Конспект уроку: Рослинний покрив України

30.10.2018
1038 переглядів
Предмет: Географія
Клас: 8 клас
Тема уроку
Рослинний покрив України
Мета уроку:

Навчальна мета: підвищити в учнів інтерес до поглибленого вивчення географії; виробити вміння використовувати знання з інших дисциплін на уроці географії;

Розвивальна мета: розвивати вміння і навички працювати з картами, таблицями додатковою літературою;

Виховна мета: виховувати інтерес до знань та повагу і бережливе ставлення до природи своєї країни.

Тип уроку:
комбінований
Терміни і поняття:

Засоби навчання: підручник «Фізична географія України 8кл.», Атлас для 8 кл., Фізична карта України

Методи і прийоми навчання: розповідь, бесіда, робота з підручником, робота з атласом, робота з картою, практична робота.

Хід уроку
Організаційний момент

Привітання вчителя. Перевірка присутніх. Перевірка готовності учнів до уроку та наявності обладнання

Актуалізація опорних знань та перевірка домашнього завдання

Бесіда

1. Що таке ґрунт, із чого він складається?

2. Назвіть основні чинники, що впливають на ґрунтоутворення та поширення ґрунтів?

3. Наведіть приклад впливу певного чинника.

4. Як змінюються властивості ґрунтів з півночі на південь?

5. Яку можна виявити залежність мір ґрунтовим покривом і характером рослинності?

6. Чому рослинний світ поряд із тваринами вивчається останнім серед усіх геокомпонентів.

Відповіді учнів

1. Ґрунт – це біокосне природне тіло, яке утворилося в верхньому шарі земної кори в результаті взаємодії всіх природних елементів. Складається з живої і неживої речовини.

2. Чинники: клімат, рельєф, рослини і тваринний світ, вік, гірські породи.

4. Зменшується їх зволоженість, змінюється родючість та вміст гумусу, змінюється потужність горизонтів та структура ґрунту.

5. Ґрунтовий покрив визначає характер рослинності.

6. Рослинний і тваринний світ є найслабшим компонентом і залежить від інших.

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Темою нашого уроку є: Рослинний покрив України.

Сьогодні на уроці ми маємо розглянути основні типи рослинності України та рослин занесених до Червоної книги України, визначити їх властивості та закономірності поширення.

Учні записують тему уроку

Розповідь учителя

Рослини та тварини є «найслабшими» природними компонен­тами, оскільки їхнє поширення залежить від складу гірських порід, рельєфу, клімату, вод, ґрунтів (оскільки різні рослини потребують різної кількості тепла, вологи, мінеральних солей, які вони беруть із ґрунту). При зміні властивостей хоч одного природного компо­нента змінюється і рослинність.

Певному типу рослинності, як правило, відповідає певний тип ґрунтів, тому за теперішнім поширенням ґрунтового покриву можна встановити колишні райони поширення природної рослин­ності.

Основна частина уроку

Бесіда

1. Які типи рослинності ви знаєте?

Відповіді учнів: 1. Лісова, лучна, степова, болотна, прибережно водна, водна.

2. Які типи лісів ви знаєте та чим вони відрізняються один від одного? Де поширені ліси на території України?

Відповідь учнів: 2. Існують такі типи лісів: мішані, хвойні, широколистяні. Відрізняються переважанням певних видів дерев.

Хвойні ліси:

- темнохвойні: ялина, ялиця (середньогір’я Карпат на висоті 1-1,5 км.)

- світло хвойні (бори): сосна (Поліська низовина, схили Кримських гір)

Мішані ліси: (дубово-соснові) на Поліській низовині.

Широколистяні (дуб, бук, граб, клен, ясен, липа) в лісостеповій зоні України в передгір’ї Карпат, на північних схилах Кримських гір.

3. На яких ґрунтах сформувалася степова рослинність? Чому степи поділяють на декілька підзон?

