Конспект уроку: Рослини й абіотичні чинники

07.05.2014
1886 переглядів
Предмет: Біологія
Клас: 7 клас
Автор: yrok.net
Тема уроку
Рослини й абіотичні чинники
Мета уроку:

ознайомити школярів з поняттям абіотичні чинники; визначити вплив абіотичних чинників на рослини; розвивати вміння визначати зв’язки між чинниками середовища і явищами в рослинному світі; виховувати бережливе ставлення до рослин.

Тип уроку:
комбінований
Терміни і поняття:
Хід уроку
Організаційний момент
Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх
Актуалізація опорних знань та перевірка домашнього завдання

    Що таке екологічні чинники?

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Навесні першими у лісі зацвітають блакитна проліска дволиста, білоцвітий підсніжних сніговий, далі печіночниця благородна із ліловими квітками і трилопатевими листками і медунка темна із дзвіночкоподібними квітками рожевими на початку цвітіння, а пізніше - синьо-фіолетовими або синіми.

Печіночниця благородна
Рис. 1. Печіночниця благородна

Після них рослина анемона дібровна всю землю укриває ніби біло-зеленими килимами, анемона жовтецева жовто-зеленими. Майже одночасно із анемонами верхівкові китиці лілового, пурпурового, червонуватого або білого забарвлення розпускає ряст порожнистий. Квітки пшінки весняної наче запрошують бджіл приступити до роботи власними блискучими золотисто-жовтими пелюстками й медовою ямкою. Первоцвіт весняний, із його жовтими квітками, звуть передвісником весни, тепла.

Всі дані рослини цвітуть в лісі аж до появи на деревах й кущах листків.

Чому звуть їх світлолюбними?

Основна частина уроку

Загальна характеристика екологічних груп рослин

Розповсюдження рослин в природі залежить від значної кількості умов, однак головним чином від кліматичних. Головними складовими клімату являється світло, температура і вологість, котрі, як ми уже визначили, являється екологічними абіотичними чинниками.

Різні рослини зі однаковими потребами до певних чинників навколишнього середовища об'єднують в відповідні групи, котрі звуть екологічними групами рослин.

Відповідно до вимог до світла рослини розподіляють на 3 екологічні групи:

    - світлолюбні (дуб),

    - тіньолюбні (копитняк),

    - тіньовитривалі (липа).

До вимог до температури виділяють

    - теплолюбні (помідори),

    - холодостійкі (жито) рослини.

До вимог до води

    - вологолюбні (так наприклад зозулин льон),

    - посухостійкі (так наприклад кактуси) рослини.

Всі організми мають здатність пристосовуватися до існування у певних умовах середовища та ця особливість являється однією із найбільш головніших ознак усього живого. Пристосування живих організмів до умов середовища життя неодмінно відзначається на їх будові. Зовнішній вид рослини звуть життєвою формою. Головними життєвими формами рослин являється дерева, кущі іі трави.

Абіотичні чинники

Абіотичні чинники розподіляють на:

    - кліматичні (температура, світло, вологість, опади, вітер, тиск повітря і т.п.),

    - грунтові,

    - орографічні (чинники рельєфу).

Розповсюдження рослин визначається взаємодією даних умов на конкретній території планети. Визначальне значення для розселення рослинних організмів має переміщення повітряних мас, тобто вітри (головним чином ті, які несуть вологу), рельєф поверхні Землі (гірські системи), розподіл атмосферних опадів і т.п.. Але найголовніше значення поміж абіотичних чинників отримали світло, тепло й вологість.

Атмосфера, природні води, грунт – це головні абіотичні чинники
Рис. 3. Атмосфера, природні води, грунт – це головні абіотичні чинники.

Світло - потрібний екологічний чинник, адже без нього не здійснюється фотосинтез. В житті рослин помітне значення отримали світлові промені різноманітної довжини і кількість світла, яка буває неоднаковою у неоднакові пори року і залежить від широти конкретної місцевості.

Тепло – це важливий чинник розповсюдження рослин на поверхні планети. З зміною температури у рослин пов'язані різні сезонні явища. Середньо річна температура у різноманітних частинах нашої планети визначає зональне розповсюдження рослин. Будь-яка рослина пристосована до існування у конкретній кліматичній зоні.

Вода – це регулюючий чинник у розподілі рослин не лише на усій земній кулі, а і в межах порівняно невеликих територій в межах одного кліматичного поясу. Вона необхідна рослинам для здійснення фотосинтезу, обміну речовин зі середовищем, як розчинник різноманітних сполук, з метою захисту від перегрівання і т.п. Для значної кількості рослин (зокрема водорості) вода являється основним середовищем існування.

Таким чином в першорядне значення поміж абіотичних чинників отримали світло, тепло і вода.

Екологічні групи рослин виділяються за вимогами у освітленості, температурі, воді

За умовами до освітленості виділяють подібні групи рослин:

    - світлолюбні рослини для власного розвитку потребують чимало сонячного світла (так наприклад сосна, пшениця);

    - тіньолюбні рослини досить добре розвиваються в умовах незначного освітлення, такі рослини не переносять яскравого освітлення й тому ніколи не проростають на відкритих місцях (так наприклад кислиця, ялина);

    - тіньовитривалі рослини здатні жити і при яскравому світлі і в затінених місцях з недостатнім освітленням (так наприклад бузок, суниці).

