Конспект уроку: Загадка дійових осіб у новелі М.Коцюбинського "Intermezzo"

Прослуховування уривку у  записі: "Коли лежиш у  полі лицем до неба й  вслухається у  многоголосу тишу полів…" до слів "Се було чудово ".    

Експрес-опитування й  коментар.

– Котру  картину ви уявили, слухаючи цей уривок?

– Котрі  образи переважають в  ньому – зорові або  слухові?

(Образи зорові, створювані за законами малярства, зливаються із  образами звуковими, слуховими, єднають словесне письмо із музикою, так створюється і чарівна гармонія, котра надає  підстави вважати автора новели одним із  найкращих пейзажистів в всесвітній літературі).

– Яке враження справив на вас твір?

("Intermezzo" – твір особливий, не подібний  на усякий інший в  творчості самого Коцюбинського і і  в  всій нашій літературі. В ньому немає розгорнутого сюжету, зовнішнього конфлікту, діалогів і полілогів, котрі  пожвавлюють сюжет).

– А що ж у  ньому є?

(Є царство природи. панування Божої краси, розкіш барв й  велич рідної землі. Усе  це об’єднує у  одне ціле зболене авторське "Я", яке у  обіймах природи шукає власного  зцілення).

– Відомо, що тема твору завжди прихована у  його назві. Що означає слово "intermezzo"?

("Intermezzo" – слово італійське, у  буквальному перекладі означає "перерва". Так називали у  VII столітті невеликий музичний твір, який виконувався у  перерві поміж  актами трагедії, а пізніше – опери. Потому  так стали називати самостійні фортепіанні п’єси).

Робота із  змістом твору. 

Літературознавчий коментар. Школяр -літературознавець. М.Коцюбинський ужив  термін "intermezzo" у  переносному значенні. Це не просто перерва, перепочинок ліричного героя твору на лоні природи. Це втеча від людини й  повернення до неї, із  одного всесвіту письменник потрапляє до іншого, відпочиває. В процесі  перепочинку він слухає симфонію поля, хор жайворонків – музику природи, котра  оздоровила його, дала натхнення для нової праці й  життя.

Звучить спокійна, класична музика.

Бесіда за змістом твору.

– Хто ж він, ліричний герой "Intermezzo"? 

(Сам автор).

– Коли написана новела?

– Назвіть відомі вам новели Коцюбинського і  охарактеризуйте епоху, коли вони були написані.

("Він іде", "Невідомий", "Подарунок на іменини", "Intermezzo").

– Епоха після революції 1905-1907 р.р. Це епоха репресій, чорносотенного терору. Скрізь лютували каральні загони й  військово-польові суди. Тисячі учасників революції було страчено, десятки тисяч засуджено, заслано на каторгу.

М.Коцюбинський болісно переживав страждання народу. І й  його життя було сповнене всяких негараздів й  випробувань: неодмінний  нагляд жандармів, обшуки, виключення із  "Просвіти", котру  очолював. Слабке здоров’я, матеріальна скрута, хиткі сімейні відносини  із  дружиною Вірою Дейшею, бажання одружитися із  коханою жінкою Олександрою Аплаксіною, молодою співробітницею статистичного бюро Чернігівського земства, котра  увійшла  у  його життя й  цілковито оволоділа серцем й думками. Негативне відношення  до цього дітей. В  листі до письменника М.Чернявського Коцюбинський писав: В.  не можете уявити для себе , що я пережив, бачачи те усе  на свої  очі, й  котрий  це вплив мало на мої хворі нерви. Мені зараз  ще гірше, ніж було: не можу спати, ані їсти. Ледве пишу до вас".

Лікар порадив побути на лоні природи. Знаний  меценат Євген Чикаленко, друг письменника, запропонував йому відпочити в  нього у маєтку. Письменник їде в  1908 році у  с.Кононівку близько  Яготина, де й  жадає  побути на самоті з  собою, віддатися власним мріям й  думкам. 18 червня 1908 року він прибув в  Кононівку. Це стало поштовхом для написання поетичної новели – зразка світового масштабу – "Intermezzo" із  посвятою кононівським полям.

