Конспект уроку: Загальна характеристика регіону, його склад. Населення, міста. Характеристика господарства країн та значення інтеграційних процесів у його формуванні

Географічним розміщенням звуть розміщення якого завгодно пункту або території стосовно земної поверхні й географічних об’єктів.

Розміщення стосовно земної поверхні визначається задопомогою географічних координат.

Згадайте:

1. Яким чином визначити широту й довготу даної точки на земній поверхні?

Розміщення стосовно других географічних об’єктів визначається задопомогою різноманітних карт й других джерел географічної інформації.

Найбільше повне уявлення про географічне розміщення спроможний дати його вивчення із різноманітних точок зору методами фізичної, економічної й політичної географії.

Таблиця «Географічне розміщення »

Фізико-географічне розміщення Європи

Фізико-географічне розміщення часом зрівнюють із поштовою адресою: щоб Ваше послання знайшло адресата, треба зауважити країну, місто, вулицю, будинок, квартиру. Так й у цьому випадку: нам треба точно знати, у котрій півкулі перебуває дана частка .всесвіту , котрі її крайні точки й їх координати, хто її найближчі “сусіди”.

Не менш вдалим можна вважати зрівняння фізико-географічного розміщення із долею: якщо природа “створила” на території Європи хвилясті рівнини й середньовисокі гори, розпорядилася мати достатньо м’котрий клімат й при цьому підставляти власні північні райони подиху Арктики, а південні – спекотним тропічним повітряним масам, мати в своєму розпорядженні різноманітні грунти й вихід до морів північного Льодовитого і Атлантичного океанів – так саме тому і бути! Подобається це або не подобається – люди беруть це.

Тож котра адреса Європи, й що їй запропоновано долею?

Європа – одна із шести частин всесвіту , вона розміщена на заході материка Євразія й займає орієнтовно п’яту його частину. Європа і Азія виглядають сіамськими сестрами, щоправда, зовсім не близнюками, однак , насправді, це неподільне ціле – материк Євразія. Виникнення Європи і Азії в вигляді окремого материка нашої планети відбулося у мезозойську еру, в результаті відділення євразійського континенту від Північної Америки.

Кордон поміж Європою і Азією часто проводять по-різному. За одним із найпоширеніших варіантів, умовний кордон поміж цими 2-ма частинами всесвіту проходить по східному схилу Уралу, приєднуючи цю гірську систему до Європи, по річці Ембі, північному й північно-східному узбережжю Каспійського моря-озера, Кумо-Маницькій западині, нижній течії Дону.

Європа перебуває у центрі материкової – Північної півкулі, її площа – біля 10 млн. км2, це орієнтовно відповідає 15 територіям України. Гринвіцький меридіан “відтинає” крайню західну частину Європи, основна територія перебуває у межах помірних широт. Лиш крайні її складові на півночі й півдні перебувають в субарктичному й тропічному поясах. Декотрі острови розміщені у царстві вічної мерзлоти – Арктиці. На крайній півночі на територію Європи “заходить” Північне полярне коло, за цим “кордоном полярної ночі” розміщені райони із достатньо суворими для даної складові всесвіту кліматичними умовами.

Крайні точки Європи:

– північна – мис Нордкин на Скандинавському півострові (Норвегія), координати – 71 градус 10 минут північної широти, 25 градусів 47 минут східної довготи;

– південна – мис Марроки (міститься на острові Тарифа, із ’єднаному дамбою із Піренейським півостровом, Іспанія), координати – 37 градусів північної широти, 8 градусів західної довготи;

– західна – мис Рока на Піренейському півострові (Португалія), координати – 9 градусів 31 минута західної довготи, 38 градусів 48 минут північної широти;

– східна – Європа простяглася орієнтовно до 67 градуса східної довготи (російський Полярний Урал).

Найближчим до Європи материком є Африка, в районі Гібралтарської протоки вони зближуються на відстань до 15-20 км.

Поміркуйте: поряд з Дарданеллами й Босфором цю протоку звуть найбільш важливішим “вузлом військово-транспортного контролю” в даному регіоні. Яким чином ви розумієте цей вислів?

На відміну від других частин всесвіту , Європа лиш із 3-х боків оточена морями. Вона омивається Атлантичним й Північним Льодовитим океанами й їхніми морями. На північному сході, півночі й північному заході європейські береги омивають холодні води Карського, Баренцева, Білого й Норвезького морів, на заході – Балтійське й Північне моря. На півдні Європу ніжать теплі води Середземного моря, а теж Мармурового, Чорного, Азовського морів – вони глибоко врізаються у територію материка Євразія. На південному-сході Європа “підбирається” до безстічного Каспійського моря-озера. В західній частині Європи максимальна віддаленість від моря – 600 км, в східній – 1600 км.

