Конспект уроку: Статеве розмноження

27.11.2013
3258 переглядів
Предмет: Біологія
Клас: 11 клас
Автор: yrok.net
Тема уроку
Статеве розмноження
Мета уроку:

поглибити знання про розмноження всіх живих організмів;

ознайомитися з статевим типом розмноження і його головними форми;

особливу увагу звернути на біологічні і соціальні аспекти регуляції розмноження в людини і на значення статевих клітин у підтримані безперервності існування виду, розвивати вміння порівнювати основні біологічні процеси, а також різноманітні форми копуляції, такі як ізогамію, анізогамію і оогамію.

Тип уроку:
комбінований
Терміни і поняття:
розмноження, статеве розмноження, стать, чоловіча стать, жіноча стать, статеві клітини, яйцеклітини, сперматозоїди, запліднення, роздільностатеві організми, гермафродити, партеногенез, поліембріонія
Хід уроку
Організаційний момент
Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності учнів класу до уроку. Перевірка присутніх
Актуалізація опорних знань та перевірка домашнього завдання

    1. Назвіть основні відмінності нестатевого і статевого розмноження.

    2. В чому полягають головні особливості нестатевого типу розмноження?

    3. Назвіть відомі вам способи нестатевого розмноження, які зустрічаються у тварин?

    4. Які видами нестатевого розмноження можуть розмножуватися рослини?

    5. Назвіть переваги і недоліки нестатевого розмноження.

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Повідомлення учням теми і мети уроку.

Проблемне питання:

- Подумайте, якщо нестатеве розмноження має стільки переваг, чому ж тоді виникло статеве розмноження?

Основна частина уроку

Статеве розмноження

Статеве розмноження — це такий тип розмноження, при якому утворюються спеціалізовані статеві клітини і здійснюється статевий процес. Статевий тип розмноження спостерігається в представників більшої часини систематичних груп рослинного та тваринного світу. Під час його утворення нового організму відбувається при участі двох батьківських організмів (в випадку гермафродитизму статево може розмножуватися і одна особина). При ньому відбувається злиття двох статевих клітин — гамет чоловічого та жіночого організмів. В результаті новий організм несе в собі спадкову інформацію батьків.

Такі статеві клітини утворюються у результаті особливого типу поділу, так званого мейозу, або ж редукційного поділу, при ньому число хромосом в клітинах, які формуються внаслідок поділу, в 2 рази менше, ніж в вихідній материнській клітині. В результаті, гамети мають вдвічі меншу загальну кількість хромосом. Крім цього, статеві клітини відмінні від соматичних також за співвідношенням об’ємів цитоплазми та ядра. У результаті злиття 2 гамет кількість хромосом в клітині, яка знову утворилася, — зиготі, збільшується в 2 рази, тобто відновлюється, при цьому одна половина хромосом є батьківською, інша — материнська. Особливими типами розмноження організмів, що виникли на основі статевого, є партеногенез та поліембріонія.

Поліембріонія

Поліембріонія (з грецького поліс — численний, а ембріон — зародок) – це процес розвитку декількох зародків із однієї заплідненої яйцеклітини. Явище поліембріонії досить широко поширене серед різних груп тваринних організмів, зокрема війчасті і кільчасті черви, окремі членистоногі, деякі види риб та ссавців. Як постійне явище воно притаманне деяким комахам, зокрема, їздцям та ссавцям, таким як броненосець. В людини у разі поліембріонії з’являються однояйцеві близнята, що мають ідентичний набір хромосом. Трапляється поліембріонія і в рослин. При цьому у одній насінині розвивається декілька зародків (наприклад, тюльпан, лілія, латаття і т. п.). Додаткові зародки у насінині здатні розвиватися не тільки з заплідненої яйцеклітини, а також з інших клітин насінини рослини.

Партеногенез

Партеногенез (з грецького партенос — це дівчина, а генезис — походження) — це розвиток нового організму із незаплідненої яйцеклітини. Так само як і в випадку поліембріонії, за явища партеногенезу дочірні організми отримують ідентичний із материнським набір інформації. Існують організми, у яких партеногенез — це єдиний спосіб розмноження. До них належать деякі комахи-паличники і прямокрилі. В інших видів, таких як ящірки, існують роздільностатеві і партеногенетичні популяції. В життєвому циклі попелиць та дафній закономірно чергуються між собою покоління, що розмножуються статевим способом та партеногенетично.

За своїми особливостями партеногенез займає проміжне положення між нестатевим та статевим способами розмноження. Так, з одного боку, новонароджений організм розвивається із спеціалізованої статевої клітини, тобто яйцеклітини, а із іншого — запліднення не передує для розвитку дочірньої особини.

Сам статевий процес не весь час пов’язаний з процесом розмноження. Наприклад, в інфузорій, статевий процес здійснюєьбся шляхом кон’югації, при цьому вони обмінюються спадковим матеріалом своїх мікронуклеусів. Однак розмноження при цьому не здійснюється (кількість особин є незмінною).

Найсуттєвішою перевагою статевого способу розмноження являється збільшення генетичного різноманіття нащадків в результаті комбінації батьківських генотипів. Даний факт сприяє виживанню виду в випадку змін умов середовища, хоча і потребує значних витрат ресурсів врезультаті утворення 2 статей.

Закріплення знань і вмінь

Бесіда з учнями

1. Поясніть, які відмінності між статевим і нестатевим розмноженням?

2. Назвіть характерні ознаки статевого типу розмноження?

3. Наведіть приклади статевого розмноження у тварин?

4. Наведіть приклади статевого розмноження у рослин?

5. Назвіть переваги статевого розмноження?

6. Назвіть недоліки статевого розмноження?

Підведення підсумків
Підведення підсумків уроку. Оцінювання учнів та зауважень до їх підготовки
Надання домашнього завдання

- прочитати параграф,

- дати відповідь на запитання,

- інше.

Коментарі ( 0 )

Залишити коментар

Підписатися на оновлення

Залиште свою едектронну адресу, щоб отримувати останні новини та оновлення на сайті yrok.net

Всі права захищено.

Копіювання матеріалів без зміни заборонено.

При використанні матеріалів обов'язкова наявність активоного посилання (не закритого для індексування пошуковими системами) на джерело.