Конспект уроку: Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово — першоелемент літератури. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Художня література і мистецтво слова. Види мистецтва

Повідомлення теми й мети уроку.

Вступне слово вчителя.

А зараз заплющте на хвилинку очі та уявіть нашу землю у добу печерної людини. Тут виходить чоловік в звіриній шкурі з палицею на чергове полювання. Побачив мамонта, який пасся неподалік, підбіг, покрутив перед ним дерев'яним списом, однак звір не звернув уваги на нього. Йде інший мисливець — також нічого не подіє сам. А у печері на нього чекають голодні діти, дружина. Що ж тепер робити? Та тут в когось сяйнула думка: а що як покликати усіх чоловіків і заманити мамонта у пастку, разом на нього навалитись та здобути багато м'яса? З горла вирвалися перші осмислені звуки, які були підкріплені жестами: ідіть сюди, давайте полювати разом!

Так були вимовлені перші слова чи не так, цього вже  ніхто не скаже. Але те, що слово зробило людину людиною, це та точно. таким чином, людина створила слово, а слово — людину.

Розповідь вчителя

Вийшов колись чоловік уночі із житла, поглянув на небо, засіяне зірками. Красота невимовна! Та так йому закортіло розказати про це діткам! Але як передати побачене? Думав-думав... Зірки! На небі як... як горох розсипаний... як жаринки розкидані... як світлячки в лісі... Чи, можливо, хай діти самі здогадаються, коли він їм повідоме так: поле не міряне, вівці не раховані, пастух рогатий?

Відтоді як людина стала помічати довкола себе красу, забажала її зрівняти із чимось, передати, та з'явилося образне слово.

Запис до літературознавчого словничка.

Образне слово — слово, котре допомагає створити художній образ — яскраве відображення з допомогою порівняння, означення або перенесення ознак із іншого предмета, створеного уявою поняття про предмет, явища життя. Щодалі розвивалася людина, тим більше їй хотілося висловити своє захоплення красою природи (їй все тоді видавалося живим: та ліс, та річка, та гора, і поле), оспівати подвиги героїв, уславити добрі вчинки своїх одноплемінників, подякувати заступникам-богам. отже виникали легенди і міфи, в котрих реальність тісно перепліталася із фантазією, із уявленнями людей про світ та про себе. Мрія покликала до життя казку, а спостереження і дотепність та почуття гумору — прислів'я, приказки, загадки, анекдоти. Усе це усно передавалося із покоління у покоління, саме тому дістало назву усна народна творчість, або ж іншомовним словом — фольклор.

Запис до літературознавчого словничка.

Фольклор — усна народна творчість.

Коли з'явилося письмо, освічені люди, головним чином монахи у монастирях, розпочали записувати, що відбувалося щороку (щоліта.) — так з'явились літописи. Одним з перших письменників нашого народу був князь Володимир Мономах, що написав повчанні власним дітям (тобто виразив мудрі поради, як жити в світі).

«Мозковий штурм»

Красу навколишнього життя й людської душі можливо відобразити не лише за допомогою слова (ручки, паперу), ай...

(учням пропонується продовжити думку)

Прослуховування аудіозаписів

Учні прослуховують пропоновані вчителем аудіозаписи

Робота з текстом

Прочитати два уривки та визначити, що в них спільного й відмінного, зробити відповідні висновки і заповнити таблицю (таблиця на початку роботи — без  записів).\

Текст 1

Десь зовсім близько... невгамовно виводив свою пісню соловейко.  Спершу, коли починав заливатися, здавалось, що у горличку в нього билася маленька співуча намистинка. Короткий свист — і ось вона уже вискакувала з дзьобика і стрімко летіла над лісом, а за нею вискакували такі ж самі намистинки, і всі вони нанизувалися у довгий невидимий разок.  Потім нитка на тому разку рвалася, і намистинки падали в лунке озеро. Соловейкові жаль ставало їх, і він заходжувався ойкати, схлипувати. Швидко заспокоївшись, розщедрювався і без жалю розсипав навкруги коштовності: камінці-самоцвіти, янтареві бусинки, червоні коралі, срібні сережки, золоті колечка. А як не ставало їх, радісно дзвонив у прозорі кришталеві дзвоники, що висіли поряд на гілочці.

Соловей сидів на тонесенькій калиновій гілочці, що схилилася од його ваги. Був дуже схожий на горобчика, лише тільце мовби трохи витягнуте. Очі чорні, великі. Як співав, злегка горбився, трішки опускав крильця, широко відкривав  тонкий дзьобик, в якому, ніби сердечко в  дзвонику, бився гострий язичок, і все його «крихітне тільце тремтіло й здригалося.

Сонце вже підбилося на добрий людський зріст. В його скісних променях на деревах, у траві, у туго натягнутих ажурних павучаних сітках, ніби оті коштовності, що їх щедро розсипав по лісу соловейко, блищала, вигравала всіма барвами райдуги роса.

Запаморочливо пахли конвалії, черемха, шипшина.

Чи не вони ото й споїли своїми п'янкими пахощами всіх лісових  птахів, що раптом вирішили позмагатися  у співі з солов'ями?

(За  Б.Комаром.)

Текст 2

Соловей — рід птахів сімейства Дроздові виду Горобцеві. Довжина тіла 14—20 сантиметрів, вага 13—27 грамів. Оперення звичайно бурого кольору. Тримається потаємно в чагарниках, заростях лісів, садів і парків. Харчується комахами. Гнізда — на землі під кущами. Кладка з 4—7 яєць у травні, висиджує самиця упродовж 13—14 діб. У Євразії розповсюджено десять видів солов'їв, в Україні — три: південний, або західний; звичайний, або східний; варакуша. Перелітні птахи, зимують у тропіках Східної Африки. Самці чудово співають (у їхніх трелях буває до 40 колінець). Викопні рештки  відомі з найдавніших часів.

(З енциклопедії.)

(Таблиця заповнюється усіма учнями, висновки формулюються із допомогою вчителя, у випадку коли для учнів це виявляється складним.)

Наша Марійка намагалася слухати надзвичайно уважно, однак їй так хотілось роздивитися кожного, що частину нашої бесіди вона проґавила. Ось що вона змогла запам'ятати (послухайте уважно, знайдіть всі помилки та допоможіть Марійці розібратися)

Текст

Слово має велике роль у житті людини. Коли б не було слів, ми не могли б підказувати на уроці, не розповіли б секрет подрузі, не могли б обізвати сусіда за партою, не знали б навіть, що наступний урок за розкладом. Художнім словом можна описати, як побудовані різні прилади, машини, комп'ютери та усе, що подобається майструвати хлопчикам. Спочатку люди написали багато книжок, потім вивчили із них казки, прислів'я, загадки, анекдоти, переповіли їх один одному, дітям, а згодом стали називати це усною народною творчістю, або ж фольклором. окрім того, давні люди часто виходили влітку грітися на сонці та писати на каменях. Так з'явились літописи. Видів мистецтва існує надзвичайно багато, приміром, як мама спече смачний пиріг чи пошиє мені гарну спідничку — це мистецтво куховарити і мистецтво шити. Як тато зручну поличку для моїх іграшок і різних дрібничок зробить, то це — столярне мистецтво.

Школярі відмічають помилки, вказують, з чим вони здатні погодитися в твердженнях Марійки, а із чим — ні.