Конспект уроку: "Бачити зорі… в калюжах". О.Довженко "Зачарована Десна". Осмислення краси людини та краси природи у творі
Навчальна мета: познайомити школярів з змістом кіноповісті; проаналізувати образи твору, із’ясувати прагнення героїв, формування світогляду;
Розвивальна мета: розвивати уміння аналізувати;
Виховна мета: прищеплювати кохання до сім'ї, оточуючого.
Форма: урок-діалог.
Обладнання й матеріали: художні тексти, схеми, кінофільм Ю. Солнцевої «Зачарована Десна», ілюстрації.
Перед початком уроку вчитель розміщує на дошці ілюстрації до твору «Зачарована Десна», фотографії, зроблені в музеї О.Довженка у Сосниці. Школярі розглядають на перерві, зіставляють із прочитаним.
Встанови відповідність
Зачарований світ малого Сашка.
1.Прагнення робити добро. 1.В човні.
2.Роздуми про приємне й неприємне. 2.Пошанування людей.
3.Бажання пізнати навколишній світ. 3.На сінокосі.
4.Тонке відчуття краси природи. 4.В городі.
Роздуми за картиною Страшного суду.
5.Батькові чорти наливали у рот гарячу смолу. 1.За довгий язик.
6.Баба лизала сковороду. 2.Він - чорнокнижник.
7.Діда тримав в руках сам диявол. 3.Аби не пив горілки й не бив матері.
Кому із героїв твору належать авторські характеристики?
8.Батьку. 1.Любив гарну бесіду і добре слово.
9.Діду Семену. 2.Жарт любив, точне, влучне слово.
10.Матері. 3.Без прокльонів не буда спроможна прожити дня.
11.Бабі. 4.Любила саджати що – небудь в землю, «щоб проізростало».
Доповнити портрети героїв твору.
12. «В нас був дід, подібний на…». 1.Батько. 13.«Дуже багато бачив я гарних людей, ну такого, як…, не бачив». 2.Баба.
14. «…була крихітна і така прудка й очі мала подібні видющі і гострі». 3.Бог.
«Зачарована Десна» як енциклопедія народознавства.
15. «Батько сидів із веслом на кормі…Він почував себе спасителем».
16. «Потому співали другі й треті дівки. Чого лише не чув я про себе».
17. «Обвішані великими торбами…вони співали власних моторошних пісень…» 1.Похорон; 2.Великдень; 3.Різдво.
Доповнити текст в реченнях.
18. «До чого ж гарно і весело було у нашому…» 1.Музика клепання коси.
19. «Більше за усе дід любив…» 2.Город.
20.Більше за усе у світі любив я…» 3.Сонце.
Кому належать речення – звертання?
21. «Мати Божа, Царице Небесна, голубонько моя…» 1.Автор.
22. «Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно…» 2.Малий Сашко.
23. «Ой, діду, діду, в нас баба вмерла, їй – богу, правда». 3.Баба.
24. «А Десна не висохне, тату?»
Я народився й жив для добра й кохання.
О. Довженко
Мова на уроці піде про зачарований світ, світ дитинства О.Довженка – малого Сашка. Чим жив письменник, чим переймався, за що вболівав, як розвивався світогляд. Це низка тих питань, на котрі ми маємо дати відповідь. «Я народився й жив для добра й кохання», – напише О.Довженко в своєму «Щоденнику». А як же розвивався цей дивний світ, світ добра, краси, кохання.
Вчитель до слова запрошує Довженка-учня, котрий вестиме бесіду із присутніми, розповість про творчий задум відносно написання твору. Виходить Довженко-школяр, знімає піджак, сідає в крісло близько робочого столу, щось пише. На столі лежать яблука. Розпопідає: «Над повістю працював упродовж 14 років. Розпочав працювати у 1942 році, завершив в 1956. Пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один для себе в крихітній кімнатоньці сміявся й плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного й дорогого було у моєму житті, що ні в який час-ні в який час уже не повернеться». Школярі задають питання, Довженко-школяр відповідає.
- Олександре Петровичу, що наштовхнуло Вас до написання кіноповісті?
Спогади про ту криницю, із котрої якось пив воду, про білу привітну хатину, про батьків, котрих вже нема, у житті котрих було дуже багато неладу, плачу, темряви, жалю.
- Олександре Петровичу, розкажіть, будь ласка, про річку власного дитинства.
- Нема вже зараз таких річок, як була якось Десна. Нема ні таємниць на річках, ні спокою. Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, пригадуючи тебе уже много літ, я повсякчас добрішав, почував себе невичерпно багатим й щедрим. Так дуже багато дала ти мені подарунків на усе життя.
