Конспект уроку: Промисловість. Географія основних галузей промисловості світу
Навчальна мета: сформувати в учнів систему знань про закономірності розміщення основних галузей промисловості світу; продовжити навчати учнів роботі в групах у ході вивчення нового матеріалу; удосконалити уміння учнів працювати зі статистичним матеріалом і складати діаграми.
Обладнання: карта природних ресурсів світу, карта промисловості світу, атласи.
Бесіда.
1) Що звуть світовим господарством?
2) Що за вигоди приносить країнам їх участь у МГПП?
3) На виробництві котрої продукції спеціалізується Україна у поміж народному поділі праці?
4) Яким чином пов'язані поміж собою розвиток цивілізації й науково-тєхніч ний прогрес?
5) Назвіть особливі риси НТР.
6) Яким чином змінилася значення науки у епоху НТР?
Проблемне запитання.
Чи згодні ви із твердженням, що вплив НТР на усі сфери життя людства має тільки позитивні підсумки ?
Вступне слово учителя .
Одним з об'єктів дослідження соціально-економічної географі] всесвіту є світове господарство, розташування його галузей, поміж котрих ви значне місце посідає промисловість — провідна галузь світового матеріального виробництва. Якими є властивості розташування галузі промисловості у сучасному світі? На це запитання ми дамо відповіді, на сьогоднішньому уроці.
Оповідь вчителя .
Промисловість є провідною, найбільше технічно досконалою га луззю виробництва. В промисловості створюються знаряддя праці, предмети споживання, вона тісно пов'язана із НТП й має вирішальний вплив на рівень економічного розвитку країни. В структурі проади словості провідними галузями вважаються електроенергетика, машинобудування й хімічна промисловість. Частка видобувних галузей в світовій промисловості завжди зменшується в взаємозв'язку із поступовим зменшенням енергоємності і матеріаломісткості виробництва, заміною натуральної сировини синтетичною.
Виступи груп.
Енергетика — сукупність галузей паливної промисловості, електроенергетики, засобів транспортування палива і енергії. В сучасно му світовому господарстві склалася ситуація, за котрої країни, що розвиваються, виступають як постачальники енергоносіїв, а розвинеш держави — як головні споживачі енергії.
Абсолютне й відносне подорожчання одних джерел енергії порів няно до других , удосконалення засобів їх транспортування, розвиток систем перетворення й передачі енергії, освоєння нових джерел енер гії мають вплив на розвиток, структуру й розташування промислового виробництва окремих країн й регіонів.
Загальне зростання споживання енергії є неодмінним , однак нерівно-Імірним процесом. В першій половині XX ст. сумарне споживання енергії в світі подвоювалося всякі 18—20 років, в другій половині ІХХ ст. воно росло щорічно на 5 Відсотків .
Головними первинними джерелами енергії є природний горючий газ, нафта, вугілля, гідроенергія, енергія атомного ядра.
Нафтова промисловість
Нафтова промисловість є провідною галуззю енергетики, котра розривається надзвичайно високими темпами. Нафту видобувають в 75 державах квіту, однак географію розташування даної галузі визначають країни, для котрих вона є галуззю міжнародної спеціалізації. Головними експортерами сирої нафти є країни, що розвиваються, найперше країни, котрі рходять в склад ОПЕК (80 Відсотків світового експорту).
Швидке зростання видобутку нафти у Африці, на Близькому й Середньому Сході визначається не лише великими запасами нафти у оцих регіонах. Це пов'язано й із низькими капіталовкладеннями й поточними Витратами (приміром низька заробітна плата персоналу) на цей видобуток нафти за безмежно високої продуктивності свердловин.
Прогнозовані запаси нафти на Землі орієнтовно оцінюються ш 300 млрд т.
Найбільші запаси нафти мають подібні країни:
—Саудівська Аравія — 35 255 млн т;
—Кувейт — 12 946 млн т;
—Іран — 12 110 млн т.
Нафта є основним вантажем світового морського транспорту. Головні нафтопотоки починаються від дуже велеких нафтових портів в Перській затоці і ведуть до країн Західної Європи, США, Японії. Танкери проходять Суецьким каналом, найбільші із них змушені огинати Африку. Нафтопроводи прокладені не лише суходолом, однак і дном морів, приміром Середземного й Північного.
Нафтові танкери йдуть теж від країн Латинської Америки до |США й країн Західної Європи, із Африки — до Європи.