Береги даної складові всесвіту сильно порізані, за рочленованістю берегової лінії Європа є “чемпіоном всесвіту ”. Найбільші півострови – Скандинавський, Піренейський, Апенінський, Ютландія, Балканський й Кримський. На півострови припадає біля чверті території – це також світовий рекорд.

Площа островів – біля 730 тис. км2, найбільшими є Великобританія, Ісландія, Нова Земля, Земля Франца-Йосипа, Шпіцберген, Ірландія, Корсика, Сардинія, Сицилія.

Великий вплив на формування природи західної й північної складові Європи й господарської роботи в оцих районах здійснює Північноатлантична течія. Оця поверхнева, стійка течія є продовженням найбільшої на Землі теплої течії – Гольфстриму. Гольфстрим зароджується у Мексиканський затоці, куди незмінними вітрами – пасатами наганяються великі маси води. Оця течія являє собою водяний потік шириною від 75 до 120 км, що рухається із швидкістю від 1 до 10 км на годину.

Температура води Північноатлантичної течії – від 7 до 15 градусів за Цельсієм й цей показник є вищим за температуру оточуючіх водяних мас. Природна річ, течія істотно має вплив на клімат Європи, дякуючи їй зростає температура повітря, зростає кількість опадів. Недарма Північноатлантичну течію звуть “водяним опаленням” західної й північної складові Європи.

Таким чином , Європа перебуває в північній півкулі, основна частка її території розміщена у межах помірних широт. Дякуючи особливостям фізико-географічного розміщення , Європа має у своєму розпорядженні більше сприятливі природні умови, порівняно із регіоном Азії, котрий відповідає їй за широтним розміщенням .

Економіко-географічне й політико-географічне розміщення Європи

На відміну від фізико-географічного, економіко-географічне і політико-географічне розміщення – це історичні поняття, вони змінюються із іноді й залежать як від фізико-географічних чинників (клімат, рельєф, грунти, внутрішні води, мінеральні ресурси), так й від економічних й політичних складових. Економіко-географічне й політико-географічне розміщення мають вплив на соціально-економічний розвиток території, її господарські зв’язки, політичну ситуацію у регіоні.

Головними позитивними компонентами економіко-географічного й політико-географічного розміщення сучасної Європиє: її компактність; відсутність природних й штучних перешкод з сусідніми регіонами й поміж країнами усередині даної території; присутність виходу до моря; присутність довгої й достатньо порізаної берегової лінії; розміщення на перехресті міжнародних шляхів з'єднання ; добросусідські взаємовідносини з сусідніми країнами; високий рівень розвитку економіки оцих країн; тісні економічні й політичні зв’язки поміж країнами даної території; присутність могутніх союзників за її межами.

Важливо визначити розміщення території стосовно найбільших торгових партнерів, сировинних баз, світових економічних центрів.

Таким чином , зазначимо:

– територія Європи витягнута у широтному напрямку, й це дещо ускладнює економічні зв’язки й транспортне з'єднання з середини регіону;

– усередині регіону існують незначні природні бар’єри (гори південної й південно-східної складові ), однак їх легко подолати,

– Європа має досить сприятливе морське розміщення (окрім окремих районів її східної складові );

– Європа має розгалуджену транспортну мережу; особливо інтенсивним є рух транспорту у її західній й центральній частині;

– останніми роками міждержавні взаємовідносини усередині регіону зазнали значних, сказати можна – якісних змін, пов’язаних з розпадом а саме світової соціалістичної системи.

Пригадайте: коли вона існувала й що собою являла?

При цьому можна відзначити як тактичні втрати (осередки напруженості на території колишнього СРСР й Югославії), так й стратегічні надбання (кінець протистояння поміж Заходом й Сходом);

– в найближчому європейському “оточенні” ситуація є напруженою – конфлікти й війни у Африці й Південно-Західній Азії;

– регіон можна назвати “проатлантичним”: 18 країн входять в склад НАТО, більша кількість других жадають вступити до даної військово-політичної організації й тісно співпрацюють з нею;

– найбільшими економічними й військово-політичними союзниками Європи є розвинуті країни. в 1-шу чергу – США й Канада, щоправда, воєнні дії у Іраку призвели до деяких розходжень в позиціях союзників;

– сусідні регіони мають відносно низький рівень економічного розвитку, однак володіють значними природними ресурсами.

Європейський союз (ЄС) являє яскравий приклад, економічного й валютного союзу. До ЄС входять: Німеччина, Франція, Великобританія, Італія, Ірландія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Фінляндія, Греція, Іспанія, Португалія, Швеція, Австрія. Тут розвиваються наднаціональні інститути управління, введено єдину валюту – євро, йде робота над розробкою конституції Європейського союзу, передбачається обрання президента й створення уряду.

