Конспект уроку: Зона мішаних лісів

Привітання вчителя. Перевірка присутніх. Перевірка готовності учнів до уроку та наявності обладнання.

Бесіда

1. У чому полягає суть фізико-географічного районування?
2. Назвіть основні одиниці фізико-географічного районування.
3. У межах яких фізико-географічних країн розташована територія України.
4. На які природні зони поділяється рівнинна частина України?
5. Які критерії виділення фізико-географічних зон.

Очікуванні результати учнів:

1. Фізико-географічне районування — це виділення й описування великих територій, для яких характерна певна єдність і неповтор­ність рис природи.

2. Основні одиниці фізико-географічного районування: країна, зона, підзона, край (провінція), область, район.

3. Рівнинна східноєвропейська, Карпатська, Кримська.

4. Мішаних лісів, лісостепу, степу.

5. Фізико-географічні зони виділяють за зональним радіаційним чинником, на основі певного типу ландшафтів.

Темою нашого уроку є: Зона мішаних лісів.

Сьогодні на уроці ми маємо детальніше ознайомитися з природою зони мішаних лісів як складової Східноєвропейської рівнинної фізико-географічної країни.

Розповідь учителя

Південну смугу зони європейських мішаних (хвойно-широ­колистяних) лісів за особливостями клімату й приналежністю до ділянки з уповільненими неотектонічними підняттями відносять до фізико-географічного краю Південного, або Українського, Полісся (із переважанням ландшафтів мішаних дубово-соснових лісів на дерново-підзолистих ґрунтах). Саме тому цю зону в Україні часто називають Поліссям.

У деяких атласах можна побачити, що північна частина Ук­раїни віднесена до природної зони широколистяних лісів. У чому ж полягає протиріччя? Справа в тому, що клімат північної частини України цілком придатний для зростання широколистяних дерев із розвиненою кроною (на відміну від більш північних прохолодних територій, де дуб та інші види широколистяних дерев низькорослі й поступаються у висоті більш холодостійким хвойним деревам). В Українському Поліссі майже немає ялиново-широколистяних лісів, характерних для більш північних країв зони мішаних лісів Європи (наприклад поблизу Москви, Санкт-Петербурга, країн Балтії). Чому ж тоді в лісах Українського Полісся сосен більше, ніж дубів?

Розповідь учителя

Причини приналежності півночі України до зони мішаних лісів полягають не стільки у впливі клімату, скільки пов'язані зі складом гірських порід. Уповільнені, порівняно із сусідніми територіями, неотектонічні підняття обумовили тут переважання низовинного рельєфу. Протягом льодовикового періоду Поліська низовина заповнювалася талими водами, які наносили сюди вод­но-льодовикові відкладення (переважно піски й супіски). Отже, у Поліссі переважають водно-льодовикові низовини, складені піс­ками й супісками — гірськими породами, бідними на елементи мінерального живлення, а до таких умов краще пристосовується сосна. Тут на пісках сформувалися соснові ліси (бори), а на супіс­ках і піщано-глинистих відкладеннях, дещо багатших на елементи мінерального живлення, — сосново-дубові ліси (субори).

Українське Полісся є прикладом впливу азонального чинника (складу гірських порід) на поширення природних зон, проведення їхніх меж. Південна межа зони мішаних лісів в Україні біль­шою мірою проходить між піщаними чи супіщаними низовинами з півночі й підвищеними рівнинами або височинами, складеними лесоподібними породами, із півдня.

Великі площі в межах зони займають алювіальні (переважно піщані) відкладення заплав річкових долин.

Завдання: Відомо, що піски — дуже водопроникні гірські породи. Поясніть головні причини великої заболоченості Полісся.?

(В умовах достатнього зволоження та близького до земної поверхні рівня залягання ґрун­тових вод тут поширені низинні трав'яні болота й луки.)

Робота з підручником

За таблицею «Характеристика природних зон України» (див. додаток) послідовно ознайомлюються з особливостями географічного положення та природних компонентів зони мішаних лісів.

Ландшафти

Ландшафти Українського Полісся сформувалися в умовах сприятливого для розвитку рослинності клімату (достатнього зво­ложення та помірного забезпечення теплом) на гірських породах, бідних на поживні речовини.

Мозаїчне чергування гірських порід і форм рельєфу, зміна рівня залягання ґрунтових вод зумовили мозаїчність ґрунтово-рос­линного покриву, чергування борових, суборових (власне мішано-лісових), лучних, болотних, широколистяно-лісових ландшафтів.

Робота з картою

Учні використовуючи карту ландшафтів, називають ландшафти поширені в цій зоні.

