Конспект уроку: Національний колорит зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній. Бурлескний гумор, народна українська мова Утвердження народної моралі в дусі просвітительства. ТЛ: алюзія. Поглиблення знань про силабо-тонічне віршування.

Бесіда:

1. Що таке травестія, бурлеск, пародія?
2. Розкажіть про мандри і пригоди троянців, змальовані в  Й  частині поеми І.  Котляревського "Енеїда". Як тут розкрився характер Енея? Із 'ясуйте багатство народної фантазії у  уявленні раю й  пекла за III частиною поеми Й .П. Котляревського "Енеїда".
3. Чим приваблюють вас воїни Низ й  Евріал?
4. Складіть усний план VI складові  поеми.
5. Кому співчуває, а кого засуджує автор "Енеїди"?

Закінчіть речення:

1. Греки зруйнували ... (Трою).
2. Внук троянського царя мав ім'я .. . (Еней).
3. Еней виконував волю... (богів).
4. Еней мандрує у  пошуках..(Італії).
5. Троянці на чолі із  Енеєм блукали...(7 років по різноманітних  морях й  державах ).
6. Після гостинної зустрічі на них чекала війна з  ...(рутульцями).
7. Цар рутульців Турн, як й  Еней, бажає  одружитися із  ... (донкою царя Латина, Лавінією).
8. На боці Турна...(Амата й  латинське військо царя Евандра). В  конфлікт втручаються...(боги).
9. Війна закінчується лише  тоді, коли Еней ... у  бою переборює  Турина).
10. Внук троянського царя стає... (царем латинської землі).

Робота в групах.

I група. Що взяв І.  Котляревський за основу сюжету "Енеїди"? У  чому заключається  оригінальність композиції?

(Довідка. Сюжет запозичив в  Вергілія. Оригінальність композиції: в  Вергілія — 12 частин, у  Котляревського — 6; окремі  епізоди опускає, а окремі  розгортає в  ширші картини; пекло й  рай відображає  по-своєму; присутній дух українського фольклору, дії відбуваються у  українських містах; введені епізоди із  життя українських козаків, старшини, селянства, міщан, священиків, школярів ; описи побуту українського селянства).

II група. Визначте жанр "Енеїди". Доведіть власну  думку.

(Довідка. За жанром "Енеїда" — травестійно-бурлескна поема. Герої поеми римського автора переодягнені у  національний одяг українців, співають українські пісні, вживають українські страви; побут, звичаї, життя персонажів відповідають історичним фактам XVIII ст. Різкий контраст поміж  темою й  характером її розкриття. Котляревський дав опис українського народу, наснажив поему живою українською мовою.

Жанр бурлеску вимагав, щоб  про буденне говорилося піднесено, а героїчний зміст викладався вульгарно в  зниженому тоні..

Гумор "Енеїди" — не розважальний... Засобами гумору І.  Котляревський зумів оспівати героїзм українського козацтва, нестримну жадобу народу до волі. В  Котляревського життєрадісні люди самі вирішують власну  долю.)

III група. Визначте тему "Енеїди", проблеми, котрі  порушує автор.

(Довідка. Головна проблема — показ соціальної й  моральної нікчемності сучасної авторові дійсності XVIII ст.

Суспільно визначні  проблеми: соціальна нерівність, захист рідної землі від ворогів, громадянський обов'язок, честь родини , виховання дітей, дружба, любов  й  ін.)

IV група. Доведіть, що "Енеїда" — енциклопедія українознавства.

(Довідка. Читаючи "Енеїду", відзначаємо немало картин із  життя простого народу: описи вечорниць, похорону, поминок, ворожінь, танці й (горлиця, третяк, гопак, гайдук, журавель, халяндра) і всіляких забав в  свинки, в  Панаса, у  хрещика, у  горюдуба). Істинний реєстр народних ігор! Картини життя народу у  "Енеїді" створюють таке враження, начебто  перебуваєш у  українському селі. Чим це досягається? Дуже великою  кількістю побутових деталей, яскравістю і  докладністю їх опису. Народні звичаї, повір'я, одяг, посуд, їжа описані у  поемі інколи докладніше, ніж в  спеціальних етнографічних дослідженнях, зокрема, картини навчання, субіток, забав в Дідони. 

V група. Визначте стиль "Енеїди". Покажіть прийоми гумору, іронії:

(Довідка. Стиль твору є загалом бурлескним, бурлеск проймає усі  художні засоби твору, зокрема епітет: богиня Юнона — "суча дочка", метафора: й  за гріхи їм носа втруть", уособлення: з  неба злізла ніч", порівняння: Еней "крикнув, як на пуп". Порівняннями, й  часто несподіваними для читача, пересипана вся поема — це одна із  характерних ознак стилю автора; скажімо, сорочка у  Харона "замазана була на палець, засалена, аж капав смалець". В  поемі чимало вульгарних слів, лайок: "гадів син", "полізеш рачки" і т.п. . Місцями трапляються цілі каскади оцих  вульгаризмів. Це також  зумовлене бурлескним стилем. Однак  ці вульгарні слова, як правило, у межах художнього такту. Із  других  лексичних прийомів гумору потрібно  назвати церковні слов'янізми ( й  паки"), макаронізми, бурсацький й  латино-український жаргон: Рогамус, доміне Латине, Нехай наш капут не загине. Перміте жить у  землі своей... В  міру і  доречно) наслідуючи народні жарти, вживає поет зашифровану мову: "борщів як 3  не поденькуєш, на моторошні засердчить". Комічний ефект справляють й  окремі  професіоналізми. Приміром : Люблю, люблю, божусь кліщами, Ковадлом, молотом, міхами.