Робота із  текстом твору.  Розкриття постатей -символів, жанрових особливостей новели.

Визначення жанру новели.

– Новела – це різновид оповідання, невеликий за обсягом прозовий твір, для котрого  особливі  подібні  ознаки: а) глибокий психологізм; б) лаконізм; у ) несподівана кінцівка. Оця  новела – особлива стенограма психологічного стану ліричного героя, його почувань, настроїв. Людина, втомлена важким одноманітним життям, втікає від залізної руки міста: "Я утомився. Мене втомили люди". Таким чином  зрозуміти, що керує діями письменника, його почуттями й  помилками, що робиться у  його душі, як в  ній співіснують щастя й  горе, як митець бачить світ – це й  є головною метою наших досліджень. Досягти даної  мети ми зможемо крізь  розгадку дійових осіб твору.

– Назвіть дійові особи новели.

Це незвичайні дійові особи. Вони алегоричні, символізують складну боротьбу у  душі героя. Вона й  є місцем їх дій. Твір умовно поділений на складові .

– Прочитайте, котрі  заголовки ви їм дібрали.

Завдання випереджувального характеру. 

1. Втома; 2. Втеча – Дорога; 3. Тиша-пітьма й  крок до світла й  голосу; 4. "На небі сонце – поміж  нив я"; 5. Спокій входить в  душу; 6. "Сонце! Я тобі вдячний"; 7. Відчуття зв’язку із  землею; 8. Про що співають жайворонки?; 9. Передчуття змін; 11. Зустріч із  селянином; 12. Прощайте, ниви.

Евристична бесіда.

– 1-ша  із  дійових осіб названа автором "Моя утома". Чим вона зумовлена? Поміркуймо.

– Нелегка  втома висмоктала кохання  із  душі ліричного героя, поселила у  ній роздратованість й  знервованість. Так сталося саме тому , що істинний  митець не поділяє біди на людські й  свої . Він переживає за усе , а це нелегко.

– Якою є атмосфера в початку  твору?

(Похмура, ліричний герой виснажений важкою роботою, громадськими справами, боротьбою, котру  йому доводиться вести, щоб запобігти людському горю).

– Як ви розумієте зміст метафори "залізна рука міста"?

(Залізні конструкції є основою кожного міста, замість землі – холодне каміння, холод й  замкнутість в  серцях його мешканців, цивілізація приречена на загибель, екологічна катастрофа неминуча).

– Що доповнює постать  залізного монстра?

(Потяг).

– Або  вдалося б ліричному героєві відпочити в  межах міста?

– В  місті панує закон, сутність котрого  заключається  у  саме тому , що потрібно ". Як ви це розумієте?

– Ліричний герой вмисно  тікає від "залізної руки міста", від болю і  горя, від злості і  мерзенних вчинків людей, від жаху і  бруду їх існування тільки  на певний час й  спиняється поміж  тиші-пітьми – й  крок до світла і  гомону. "Залізна рука міста" змінюється тишею й  темрявою – злиттям зорових й  слухових постатей .

Сірість залізного міста, що проникає й  душу героя, змінилася білим кольором: "Білі стіни будинку вертають мені притомність".

– Кому заздрить герой?

(Планетам. Оскільки вони мають орбіти, їм ніщо не заважає).

А далі Коцюбинський порушує проблему взаємозв’язків художника й  суспільства.

– Або  здатне  митець втекти від проблеми?

(Ні).

– Й  тут постають мимоволі образи "білих мішків". Що це за постать ?

Завдання випереджувального характеру школяр -літературознавець.

Це образи повішених учасників революційних подій 1905-1907 р.р., яким перед стратою, щоб  не очевидно було мук, накидали на голови мішки.

– В  творі є такий опис:

"Се ви, що із  вас витекла кров у  маленьку дірку від солдатської кулі, а се ви… сухі препарати, вас завивали в  білі мішки, гойдали на мотузках у  повітрі, а потому складали в  погано прикриті ями, звідки вас виривали собаки…".