Завдання: 1. Використовуючи різнотипові карти атласу наведіть приклад природних ресурсів які зустрічаються на Поліссі.

Відповідь

1. Найважливішими природними ресурсами зони є лісові (сосна, дуб), водні, меншою мі­рою — мінеральні (торф, природний газ, де­коративно-виробниче каміння, титаново-цир­конієві, мідні руди тощо) та земельні.

2. Які екологічні проблеми характерні для зони?

Відповідь

2. Головна екологічна проблема зони — за­брудненість ландшафтів радіоактивними ви­кидами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Частина земель утрачена практично на­завжди. Друга проблема пов'язана з надмір­ним осушенням боліт і заболочених земель, що зумовлює погіршення стану ландшафтів, збіднення зональної флори й фауни.

Робота в групах

Фізико-географічні відмінності

Використовуючи текст підручника кожна група повинна назвати характерні особливості обраної фізико-географічної зони в межах Полісся.

І група: Волинське Полісся розташоване в межах Волино-Подільської плити, північної частини Львівського прогину та Ковельського масиву. Це найбільш лісиста (45 % площі) і заболочена область із вологим кліматом, м'якою зимою (-4...-5 °С) і відносно прохолодним літом (+18 °С), густою річковою мережею приток Прип'яті. Тут поширений карст у крейдових породах. У карстових улоговинах розташовані Шацькі озера. Створений Шацький природний національний парк. Його ядром є мальовни­че озеро Світязь. У межах парку охороняють типові мішано-лісові ландшафти, рідкісну рибу — вугра річкового. Типові ландшафти охороняються також у Черемському (Волинська область) та Рівненському природних заповідниках.

ІІ група: Житомирське Полісся розташоване в межах Українського щита. Це найбільш піднята частина зони. Серед піщаних вод­но-льодовикових рівнин тут піднімаються горби-«останці» денудації кристалічних по­рід. Найбільшим «останцем» є Словечансько-Овруцький кряж. Ґрунти області бідні, піщані, тому тут великі площі займають бо­ри. В області діє Поліський природний заповідник.

ІІІ група: Київське Полісся розташоване на схилі Українського щита. Переважають рів­нини, у межах яких морена перекрита вод­но-льодовиковими відкладеннями (на них сформувалися субори). Характерні широкі заплави річок із луками й болотами. Це середня, типова область зони.

ІV група: Чернігівське Полісся розташова­не в межах Дніпровсько-Донецької запади­ни. Для області характерне досить мозаїч­не чергування піщаних водно-льодовико­вих, моренно-водно-льодовикових, заплав­них алювіальних низовин і лесово-ерозійних підвищених ділянок рельєфу, на яких, відповідно, сформувалися бори, субори, лу­ки й болота, діброви. У 2006 р. був створе­ний Мезинський національний природний парк (Чернігівська область).

V група: Новгород-Сіверське Полісся розта­шоване на схилі Воронезького кристаліч­ного масиву, його поверхня є більш підня­тою (у рельєфі йому відповідають відроги Середньоросійської височини). Поряд із водно-льодовиковими відкладеннями на по­верхню виходить крейда, у якій поширений карстовий рельєф. Клімат області найбільш континентальний: тут холодніша зима (-7...-8 °С) і тепліше літо (понад +19 °С), тому до дуба в суборах домішується хо­лодостійка липа. Типові для області ланд­шафти охороняються в межах Деснянсько-Старогутського національного природного парку (північ Сумщини).

Бесіда за запитаннями:

1. У чому полягають особливості географічного положення та походження південної межі зони мішаних лісів?

2. Чому повінь на річках Полісся триває довше, ніж у лісостепу і степу?

3. У басейнах яких великих річок розташована зона?

4. Чому ця зона є найменш освоєною для землеробства?

5. На які області вона поділяється?

Відповіді учнів

1. Південна межа зони мішаних лісів в Україні біль­шою мірою проходить між піщаними чи супіщаними низовинами з півночі й підвищеними рівнинами або височинами, складеними лесоподібними породами, із півдня.

2. Територія є досить заболоченою з високим коефіцієнтом зволоження і знаходиться на низовині з повільним стіком.

3. Дніпро, Прип’ять, Десна, та інші їх притоки.

4. Ця зона має малородючі грунти, велику ступінь заболоченості, позитивний коефіцієнт зволоження (що негативно для багатьох культур).

5. Області: Волинське Полісся, Житомирське, Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське.

Підбиття підсумків уроку, оцінювання учнів з коментарями.

І. Прочитати § 29

ІІ. Дати відповіді на питання після параграфа