Конспект уроку: Поняття про періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса хімічних елементів

20.12.2018
62 переглядів
Предмет: Хімія
Клас: 7 клас
Тема уроку
Поняття про періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса хімічних елементів
Мета уроку:

Навчальна мета: ознайомити учнів з будовою періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва; сформувати початкові навички визначення положення хімічного елемента в періодичній системі; продовжити знайомство із символами й назвами елементів за сучасною українською номенклатурою, розширити знання учнів про періодичну систему елементів; закріпити знання учнів про хімічний 4 елемент, хімічну символіку; ознайомити учнів з поняттям абсолютної та відносної атомної маси, одиницею вимірювання відносної атом­ної маси — атомною одиницею маси (а.о.м.);

Розвиваюча мета: навчити визначати відносну атомну масу за періодичною системою "хімічних елементів.

Тип уроку:
комбінований
Терміни і поняття:
Хід уроку
Організаційний момент

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності учнів до уроку. Перевірка присутніх

Актуалізація опорних знань та перевірка домашнього завдання

1. Що таке атом?

2. Яку він має будову?

3. Що таке молекула?

4. Яку будову має молекула?

5. Що таке йон? Чим він відрізняється від атома?

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Повідомлення класу теми і мети уроку.

Основна частина уроку

У такому вигляді, як ми користуємося сьогодні, періодична систе­ма хімічних елементів була запропонована в 1861 році Д. І. Менделє­євим — російським ученим-хіміком. Тоді було відомо лише 62 елемен­ти, але всім знову відкритим елементам у ній знайшлося місце.

У першій половині XIX століття відкриття нових хімічних елемен­тів поставило перед хімією проблему класифікації хімічних елементів, оскільки поділ на металічні й неметалічні був явно неповним.

У пошуках основних властивостей для класифікації хімічних еле­ментів багато вчених дійшли висновку, що це може бути атомна маса.

Німецький учений Й. Деберейнер (1829) запропонував класифі­кувати елементи на тріади (по три елементи) за ознакою, коли атомна маса середнього елемента в тріаді дорівнює середньому арифметично­му атомних мас крайніх елементів. Але далеко не всі атоми можна було описати такими тріадами. Англійський хімік Дж. Ньюлендс (1869) роз­містив елементи в ряд у міру збільшення їх атомних мас і дійшов висно­вку, що кожен восьмий елемент повторює властивості першого. Але вче­ний не зміг науково обґрунтувати таке положення. Російський учений Д. І. Менделєєв помітив періодичну зміну елементів і зумів пояснити залежність між величиною атомної маси елемента і властивостями про­стих і складних речовин. Цю закономірність було покладено в основу структури таблиці класифікації хімічних елементів, що відома як періо­дична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Ця система хімічних елементів сьогодні відома в усьому світі й ви­користовується ученими всіх країн. У ній положення кожного хімічного елемента описується точною адресою: порядковим номером, номером групи й періоду, на перетинах яких він знаходиться.

Поширено два варіанти таблиці: короткий і довгий. Розгляньмо ці варіанти. Елементи розташовуються в порядку зростання атомних мас і мають порядковий номер. Складений ряд елементів Д. І. Менделєєв поділив на короткі ряди, що починалися характерними металами (лужні метали:Li, Na, К, Rb, Сs, Fг) і закінчувалися типовими неметалами (га­логени: F, СІ, Вг, І, Аt). Пізніше було відкрито інертні елементи (благо­родні гази: Не, Ne, Аг, Кг, Хе, Rn), що завершують кожен ряд. Так сфор­мувалися горизонтальні ряди — періоди.

Періоди — це горизонтальні ряди хімічних елементів. На сьогодні відомо сім періодів.

І, II, III — малі періоди, що складаються з одного ряду елементів.

IV, V, VI, VII — великі періоди, що складаються з двох рядів елемен­тів і можуть мати навіть більш ніж два ряди.

Після розташування періодів один під одним утворилося вісім груп.

