидання творів Котляревського, Квітки-Основ’яненка. Петербург, де зібралися найвидатніші українські

письменники, на деякий час став центром українського літературного руху, однак  і  в  провінції — Києві, Полтаві, Чернігові — українське слово зазнавало піднесення.

Починаючи із  1859 року, відкриваються недільні школи — осередки народної освіти, що було передумовою подальшого культурного прогресу.

19 лютого 1861 року Олександр І.  видав маніфест, котрий  скасував кріпосне право, однак  відміна кріпацтва вимагала проведення і  других  реформ: земської, судової, освітньої, військової і т.п. . Із  1861 року у  Петербурзі виходить 2-ма  мовами — російською і українською — місячник «Основа» за редакцією В.  Бєлозерського. Л. Глібов того ж року починає видавати «Черниговский листок».

Перед письменниками постають тяжкі  питання: необхідно  створити популярну літературу для народної освіти, адже донині такої взагалі не існувало, а теж літературу публіцистичну; виробити правописні норми. Однак  головним завданням, як й  раніше, лишається виховувати українську молодь, ширити національні ідеї.

БЕСІДА:

1. Що таке публіцистика? 
2. Чим публіцистичний твір відрізнється від художнього? 
3. Що в ньому від науки, а що — від мистецтва слова?
4. Яка тематика Кулішевого «Зазивного листа»? Як ви розумієте перше слово його назви?
5. Як Куліш порушив проблему національної гідності і як він її розв’язує?
6. Доля нашої рідної мови, за Кулішем, та її роль у житті нації, в її культурі?
7. Чим викликаний антимосковський мотив «Листа»?
    

Хутір означає цивілізацію і  культуру землеробства. Культуру побуту. Хутір — це бастіон утвердження усього  національного — мови, етнопедагогіки, звичаїв, обрядовості. Ось що можна вичитати в  знаменитих кулішівських «Листах з  Хутора». Це збірка найперших памфлетів у  українській літературі. Ідея, що наскрізь пронизує цю збірку,— розвивати українство, його культуру й  власну  національну цивілізацію на основі широкої освіти й  поєднання здобутків світової науки і  культури з  збереженням своїх  традицій. Тоді українство ніколи не виродиться.

Українську національну ідею П. Куліш утверджував не тільки  у  поетичних й  публіцистичних творах, а і  як вчений . Він створив перший український фонетичний правопис («кулішівку»), котрий  пізніше  прислужився й  до друку «Кобзаря», й  для журналу

«Основа». Буквар Куліша й  його читанка «Граматика» засвідчили світові власне національне обличчя української культури, а у  Україні це явище було очисною громовиною.

Бесіда:

1. Роботу  котрих  українських письменників стала новим подихом в  розвої українського письменства?
2. Що спільного в  громадянській й  літературно-мистецькій позиції Куліша і  Шевченка?
3. Поясніть появу так званих «антрактів» в  літературному поступі в початку  70-х рр. ХІХ ст.
4. Обґрунтуйте значення  західноукраїнських періодичних видань в  поширенні друкованого слова.
5. Вкажіть  різницю поміж  Емським указом і Валуєвським циркуляром?
6. Назвіть нові стильові течії й  напрями літератури 70–90-х рр. ХІХ ст.
7. Розкрийте поняття феміністичного руху, розкажіть про його роботу .
8. Прокоментуйте думку поетичних рядків В.  Cамійленка «Кожна піч українська — фортеця міцна» («На печі»).
9. Внесок І.  Франка у  розквіт української поезії.
10. Перші спроби відродження національного театру.

Знати основні віхи життя і творчості І. С. Нечуя-Левицького