Конспект уроку: Цикл "Мисливські усмішки" Остапа Вишні та його особливості. "Сом", "Як варити і їсти суп із дикої качки". Оптимізм, любов до природи, людини, м'який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні

1.“Письменницька кав'ярня” (школяр- очевидець або учасник розмови). Що був спроможний би розказати Остап Вишня про

- власне життя;

- мету життя;

- якусь подію з життя;

- гріхи життя.

Відповісти на запитання:

В чому життєвий подвиг Остапа Вишні?;

Назвати найпопулярніші збірки Остапа Вишні;

До котрих жанрів звертається Остап Вишня?

Школярі-літературознавці готували повідомлення про:

- усмішку;

- фейлетон;

- нарис;

- гумореску.

Нарис — прозовий документальний твір, в котрому автор, застосовуючи образні засоби, зображає справжні конкретні події, місцевість, а дійові особи є реальними людьми. В нарисах ідеться про визначні суспільні події, змальовуються портрети визначних постатей або славетних осіб, проблеми сучасності.

Гумореска — це невеликий твір, в котрому розказується про якусь смішну пригоду у людському житті, смішну історію або випадок. Сміх в ній жартівливий, легкий, негострий. Саме тому у гуморесці не висміюються, як в сатирі, негативні явища або дії людей, державної системи, а тільки часткові недоліки, смішні риси навіть позитивних людей.

Усмішка — різновид фейлетону і гуморески, введений у українську літературу видатним гумористом Остапом Вишнею, автором багатьох збірок “Вишневих усмішок”. Своєрідність жанру усмішки у поєднанні захоплюючого сюжету із частими авторськими відступами, в лаконізмі і дотепності.

Фейлетон — невеликий художньо-публіцистичний жваво написаний твір в періодичній пресі, в котрому злободенні події зображено у сатиричному або ж гумористичному плані. Фейлетон близький до гумористичного оповідання. Це головним чином прозовий твір, однак часом буває і вірш.

В власних фейлетонах Остап Вишня висміював інтервентів, розпалювачів нової війни, буржуазних націоналістів, а ще подібні негативні явища, як бюрократизм, шкурництво, кар'єризм, міщанство, неуцтво, головотяпство, підлабузництво, окозамилювання і т.п..

Кубування на тему “Усмішка”

- порівняйте це: усмішку можна зрівняти із сонцем, яке несе тепло, радість;

- опишіть це: як ви знаєте, усмішка виникає на устах людини, коли у неї радісно на душі. Приємніше, звичайно, бачити усміхнене обличчя, аніж похмуре, або ж ще гірше — зле. Часом усмішка спроможний бути загадковою, як, приміром, “усмішка Джоконди”;

- про що це примушує думати: в нашому житті проблеми і негаразди пригнічують людину. І. на жаль, надзвичайно тяжко їх рішать;

- поява: усмішка, напевно, з'явилась із появленням людини;

“За” й “проти”:

Усмішка здійснює важливу значення в житті людей, особливо коли вона доброзичлива, поліпшує настрій. Однак бувають усмішки глузливі, котрі принижують людську гідність.

Висновок: нехай живе лагідна усмішка.

Бесіда із школярами:

- Яким чином розміщуються події в творі “Моя автобіографія”? (хронологічно)

- Визначити проблематику твору “Моя автобіографія”:

а) збереження рідної мови;

б) пошана до старших;

у) проблема відповідальності за власну працю;

г) проблема злиднів, неосвіченості, пошук власного шляху у епоху соціальних бур;

д) проблема батьків й дітей (батьки зобов'язані дбати не тільки про фізичний розвиток дитини, а і про духовний);

е) проблема родини (допомога багатодітним сім'ям).

