Конспект уроку: Родинно-побутові пісні "Сонце низенько, вечір близенько", "В кінці греблі шумлять верби", "За городом качки пливуть", "Світи, світи, місяченьку", "Лугом іду, коня веду". Культ романтизованих почуттів, сентиментальний пафос, традиційна символіка. ТЛ: Погли

Мобілізація уваги учнів

Коли для світу українська пісня являється дивиною мистецтва, то для нас вона не лише  естетична категорія, а і  хліб й  пам'ять, джерело життя, основа національної свідомості.

Д. Павличко

Прослуховування вірша Ярослава Чорногуза "Українській народній пісні".

Ця неба ясна, неосяжна синь,
Мов пісні народу мого широчінь...
і глибшого в світі нема океану,
Ніж пісні народної справжня глибінь.
Це та незамулена, чиста криниця,
З якої нам пити і не напиться,
Під звуки бандури кобзарський спів лине,
Мов з нами говорить душа України.
 

Розповідь вчителя

— По свідченням  зарубіжних учених , українська пісня — одна із  найбагатіших  як за кількістю знаних творців, так й  за поетичною й  музичною досконалістю. знаний  український учений Г. Нудьга у  монографії "Українська пісня у  світі" (1989 р.) зібрав й  сумлінно проаналізував те, як сприймали й  вчили українські пісні у  різних державах  світу.

За його даними, зараз уже  зібрано біля  20  тисяч українських пісень із  мелодіями; що ж до текстів, то їх сотні тисяч. науковець  зауважив : "Якщо виділяти  внесок українського народу у  всесвітню  культуру, то пісня і  дума — найбільш помітні  дари, принесені нами в  загальнолюдську духовну скарбницю ".

Робота в групах

Учні об'єднуються в групи та аналізують одну з пісень ("Сонце низенько, вечір близенько", "В кінці греблі, шумлять верби", "За городом качки пливуть", "Світи, світи, місяченьку", "Лугом іду, коня веду"), визначаючи їхні мотиви, тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи.

Матеріали для вичтеля

Учні організовуються у  групи й  розглядають  одну із  пісень ("Сонце низенько, вечір близенько", у  кінці греблі, шумлять верби", "За городом качки пливуть", "Світи, світи, місяченьку", "Лугом іду, коня веду"), встановлюючи  їх  мотиви, тематику, художньо-поетичні засоби, наприклад образи-символи.

Народна пісня у  кінці греблі шумлять верби... " зображає  ліричну картину, як дівчина молода  покохала  козаченька, а той "поїхав за Десну" втілювати  власний  військовий обов'язок. Служба в  козака нелегка , дуже небезпечна  — не повернувся козак, як давав обіцянку , а дівчина тужить , плаче, переживає, їй усяке "діло не мило". Дівчина роботяща , моторна — й  верби посадила, щоб  греблю закріпити, і  вирощує огірочки, а доля неприхильно поставилася — не прислала того, хто серцю милий. Пісня мелодійна, емоційна, із  повтореннями  і окличними реченнями, із  паралельним відтворенням картин природи і явищ життя людини.

Родинно-побутова пісня "За городом качки пливуть " побудована на протиставленні і діалозі хлопця  і  дівчини. Народна мораль стверджує  думку про те, що пару для себе  потрібно  обирати із  кохання , а не за багатство, статки. хоча  кожна мати бажає для сина "королівни", а для себе  багатої невістки, син дослухається  до власного  серця й  сватає доньку бідної вдови, оскільки "нащо мені на подвір'ї воли і корови, як не буде у  моїй хаті любої розмови!" Пісня трошки  задирлива, із  вживанням  прийому паралелізму ("качки пливуть — вбогі заміж ідуть, каченята крячуть — багаті плачуть").

Пісня "Світи, світи місяченьку..." зображає  класичний "любовний трикутник" — дівчина кохає хлопця , а той віднаходить  для себе іншу. Дівчина згадує  про їх  щирі раніше взаємини, про те, що і  сухі дуби цвіли", а потому  й  "зелені пов'яли", як закохані розлучились. Вона згодна пташкою стати, щоб прилетіти до милого на розмову, й картає тих, хто їх розлучив, натякаючи, що на чужій біді власного щастя не побудуєш . Діалоги, повтори, поетичний паралелізм й інші прийоми виразності роблять твір художньо досконалим .

Жартівлива пісня "Лугом іду, коня веду " побудована в  формі діалогу дівчини, до котрої  козак залицявся, і вередливого козака. Козак не проти свататися, однак  бажає  більш багатої  дівчини, не звертаючи уваги  на те, що сам "ледачий". допоки  перебирав, молода  дівчина вийшла заміж, а козак постарів неодруженим.

В пісні ужитий  прийом паралелізму, казкові примовки, колоритні порівняння, котрі розкривають ключову думку твору — обирають пару не для збагачення кишені, а для збагачення душі, для розради серця, а хто перебирає, зостається  ні із  чим).

Виступи представників груп

Виконання творчого завдання

— Розгляньте репродукції картин із  базару" І. Соколова, "Суперниці" і "Святочне ворожіння" М. Пимоненка, "А що мати скажуть" С. Васильківського і визначіть, до котрих саме із аналізованих пісень вони здатні слугувати ілюстраціями.

Проблемен питання для учнів

— Як ви гадаєте , що відіграє в  пісні більш важливу  значення  — слова або  мелодія? Аргументуйте власну  відповідь.

