Конспект уроку: Рослини й біотичні чинники

Що таке пристосування?

Що же поєднує між собою живі істоти у лісі або на луках, так наприклад, квітки конюшини й джмелів, що літають над ними, й мишей, котрі мешкають під ними? Одним з перших вчених, що поставили собі це питання, являвся Ч. Дарвін. Він описав взаємозв'язок конюшини, джмелів та мишей. Лише джмелі із їхнім довгим хоботком здатні запилювати квітки конюшини, що досить добре ростиме в тому місці, де чимало їх. Дані комахи будують власні гнізда під землею. Вони тут стають поживою гризунів, що полюбляють їхні личинки і мед. В тих місцях, де досить мало мишей, на полях більше джмелів та більш краще зростає конюшина. Таким чином, все у природі взаємопов'язано!

Як ми уже вияснили, чинники живої природи, які зумовлені зв'язками живих організмів поміж собою, звуть біотичними. Дані взаємозв'язки можуть бути позитивними й негативними.

Яскравим прикладом позитивних виливів здатне бути співіснування бульбочкових бактерій й бобових, коренів рослин із грибами, а теж симбіотичні організми, які називаються лишайники.

До числа негативних біотичних чинників віднести можна вплив на рослинний організм грибів, бактерій та вірусів, що викликають їх захворювання; вплив рослин, котрі паразитують на інших рослинах.

Рослини мешкають не відокремлено, а в взаємодії із іншими організмами, рослинами, бактеріями, грибами, тваринами. Взаємозв'язки між організмами, які живуть на певній території, досить різні: вони здатні приносити користь чи шкоду, зумовлювати вплив на усі організми або тільки на один із них і т.п.. Тварини грають важливу функцію в запиленні іі поширенні рослин. Рослини являється першою ланкою у ланцюгах живлення, адже тільки вони мають здатність самостійно виробляти необхідні органічні речовини, а теж являється основою у співіснуванні усіх живих істот на конкретній території.

Південний наш степ, африканські савани чи американські прерії сформувалися під постійним впливом багатотисячних видів копитних. Після того як людина освоїла степи, савани, прерії в зв`язку із надмірним випасанням худоби й розорюванням великих площ під сільськогосподарські насадження почалася руйнація природного рослинного покриву даних територій. На значних площах відбулися необоротні негативні зміни, які призвели до винищення степів, саван й прерій.

Причини різноманітності біотичних чинників

Розповсюдження рослин на поверхні Землі залежить не лише від клімату, грунту і рельєфу, а і від організмів, котрі оточують рослини у природі. Біотичні чинники об’єднують всі ті організми, котрі здійснюють вплив на існування рослини. Дані впливи здатні бути прямими й непрямими.

Прямі впливи на пряму поєднують неоднакові організми (зокрема, олень поїдає трав’яний покрив), а непрямими являються впливи, за котрих одні організми здатні впливати на інші живі організми опосередковано, шляхом зміни чинників середовища чи через треті організми (лев, поїдаючи зебру, може впливати на рослинність саван, оскільки бактерії гниття розкладають відмерлі рештки, утворюючи перегній для існування рослин). В залежності від того, що організми здійснюють вплив, розрізняють

- фітогенні чинники (вилив рослин),

- зоогенні чинники (вплив тварин),

- антропогенні чинники (вплив людини).

Найпоширеніші форми взаємодії

Найпоширенішими формами узаємодій рослин із іншими рослинами, бактеріями, грибами або тваринами являється мутуалізм та паразитизм.

Мутуалізм – особлива форма взаємодії, за котрої спостерігається взаємовигідне співіснування організмів різноманітних видів. Подібні зв'язки живуть, так наприклад, між рослинами родин Бобові і азотфіксуючими бульбочковими бактеріями, котрі оселяються на їх коренях. Узаємовигідним для цих організмів являється й спільне життя коренів рослин з грибницею шапкових грибів (так наприклад берези і підберезника, підосичника і осики, боровика і сосни).

Паразитизм – це форма узаємодії, за котрої одні організми застосовують інші організми в якості середовища життя і джерела живлення. Рослинами-паразитами являються повитиця, нетрів хрест, вовчок. Омела, дзвінець – це рослини-напівпаразити, прикріпляючись до рослини-хазяїна і живлячись речовинами його, вони самі не лише мають здатність до фотосинтезу, а і фотосинтезують.

Рис. 1. Рослини-паразити: 1 - повитиця; 2 - вовчок; 3 - петрів хрест

Існують такі форми взаємодії, за котрих одні організми пригнічують чи припиняють життя інших організмів. Поміж даних взаємодій можна виділити виїдання, конкуренцію та хижацтво.

Виїдання - це така форма узаємодії, за котрої тварини поїдають рослин. Рослиноїдними тваринами являються різноманітні види комах, гризунів чи копитних ссавців. В рослин являються різні пристосування для захисту від виїдання. Так наприклад, виробництва отруйних речовин, формування колючок, шипів і т.п.

