Конспект уроку: Сезонні явища в житті земноводних
Навчальна мета: розширити в учнів знання про розмноження хордових тварин; на особливостях будови та розвитку личинки земноводних обґрунтувати походження земноводних від риб; визначити основні сезонні явища в житті земноводних;
Розвиваюча мета: формувати в учнів уміння працювати з підручником;
Виховна мета: виховувати бережливе ставлення до живої природи.
Обладнання: підручник з біології для 8-го класу, таблиця «Земноводні».
Привітання вчителя та учнів. Перевірка готовності учнів до уроку. Перевірка присутніх.
Бесіда
- Які загальні ознаки організації характеризують клас земноводних?
- Де живуть земноводні?
- Назвіть риси пристосованості земноводних до водного і наземного способу життя?
- Яку будову має шкіра жаби?
- Як пересуваються земноводні у водному середовищі та на суші?
- Назвати відділи скелету земноводних?
- Які особливості будови м’язів земноводних?
- Чому м’язи задніх кінцівок у жаби краще розвинені, ніж передніх?
- Як відбувається захоплювання їжі жабою?
- Назвати відділи травної системи та їх функції.
- Які особливості будови кровоносної системи жаби пов’язані з виходом на сушу?
- Яку будову має нервова система жаби?
Темою нашого сьогоднішнього уроку є розмноження та розвиток земноводних, сезонні явища в їх житті.
Метою є ознайомлення з особливостями розмноження та розвитку земноводних та основними сезонними явищами в житті цих тварин.
Розповідь вчителя
Хоч би де жили земноводні, усе одно розмножуються вони у воді. Певну уяву про розмноження і розвиток жаби ви отримали, вивчаючи § б. Розглянемо ці процеси детальніше, а також з'ясуємо, як поводяться амфібії у шлюбний період, як їх життєдіяльність пов'язана із сезонною зміною природних умов.
Пояснювально ілюстративний метод
Розмноження і шлюбна поведінка. Яйцеклітини формуються в парних яєчниках самок. Проходячи по яйцепроводах, яйцеклітини покриваються слизуватими оболонками, під якими міститься шар поживних речовин (жовток). Із яйцепроводів яйцеклітини (ікринки, яйця) надходять до клоаки. У самок жаб вони з клоаки виводяться назовні, у тритонів — залишаються в клоаці. Сперматозоїди утворюються в сім'яниках самців і виводяться назовні по спеціальних каналах також через клоаку.
Весною у самців жаб, що прокинулися після зимівлі, є важливе життєве завдання — знайти мілку водойму, що добре прогрівається сонцем, і гучним кваканням закликати до неї самок. У кутках ротового отвору самців у цей час розвиваються спеціальні пристосування — резонатори. Роздуті резонатори підсилюють гучність квакання, щоб якомога більше самок почули закличні звуки і прибули до місця розмноження. У самців деяких земноводних у шлюбний період змінюється забарвлення. Так, самець поширеної в Україні гостромордої жаби стає світло блакитним, демонструючи непоказним бурим подругам свої шлюбні наміри. У цю пору у водоймах збираються величезні скупчення жаб.
Ікрометання починається за сигналом самця: підстрибуючи до самки, він міцно стискає її передніми кінцівками. Без цього сигналу самка ікру не викидає. Утримуючи самку в обіймах, самець поливає сім'яною рідиною відкладену нею ікру.
Тритони не співають шлюбних пісень, самець намагається привернути увагу самки, демонструючи красивий гребінець на спині й виконуючи виразні шлюбні танці. Він відкладає на водорості капсулу зі сперматозоїдами, подібну до маленького прозорого пакетика. Самка поміщає її у свою клоаку. Там відбувається внутрішнє запліднення, і самка по одній викидає запліднені ікринки.
Розвиток земноводних. Більшість амфібій байдужі до долі свого потомства, але є серед них і турботливі батьки. Жаба-повитуха, мешканка Західної Європи, викидає ікру, що з'єднана у вигляді шнура. Після запліднення самець намотує цей шнур на себе і носить його на суходолі, поки не настане час виходу із яєць личинок. Тоді він переходить у воду, де й вилуплюються личинки.