Часто автор удається  до іронії. Приміром , описавши портрет жахливо потворної Сівілли (III складова), він зразу ж далі  пише: "Еней, таку уздрівши цяцю..."

Відповідно до вимог бурлескного стилю автор уніс  дуже багато  елементів розмовно-побутової селянської лексики, постатей  із фольклору: казкову скатертину-самобранку, сап'янці-самоходи, килим-самоліт, хатку на курячій ніжці. Народними витворами є ще  казкові герої "Енеїди". Телесик, Котигорошко, Кощій, дурень із  ступою зображені на щиті Енея. Із  фольклору й  казкові звороти, зокрема: "Не так-то відбувається усе  хутко, як хутко кажуться казки". Розказане автором часто можна сприйняти за народний анекдот, жарт, переказ, бувальщину. Із  української народної поезії запозичив Котляревський й  постійні епітети ("чисте поле", "біле тіло", "гіркі сльози"). Народними магічними обрядами є й  виливання Сівіллою переполоху, й  ворожіння дівчат на вечорницях, й  забави у  Дідони. Фольклорну основу має тужіння-плач матері Евріала: "О сину! світ моїх очей!"

Народнопоетичні образи "Енеїди" також  головним чином  гумористичні. Це очевидно й  із  прислів'їв ("не йди у  дорогу без запасу, оскільки хвіст од голоду надмеш"), й  із  приказок: ("Пропав, як Сірко на базарі"), й  із  ідіоматичних фразеологічних зворотів ("слухати чмелів", "взяти чвирк", "точити баляси", "хрін його не взяв"), й  із  синонімів до дієслів бігти, тікати — тягу дати, п'ятами накивати, чухрати, дати драла і т.п. .

А от ряснота, прямо-таки злива однорідних членів речення (ще одна помітна риса стилю Котляревського) йде від традицій книжної мови. Поет захоплений розмаїттям української мови, начеб не здатне  стриматися від використовування практично  безмежних можливостей її виражальних засобів).

VІ група. Визначіть моральні проблеми "Енеїди".

(Довідка. В  пекло Котляревський помістив скупих, брехунів, гульвіс, самогубців, лжевчених, графоманів, пияків, балакунів, модниць, перекупок, паліїв, ворожбитів, злодіїв, картярів, лікарів-партачів всіх , чиї дії народ трактував як аморальні, за котрі  людина після смерті потрапляє у  пекло, де зазнає тяжких мук.

Поет винить і  тих, хто не піклується  про честь родини : дівчат, що забувають про дівочу гідність: звідниць; парубків, котрі  ізроду не женились підбивали на любощі заміжніх молодиць, що зраджують власних  чоловіків. Осуд в  поета викликають святенниці, котрі  на людях "молилися без остановки" й  "били сот по 5  поклон", а поховавши молитовники "казились, бігали, скакали й  гірше дещо у темноті".

Котляревський-педагог не оминув й  теми виховання. Він карі батьків, котрі  синів не вчили, а гладили по головах, й  лише  знай що хвалили". Таке потакання примхам дітей, сліпа кохання  давали протилежний наслідок: із  них виростали ледарі, сини "чубили батьків" й  лише  очікували їх  смерті, щоб  самим заволодіти маєтками. Осудливо говорить поет й  про тих, хто лише  і  лає дітей, б'є їх.

Терміни

Алюзія (лат. allusio — жарт, натяк) — художньо-стилістичний прийом, натяк, відсилання до певного літературного твору, сюжету або образу, а теж історичної події із  розрахунку на ерудицію читача, покликаного розгадати закодований зміст. Подеколи вживається як особливий різновид алегорії, пов'язаної із  фактами дійсності.("Піррова перемога"). Цікавий приклад алюзії спостерігається у  поезії Юрія Кісна "Шляхами Одіссея" ("...де рідна на тебе чекає Ітака / Й  занедбаний твій маєстат"), що асоціюється з  прикінцевими словами сонета М.Зерова "Kapnos tes patridos" ("Дим батьківщини"): "Там цілиною йдуть леміш й  рало, / Там зноситься Ітаки синій дим?", присвяченого Юрію Клену в переддень  його рееміграції до Німеччини. Гомерівська Ітака для обох поетів символізувала Україну, із  якою кожному із них випадала вимушена розлука.

1. Знайдіть приклад алюзії у  поемі "Енеїда" І.  Котляревського.
2. Визначіть систему віршування і віршовий розмір поеми.

Охарактеризуйте образ Енея та героїв поеми; випишіть цитати до характеристики персонажів. Вивчіть напам'ять уривок з "Енеїди". Прочитайте п'єсу "Наталка Полтавка".