- Дослідити мову твору “Моя автобіографія”

Можлива відповідь

Письменник, досконало володіє всіиа засобами творення комічного. Це змішування “високого” і “низького” стилів; застосування займенників середнього роду і дієслів в 3-й особі однини стосовно людини; іронія, вульгаризми, жартівливі народні прислів'я і приказки, комічні ситуації і події; застосування політичних і наукових термінів для зображення побутових явищ, повтори, підтекст. Зокрема, жартівливі прислів'я, приказки, фразеологізми: “котра тебе лиха година... потягла”, “куди дірка дівається, як бублик їдять”, “як муха дише”, “душа у штанях”, “як мокра миша” й схожі.

Влучно використано суспільно- політичну лексику для опису побутових подій, дитячих витівок: “класова свідомість”, “соціалізм”, “експлуататорша”, “конституція нервова” й схожі.

Не менш досконало автор застосувує й підтекст: “Так що наші із М. К. Зеровим стежки розійшлися. Він — на Рим, я на — Шенгеріївку”. Себто М. Зеров заглибився в вивчення античної літератури, а Остап Вишня — в народну творчість, життя рідного народу.

Таким чином, розмаїття художніх засобів творення комічного засвідчує про великий талант письменника-гумориста.

Остап Вишня був затятим мисливцем й рибалкою, часто виїжджав в мальовничі місцевості із друзями на полювання. Однак, як правило, ніякої здобичі не привозив. Оскільки його основна мета — помилуватися чудовою природою, поспілкуватися із місцевими жителями, послухати дивовижні і дотепні мисливські історії. Девізом Остапа Вишні були промовисті слова “Живіть, зайці!”

(Відеофільм “Остап Вишня на полюванні”)

Усі ті спостереження, усе почуте великий гуморист записував й застосовував при написанні власних відомих “Мисливських усмішок”. Найповніше видання цього циклу вийшло у 1958 році.

“Мисливські усмішки” - явище у українській літературі незвичайне. Адже у них органічно поєдналися гумор народного анекдоту й пейзажна лірика.

( Найвідоміші усмішки, котрі ввійшли до збірки “Мисливські усмішки”, вчитель пише на дошці, а школярі — в зошитах).

“Відкриття охоти”, “Заєць”, “Лисиця”, “Лось”, “Ведмідь”, “Ружжо”, “Дикий кабан, або ж вепр”, “Яким чином засмажити коропа”, “Дика гуска”, “Екіпіровка мисливця”, “Лебідь”, “Мисливство”, “Із крякухою на озері”, “Вовк”, “Сом”, “Яким чином варити й їсти суп з дикої качки”і інші.

Перед читанням усмішок Остапа Вишні “Яким чином варити й їсти суп з дикої качки” і “Сом” вчитель ознайомлює кожну групу школярів з наступним завданням (в дужках наведені орієнтовні варіанти відповідей).

Проблемне завдання-дослідження:

1група- охарактеризувати героя-оповідача (хитруватий і дивакуватий герой-оповідач із його невтомною фантазією, ретельною підготовкою й збиранням на полювання, очікуванням здобичі, котрий постійно повертається не тільки без упольованого звіра, а часто і без рушниці і шапки. Однак він вміє посміятися над собою, доброзичливий й зворушливо наївний).

2 група- значення пейзажних замальовок в творі (виявляється, оповідач неабиякий філософ, начитана людина, котра знає “Крихітного принца” Антуана де Сент-Екзюпері, якщо так зображає серпневий зорепад й нічне небо: “...Швиргається вгорі якийсь космічний хлопчисько зорями, залишаючи у чорно-синій безодні золоті смуги, рипить Віз, дишель власний униз спускаючи, бліднішає поволі Чумацький Шлях”. До живої природи він відноситься особливо трепетно, персоніфікує її: “До озерця ви підходите уже тоді, коли качки “повиключали мотори”, почистили зуби, зробили на ніч фізкультурну зарядку із холодним обтиранням, й, поклавши на водяні лілеї голови, полягали спать...”

3 груп��- мова і художні засоби у усмішках “Сом”, “Яким чином варити й їсти суп з дикої качки” (закликаючи читачів любити природу, бути її охоронцем, письменник часто вживає пестливі слова, особливо коли йдеться про молодь птахів, звірів, риб: чиряточка, каченятка, курчатка, болотяні курочки, молоді соменки і соменята... Лексичні повтори і фразеологізми — надзвичайно поширені і улюблені мовні засоби Вишні (повтори: “водимо ми, озна��ає, і і водимо! А воно як мотоне, як мотоне, а тоді і попустить”, “тихо-тихо Оскіл воду несе”).