Світлолюбні рослини частіше зустрічаються на луках
Рис. 4. Світлолюбні рослини частіше зустрічаються на луках

Тіньовитривала рослина копитник європейський
Рис. 5. Тіньовитривала рослина копитник європейський

За вимогами до температурного режиму виділяють 3 групи рослин, це:

    - теплолюбні рослини, котрі досить добре проростають та розвиваються за високих позитивних температур (так наприклад кукурудза, кавун);

    - холодостійкі рослини – це рослини, що мають здатність витримувати досить тривалі періоди відносно низьких плюсових температур (зокрема, льон, овес,);

    - холодолюбні рослини, котрі мають здатність рости і розвиватися при низьких температурах полярних й високогірних районів. Так, так наприклад, водорості у товщі льоду Антарктиди мешкають при температурі до -80 С, а модрина у Якутії витримує мороз у -70 С.

За своїми вимогами до води виділяють водяні, вологолюбні, посухостійкі рослини.

Водяні рослини - це ті, котрі поза водним середовищем існувати не здатні. Нерідко поміж них виокремлюють декілька груп:

    а) рослини, що повністю занурені в воду (зокрема валіснерія, елодея);

    б) рослини із плаваючими листками (так наприклад латаття, ряска):

    в) наземно-водяні рослини (наприклад, стрілолист, очерет і т.п.).

Вологолюбні рослини – ті рослини, що мешкають у умовах надмірно ї чи достатньої вологості (так наприклад конюшина, осока).

Посухостійкі рослини - рослини переважно посушливих місць (ковила, верблюжа колючка і т.п.).

Таким чином, екологічні групи рослин - групи рослин із подібними вимогами до конкретних чинників середовища.

Пристосування рослин різноманітних екологічних груп

Рослини на планеті проростають в різноманітних світлових умовах: починаючи від надмірно освітлених гір, пустель чи степів - до напівтемних печер й морських глибин. Тому у рослин з'явилися численні пристосування до існування в таких умовах світлового режиму. В рослин, котрі потребують чимало світла, листки товсті й жорсткі, мають здатність спрямовуватися ребром чи під певним кутом до сонця, досить гарно розвинені механічні тканини, чимало продихів. Дані рослини опушені, отримали короткі міжвузля й пагони, нерідко листки зібрані у розетку, фотосинтез домінує над процесами дихання. В рослин, що досить добре розвиваються при слабкому сонячному освітленні, пристосування будуть мати протилежний характер. В рослин з високими потребами води досить добре розвинена головна повітроносна тканина із численними порожнинами, мала кількість продихів, досить тонкі листки, коренева система слабко розвинена і т.п.

Пристосуваннями до зберігання вологи у посухостійких рослин являється розвинена головна водозапасаюча тканина. Кактуси, молочаї накопичують воду алое у стеблах й листках, тому вони у них товсті, м'ясисті і вкриті товстою восковою плівкою. В значної кількості рослин листки вузькі, мають здатність до згортання (так наприклад в ковили), укриті волосками (так наприклад в полину), що викликає зменшенню випаровування, а аби добувати воду, їхні коріння проникають на значну глибину (в верблюжої колючки, наприклад, до 20 м і т.п.).

Таким чином, в зв'язку із впливом екологічних чинників в рослин виробилися певні пристосування, вони проявляються певними особливостями їх будови і функцій.

Закріплення знань і вмінь

    1. Які чинники відносяться до абіотичних?

    2. Які із абіотичних чинників впливають на поширення рослин?

    3. Вкажіть, що таке екологічні групи рослин?

    4. Назвіть приклади відомих вам екологічних груп рослин.

    5. Поясніть, що значить пристосування рослин до певного середовища?

    6. Вкажіть від чого залежать різноманітність пристосувань в рослин?

    7. Вкажіть, абіотичні чинники, які мають першочергове значення для підтримання життя й поширення рослин?

    8. Назвіть екологічні групи рослин, які розрізняють за потребами у освітленості, температурі й воді?

    9. Яким чином пристосовуються рослини різноманітних екологічних груп до чинників?

    10. Поясніть, від чого залежить розповсюдження рослин на планеті?

    11. Чому мати-і-мачуха, як й багато інших ранньоквітучих рослин, відносяться до світлолюбних?

    12. Назвіть пристосування, які забезпечують захист від перегрівання рослинам?

Підведення підсумків
Підведення підсумків уроку. Оцінювання учнів та зауважень до їх підготовки
Надання домашнього завдання

    - прочитати параграф,

    - дати відповідь на запитання,

    - інше.

За підручником Біологія 7 клас Соболь В.

Коментарі ( 0 )

Залишити коментар

Підписатися на оновлення

Залиште свою едектронну адресу, щоб отримувати останні новини та оновлення на сайті yrok.net

Всі права захищено.

Копіювання матеріалів без зміни заборонено.

При використанні матеріалів обов'язкова наявність активоного посилання (не закритого для індексування пошуковими системами) на джерело.