Конспект уроку: Вегетативне розмноження рослин. Практична робота №1 «Вегетативне розмноження»
ознайомити учнів з головними особливостями вегетативного розмноження, визначити значення вегетативного розмноження у життєдіяльності рослин, розглянути можливі типи вегетативного розмноження;
розвивати в учнів класу вміння застосовувати власні на практиці та робити висновки;
виховувати відповідальне ставлення до оточуючого середовища.
Бесіда
1. Що таке розмноження?
2. Які існують види розмноження у рослин?
3. Яким чином відбувається нестатеве розмноження?
4. Які типи нестатевого розмноження?
5. В чому переваги і недоліки кожного з типів розмноження?
Проблемне питання:
Як ви думаєте чому саме для рослини вадливе вегетативне розмноження. Та що було б з рослинним світом якщо рослини не могли б рослини не могли б розмножуватися вегетативно?
Грунтується суть вегетативного розмноження на такому явищі як регенерація - здатність відновлювати весь організм з його окремих частин у результаті поділу й подальшої спеціалізації клітин. Як уже було сказано вегетативне розмноження відбувається за участю окремих органів рослини і відповідно до цього виділяють ряд його видів:
1. за допомогою кореневища.Прикладом такого розмноження може бути ірис. Оскільки на ньому містяться бруньки, вони дають початок новим надземним паросткам. Через деякий час старіючі кореневища відмирають. А окремі пагони поділяються й таким чином стають самостійними одиницями. При цьому іриси досить часто у природних умовах проростають групами саме по цій причині.
2. бульбами чи їх частинами. Люди давно спостерігали за рослинами і дізнались про вегетативне розмноження. В результаті чого стали використовувати його для вирощування культурних рослин .
Саме бульбами можна розмножувати картоплю. Коли бульб недостатньо, то можна розводити картоплю бруньками. Такий спосіб застосовується найширше для вирощування розсади картоплі.
3. цибулинами – цибуля часник.
4. надземними пагонами (вусами). Таким чином розмножується, наприклад, лісова суниця. При цьому вуса розростаються в різні боки. Якщо уважно придивитися, то на кожному вусику містяться бруньки, саме вони дають початок молодим рослинам. Вони ж тримаються в грунті з допомогою придаткових коренів. Далі стебла, які являються сполучною ланкою з батьківським організмом, помирають. Після цього нові рослини можна вважати повноцінними одиницями. Завдяки розмноження вусами, суниця на галявинах покриває великі ділянки, де кущики проростають один від одного близько.
5. розмноження відводками. Нижні гілки дерев і чагарників часто практично "лежать" на грунту. Після торкання зволоженої землі, відбувається укорінення гілок таких рослин, як липа, верба, дуб і ряду інших, в результаті чого з'являються нові пагони на таких місцях. Спочатку молоді пагони мають тісний зв'язок з організмом. Однак, коли стара гілка гине, нові гілки починають самостійне існування. У сільському господарстві досить часто смородину і агрус також розмножують відводками.
6. розмноження черешками. Черешок являє собою частину однорічного пагона, кореня або листа. Також можна спостерігати як з’являються додаткові корені на черешках верби та яблуні, у тому випадку коли дані черешки помістити в воду. Далі їх можна посадити в землю, тим чином буде розвиватися молода самостійна рослина.
Також такий спосіб розмноження рослин черешками використовують для розмноження смородини, винограду, верби, троянди, тополі та деяких кімнатних рослин.
7. розмноження кореневими нащадками. У багатьох рослин утворення бруньок відбувається також на коренях. Такі бруньки можуть слугувати початком молодих рослин, вони називаються кореневими нащадками. З загальновідомих рослин, які розмножуються кореневими нащадками можна назвати осику і горобину. Так біля пня дерева осики може з’явитися близько 60-70 кореневих нащадків, в результаті чого місце вирубаного лісу з осики досить швидко заповнюється молодими деревами.
В господарстві також проводять розмноження малини кореневими черешками.
Типи вегетативного розмноження в рослин включають як розмноження надземними, так і , корінням, підземними пагонами а також, але дуже рідко, листям і т.п.
Практична робота № 1. Вегетативне розмноження у рослин
Мета: поглибити і закріпити знання з вегетативного розмноження, та навчитися розмножувати рослини одним з таких способів – живцями рослин.
Обладнання й матеріали: горщики або коробки, які заповнені землею і піском, стеблові та листові живці різноманітних рослин, спеціальні кілочки, склянки заповнені водою, підручник, зошит.
Хід роботи
1. Для початку підготуйте живці з бажаних рослин.
2. Листові живці такої рослини як пеларгоній надріжте з нижньої сторони у місцях, де сходяться листкові жилки.
3. Вже надрізані листові живці помістіть надрізами донизу на пісок в підготовлені посудини, а стеблові живці рослин заглибте в землю на глибину 2 вузлів зберігаючи кут 45º. Присипте зверху піском.
4. Живці добре полийте, після чого накрийте їх склом чи плівкою й помістіть в тепле місце, що захищене від сонячних променів.
5. Листки такої кімнатної рослини як сентполії, а також стеблові живці пеларгонії або фікусу поставте у склянку заповнену водою.
6. Спостереження занесіть до таблиці. Тривалість 3-5 днів.
| Рослина | Дата спостереження | Процесі, які відбуваются |
7. Після експерименту зробіть висновок про особливості вегетативного розмноження та його відмінності від статевого.
Коментарі ( 0 )
Залишити коментар