Рис. 2. Виїдання рослин: 1,2 - комахами, 3 - гризуном

Конкуренція - форма взаємодії, яка проявляється у змаганні за засоби життя і умови розмноження. Особини з одного або різноманітних видів здатні змагатися поміж собою за воду, освітлення чи поживні речовини і т.п. Прикладом конкуренції здатне бути змагання між різними соснами за світло і простір у одновіковому лісовому насадженні. Рослини, що проростають швидше, затінюють відстаючих, таким чином ще більше затримують їх ріст.

Епіфіти - рослини, що оселяються на стовбурах й гілках дерев, однак застосовують їхня тільки як місце прикріплення, живлячись самостійно. Вони розповсюджені по усій земній кулі, особливо у тропічних лісах. Чимало рослин-епіфітів являється поміж орхідей. Сімя Орхідеєві - одна із максимальних родин покритонасінних. Всі вони отримали особливі пристосування для вбирання води (губчаста тканина на коренях, лійковидні розетки листків, поглинаючі луски на стеблі), не здатні розвиватися без участі грибів та отримали вражаючу різноманітність квіток, пристосованих до запилення комахами, птахами.

Рис. 3. Орхідея

Хижацтво – це форма взаємодії, за котрої тварини поїдають тварин. Однак у живій природі являється і рослини-«хижаки». Наприклад, комахоїдні рослини, назву котрим запропонував Ч. Дарвін. Зараз нараховують біля 500 видів подібних рослин, поміж котрих найвідомішими являється росичка, пухирник, венерина мухоловка, непентес і т.п. Вони здійснюють фотосинтез, однак здатні ловити і перетравлювати з допомогою травних ферментів комах, мілких молюсків, рачків, павуків, черв'яків, рибок і т.п. Це пов'язано із тим, що вони проростають на бідних малопоживних ґрунтах й коріння у них погано розвинуті.

Рис. 4. Непентес

«Хижаки» являється і поміж грибів. Так, грибниця у «хижацьких» грибів здатна виділяти особливу речовину, яка приваблює грунтових круглих червів. Створює вона ловильні петлі, котрі швидко набрякають та затягують пастку одразу після дотику черва. Теж грибниця здатна створювати клейкі сітки, що мають здатність впіймати навіть круглих черв'яків завдовжки до 1 см, які за розміром в значні мірі більші грибів. Всього тільки за одну добу грибниця проростає усередину черва і заповнює його тіло. Якщо ж червів немає, то гриби не створюють дані сітки. Споживаючи власну здобич, рослини, гриби компенсують таким чином нестачу азоту у субстраті.

Рис. 5. Грибниці хижацьких грибів з власними жертвами

Ліани - рослини із видовженими виткими й чіпкими стеблами, що застосовують опору для підйому свого тіла угору до світла. Досить добре відомі подібні ліани, як хміль та берізка польова. Дані рослини піднімаються угору, обвиваючись довкола іншої рослини або якоїсь опори. Обертальний рух стебла здійснюється по спіралі в результаті більш швидкого росту зовнішньої сторони стебла. За своїм напрямом обвивання хміль являється правоспіральною рослиною, берізка - лівоспіральною.

Рис. 6. Хміль пересічний

Життєві форми рослин

Відмінності між різними життєвими формами полягають в формі галуження, росту, тривалості існування і т.п.. Головними життєвими формами рослин являється

- дерева,

- кущі,

- трави.

Дерева - багаторічні рослини із чітким розподілом надземної частини на здерев'яніле стебло і крону. Здерев'яніле стебло звуть стовбуром (вишня, сосна). Тривалість їх існування складає сотні років. В дерев спостерігається стрімкий та тривалий верхівковий ріст, внаслідок котрого крона розташовується високо над землею, це викликає найкраще поглинання сонячної енергії. Подібна життєва форма являється пристосуванням до найбільш сприятливіших кліматичних умов.

Кущі - рослини із багаточисленними здерев'янілими стеблами з висотою 0,5-5 м (смородина, бузок). Тривалість існування кущів становить у загальному навіть декілька сотень років, однак будь-який з стовбурів існує у середньому 10-45 років.

Трави - рослини переважно із невисоким, нездеревянілим стеблом (картопля, пшениця). Вони бувають одно-, дво- й багаторічні. Трав'янисті рослини вирізняються величезною різноманітністю.

Таким чином, головними життєвими формами рослин е дерева, кущі і трави.

1. Що таке біотичні чинники?

2. Наведіть приклади впливів живих організмів на рослини.

3. Які є основні типи взаємодії організмів?

4. Наведіть приклади співіснування організмів.

5. Що таке життєва форма рослин?

6. Назвіть основні життєві форми рослин.

7. Чим зумовлена різноманітність біотичних чинників?

8. Які форми взаємодії організмів є найпоширенішими серед рослин?

9. Чим дерева відрізняються від кущів?

10. Чому багато видів рослин пристосувалися використовувати тварин для запилення квіток, поширення плодів і насіння?

11. Які пристосування мають рослини для уловлювання здобичі?

12. Поясніть, чому хміль обвиває живі й мертві рослини, а повитиця — тільки живі.

- прочитати параграф,

- дати відповідь на запитання,

- інше.

За підручником Біологія 7 клас Соболь В.