Розповідь вчителя

Основні особливості народних пісень:

1. вираження почуттів, переживань, настроїв, роздумів;
2. стисле повідомлення про обставини, які їх викликали, елементи описів;
3. висока поетичність мови;
4. відповідність мелодії словесному тексту;
5. віршова форма;
6. наявність неримованих рядків;
7. виконання співом;
8. одночасне виникнення слів і мелодії;
9. усне поширення та зберігання;
10. варіантність тексту та мелодії;
11. малий обсяг. 

(За О. Бандурою та Г. Бандурою).

Мабуть, досить рідко можна віднайти  людину, котра  б не захоплювалась українською народною піснею. Чим же вона так приваблює  слухачів?

Насамперед, власною  винятковою  поетичною мовою й  лаконічною , влучною, образною.

Наприклад:

Із-за гори, із-за кручі
Буйне військо виступає.

Після прочитання оцих  коротких рядків в  нашій уяві виникає  крута гора, із-за котрої виступає величезне військо, блискотить зброя, чується іржання коней й стукіт копит.

Поетичність пісень досягається задопомогою  таких художніх засобів, як епітети, порівняння, гіпербола, пестливі слова. Часто у  піснях окремі вислови повторюються. досить часто  окремі рядки співаються два рази.

Такі повтори допомагають більш ясніше  висловити визначальну  думку, посилюють мелодійність пісень, роблять їх побудову злагодженою й  стрункою.

Неповторна красота  пісні в  єднанні  слова й  мелодії.

Сама мова пісні віршована, ритмічна, а саме тому  надзвичайно  милозвучна. оця  милозвучність посилюється ще і  мелодією.

Якщо мелодія — крила пісні, то для їх  злету необхідна  ідейно-емоційна наснаженість слова.

Отже, подібні  ознаки  пісні, як лаконізм, стабільність розміру, ритмічність, застосування  всіляких художніх засобів, що створюють високу поетичність мови, мелодійність і відповідність мелодії суті  пісні, широкий діапазон відображуваних настроїв, щирість почуттів — усе  це-забезпечило народним пісням неминучий  успіх.

Народна пісня живе віками  й  буде існувати  у  народі, надихаючи навіть професійних постатей  мистецтва на творчість).

Пізнавальне завдання для учнів

— Як зветься  наука, що вчить  народні пісні? яка у вас є інформація  про збирачів й  видавців української пісенної спадщини?

Матеріали для учителя

Однією із  найперших  збірок української народної творчості була збірка, видана у  1819 році в  Петербурзі М.А. Цертелєвим (Церетелі), — "Опыт собрания старинных малороссийских песней".

Пізніше, в  1827 році, у  Москві знаний  вчений Михайло Максимович видав збірник "Малороссийские песни", яким, власне, й  розпочалася  українська фольклористика як наука.

В збірнику було дано  біля  сто тридцять  суспільно-побутових і історичних пісенних текстів. пізніше  М. Максимович видав ще  2  збірники — "Украинские народные песни" (1834), де опубліковує  твори за циклами — пісні "військові", "бурлацькі", "чумацькі" і інші, і "Сборник украинских песен" (1849). доцільно зауважити , що до збірки 1834 року Максимович видав нотний додаток, що  містив мелодії 25 пісень, гармонізований знаним  російським композитором О. Аляб'євим. Протягом всього  власного  свідомого життя займався збиранням і обробкою народних пісень М у . Лисенко.

Цікавість до народної музики з'являється  в  М. Лисенка ще у  дитинстві. згодом, в  гімназії і університеті, він глибшає . Лисенко пише  фольклор, вчить  його, науково підходячи до народної мелодії й  слів, бажає точно зафіксувати інтонаційну будову, ритм й музичну форму.

Він заслужено  уважається  одним із  найбільш визначніших  музичних вчених-фольклористів дожовтневого часу.

Фольклорні приклади  М. Лисенко згрупував за жанрами і  видавав окремими випусками. Вийшли в  світ 7  випусків, по сорок пісень в  кожному, для голосу із  супроводом фортепіано (роки виходу — 1868, 1869, 1876, 1887, 1892, 1885, 1911), 30  хорових десятків (1886, 1887, 1889, 1891, 1892, 1897-1898 - 2  випуски, 1908 - 2  випуски, 1909 — 2  випуски, кінцевий  випуск лишився  у  рукопису). окрім  того, було надруковано 5  випусків обрядових пісень 2  збірники "Веснянок", "Купальська справа", "Колядки й  щедрівки", "Весілля", 1896—1903рр., збірка танків й  веснянок "Молодощі", 1876 р.) й  "Збірник народних українських пісень у  хоровому розкладі, пристосованих для школярів  молодшого й  підстаршого середнього віку у  школах народних", 1908 р.). у  цілому Лисенкові фольклорні збірники усього  понад шісьтсот  зразків) охоплюють практично  усі  пісенні жанри.

Серед визначних  постатей  культури, фольклористів, письменників й  літературознавців, які збирали і  учили  українські народні пісні, були ще  І. Франко, О. Потебня, Д. Яворницький, О. Дей, І. Гурин, Г. Нудьга й інші.

Та найбільш повним  зводом української історичної пісенності не тільки  для власного  часу, а і  до сьогоднішнього дня , особливо в  плані підбору  матеріалу і його наукового коментування, був приготований М. Драгомановим одночасно  із В. Антоновичем двотомник "Исторические песни малорусского народа" (1874-1875 pp.)

Якщо лишиться  час, можна запропонувати школярам  прослухати фонозаписи родинно-побутових пісень або  заспівати їх самим.

1. Повторіть вивчені напам'ять родинно-побутові пісні.
2. Дайте письмову відповідь на запитання: "Чим приваблює українська народна пісня сучасну молодь?"