Застосовуючи повтори, письменник продовжує традиції усної народної творчості. До речі, часто в його творах можна зустріти і рядки із народних пісень.

4 група- значення звукових й зорових засобів в творах (“До плеса або до озеречка ви підпливайте ще тихше — аби ані звуку, ані шурхоту! На озерце не випливайте, а зупиніться близько нього й дивіться. Обов”язково побачите або ж білолобу лиску із лисенятами, або ж виводки чирят, крижнів, широконосок... Раптом тривожний мамин голос, тихе — ках! - й каченяток нема! Їх як злизало).

5 група- комічне у усмішках (“Стопка береться для того, аби було чим вихлюпувати воду із човна, коли човен тече...).

Літературна вікторина за творчістю Остапа Вишні

1. Назвати справжнє прізвище Остапа Вишні.(Павло Михайлович Губенко)

2. Під яким твором уперше виник псевдонім Остап Вишня? (“Чудака, їй-богу!”, 1921 рік, в газеті “Селянська правда”)

3. Найзаповітніше кредо Вишні-художника, Вишні-громадянина.(“Я-слуга народний! Й я із того гордий, я із того щасливий!”)

4.Яку має назву гумористична оповідь про життя гумориста?( “Моя автобіографія)

5. Проти кого направлене жало сатири “Усипка, утечка, усушка і утруска”? (Проти розкрадачів державного майна, створеного працею чесних трудівників)

Який вирок винесено Остапу Вишні? (Застосувати до нього найвищу міру соціального захисту”. 3.03. 1934р. Розстріл замінено 10 роками ув”язнення в виправно-трудовому таборі)

7. Під якою назвою й коли був опублікований табірний щоденник?(В кінці вісімдесятих років під назвою “Чиб'ю” (назва селища у Комі АРСР)

8. Якою гуморескою бере свій початок другий період творчості Остапа Вишні?

( “Зенітка”, 1944 рік, 26 лютого)

9. Назвати ім'я головного героя “Зенітки” (Дід Свирид)

10. У котрій з “наукових розвідок сатирик виділив подібні глибокі національні риси:

а) Яким чином би ж знаття!

б) Забув.

у) Спізнивсь.

г) Колись-то воно буде.

д) Я так й знав. (“Чухраїнці”)

11. Кому належать рядки:

По полях ми із Вишнею бродили

Восени, шукаючи зайців,

Й бур'ян пожовклий, посивілий

Під ногами срібно хрупотів

Без гучних прожив він декламацій,

А у душі поезія цвіла!

Друг людини, друг природи і праці,

Грізний ворог нечисті й зла.

( Максимові Рильському)

12. Що таке мемуари? (Мемуари (слово французького походження, у перекладі означає спогади) — один серед видів розповідної літератури. Це записи про події минулого, учасником або ж свідком котрих був автор. Щоденники, спогади, автобіографії, записки)

Визначальне ж, що заробляє читач, ознайомившись з гуморесками, - це світлий, задушевний настрій, посмішку, а то і сміх від душі, бажання оберігати і примножувати багатства нашої матінки-природи.

Завдання на вибір:

Написати усмішку із свого життя (про тварин, птахів, риб...);

Описати улюблену пору року.

Створити пейзажну замальовку.

Скласти вірш про природу.

Написати листа авторові “Мисливських усмішок”.

Написати відгук на улюблений твір (за вибором учня) Остапа Вишні.

Індивідуальні завдання:

Скласти словничок мисливця

Виписати назви народних пісень, котрі зустрічаються в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні.

Намалювати малюнки до епізодів із твору “Сом” або ж “Яким чином варити й їсти суп з дикої качки”.

Визначте, котрі кольори є улюбленими у “Мисливських усмішках” письменника й чому?