Конспект уроку: "Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм". Життя і творчість О.Довженка (1894-1956 рр.)

9 серпня 1994 року Інститут теоретичної астрономії Російської академії наук присвоїв малій планеті під № 4520 (відкрита 22 серпня 1977 р. Кримською обсерваторією) ім’я Олександра Довженка. То що це була за людина, котрій присвячують подібні відкриття?

Сьогодні на уроці мова піде про життєвий і творчий шлях О.Довженка. Готуючись до нього, ви опрацювали велика кількість матеріалу, й саме тому я пропоную вам сьогодні бути у значення кореспондентів; випустити власний журнал, котрий матиме таку назву: «Я син власного часу й увесь належу сучасникам власним». В журналі буде 8 розділів:

1.Дитинство Сашка. Родина.

2.Освіта. Робота на педагогічній ниві.

3.Дипломатична робота за кордоном.

4.Художник-карикатурист.

5.Одеська кінофабрика – нове мистецтво.

6.Війна – тяжкий удар для митця.

7.Життя і робота у Москві.

8.«Великі українці».

Таким чином, почнемо працювати. Інформацію школярі занотовують в зошит.

Розділ Ι. «Дитинство Сашка. Родина»

Перший кореспондент. 30 серпня 1894 року на мальовничій околиці У’юнище містечка Сосниці у сім'ї неписьменного хлібороба, котра належала «до козацького, як на ті часи, стану», народився Олександр Петрович Довженко. Мальовниче містечко перебуває на березі річки Десни – річки дитинства письменника. «Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив в незабутні роки твою м’котру, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах й казання старих про давнину…»

Батьки мали 14 дітей, із котрих вижило лише двоє – Сашко й сестра Поліна, що стала лікарем. Було таке, що у один день померло четверо братів, Сашкові не було тоді ще і року, то мати просто вимолила у Бога життя для наймолодшого сина.

Батько Петро був хліборобом, рибалкою, смолярем, перевізником на Десні. Відзначаючись романтичною вдачею, він не був спроможний відшукати для себе місця у житті, однак мріяв дати єдиному синові освіту. «Із нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, дуже велеких учених або сіячів – він годився на усе. Дуже багато наробив він хліба, дуже багато нагодував, урятував від води, дуже багато землі переорав, доки не звільнився від власного смутку». Мати Одарка Єрмолаївна любила пісні, працю у городі, мала чудовий голос. «До чого ж гарно і весело було у нашому городі! Чого лише не насадила наша невгамовна мати». «Дід був письменний, й йому батько не був спроможний простити особистої темноти».

ΙΙ розділ. «Освіта. Робота на педагогічній ниві»

Другий кореспондент. На подвір’ї батьківської садиби зараз стоїть скульптура стрункого замисленого хлопчини – юного Сашка. Звідси він рушив в широкий світ мистецтва. Однак спершу із 1903року учився у Сосницькій парафіяльній чотирикласній школі. Коли батько привів парубка до школи, вчитель Л.С.Опанасенко вороже зустрів парубка. А згодом наполягав на його подальшому навчанні. «Навчання давалось мені легко. Я був те, що зветься зараз відмінником; це мене часто-густо бентежило. Мені здавалось, що вчителі самі щось не зовсім розуміють й саме тому їм може здатися, що я відмінник». Згодом завершив Сосницьке міське чотирикласне двокомплектне училище. Із 1911 по 1914 рр. навчається у Глухівському педінституті. «Тут вже у інституті я уперше познайомився із українськими книжками на квартирі в власних товаришів. Заборонено було у нашому середовищі й розмовляти українською мовою. Із нас готували учителів-обрусителів краю».

Із 1914 року вчителює в Житомирі, викладає фізику, природознавство, географію, історію, гімнастику. Знайомиться із Варварою Криловою, котра пізніше стане дружиною.

В 1917 році вступає до Комерційного інституту у Києві. Приймає активну участь в революційних діях, арешт, «умовний розстріл білополяками». В 1918 році врятований від розстрілу за те, що в школі старшин війська Петлюри викладав історію України і естетику.

ΙΙΙ розділ. «Дипломатична робота за кордоном»

3-й кореспондент. Із 1921 року – дипломатична робота в Варшаві, згодом Берлін. В 1922 році навчається у Берлінському художньому приватному училищі.

ΙV розділ. «Художник-карикатурист»

Четвертий кореспондент. Із 1923 року працює у Харкові у газеті «Вісті ВУЦВК» художником-ілюстратором. Член ВАПЛІТЕ Миколи Хвильового. Добуває популярність як художник-карикатурист, підписує власні шаржі псевдонімом «Сашко».

