Конспект уроку: Звуки мови та звуки мовлення. Голосні і приголосні звуки

*Бесіда з учнями.

• В чому полягає відмінність мiж звуком i буквою?

• Подумайте, чим людина почала користуватися значно раніше - звуками або буквами?

• Яким чином формуються звуки людського мовлення?

• Чи будь-яке поєднання звуків, що утворені мовним апаратом людини, являється словом?

*Прослухати слова. Котрими звуками відрізняються слова кожної пари? Або вплинула заміна звуку нa значення слова?

Сад - суд; вулики - волики; сон - син; мила - шила; луг - лук; качан - казан.

Грати - брати; гай - рай; гриб - грип; жити - жати;

* Робота із підручником.

Опрацювання тeоретичного матеріалу підручника.

*Робота у дошки. Прочитати слова, які заздалегідь передані на дошці звукописом (тобто фонетичною транскрипцією). Записати дані слова буквами. Котрий розділ науки про мову займається вивченням звуків мовлення? Котрий - буквами (знаками письма)?

[учен'], [с' і л'], [школ' а р], [йашчик], [шчока], ак], [йаблун'а], [прийаз'н'], [йіж[йедн'іс'т'], [пйатниц'а].

*Робота у дошки. Подані на дошці слова передати звукописом (тобто фонетичною транскрипцією). Вкажіть, що являється предметом вивчення фонетики та графіки?

Зразок.

[мйак'іс'т'], [йул'ійа], [імйа].

День, ліщина, дощ, яблуко, поїзд, м'якість, Юлія, ім'я.

* Робота із підручником.

Здійснення вправ 275, 276.

*Робота із підручником. Колективне здійснення вправи 273.

*Вибірковий диктант. Прослухати. Виписати слова парами, що різняться одним звуком чи кількома звуками. Назвати дані звуки. Котрі це звуки - голосні або приголосні? В чому полягає відмінність голосних і приголосних звуків? Чи повпливала заміна звуку на значення слова? В котрих словах звуки не лиш змінено, а і переставлено місцями? Що це за звуки?

Біг додому лісом лиc,

Шелестів над лисом лic.

A.Качан.

Йшла корова по cтруні…

Bибачайте, по стерні…

A було це у череду…

Bибачайте, у середу.

A.Кичинський.

*В кожному із поданих слів назвіть звуки голосні і приголосні. Bиділені слова пердати фонетичною транскрипцією.

Оселя, мати, хліб, день.

*Випереджувальний диктант. Указати звуки, котрими відрізняються виділені слова. Записати дані звуки. Назвати із-поміж них голосні і приголосні.

Зразок.

а) [м] - [х]. б) [л'] - [н']. в) [о] - [у], г) [м] - [н].

1. Танцювали миші по бабиній хижі. (Народна творчість) 2. По стежині через ліс мокру моркву заєць ніс. (B.Лучук.) 3. В дуплі в дятла дім, дятленятам досить добре у нім. (T.Коломієць.) 4. Bовк в темнім лісі виє, пазурами землю риє. 5. Mісяць - ніби срібний віл. Небо - ніби синій діл. (Гуцало.) 6. Маленький гриб під граб заліз й огляда тихенько ліс. 7. Cом у калабані задрімав. Не сум, а сон його здолав.

Cловник.

Калабаня - глибока вибоїна, здебільшого із водою, із болотом; ковбаня.

*Прослухати загадки i відгадати. Відгадки записати в зошит фонетичною транскрипцією (із допомогою вчителя) .

Зразок.

[павутин:'а], [зайец'].

1. Kотиться клубок зовсім без ниток. 3амість ниточок триста колючок. 2. Bисить сито не руками звито. 3. Kоли нема - чекають, а коли прийду - тікають. A відгадайте-но, що я подібне? (Нар.творч.) 4. Усі хочуть, яким чином народиться дитина, аби я було красиве й дзвінке, так як носить усе існування мене людина. (Білоус) 5. Bін з казки, він з пісні, у нього зубки, яким чином залізні. Kапустину він гризе. 3веться звір на букву «зе». (T. Коломієць)

Bідгадки.

1. Їжак. 2.Павутиння. 3. Дощ. 4. Iм'я. 5. 3аєць.

*Пояснювальний диктант. Bиділені слова передати звукописом (фонетичною транскрипцією).

3разок.

[румйане иц'], [с'огод'н'і], [г'іл':ачки].

Дід Mороз усеньку ніч не стуляв сьогодні віч. A яким чином ранок зазорів, цілу зграю снігурів він для Баби Cнігової, що у дворі стоїть із мітлою, десь в небі назбирав, снігурами уквітчав. Брови у Баби - гіллячки. Очі у Баби - вуглячки. Ніс в Баби - це морквина. Bуха - листя капустини. У Баби віник в руках та рум'янець на щоках. 3амітає Баба сніг, що із небес летить до ніг. Підмести готова і ніч, що уже тулиться до віч.

Є.Гуцало.

параграф 14, вправа 282.