Ікра амфібій звичайно розташовується в поверхневому, добре прогрітому шарі води. Одні види земноводних прикріплюють її до водних рослин, в інших ікра вільно плаває.
Розвиток зародка жаби в ікринці триває приблизно півтора тижня. Личинки, що проклюнулися, якийсь час плавають, прикріплені до драглистих оболонок ікринок. Крихітна личинка — пуголовок — на перших етапах свого розвитку нагадує маленьку рибку. З обох боків його голови стирчать пучки зовнішніх зябер, якими спочатку дихає тварина. У пуголовка двокамерне серце, одне коло кровообігу, у нього є бічна лінія, хорда.
Спочатку безротий пуголовок використовує запаси жовтка ікринки. Самостійно він починає живитися, коли в нього прорізається рот, що має рогові щелепи. Першою їжею пуголовка є рештки оболонок ікринок, потім він живиться одноклітинними водоростями, які відскрібає щелепами з водних рослин та каміння. З переходом до активного живлення в пуголовка змінюється і зовнішність, і внутрішня будова. Подовжується хвіст, на основі зябрових щілин формуються внутрішні зябра. Поверхня газообміну внутрішніх зябер більша, ніж у зовнішніх. Зовнішні зябра захищені зябровими кришками, що виникли зі складок навколо рота. Зовнішні зябра стають непотрібними і зникають.
Тепер пуголовок краще забезпечений киснем, його активність зростає, і разом із цим починається перебудова його опорно-рухової системи. Навколо хорди формується хребет, відростають кінцівки. У той самий час прориваються ніздрі, утворюються легені, обплутані капілярами. Серце стає трикамерним, виникає друге коло кровообігу.
Наприкінці другого місяця життя пуголовка настає час підготовки до виходу на суходіл. Тварина перестає живитися, і в неї перебудовується травна система і ротовий апарат, які готуються до зміни раціону. Зникають зябра, бічна лінія; закінчується формування нервової системи, органів чуття. Нарешті «розсмоктується» й хвіст.. Живуть ці тварини 5-7 років, ростуть протягом усього життя, але з віком швидкість їх росту зменшується.
Личинка тритона, що виходить із яйця, за зовнішнім виглядом нагадує дорослу особину: у неї є хвіст, зачатки передніх кінцівок. Але вона має зябра, один круг кровообігу, двокамерне серце. Під час метаморфозу в личинки хвіст не зникає, залишається на деякий час у дорослих особин і бічна лінія. Вона втрачається, коли тритони виходять жити на суходіл.
Робота з підручником
Прочитавши розділ: Сезонні явища в житті земноводних, дати відповідь на питання:
- На які періоди поділяється життєвий цикл земноводних?
- Де живуть земноводні влітку?
- Які особливості їх поведінки у літні період?
- Як змінюється поведінка земноводних восени?
- Де зимують земноводні?
- Чому зимівля у водному середовищі менш небезпечна, ніж на суші?
Бесіда
- Де відбувається розмноження земноводних, чому?
- Які особливості поведінки самиць і самців в період розмноження?
- Жаби добре пристосовані до розмноження у воді та відкладають ікру в певних місцях. Які особливості будови ікри жаби та розмножування її у воді сприяють збереженню тепла, необхідного для її розвитку?
- Що розвивається з ікринок?
- Яку будову має пуголовок?
- Назвати ознаки риб у будові пуголовка, про що свідчить ця подібність?
- Які перетворення відбуваються з личинками у процесі їх розвитку?
- На які періоди поділяється життєвий цикл земноводних?
- Дайте характеристику поведінці земноводних у ці періоди?
- Опрацювати § 37
- Підготувати повідомлення про представника одного з ряду земноводних (ряд Хвостаті амфібії, Безхвості амфібії, Безногі амфібії
Коментарі ( 0 )
Залишити коментар