Визначальне . Європа має зручне економіко-географічне й політико-географічне розміщення . Регіон міститься на перехресті міжнародних шляхів з'єднання , має сприятливе приморське розміщення , найбільшими стратегічними союзниками європейців є розвинуті країни, в 1-шу чергу – США й Канада; сусідні регіони мають відносно низький рівень економічного розвитку, однак володіють значними природними ресурсами. Останніми роками здійснилися якісні переміни з середини регіону, пов’язані з закінченням протистояння поміж Сходом й Заходом. Здійснюється розширення ЄС на схід.

Населення Європи

Сьогодні у Європі проживають біля 800 млн. людей (враховуючи населення Росії). Існують прогнози, що у першій половині ХХІ вік зростання кількості населення закінчиться , а потому в більшої кількості країн Європи буде спостерігатись депопуляція, себто смертність буде перевищувати народжуваність. В результаті кількість населення до 2050 року дещо зменшиться.

Одна із важливих характеристик населення – його вікова й статева структури. Вони надають можливість визначити існуючу й прогнозовану кількість трудових ресурсів, пенсіонерів, дошкільників й учнів , що надзвичайно важливо з соціально економічної точки зору. Вікова структура – розподіл населення по вікових групах. Визначено 3 основних вікових групи: молодшого (діти від народження до 14 років), середнього (від 14 до 59 років) й літнього (від 60 й більше) віку. В різноманітних регіонах Європи вікова структура дещо відрізняється. Так, у державах Південної Європи молодша група складає (у середньому) від 15 до 18Відсотків , середня – від 61 до 64Відсотків , а старша – від 19 до 22Відсотків . Однак необхідно зауважити , що найнижчий показник частки молодшої вікової групи у Італії, тут лиш 14Відсотків населення віком до 14 років. Оця ж країна є найбільше “літньою”, порівняно із іншими країнами (доля старшої вікової групи – 24Відсотків ). Більше “молодим” виглядає населення Центральної й Східної Європи.

Яким чином відомо, у 2000 році чоловіків в світі нараховувалось на 45 мільйонів більше ніж жінок. В Європі картина зворотня. Тут на 100 жінок припадає 95-97 чоловіків. Це пояснюється більше високою смертністю чоловіків. За рівних соціально-економічних умов жінки в Європі живуть на 5-8 років довше ніж чоловіки.

Поміркуйте:

Головним критерієм для розрахунку кількості трудових ресурсів є вік. В міжнародній статистиці працездатним уважається населення в віці від 15 до 65 років. Однак не усе населення, яке відноситься до трудових ресурсів, зайняте в суспільному виробництві. Велика кількість людей, в 1-шу чергу – жінки, ведуть домашнє господарство. Введено у науковий обіг ще одне поняття – “економічно активне населення” (ЕАН). Це частка трудових ресурсів, що задіяна в суспільному виробництві. В європейських державах біля 45Відсотків населення належать до категорїі економічно активного. А у деяких державах (Португалії, Швейцарії) цей показник становить біля 50Відсотків . Рівень безробіття в західноєвропейських державах суттєво відрізняється – від 2,6Відсотків у Норвегії до 14Відсотків у Італії, середній показник становить 6-8Відсотків . В державах Східної Європи безробіття проявилось у останні 10-15 років й досягло 10 й більше відсотків. В ряді колишніх республік Югославії безробіття сягає 30Відсотків .

Поміркуйте: із чим це пов’язано?

Характерною рисою кінця ХХ вік є зростання міграційних процесів в цій частині всесвіту . Це пояснюється розпадом а саме соціалістичної системи й ряду багатонаціональних держав, військовими конфліктами у колишній Югославії, економічними труднощами перехідного періоду, більше високим рівнем життя у Західній Європі і т.п. .

Наплив імігрантів в Західну Європу у останнє десятиліття ХХ ст. складав більше 150 тис. осіб на рік.

Визначальне : Закономірності розвитку всякого суспільства проявляють себе крізь суб’єктивну роботу людей. Саме тому аналіз їх кількості, розташування , соціальної організації й господарської роботи – вагома частка всякого соціально-економіко-географічного дослідження. В Європі живуть біля 800 млн. людей. Густота населення складає 95 осіб/км. На усяких 100 жінок припадає 95-97 чоловіків. За однакових соціально-економічних умов жінки у Європі живуть на 5-8 років довше ніж чоловіки. Біля 45Відсотків населення належать до категорії економічно активного. Середній показник безробіття – 6-8Відсотків .

Запитання й завдання:

1. Із поданого списку об’єктів, котрі мають вплив на природу й господарську роботу населення Європи, оберіть найбільше для Вас цікавий й підготуйте повідомлення про нього:

а) Північноатлантична течія;

б) області максимального і мінімального тиску;

у ) Середземне море;

г) запропонуйте вчителю власний об’єкт.

2. Надайте характеристику вікової й статевої структури населення Європи.

3. Чим пояснити, що навіть в високорозвинутих державах Західної Європи є безробітні?

4. В більшої кількості західноєвропейських країн середня тривалість життя на 5-8 років довша, ніж у Україні. Чим пояснити цю різницю?