Відповідь учнів: 3. Степи поділяють на лучні барвисті, поширені в межах лісостепу (із переважан­ням кореневищних злаків і високого барвис­того різнотрав'я), і справжні, які зростають у степовій зоні (із переважанням злаків, що мають густу дернину,— ковили й типчака). Степи формувалися на відносно вирівняних ділянках в умовах недостатнього ґрунтового й атмосферного зволоження, на лесоподібних суглинках.

4. Де на території України поширені луки? Обґрунтувати їх таке положення.

Відповідь учнів: 4. Луки формувалися на заплавах річок, у западинах вододілів, на балках, західних яйлах Кримських гір. На полонинах Карпат, вище за смерекові ліси, ростуть субальпійські високотравні луки в поєднанні з рідколіссями та чагарниками, а на висоті більше ніж 1800 м — альпійські низькотравні луки.

Луки складаються з рослин, що потре­бують достатнього ґрунтового зволоження (різнотрав'я, тонконога, осок тощо). На від­міну від степів, лучні рослини залишаються зеленими протягом усього вегетаційного пе­ріоду.

5. Чому болотна рослинність найбільш поширена на Поліссі

Відповідь учнів: 5. На Поліссі найбільший коефіцієнт зволоження. Болотний тип рослинності утворюють вологолюбні рослини.

Він найбільш поши­рений у западинах заплав і поблизу низь­ких берегів річок. Переважають низинні трав'яні й трав'яно-мохові болота (із рогозу, очерету, лепехи, осок) із домішкою низько­рослих сосен, вільхи чорної, верб. Верхові болота з переважанням сфагнових мохів поширені менше (на западинах вододіль­них рівнин на Поліссі).

6. Які особливості прибережно водної і водної рослинності можна виявити, чим вона відрізняється від інших рослин?

Відповідь учнів: 6. Ці рослини повністю або частково ростуть у воді.

Прибережно-водна рослинність дещо схожа за складом на низинні трав'яні бо­лота. Поблизу берегів водойм росте очерет, далі — осока, лепешняк, ще далі — стріло­лист, сусак, частуха, які змінюються водною рослинністю: із плаваючим листям — жовті глечики, біле латаття, ряска, або зі стеб­лом і листям, зануреними у воду,— різак, кушир тощо.

Бесіда

Закономірності поширення рослинності

1. Які особливості поширення рослинності можна спостерігати в рівнинній частині України?

Відповідь учня: 1. Поширення кожного типу рослинних угруповань залежить від таких самих фізи­ко-географічних чинників, що й ґрунтового покриву.

Зональний (широтний) розподіл рослинного покриву харак­терний для рівнин, де з півночі на південь вони поступово зміню­ються таким чином: мішані дубово-соснові ліси (субори) —> дубові ліси (діброви) —> лучні степи —> різнотравно-типчаково-ковилові (північні) степи —> типчаково-ковилові (середні) степи —> полино­во-злакові (південні, сухі) степи.

2. Як змінюється рослинність в горах?

Відповідь учнів: 2. Висотна поясність рослинних угруповань проявляється в го­рах (як наслідок зниження температури повітря та збільшення кількості опадів із висотою).

У горах є чимало рослин-ендеміків, які ростуть лише на пев­ній невеликій території (наприклад рододендрон Кочі — ендемік Східних Карпат), і реліктів — рослин, що є пережитками давніх геологічних епох (наприклад, у Карпатах росте кедрова сосна єв­ропейська — релікт льодовикового періоду) (рис. 25.7).

Місцеві відмінності рельєфу та глибини залягання ґрунтових вод також зумовлюють відмінності в розподілі рослинних угруповань. Наприклад, у лісостеповій зоні в межах плос­ких вододільних рівнин із відносно неглибоким заляганням ґрунтових вод зростали лучні степи, а на горбкуватих вододільних рівнинах і біля правих крутих берегів річок — широколистяні ліси-діброви.

Також на рослинність впливає склад гір­ських порід. На лесоподібних суглинках зрос­тають діброви та степи, а на пісках і супісках Поліської низовини та складених пісками те­расах річок — бори (соснові ліси).

