Конспект уроку: Валер’ян Підмогильний. «Місто». Зображення «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального
Навчальна мета: охарактеризувати маргінальний постать українського інтелігента, його світогляду і психологічну еволюцію; пояснити значення жіночих постатей в творі.
Розвивальна мета: сформувати вміння школярів працювати над творам, систематизувати, узагальнювати; висловлювати власну думку про способи самоствердження людини.
Визовна мета: виховувати почуття толерантності до людини.
Скласти порівняльну таблицю позитивних й негативних рис Степана Радченка.
Позитивні риси:
- наполегливий,
- талановитий,
- прагматичний,
- може аналізувати,
- відповідальний,
- самоіронічний.
Негативні риси:
- егоїстичний
- самотній
- меркантильний
- корисливий
- гордовитий
- критичний
Очікуваний висновок: Степан Радченко – неоднозначний герой. Він є ані позитивний, ані негативний. Читач не знайде у романі оцінки вчинків головного героя іншими персонажами, оскільки усі події переломлюються крізь свідомість Радченка. Сам автор ніде не схвалює й не осуджує власного героя. Така манера оповіді зближує В. Підмогильного із творами Гі де Мопассана й Оноре де Бальзака.
Постановка проблеми: Який же Степан Радченко позитивний або негативний?
Аналіз епіграфів твору:
«Шість прикмет має людина: 3-ма схожа вона на тварину, а 3-ма на янгола…»
Талмуд
«Яким чином можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?»
А. Франс «Таїс»
Запитання до школярів
- Чому саме ці вислови використав автор як епіграфи?
- Що тваринне, а що янгольське має Степан Радченко?
- Яким чином тілесне начало керує вчинками героя?
- Що остаточно перемагає в Радченку: тілесне або духовне?
Аналіз епіграфів твору:
«Шість прикмет має людина: 3-ма схожа вона на тварину, а 3-ма на янгола…»
Талмуд
«Яким чином можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?»
А. Франс «Таїс»
Запитання до школярів
- Чому саме ці вислови використав автор як епіграфи?
- Що тваринне, а що янгольське має Степан Радченко?
- Яким чином тілесне начало керує вчинками героя?
- Що остаточно перемагає в Радченку: тілесне або духовне?
Створення схеми «цілісної» людини
Біологічне:
- взаємини із жінками
- задоволення побутових потреб
- насолода життям.
Соціальне:
- навчання й пошук роботи,
- пошук власного місця в соціумі,
- зацікавлення людини, їхнім внутрішнім світом.
Духовне:
- літературна творчість,
- зміна моральних цінностей,
- переродження внутрішнього «я».
Очікуваний висновок.
В початку твору Степан – один із багатьох сільських парубків, котрі прибувають до Києва. В нього переважає біологічне: відчуженість до незрозумілого міста, взаємини із жінками є щаблями задоволення егоїстичного «я». однак письменник вивів людину, у котрій завжди борються комплекси добра й зла, котрий цікавиться людьми, що надає поштовх до розвитку особистості. Поступово інтелектуальне начало добуває перемогу. Степан розвивається як людина й як письменник. В 1-му його оповіданні «Бритва» показано шлях бритви від одного господаря до іншого (людина відсутня у оповіданні). А у кінці твору Радченко сідає писати повість про людей. Отже, замальовується еволюція героя. Цим відрізняється герой В. Підмогильного від західноєвропейських «романів кар’єри». Зростання Степана Радченка замальовується в 3-х вимірах: соціальній, внутрішній, творчій. Є думка, що В. Підмогильний змалював у образі Степана сучасного йому письменника.
Аналіз жіночих постатей твору.
Надійка:
- наївність,
- беззахисність,
- сільськість,
- міщанство.
Мусінька:
- досвід,
- самотність,
- жертовність,
- приреченість.
Зоська:
- енергія,
- міськість,
- тепло,
- жертва.
Рита:
- упевненість,
- творчість,
- принадність,
- загадковість.
Запитання школярів
- Яка значення жінок в житті героя?
- Яким чином мають вплив героїні на розвиток особистості Степана?
- Чого прагнула усяка жінка в взаєминах з Степаном?
- Чи можна назвати Радченка негідником в оцих взаєминах?
Автор подає нам героя не лише на шляху кар’єрного зростання, а і крізь приватне життя – любовні пригоди. Степан насамперед зустрічається із односельчанкою Надійкою, далі – із немолодою міщанкою Мусінькою, потому – із міською дівчиною Зоською, а в кінці роману знайомиться із балериною Ритою. Він спілкується із жінками різного соціального статусу, а саме тому проходить певні етапи власного розвитку. Герой Підмогильного, зростаючи як особистість, розчаровується в власних подругах. Надійка – це уособлення його зв’язку із селом; Мусінька – пошук опори в великому місті, потреба теж тепла й захисту, час формування нових сил; Зоська допомагає адаптуватися в місті, прилучитися до його темпу; Рита – всвідомлення досягнутого, могутності, перемоги.
На складних шляхах власного життя і розвитку Степан у одному був певним й послідовним: «Він не брехав перед собою ні у думках, ні у учинках…» До нього приходять почуття відповідальності і обов’язку, а із ними відкриття: «Люди різноманітні! Божевільно відмінні…всяке обличчя зберігало власну загадку – загадку людини». Він збагнув, що в житті знайшов найбільшу нагороду – творчість. Критик Григорій Костюк пояснив так популярність роману поміж молоді: «Вона у ідеях, образах, ситуаціях й конфліктах знаходила себе, власні почуття, власні ідеї і прагнення….»
Висловити власне відношення до образу Степана Радченка.
Позитивним або негативним ви його бачите?
Коментарі ( 0 )
Залишити коментар