Конспект уроку: Дисперсія. Спектральний склад світла. Кольори
ознайомити учнів із поняттям дисперсія; визначити внесок вченого Ньютона в вивчення дисперсія світла; зясувати суть поняття спектр й розглянути спектральній склад світла; вдосконалювати уміння визначати кольори й розуміти їхнє формування.
Дослід Ньютона
Світ навколо нас являється різнобарвним. Веселка, розмаїття барвів квітів на луках - все це ми бачимо дякуючи світлу, котре посилає нам Сонце.
Сонячне світло не являється різноколірним. З'являються питання: як здійснюється його перетворення? Звідки ж береться подібне безмежне багатство кольорів?
Вчений Ісаак Ньютон провівши провести досліди над світлом, одержав відповіді на дані питання.
Він направив тонкий пучок світла від щілини в вікні затемненої кімнати на тригранну скляну призму, й на екрані одержав всі кольори веселки - починаючи від червоного до фіолетового.
Спектр
Цим дослідом вчений Ньютон довів, те що світло Сонця складається із значної кількості різноманітних кольорів, що, змішуючись, створюють біле світло. З допомогою іншої призми І. Ньютон зібрав кольорові промені і одержав біле світло на екрані.
Вся сукупність значної кількості кольорів назвали спектром. В ньому виділяють сім головних кольорів: 1. червоний, 2. оранжевий, 3. жовтий, 4. зелений, 5. блакитний, 6. синій, 7. фіолетовий, що плавно переходять один у одного.
Колір та швидкість світла у середовищі
Найбільше заломлюється саме фіолетове світло. Це занчить, що показник заломлення в нього найбільший, а отже швидкість розповсюдження - найменша.
В вакуумі світло усіх кольорів має однакову швидкість. В середовищі найменша швидкість в фіолетового світла, найбільша - в червоного. Саме тому, маючи неоднакові показники заломлення, фіолетове світло відхиляється значно більше, а червоне - менше.
Дисперсія світла
Дисперсією світла звуть явище залежності показника заломлення від кольору світла.
Дисперсію пояснюють тим, що світло різноманітних кольорів неоднаково взаємодіє із середовищем.
Кольори тіл
Явище дисперсії підтверджує, те що біле світло складається із світла різноманітних кольорів. Зараз ми можемо пояснити всі кольори тіл. Коли білого кольору світло падає на тіло, то частина світла поглинається тілом, а його частина відбивається.
Колір різних предметів визначається саме відбитим світлом. Листок має зелене окрашення, адже відбиває зелене світло, а усі інші кольори вбирає.
Чорне тіло вбирає майже усі кольори, а біле, навпаки, відбиває.
Прозорі тіла пропускають крізь себе один колір, а інші вбирають.
Так наприклад, в тому випадку коли біле світло попадає на прозоре червоне тіло, означає це, що це тіло пропускає тільки червоний колір, тобто світло даного кольору речовина вбирає мало.
Кольори природи
В спектрі ми виділили 7 головних кольорів:
1. червоний, 2. оранжевий, 3. жовтий, 4. зелений, 5. блакитний, 6. синій й 7. фіолетовий . В дійсності вони переходять плавно один у одного, й саме тому існує чимало різноманітних відтінків.
Змішуючи неоднакові кольори, можна одержати багату кольорову гаму. Цим способом користуються художники, створюючи свою картини.
Однак найбільшим художником являється природа. Вона прикрашає усе навколо нас різноманітністю різних кольорів й відтінків. Будь-яка пора року, будь то зима, весна, літо чи осінь отримали власні неповторні відтінки кольорів.
Наволишня природа попіклувалася про окремих тварини. Маючи багате окрашення, вони маскуються під різні кольори довкілля, а інші ж навпаки, різко різняться, аби попередити будь-якого: “Не підходь до мене! Це небезпечно!
Коментарі ( 0 )
Залишити коментар