Газова промисловість
Газова промисловість. Розвідані запаси природного горючого разу становлять 142 трлн м3. Найбільші запаси зосереджені у Росії (39,2 Відсотків ), на Близькому й Середньому Сході (30 Відсотків ), в Північній Америці (5 Відсотків ) й Західній Європі (найперше у Нідерландах — 4 Відсотків ). Основна складова видобутку природного горючого газу зосереджена в промислово розвинених державах . Щорічний видобуток газу в світі завжди збільшується . Більше 40 Відсотків всього обсягу видобувають у державах СНД (80 Відсотків даної кількості припадає на Росію), 25 Відсотків — в США, менші рбсяги — в Канаді, Нідерландах, Норвегії, Індонезії, Алжирі, котрі не входять до числа найбільших світових експортерів природного горю-рого газу.
Газ головним чином експортується в скрапленому вигляді трубопроводами. Сьогодні протяжність газопроводів досягла 900 тис. км й продовжує зростати. Найбільші міждержавні газопроводи функціонують в Північній Америці (пов'язує канадську газоносну провінцію Альберта з США) й Західній Європі (один пов'язує голландське родовище Гронінген із Німеччиною, Швейцарією і Італією; другий — норвезький сектор Північного моря із Німеччиною, Бельґією й Францією). З 1982 р. працює газопровід, котрий пов'язує Алжир із Тунісом й — дном Середземного моря — із Італією.
Збільшується обсяг морських перевезень скрапленого природного газу у спеціальних танкерах. Найбільшими постачальниками скрапленого газу є Індонезія, Алжир, Малайзія, Бруней.
Найбільшими Споживачами природного горючого газу є США, Росія, Україна, найрозвиненіші країни Європи.
Вугільна промисловість
Вугільна промисловість — найстаріша галузь паливної промисловості.
Сумарні світові запаси вугілля (52 Відсотків — кам'яного, 48 Відсотків — бурого) оцінюються орієнтовно у 13—14 трлн т. Найбільші родовища розміщені у Росії, Китаї, США, Південній Африці, Україні, Казахстані, менш значущі — у Німеччині, Великій Британії, Польщі, Австралії, Канаді, Індії, Індонезії, Ботсвані, Зімбабве, Мозамбіку, Колумбії, Венесуелі.
Із точки зору конкурентоспроможності вугілля на світовому ринку важливим чинником є його собівартість, котра значною мірою залежить від способу видобутку: вугілля, що видобувається відкритим способом, в декілька разів дешевше за вугілля, яке видобувається у шахтах. Саме тому вугілля, доставлене із Австралії або ж Південної Африки до країн Західної Європи, дешевше за місцеве, й це є одна із причин сьогоднішньої кризи європейської вуглевидобувної галузі.
Німеччина є лідером в світового видобутку бурого вугілля, за нею йдуть США, Австралія й Росія. Буре вугілля головним чином використовується як паливо на теплових електростанціях.
Електроенергетика
Електроенергетика. Всього в світі щорічно як енергоресурси споживається 15 млрд т умовного палива. Сумарна потужність всіх електростанцій всесвіту в початку 1990-х рр. перевищувала 2,5 млрд кВт/год на рік. Більше 60Відсотків цього обсягу електроенергії виробляється у промислово розвинених державах , ����айперше в США, Японії, Німеччині, Китаї, Канаді і Росії. Електроенергетика дуже багато у чому встановлює рівень розвитку економіки країни, саме тому окремі держави (Франція, Італія, Росія) є власниками основної складові електроенергетичних потужностей. В других державах (Немала Британія, Японія, США) електроенергетичні потужності знаходяться
в приватній власності, в третіх (Німеччина) — в змішаній (певна частка належить державі, певна..— приватним власникам).
Електроенергію синтезують на теплових (ТЕС), водних (ГЕС), атомних (АЕС) і других станціях. Співвідношення часток отриманої на різноманітних станціях електроенергії встановлює енергобаланс країни.
Металургійна промисловість
Металургією звуть галузь господарства, що синтезує метали і сплави з залізної і марганцевої руд, скрапу (відходів виробництва й брухту).