Група — вертикальний стовпець елементів. У них зібрані елементи, що мають подібні хімічні властивості, хоча вони можуть відрізнятися за фізичними властивостями.

Усередині групи елементи поділяються на головну і побічну групу.

Наприклад, Nе знаходиться в І періоді, VIII групі, головній підгрупі.

О — II період, VI група, головна підгрупа.

S — III період, VI група, головна підгрупа.

Особливу будову має VIII група. її головна підгрупа — інертні гази, а побічна складається з трьох тріад, що об'єднуються в природні родини:

Ферум Fе, Кобальт Со, Нікель Ni;

Рутеній Ru, Родій Rh, Палладій Pd

Осмій Оs, Іридій Іг, Платина Рt.

У нижній частині системи винесено два ряди по 14 елементів. Вони об'єднуються в природні родини «лантаноїди» й «актиноїди». Розмі­щення елементів по групах і родинах полегшує їх вивчення. Знаючи бу­дову і властивості одного з них, можна передбачити будову і властивості інших, що входять до цієї групи.

Атом — дрібна частинка речовини. Його розмір можна оцінити в 10-14

Якщо атом збільшити до розмірів друкарської крапки, то пропо­рційно збільшена людина матиме зріст близько 7 км.

Тому дійсна (абсолютна) маса атома дуже маленька, наприклад:

Поняття атомної маси ввів у хімію ще Дж. Дальтон. Оскільки ви­користовувати такі маленькі величини для розрахунків було незручно, запропонували використовувати не реальну, а відносну атомну масу.

За одиницю відліку тривалий час використовували атом Гідрогену якнайлегший.

Сьогодні за одиницю відліку приймають величину, що називаєть­ся атомна одиниця маси (скорочено а.о.м.) і дорівнює 1/12 маси атома

Реальну масу кожного атома розділили на цю величину й одержали відносну атомну масу Ar що показує, у скільки разів маса атома більша за 1/12 маси атома Карбону.

Одиниця вимірювання [Ar]— а.о.м.

Отже, у періодичній системі для кожного хімічного елемента зазна­чено не реальну, а відносну атомну масу.

Наприклад:

Закріплення знань і вмінь

Тепер виконаємо завдання навпаки: ви по ланцюжку називаєте ім'я учня і положення атома в періодичній системі, а учень, чиє ім'я ви назвали, дає назву атома і складає нове завдання.

Наприклад:

- II період, IV група, головна підгрупа — Si Силіцій;

- II період, V група, головна підгрупа — N Нітроген...

3. Ми вже знаємо, що порядковий номер дорівнює заряду ядра атома, а кількість електронів в атомі дорівнює порядковому номеру. За но­мером періоду визначається кількість енергетичних рівнів.

Згадаймо, як ми записували будову атома на прикладі:

Порядковий номер — 7; заряд ядра — +7; електронів — 7.

II період, два енергетичні рівні.

Порядковий номер — 8; заряд ядра — +8, електронів — 8. Прокоментуйте схему будови атома Оксигену. II період, два енергетичні рівні, на першому два електрони, на дру¬гому — шість електронів. 4. На додаток до вивчених елементів запишемо назви ще десятьох еле¬ментів, які необхідно вивчити до наступного уроку. 5. Заповніть пропущені клітинки в таблиці.

Хімічний елемент

А1

 

 

 

 

Назва

 

Нітроген

 

 

 

Порядковий номер

 

 

9

 

 

Період

 

 

 

II

III

Група

 

 

 

III

І

Підгрупа

 

 

 

Головна

Побічна

Підведення підсумків
Надання домашнього завдання

- прочитати параграф,

- дати відповідь на запитання,

- інше.

Коментарі ( 0 )

Залишити коментар

Підписатися на оновлення

Залиште свою едектронну адресу, щоб отримувати останні новини та оновлення на сайті yrok.net

Всі права захищено.

Копіювання матеріалів без зміни заборонено.

При використанні матеріалів обов'язкова наявність активоного посилання (не закритого для індексування пошуковими системами) на джерело.