Конспект уроку: Діатомові водорості. Бурі водорості. Червоні водорості
визначати особливості будови діатомових та бурих водоростей, охарактеризувати їх життєдіяльність та процеси розмноження і розвитку; розвивати вміння порівнювати між собою різні типи водоростей
1. Котрі рослини належать до відділу Зелені водорості?
2. Котрі особливості будови надають підставу віднести хлорелу, хламідо¬монаду й улотрикс до відділу Зелені водорості?
3. Зрівняй будову, живлення й розмноження хламідомонади й хлорели.
4. В чому полягають особливості в будові клітин спірогіри?
5. Охарактеризуйте зелену водорість спірогіру.
6. Про що свідчить, що хламідомонада може пересуватися, і поглинати готові органічні речовини?
7. Котрі види розмноження особливі для зелених водоростей?
Діатомові водорості
Діатомові водорості - група одноклітинних або об'єднаних в колонії організмів, клітини котрих зверху оточені специфічним двостулковим панцирем - твердою оболонкою із кремнезему. Форма діатомових водоростей різна, гарна, геометрично правильна, просто нагадує витвір мистецтва. Вперше про життя діатомових водоростей було відомо ще у XVIII ст. з моменту відкриття мікроскопа. Досить часто дані водорості розмножуються з поділом клітини навпіл. Мешкають діатомові водорості скрізь: в прісних й солоних водоймах, на скелях, на снігу чи льоду, в ґрунті, гарячих джерелах іна живих організмах. В водному середовищі становлять вони основну масу планктону. Даний відділ включає більше аніж 15 000 видів.
Бурі водорості
Бурі водорості - це винятково багатоклітинні рослини, котрих нараховують близько 1,5 тис. видів. Вони отримали жовто-буре окрашення слані, адже окрім хлорофілу містять жовті й коричневі пігменти.
Бурі водорості живуть в морях. Ведуть вони прикріплений спосіб існування. їхнє зарості здатні перешкоджати руху морських суден.
Багатоклітинний талом у бурих водоростей сягає значних розмірів. Саме до бурих водоростей відноситься макроцистис, котрий володіє найбільші розміри - аж до 60 м, а також фукус, саргасум, ламінарія.
Талом ламінарії, чи морської капусти, володіє вид цілої чи розсіченої пластинки до 5,5 м завдовжки. Ця пластинка переходить в вузьке «стебло» та прикріплюється до дна з допомогою ризоїдів - ниткоподібних виростів, схожих на коріння. Ламінарія розповсюджена здебільшого в водах Північного Льодовитого океану й далекосхідних морях.
Великі скупчення бурих водоростей з роду Саргасум можна спостерігати у Саргасовому морі. Воно розміщене на схід від півострова Флорида біля Бермудських островів в Атлантичному океані. (Віднайдіть дане море на географічній карті). Дані водорості отримали повітряні пухирці й здатні утворювати на поверхні води суцільні плавучі зарості.
Червоні водорості, чи Багрянки
Червоні водорості, чи Багрянки, окрім хлорофілу містять в власних клітинах пігменти, які надають їм червоного окрашення. Вони мешкають переважно на мілководді й досить великих глибинах морів тропічних й субтропічних зон. Відомо більше аніж 4 000 видів червоних водоростей. Слань окремих з них досить витончена й за формою нагадує корали. До Багрянок відносяться й в морях нашої держави порфіра, філофора, церамія т.п..
1. Подумай, котрі із водоростей (зелені, бурі або червоні) мають здатність жити на найбільших глибинах. Вкажіть чому?
2. Поміркуй, чому в прісних водоймах, головним чином на дні, водоростей значно менше, аніжж в морях.
Бурі і червоні водорості пристосувалися до існування на глибинах водойм. їхнє клітини, окрім хлорофілу, містять інші пігменти. Діатомові водорості різняться від всіх інших водоростей наявністю оболонки із кремнезему. Вони разом з червоними й бурими водоростями становлять головну частину біомаси солоних водойм.
- прочитати параграф 26 підручнику Біологія для 7 класу – Ільченко В,
- дати відповідь на запитання,
- інше
За підручником Біологія 7 клас - Ільченко В
Коментарі ( 0 )
Залишити коментар