Конспект уроку: Григорій Квітка-Основ'яненко. Картини життя українського суспільства за часів Великої Руїни в "Конотопській відьмі". Іронія і сатира у повісті, поєднання реалізму і фантастики

Перевірка домашнього завдання

Безпосереднє знайомство Квітки-Основ'яненка із  українським побутом й  народною творчістю стало  важливим джерелом для повісті "Конотопська відьма", у  якій, за оцінкою й . Франка, "письменник дав відмінний  майстерний малюнок старих козацьких порядків, здатне  із  половини XVIII віку у  сучаснім  сатиричнім освітленні".

Уперше  повість була надрукована 1836 р. у  2-му  томі "Малоросійських повістей..." Окрім  документального матеріалу, Квітка удається  до народної поезії: замовлянь, легенд, народних повір'їв, в котрих  діють фантастичні істоти, казок. У  українському фольклорі є велика кількість  варіантів казок про відьом. Декотрі із  них були опубліковані у  збірнику "Труды этнографическо-статистическоп жспедиции", в  збірнику І.  Рудченка "Южноруские народные сказки", в  1-му  томі "Повестей, сказок и рассказов козака Луганского-Даля" із  приміткою автора, що казку "Відьма" прислав "козак Грицько Основ'яненко". Народна казка "Відьма й  відьмак" покладена у  основу повісті М. Гоголя "Вій", у  якій, як й  у "Конотопській відьмі", гармонійно поєднуються фантастика із  значними реальними картинами.

Фантастика "Конотопської відьми" прикрашена у  вагомій своїй частині тим бадьорим, життєствердним сприйняттям всесвіту , яке характерне  українській народній творчості. Звернення до фантастичних постатей  не значило  відмови від реального, земного. Своєрідність повісті заключається  у  саме тому , що казковий, фантастичний сюжет застосований  для найбільшої насиченості його реальними картинами і  епізодами життя українського народу у  критичний історичний період. Може здатися , старі козацькі порядки XVIII ст., а одночасно  із  ними й  забобонність, безправство, безкарність за зловживання владою канули у  Лету. Однак  цей "втрачений світ", — відмічає А. Слюсар, — що став анахронізмом, усе  ще впевнений у  своїй життєвій здатності . Він й  стає предметом зображення. На 1-му  плані — старшина, котра  повністю порвала із  народом й  утратила  моральне і інтелектуальне право зверхності. Від козацької демократії залишилася  лише  видимість".

Образами сотника Забрьохи і писаря Пістряка відкривається  адміністративний апарат пізньої гетьманщини, свавільство  і грабіжницькі інстинкти котрого  в  гіпертрофованому вигляді) ужилися й  при феодально-кріпосницькому ладі . Постать конотопської відьми виявляє злі, ворожі людині сили, що допомагають духовно обмеженим, користолюбним, егоїстичним власть імущим порушувати народно-моральні закони. Покарання у  кінцевому рахунку несуть й  злі, ворожі, сили, й  ті, що за їх допомогою, приносячи у  жертву народ, воліють  улаштувати  власне  щастя. Крізь  зіткнення сотника і  писаря із  державою й  народом розкриваються соціальні причини , котрі  пробиваються через  сплетіння фантастики і  реальності упродовж  всієї  повісті. Переходячи від реального до фантастичного, письменник можливість має  вводити фантастичні картини і  образи, не порушуючи реалістичної основи твору. Так, в  казковий мотив про відьму вплітається сатирична оповідь  про "правління" сотника і писаря, підсумки  того "правління" для конотопської громади. Творчо застосовуючи  багатства української народної поезії, Квітка уніс  у українську літературу чарівну принаду пісні, казки, народного гумору, гостроту й  влучність народної сатири.

Бесіда

1. Як в  портреті сотника Забрьохи автор суміщає зовнішній вигляд  персонажа із  його внутрішнім світом? Зачитайте цитату.

("Голова йому нечесана, чуб не підголений, пика невмита, очі заспані, вуса  розкудовчені, сорочка розхристана; край його на столі люлька й  гаманець, каламар, гребінець й  повна карватка ще минулорічної дулівки, що ще звечора наточила йому Лазька в  пляшку, а він хоча  й  насипав... й  і  забув, так й  ліг, й  і  заснув ". Це портрет сотника Забрьохи — людини тупої, безвольної, деспотичної, грубої в  відносинах  із  підлеглими й  простим народом).

2. Котрі  вчинки Забрьохи указують  на його користолюбність, тупість, безвольність?

Вспадкувавши  із  діда-прадіда посаду сотника, він повною мірою застосувує  її в  своїх  інтересах: замість походу до Чернігова загадує козакам косити йому сіно; аби привернути серце Олени хорунжівни, він вкладає  угоду із  відьмою, готовий зробити усе , чого вона зажадає: Або  звелиш Конотоп спалити, так одночасно  із  чотирьох кінців й  запалю; або  звелиш всю  конотопську дітвору — що ви, відьми, не любите, — так за один день всіх  до єдиного й  потрощу... ".