- Олександре Петровичу, що В. порадили б нам, майбутньому поколінню?
- Світ одкривається перед ясними очима найперших літ пізнавання, усі враження буття зливаються у невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну. Сумно й смутно людині, коли висихає й сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства і отроцтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму. Безбарвна людина ота… Сучасне повсякчас на дорозі із минулого у майбутнє. Любіть землю! Любіть працю на землі, оскільки без цього не буде щастя нам й дітям нашим ні на котрій планеті.
Бесіда.
- Який твір зветься автобіографічним?
- Чи можна «Зачаровану Десну» назвати таким твором? Чому?
- Яким чином в творі ведеться оповідь?
Перегляд кінофільму Ю.Солнцевої «Зачарована Десна».
Школярі виражають власні враження від побаченого, зрівнюють із прочитаним. Чи повністю режисер втілила авторський задум? Якщо так, то задопомогою чого вдалося це зробити?
Робота із текстом твору.
Характеристика образу малого Сашка, формування його світогляду задопомогою других героїв твору.
СВІТОГЛЯД САШКА:
- ОТОЧЕННЯ,
- ПРИРОДА,
- КРАСА ПРИРОДИ,
- КРАСА ЛЮДИНИ, ПРАЦІ.
Школярі роблять висновок: у образах людей, котрі оточували героя, митець оспівав красу праці, простоту їх душі, багатий внутрішній світ. А у природі Сашко вбачав ідеал краси, гармонії, повноти життя людини.
Школярі розглядають фотографії, де зображені батьки О.Довженка, річка Десна, двір Довженків, город, малюнки О.Довженка «Малий Сашко», «Мій батько».
До них знаходять уривки із твору, розглядають. Усно малюють епізоди.
- Розгляньте репродукцію картини «Деснянські обрії» (Г. Варкач). Чи спроможний вона бути ілюстрацією до твору? Що за кольори використані на полотні?
- Розглянувши малюнок О.Довженка «Малий Сашко», створіть словесний портрет героя.
- Розгляньте малюнок батька письменника. Чи відрізняється словесний портрет від намальованого?
Проблемне завдання.
- Уява, фантазія, воля крихітної людини – рання ознака таланту. Довести цю думку.
- Яким чином письменник розповідає про коней? Чи не здаються вам їх характеристики схожими на людські? Розмова коней дійсно підслухана або її придумав ліричний герой? В котрому фольклорному жанрі використано такий прийом? Застосування анімалізму у мультфільмах.
- Котру музику любив слухати хлопчик? Чи доводилось вам чути коли-небудь таку?
- Знайдіть і зачитайте епізод з левом. Яким чином передано захоплення Сашка? А як страх, напруження? Де реальне, а де уявне?
- Що за почуття переповнюють ліричного героя на сінокосі? Якими художніми засобами вони передані? Проведіть дослідження.
- Читаючи уривок про повінь, спробуйте відшукати художні прийоми, якими автор досягає іронічної розповіді. Яким чином й чому О.Довженко жартує про стихійне лихо?
Бесіда.
Особливий погляд Сашка на світ.
- Кого й за що Сашко міркував грішником?
- Де на картині Страшного суду вбачав хлопчик себе? Чому?
Школярі розглядають репродукцію картини.
- Чи спроможний вона бути ілюстрацією до твору? Чому?
- Коли Сашко втратив святість?
- Яким чином намагався її повернути?
- Чи з'являлися в вас думки «модернізації всесвіту»?
- М. Кундель «Колядки у Україні». Розгляньте репродукцію картини. Що за кольори переважають? Чи передають вони атмосферу свята?
- Зачитайте епізод опису колядування. Що у цьому описі реальне, а що уявне? Що за почуття переповнюють Сашка?
Сашко знов прибіг до річки, ліг в човен, розпочав фантазувати. Із дитинства хлопчик добре розумів й міг відчувати приємне і неприємне. Хто його цьому навчив? Школярі зачитують.
Методом «Ажурна пилка» школярі захищають власні думки про приємне і неприємне в їхньому житті, котрі записали, розбившись на групи.
Рефлексія. Чому головний герой твору живе й радіє життю?
Школярі приходять висновку, що духовний світ героя проходить крізь святість й добро до розуміння життєтворчої значення краси. А красота у усьому: у оточенні, у праці, у природі.
Виставлення й коментар оцінок.
- Прочитати кіноповість «Україна у огні». Підготувати повідомлення.
- Виписати цитати, котрі характеризують героїв.
- Усно визначити композицію твору.
Коментарі ( 0 )
Залишити коментар