Виділяють дві галузі металургії — чорну і кольорову. Підприємства чорної металургії синтезують чавун, сталь, прокат, феросплави. В другій половині XX ст. найбільшим виробником чорних металів: в світі були США. З 1982 р. перше місце посіла Японія, а із 1996 р. — Китай (більше 100 млн т щорічно). Значними виробниками чорних металів є Росія, Україна, Німеччина, Італія, Франція. Поміж країн, що розвиваються, — Індія, Бразилія, Мексика, Південна Корея і ін. Останні десятиліття темпи виробництва чорних металів в розвинених державах знижуються. Це пов'язано з зниженням матеріаломісткості, а теж витісненням чорних металів більше сучасними матеріалами. Особливістю виробництва чорних металів на сучасному етапі є їх розміщення не у районах залягання залізних руд або ж палива, а поблизу дуже велеких транспортних вузлів.
Кольорові метали — алюміній, свинець, цинк, мідь, за обсягом виробництва становлять більше 96 Відсотків всіх кольорових металів. Повним набором підгалузей кольорової металургії характеризуються США, Канада, Японія, Росія, Німеччина, Франція, Бельгія, Австралія. |3а особистими потенційними можливостями наближається до останніх Україна. Інші країни, переважно , спеціалізуються на виробництві одного-2-х кольорових металів. В державах «третього всесвіту » переважає випуск первинного металу, котрий експортується до розвинених країн квіту.
Машинобудування
Машинобудування є провідною галуззю обробної промисловості. За собівартістю продукції машинобудування перше місце в світі посідають США, друге — Японія,, третє — Німеччина. Під впливом НТР машинобудування зазнало значних структурних змін. Це ����айперше активний розвиток наукомістких галузей (автоматика, виробництво сучасних засобів взаємозв'язку , виробництво ЕОМ й верстаків із ЧПУ, електроніка) робототехніка, авіаракетна промисловість, (космічна й лазерна технології), а теж розвиток галузей машинобудування, пов'язаних із виробництвом найменш капіталомістких І технологічно простих виробів: тканин, одягу, взуття, продуктів харчування і т.п. . В територіальному розміщенні за масштабами розвитку машинобудування виділяється Північна Америка (США,
Канада, Мексика) — ЗО Відсотків від світового рівня — і Європа. Провід ними країнами Європи є Німеччина, Франція, Немала Британія, Італія, наближається до лідерів Іспанія. Поміж других макрорегіонів виділяються країни Східної і Південно-Східної Азії, наприклад Японія, котра за темпами розвитку даної галузі випередила й СІЛА, й розвинені країни Європи.
Хімічна промисловість
Хімічна промисловість має надзвичайно складну галузеву структуру включаючи практично двісті взаємопов'язаних виробництв з широким; асортиментом продукції. Важливою особливістю хімічної промисловості є переважання безперервних технологічних процесів, кінцева продукція котрих спроможний бути сировиною для других хімічних виробництв.
Найбільше повно представлені галузі хімічної промисловості в розвинених державах всесвіту . Країни «великої сімки» синтезують більше ! 3/4 хімічної продукції всесвіту . США є найбільшим виробником науко;й містких видів хімічної продукції. Канада виділяється на світовому ринку виробництвом калійних добрив. В державах Європи спостерігається зміщення хімічної промисловості до портів-імпортерів на| фтохімічної сировини. Хімічна промисловість в державах «третього всесвіту » практично повністю зорієнтована на експорт. В той же час вони здійснюють себе необхідними продуктами хімічної промисловості! В перспективі чимало країн, що розвиваються, зуміють розширити структуру хімічної промисловості, чому сприятиме політика транснаціональних корпорацій, котрі зацікавлені в перенесенні екологічне брудних виробництв до країн «третього всесвіту ».
(Характеристика других галузей промисловості проводиться ні розсуд вчителя із урахуванням вільного часу.)
Групи обмінюються підготовленими запитаннями (два-три запитання до кожного повідомлення).
Заключне слово.
- Основою промислового виробництва є енергетика, машинобудування й хімічна промисловість.
- Галузі переробної промисловості, раніше орієнтовані на сирої винні бази, в сучасному світі орієнтуються на споживача.
- Найбільшої концентрації підприємства машинобудування досягають в розвинених державах й регіонах всесвіту .
- Опрацювати текст підручника [7, § 16—18].
- Підписати на контурній карті по п'ять країн — світових лідерів з виробництва: а) продукції машинобудування; б) чавуну, сталі та прокату; в) продукції хімічної промисловості.
Коментарі ( 0 )
Залишити коментар