V розділ. «Одеська кінофабрика – нове мистецтво»

П’ятий кореспондент. 1926 рік – Одеська кіностудія. Знімає перші комедії «Вася-реформатор», «Ягідки любов», пригодницький фільм «Сумка дипкур’єра», в котрому зіграв значення кочегара. Пише кіносценарії. 1928 рік – фільм «Звенигора» став визначною подією українського кіно. «Картину я не зробив, а проспівав, як птах». 1929 рік – фільм «Арсенал».

Знайомство із російською акторкою Ю.Солнцевою, котра стане другою дружиною О.Довженка і продовжить справу митця.

Із 1930 року працює на Київській кіностудії, котра зараз носить ім’я митця. Зараз тут буяє сад, котрий посадив О.Довженко. Знімає кінофільм «Земля», котрий увійде у 1958 році до 12 кращих фільмів всіх часів й народів. Відносно фільму були різноманітні відгуки.

Вимушений на певний час виїхати за кордон. Після повернення знімає звукові фільми «Іван» (1932 р.), «Аероград» (1935 р.), «Щорс» (1939 р.). Бажає зняти «Тараса Бульбу», однак завадила війна.

VΙ розділ. «Війна – тяжкий удар для митця»

Шостий кореспондент. В 1942 році О.Довженко – військовий кореспондент на Південно-Західному фронті, приймав участь в визволенні Харкова. Пише твори, відому кіноповість «Україна у огні», знімає документальні фільми. Попадає під пильне око Сталіна за кіноповість «Україна у огні». «31 січня 1944 року мене було привезено у Кремль. Там мене було порубано на шмаття й скривавлені складові моєї душі було розкидано на ганьбу і поталу на усіх зборищах».

VΙΙ розділ. «Життя і робота у Москві»

Сьомий кореспондент. Після війни проситься у Україну, рветься до неї всією власною душею, однак його не пускають, мотивуючи тим, що київську квартиру віддали іншій людині. В 1952 році Олександр Петрович виїжджає на береги Дніпра, щоб створити «Поему про море», котра була завершена в 1956 році. В саме тому ж році в журналі «Дніпро» опублікували кіноповість «Зачарована Десна». Пише лист, котрий адресує уряду України, просить допомогти повернутися додому, однак відповіді не заслужив.

Хворе серце вже надривається. Митець поспішає знімати, сам готує декорації, їде у Москву на зйомки.

25 листопада 1956 року лікарі зафіксували смерть Олександра Петровича Довженка. «Я вмру у Москві, так й не побачивши України. Перед смертю прошу Сталіна, щоб перед тим, як спалити мене у крематорії, із грудей моїх вийняли серце й закопали його у рідну землю в Києві десь над Дніпром на горі». Поховали О.П.Довженка на Новодівичому кладовищі у Москві. Недаремно вихопилось в нього якось: «Ох земле рідна, мати моя й печаль. Прийми мене хоча мертвого». Не повернувсь…

Вчитель. Звертає погляд школярів на портрет О.Довженка. Що ви можете сказати про цю людину? Складіть усний опис зовнішнього виду письменника, уявіть для себе його вдачу, риси характеру. Метод «Мікрофон». Створіть асоціативний ряд: «Риси характеру митця».

VΙΙΙ розділ. «Великі українці»

Восьмий кореспондент. «Великі українці» - новий проект для українського телебачення, котрий суміщає в для себе ток-шоу із інтерактивним опитуванням телеглядачів, а у міжпрограмний період – всіх громадян України стосовно місця і значення визначних державних постатей, військових, художників, учених, спортсменів, релігійних постатей і т.п. в національній і світовій історії. У Україні програма мала стати резонансною подією загальнонародного масштабу і викликати чимало гострих дискусій з приводу того, кого саме необхідно вважати «Великими українцями». Програма виходила у сезоні 2007-2008 рр. на телеканалі «Інтер» в вигляді ток-шоу. Керівником проекту став журналіст Савік Шустер, знаменитий особистими публікаціями, виступами. О.Довженко в цьому проекті посів почесне 22 місце.

Ось ми і перегорнули останню сторінку нашого журналу. Поміркуємо над такими питаннями:

1. Чи сказати можна, що Москва була місцем заслання для письменника?
2. Як ви гадаєте, або необхідно звершити заповіт митця про його перепоховання на рідній землі?

Виставлення і коментар оцінок.

1. Підготувати повідомлення про О.Довженка-режисера,
2. відшукати матеріали про зародження і розвиток кіно у Україні, підготувати презентацію.