Конспект уроку: Історично-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи (Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка). "Історія русів" (фрагменти) анонімного автора. Політична і культурна історія України, зображення національного і релігійного гніту.

18.06.2018
3113 переглядів
Тема уроку
Історично-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи (Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка). "Історія русів" (фрагменти) анонімного автора. Політична і культурна історія України, зображення національного і релігійного гніту.
Мета уроку:

Навчальна мета: ознайомити учнів з козацькими літописами, їхньою роллю у відтворенні історичного минулого України; допомогти учням усвідомити цінність "Історії русів"; розповісти про історію виникнення твору;

Позвивальна мета: розвивати навички коментування фрагментів твору; вчити учнів давати оцінку постатям Б. Хмельницького, І. Мазепи, зображеним у творі;

Вихована мета: виховувати повагу до козаків-оборонців України

Тип уроку:
комбінований
Терміни і поняття:

Міжпредметні зв'язки: історія України: постаті Б. Хмельницького та І. Мазепи.

Обладнання: портрети Б. Хмельницького, І. Мазепи, фото козацьких літописів, фрагменти з твору "Історія русів", фонозапис "Козацького маршу".

Хід уроку
Організаційний момент
Актуалізація опорних знань та перевірка домашнього завдання

Перевірка домашнього завдання.

Бесіда:

  1. Яке місце в українській культурі займає постать І. Вишенського?
  2. Назвіть перші друковані книги у Україні.
  3. Що вам відомо про епохи Ренесансу і бароко?
Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

1. Прослуховування фонозапису "Козацького маршу".

2. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку

3. Вступне слово

Козаки — оборонці України. Хмельниччина, оця  героїчна доба у  житті українського народу, найдокладніше відображена у  3-х козацьких літописах: Самовидця, Грабянки, Величка.

4. Проблемне завдання.

— Чому літописи називали козацькими?

Основна частина уроку

1. Розповідь вчителя

"Літопис Самовидця" — український козацький літопис кінця XVII — початку XVIII ст. Побудований  із вступу й  2-х  частин. В  вступі описується стан України в переддень  Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького 1648—1654 pp. В  першій частині автор описує воєнно-політичні події Національно-визвольної війни й  періоду Руїни до 1676 р. В  другій частині твору висвітлюються події 70 — 90-х pp. XVII ст., опис котрих  доведений до 1702 р. Твір написаний церковнослов'янською літературною мовою із  елементами народної мови. Місце написання і  автор літопису невідомі. На думку деяких дослідників, твір було написано у  Лівобережній Україні, імовірно , в  Стародубі. У історичній літературі є  версія, за котрою  автором літопису був генеральний підскарбій М. Ракушка-Романовський. Оригінал "Літопису Самовидця" не зберігся. Знаний  за копіями XVI11 ст. Вперше опублікований О. Бодянським в  1846 р. Описує Чорну раду під Ніжином і 2  ворожі табори — Сомка й  Брюховецького.

"Літопис Самійла Величка" охоплює події 1648—1700 pp. Оповідач літописних подій в початку  твору повідомляє, що служив в  Василя Кочубея, що  був в  гетьмана Івана Мазепи генеральним писарем. Із  літопису очевидно, що Величко був досить освіченою людиною. Ймовірно , він учився у Київській академії. Як приближена  до Кочубея особа, після його страти потрапив до у 'язниці на декілька  років, про що обмовився у  літописі: "Оскільки змінив у  той час добре власне  життя на невільниче".

"Літопис", зостаючись  твором історичним, є разом з тим  й  твором художнім. В  канву тексту автор уплітає  уривки із  художніх творів українських авторів, оповідь багато пересипана народними прислів'ями, легендами, переказами. В  незліченних відступах автор виражає  власне  відношення  до подій й  людей, він істинний  патріот — "істинний Малої Росії син й  слуга".

"Літопис Самійла Величка" — величава хроніка пережитих  подій, він нараховує  чотири томи, перший вийшов в  світ 1848 року. Оздобленням літопису є оповідь про кошового отамана Івана Сірка.