Беззастережна віра в  відьомську всемогутність, як й  потрібно  було очікувати , обійшлась йому надзвичайно  дорого. Відьма Явдоха Зубиха замість Олени хорунжівни одружила його із  Солохою: "Бідна й  пребідна: ні одежі у  неї не було, нічого. Й  ще на одне око сліпа, від паршів волосся повилазило, й  голова голісінька, як долоня; вся  шия в  чиряках й  у  пістряках, аж тече; на щоці огник; зубів недолік, горбатенька, курноса, лише  ямка замість носа; на одну ногу крива й  правої скарлюченої руки до рота не піднесе ".)

3. Чому автор надає  сотникові таке прізвище? Або  є воно естетично красивим? Або  доцільно ним гордитися?

4. Або  мав змогу  би Забрьоха вчитися у  Києво-Могилянській академії? Доведіть думку.

5. Котрі  взаємовідносини були поміж  покійним старим сотником й  його сином Микитою? Чому Улас не дозволяв йому одружуватися?

6. Або  був Микита гідною парою Олені? Чому?

7. Доведіть, що Микита й  брат Олени — ледарі й  п'яниці. У  котрому  вигляді в  творі Г. Квітка-Основ'яненко демонструє  зло? (Зв'язок із  нечистою силою, брехня, обдурювання, зрада.)

8. Якою, на вашу думку, є провідна думка повісті? (Зло карається, у  котрому  б вигляді воно не виступало.)

9. Чим саме огидний й  страшний спосіб виявлення відьом?

10. Як ставиться Забрьоха й  Пістряк до того, що декілька  уявних відьом загинули в процесі  випробувань?

11. Або  схвалюєте ви помсту сотникові Явдохи Зубихи? Чому?

12. Доведіть, що писар Прокіп Пістряк — неук, кар'єрист й  підла істота.

13. Доведіть, що смерть відьми зображено у  дусі народних уявлень.

14. Котрий  єдиний шлях позбавлення суспільних пороків намагається показати у  повісті автор? (Релігійно-моральне самоудосконалення .)

15. Котрі  проблеми, що мали вселюдське роль , порушив в  повісті Квітка-Основ'яненко?(Боротьба добра із  злом в  соціальному житті, в  внутрішній природі людей; призначення людської особистості; страждання і  протест, егоїзм й  саможертовність; духовний зв'язок поміж  людьми й  їх відчуженість; проблема справедливого соціального всесвіту , освяченого кохання  'ю і  вірою у  Бога.)

16. Як були покарані за зло персонажі повісті: Забрьоха, Пістряк, Зубиха?

(Забрьоха, аби не удався у  чаклування, покинувши бога милосердного, адже  чортяка зараз крізь  власну  наймичку, Зубиху, попорався над ним добре, що й  в  вирій полетів, мов гусак, людям на сміх!"; Пістряк, аби не обдурював власного  начальника... аби, розсердившись на людей, не робив їм біди, як тут із  жінками: на кого сердився, а скільки душ занапастив, в  воді потопив, й сиріт зоставив? А що най пуще, аби не пив так цупко горілки "; дісталось й  Явдосі Зубисі — на неї увесь  мир плюнув ", помирала довго й  у  страшних муках й  і  не ховали по-людськи: "виволокли за село, зарили ниць в  яму, прибили осиковим кілком й  зверху й  заплішили, аби ще не скочила. Собаці собача смерть ".)

Практикум з теорії літератури

1. Як поєднуються реалізм й  фантастика в  повісті "Конотопська відьма"? (Казковий, фантастичний сюжет застосований  для найбільшої насиченості його реальними картинами і  епізодами життя українського народу у  поворотний  історичний період).
2. Пригадайте, що таке іронія. (Іронія — насмішка, виражена в  формі похвали, заперечення в  вигляді схвалення, зниження в  формі возвеличення).
3. Де в  повісті автор застосувує  іронію? Із  якою метою? (Кожен розділ твору розпочинається  своєрідною похмурою анафорою, котра  у  читачів викликає глузливу посмішку, оскільки причини для глибоких роздумів, справжнього суму в  Забрьохи немає зовсім.)
4. Що таке сатира? (Сатира — різке висміювання суспільних вад задопомогою  сатиричних засобів.)
5. Які суспільні вади висміяв автор задопомогою  сатири? (Випадкові люди при високих чинах, отриманих в  спадщину, ставали нормою, колишні славні військові традиції занепадали; до вільних людей новоспечені дворяни ставилися зневажливо.)

Проаналізуйте засоби сатири у повісті "Конотопська відьма". Випишіть по 5 цитат до образу Забрьохи і Пістряка.