– Конфлікт в  творі досягає кульмінації в початку  новели: "Моє серце не здатне  більше вмістити. Воно повне ущерть". А далі – основна складова її – показ спаду конфлікту. Й  зникає він сам собою.

– Чому ліричний герой привітав зозулю?

(Вона є суто народним образом-символом й  пророкує стомленому митцеві ще дуже багато  літ, щастя, вселяє надію на життя).

Що символізують собаки?

– 3  вівчарки символізують різноманітні  прошарки населення. Пава – дворянство, Трепов – жандармерію, у  якій підписували смертні вироки селянам. Оверко – принижене й  втомлене селянство, котрому  достатньо  дати волю й  воно не кинеться ні на кого).

– Або  можна провести паралель поміж  ліричним героєм й  вівчаркою?

(Безумовно, адже вони були на припоні. Героя тримала, наче ланцюг, залізна рука міста, роблячи його злим, знервованим, стомленим).

Прочитайте уривок із  твору: "Мої дні течуть зараз  поміж  степу, поміж  долини, налитої зеленим хлібом".

– Коли письменник опинився за містом, поміж  природи, то що він побачив?

Вперше  помічає, як усього  дуже багато : неба, сонця, веселої землі).

– В  цій новелі велику значення  відіграє колористика. Задопомогою  вдало дібраних барв автор передає дивовижну красу природи. Котра  картина найліпше  зображує  цей пейзаж?

– Прочитайте уривки й  скажіть, котрі  художні засоби застосувує  письменник? Котрі  вам найсильніше  сподобались? Назвіть їх?

("Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі. Вітер набива мені вуха шматками звуків, покошлати шумом. Такий він гарячий…").

– А що ж символізує сонце? Підтвердіть цю думку уривками із  тексту.

(Це постать  вічності і  космічної енергії. Дуже багато  критиків говорили про Коцюбинського як про сонцепоклонника).

– Кононівські поля показані саме у  червні. Чому?

(Молоді паростки символізують життя, у  цей час в  них починають інтенсивно пульсувати соки, а саме цього не вистачає ліричному героєві. Яскраво-зелений колір добре має вплив  на нервову систему людини, заспокоює, знімає напруження).

– Чому спів жайворонка асоціювався в  героя із  арфою?

У  античній міфології бог Аполог – покровитель мистецтва – чудово грав на арфі. Саме тому  спів маленької польової пташечки порівнюється із  божественною музикою, котру  можна слухати день й  ніч).

– Що символізує жайворонок?

(Це постать  натхнення).

– Котра  значення  образу ночі?

Постать  ночі вельми вдався автору. Це символ краси, одухотвореної Богом).

– Давайте глибше розкриємо постать  зозулі. Школяр -літературознавець. В  п’ятому фрагменті зозуля уже  "найближча приятелька" героя, адже  чітко, розмірено й  спокійно відраховує час. "Твоє журливе "ку-ку" спливало, як сльози по плакучій березі, й  зливало мою утому". 

Це ще і  постать  часу. У  3-му  фрагменті новели голос зозулі прикметно започатковує відлік нового періоду у  житті героя.

Звучить повільна музика й  перегукування птахів. Ось ми і  знайшли ключ до розгадки дійових осіб в  новелі "Intermezzo".

– Або  змінились ваші враження від твору після його аналізу?

– Як ви ставитесь до краси природи?

– Котра  із  картин найсильніше  підходить за змістом до новели "Intermezzo"?

– Котра  ж значення  описів природи в  творі?

(Це один серед  способів психофізіологічної розрядки – спілкування із  природою наодинці).

– Кожна людина може  по-справжньому захоплюватися красою природи, котра  має вплив  на душу людини, заспокоює її, одухотворює, виліковує.

Імпресіонізм як напрям був неоднорідним, вступав в  взаємодію із  іншими напрямами модернізму – символізмом. В  творчості Коцюбинського, що сформувалась на основі традицій літератури ХХ вік , він розвивається до реалістичного типу художнього мислення. Ми бачимо реалістичну картину Божої краси природи.

прочитати повість М.Коцюбинського  "Тіні забутих предків".