"Літопис Григорія Грабянки" відображає  історію козацтва із  часу його появи  до 1709 року Його автор — гадяцький сотник Григорій Грабянка — вибудовує оповідь в  формі окремих тематичних розділів —"Сказаній": "Сказаніє чего ради возстал Хмельницький на поляков", "Сказаніє о первой брані козацкой на Жолтой Воді із  ляхами", "Сказаніє о Збаразькой й  Зборовськой побіді над ляхами 1649 року", "Сказаніє о войні Берес- тецькой" і т.п. . Докладно пише Грабянка про причини , якими керувався Хмельницький, йдучи  до Переяславської ради.

Смерть гетьмана у  описі Грабянки — велетенське горе для усього  українського краю. Переповідаючи події, що здійснилися  у  Україні після смерті Б. Хмельницького, автор із  докорою говорить про гетьманські міжусобиці, про запустіння краю.

М. Слабошпицький зве Грабянку й  героєм історії, й  її "секретарем".

Григорій Грабянка був полковим осаулою, суддею, полковником, приймав участь  в  багатьох битвах й  походах. 1737 року, коли козацьке військо рушило у  кримський похід проти татар, славний літописець наклав головою.

2. Повідомлення учнів

Історія Русів

"Історія Русів". Перше видання твору побачило світ 1864 року. Автор "Історії Русів", залишаючись невідомим, власним  твором надає  відповідь польським й  російським авторам, котрі заперечують історичну окремість  українського народу.

"Історія Русів" починається із  найдавніших часів, докладно дано  оповідь  про славетну Київську Русь, про самих перших  князів, про початки козаччини на українських землях.

Автор із  дуже великим  інтересом  зображає  Богдана Хмельницького, його родовід. Після дуже велеких  перемог Хмельницького над шляхтою в  Чигирин із  багатьох країн пішли посли, котрі  поздоровляли  український народ із  здобутою  незалежністю. Всіх  тих послів й країни, котрі  вони представляли, перераховує  автор "Історії Русів".

Пише він й  про те, що закордонні володарі, пропонуючи гетьманові договори про союз, зобов'язувалися за те поважати  усі  права вільного народу і  визнавати вічне  гетьманське право нащадків Хмельницьких. Спілку із  російським царем декотрі найвидатніші  люди України підтримали, інші твердо  заперечували.

Оповідає "Історія Русів'' й  про смутні часи, про жорстоку розправу Петра І  й  Меншикова над козаками за те, що гетьман Мазепа перейшов на бік шведського короля.

Автор "Історії Русів" був патріотом України, саме тому , розуміючи, що російське самодержавство ніколи не вибачить йому відношення  до козацтва і  оцінок російських правителів, рішив  залишитися  невідомим. В  житті національної інтелігенції поява даної  книги стала подією дивовижного роль . На ній виросла ціла плеяда національно свідомих істориків, письменників. Достатньо , зокрема, сказати, що "Історія Русів" була настільною книгою Тараса Шевченка. Зараз "Історію Русів" видано у  інтерпретації Івана Драча сучасною українською мовою.

Промова гетьмана Павла Полуботка, в  якій він винуватить лютого ката України Петра І  за рабство, за винищення  народу, козаків, є одним із  найбільше  ідейно наснажених місць книги, відверто пройнятої антимосковськими настроями.

 

Закріплення знань і вмінь

1. Бесіда

  1. Яким перед нами постав Б. Хмельницький?
  2. Чому промова гетьмана П. Полуботка, звернена до Петра І.  є ідеєю "Історії Русів"?
  3. Чому, на вашу думку, автор "Історії русів" рішив  залишитися невідомим? 
  4. В образі кого автор зображає  національний й  релігійний гніт України?

2. Повторіть відомості про козацькі літописи й  їх  значення  в  відтворенні історичного минулого України.

Підведення підсумків
Надання домашнього завдання

Підготуйте рольову гру "Б. Хмельницький та І. Мазепа" за "Історією Русів"

Коментарі ( 0 )

Залишити коментар

ГДЗ з української літератури

Підписатися на оновлення

Залиште свою едектронну адресу, щоб отримувати останні новини та оновлення на сайті yrok.net

Всі права захищено.

Копіювання матеріалів без зміни заборонено.

При використанні матеріалів обов'язкова наявність активоного посилання (не закритого для індексування пошуковими системами) на джерело.