Пояснювально ілюстративний метод

Вплив господарської діяльності на рослин­ність.

Під впливом діяльності людини склад рос­линності та її розподіл зазнали суттєвих змін. Більш-менш природні рослинні угруповання збереглися лише на 1/4 частині території Украї­ни, а на решті території вони штучно утворені (поля, парки, сади) або перетворені людиною. Так, природна лісистість України становила близько 44 %, а сучасна — приблизно 15,6 %. У наш час степи збереглися лише маленькими клаптиками в заповідниках, незручних для оранки місцях — на схилах балок і річкових долин.

Природні рослинні угруповання, що по­требують охорони, занесені до Зеленої книги України. Сюди належать угруповання, у яких зростають рідкісні, ендемічні або реліктові види (наприклад, грабово-дубові плющові ліси Подільської височини), типові, але зникаючі угруповання (наприклад, дубові ліси ліщинові в лісостепу), унікальні угруповання, які більше ніде не зустрічаються (модриново-кедрово-ялинові чорницеві ліси Карпат), угруповання, що перебувають на межі зникнення (ліси із сосни кримської — на крайній північній межі зрос­тання).

Червона книга України.

У 2002 р. було прийнято Закон «Про Чер­вону книгу України», у якому зазначається: «Об'єктами Червоної книги України є рідкісні й такі, що перебувають під загрозою зник­нення, види тваринного й рослинного світу, які постійно або тимчасово перебувають (зростають) у природних умовах у межах території України...»

До Червоної книги України (том «Рос­линний світ») занесені всі види родини орхідей, тюльпани, шафрани, тирличі, ко­вили, едельвейс тощо. Серед кожного типу рослинності є рослини, занесені до Червоної книги (найбільше їх серед степового типу (рис. 25.9).

Закріплення знань і вмінь

Бесіда

1. Які типи рослинності ви знаєте в межах України?

2. Схарактеризувати кожний тип рослинності за планом: а) назва; б) на які групи поділяється і за якими ознаками; в) характерні рослини; г) місце зростання.

3. Які ви знаєте фізико-географічні чинники, що впливають на поширення рослинних угрупувань?

4. Як змінюється характер рослинності в рівнинній частині України та в горах?

5. Як людина змінила рослинний покрив України?

6. Які ви знаєте рослини занесені до Червоної книги України?

7. Чому найбільше рослин занесених до Червоної книги України належать до степової?

Відповіді учнів:

1. Лісова, лучна, степова, болотна, прибережно водна, водна.

3. Чинники: клімат, рельєф, гірські породи, грунт.

4. В рівнинній частині зміна рослинності підпорядковується широтній зональності, а в горах висотній поясності.

5. В ході своєї господарської діяльності люди вирубували дерева, переорювали лучні та степову рослинність, що значною мірою знищила рослинний покрив, а в деяких випадках його змінила.

6. Рослини: бран душка різнокольорова, шафран сітчастий, півонія тонколиста, тирличні, ковила, едельвейс.

7. Степова зона найбільше використовувалася людиною і найбільшою мірою змінилася.

Підведення підсумків

Рослинний покрив є одним з найслабших геокомпонентів і тому його формування залежить від багатьох чинників, однак, особливо в останні десятиріччя значного впливу на рослинність завдає господарська діяльність людини і тому дуже важливим є збереження і охорона рослинного різноманіття.

Оцінювання учнів та загальна оцінка готовності класу до уроку.

Надання домашнього завдання

1. Прочитати § 25.

2. Прочитати § 25. Виконати завдання після параграфа.

3. Прочитати § 25. Виконати завдання після параграфа. Підготувати доповідь про одну з червонокнижних рослин України

Коментарі ( 0 )

Залишити коментар

Підписатися на оновлення

Залиште свою едектронну адресу, щоб отримувати останні новини та оновлення на сайті yrok.net

Всі права захищено.

Копіювання матеріалів без зміни заборонено.

При використанні матеріалів обов'язкова наявність активоного посилання (не закритого для індексування пошуковими системами) на джерело.