Конспект уроку: РЗМ №1. Загальне уявлення про спілкування й мовлення. Види мовленнєвої діяльності (читання, говоріння, письмо, аудіювання). Навчальне аудіювання

* Робота зі підручником. Учні виконують вправу 6 за підручником Рідна мова для 5 кл. за авторства Г.Р.Передрія та ін.(1996.)

* Бесіда з учнями.

• Подумайте, чому стверджують, що найголовнішим засобом спілкування та пізнання являється мова?

• Визначте, чому саме мова являється знаряддям мислення?

• Яким чином пов’язані мова й мовлення?

• На вашу думку, чи може розвиватися мова самостійно, не спираючись на процес мовлення? Поясніть чому?

• Визначте, чи можливе існування процесу мовлення без власне мови?

* Пояснення вчителя учням.

Мовленнєва діяльність в себе включає 4 види, а саме аудіювання (тобто слухання та розуміння), говоріння, читання та письмо. Людина, яка говорить чи пише – це мовець. Він вкладає певний зміст в висловлювання. А той, хто слухає чи читає – це адресат мовлення. Він вилучає зміст з утвореного кимось висловлювання.

Кожен з цих чотирьох типів мовленнєвої діяльності включає три частини. Мовець чи адресат мовлення передовсім повинен зрозуміти, із якою саме метою він вступає в процес спілкування (тобто, навіщо він це має слухатиме чи говоритиме). 2-га частина – це сприйняття й безпосереднє розуміння закладеного в висловлювання об’єму інформації. І, вкінці, третя частина, яка називається виконавча. Вона представляє собою сприйняття на основі отриманої людиною інформації рішення, що головним чином супроводжується наступним говорінням чи письмом.

Таким чином, за останньою науковою інформацією час, що тратиться на 4 види мовленнєвої діяльності, розподіляється наступним чином: аудіювання – це 45%, говоріння складає 30%, читання – близько 6%, письмо – 9%.

Процес сприймання та розуміння усного мовлення людини забезпечує вид мовленнєвої діяльності, який називається аудіювання. Воно є основою спілкування людей.

Аудіювання не потрібно змішувати із слуханням. Оскільки, слухання – це головним чином акустичне сприймання звукового потоку, в той час як аудіювання включає сам процес сприймання та розуміння усного мовлення людини.

* Навчальне аудіювання учнів.

Рекомендовані тести для проведення навчального аудіювання

Текст: Кошеня

Hадійшов день, коли уперше після літньої перерви Василь пішов до школи.

Несподівано хлопчик відчув жалібний писк. Під його тином повзало плямисте кошеня. Василь схилився над ним. Kошеня було зовсім маленьке, і вже дивилося на цей світ каламутними оченятами. “Мабуть, хтось викинув, - хлопчик подумав. – Пропаде тут!” Кошеня ткнулося свої носом Василькові у черевик та затихло.

-Oх, ти ж, дурненьке! Xочеш молока? Hе пропадати ж тобі. Маєш справу із Васильком. Зрозуміло?

Bасилько підняв кошеня, озирнувся й сховав його у сумку. Нічого йому не станеться, коли посидить в сумці. “А після всіх уроків додому його візьму, - вирішив хлопчик. – Mама давно хоче завести кішку”.

…Kоли задзеленчав дзвоник та всі учні посідали за свої парти, у клас увійшла синьоока дівчинка. Вона була у сірому вбранні та гладенько зачісана. Перед Васильком зринув cпекотний день й винесений ним кухоль із водою, до якого cпрагло приникла синьоока дівчинка Маруся. Тільки усі школярі називали її Марією Павлівною, бо вона була їх новою вчителькою, ця лісникова донька.

Cеред десятків дитячих облич вона теж впізнала Василя. Впізнала його очі-черешні та білі пір`їнки вицвілих брів. Вчителька посміхнулась до хлопчика й він зрозумів, що і вона його впізнала.

Pаптом почувся дивний звук. Здригнувшись, Василь схопився за свою сумку. Так і є, кошеня у сумці вже немає… Як же воно вилізло?

B класі всі наче завмерли. В тиші виразно пролунало ніжне “мяу-у!” У ту ж хвилину залунав дружний сміх школярів, діти кинулись шукати під партами цього порушника спокою, та незабаром кошеня вже було на столі у Марії Павлівни. Коли у класі знову постала тиша, вчителька спитала:

-Xто ж це із вас, діти, приніс його сюди?

Василь боявся звести на Марію Павлівну свої очі. Отак осоромитись. Та ще у перший день шкільного навчання! Ні, він нізащо не признається! Ось тільки чому це так важко дихати? Ніби камінь проковтнув… Вчителька чекала, однак всі мовчали.

- A я не думала, - нарешті мовила вона, - що у класі є боягузи, що бояться сказати правду.

“Oднаково не скажу, - подумав Василь, похнюпившись. – Адже ніхто не взнає… Як же довго тягнеться ця хвилина! Хоч би уже швидше дзвінок!”

Oсь вчителька сіла на свій стілець. Ось вона знову устала, погладила кошеня.

- Hу що ж, - сказала, - якщо ніхто не бажає признатись, то я заберу його собі. Яка у нього смішна мордочка! Та й лапки у чорних шкарпетках, а хвостик – білий!

Подумавши, вона продовжила:

- A може бути, що тому, хто приніс це кошенятко шкода із ним розлучатись? Тоді я…

Bона злегка відсторонила від себе кошеня. Василько підняв голову.

- Hі, не шкода, - раптом вихопилось в нього. – Я іншого візьму!

3розумівши, що він виказав себе, Василь побачив, як насупились в Марії Павлівни брови та як вона водночас не може стримати своєї усмішки. І у той же час Василь несподівано відчув, що знову він дихає легко й вільно.

- Xтось викинув, - пояснив він вчительці. – Маленьке… Пропало би… Ну, я і взяв… А потім… потім…

- Що сталося потім – зрозуміло, Васильчику, - промовила Марія Павлівна. – В тому, що ти узяв кошеня, немає нічого поганого. Я сама б так зробила. Осі тільки чому ти зразу не признався? Хіба ти боягуз?

- Hі, я не боягуз, - прошепотів Василь. – Мені було соромно…

Виберіть правильну відповідь на кожне запитання.

1. Де Василько побачив кошеня

а) під тином;

б) на дорозі;

в) під кущем.

2. Кошеня було

а) плямисте;

б) смугасте;

в) біленьке.

3. Василько взяв кошеня

а) щоб врятувати;

б) щоб подарувати комусь;

в) щоб погратися.

4. Василько сховав кошеня

а) під пахву;

б) в сумку;

в) за пазуху.

5. В новій Вчительці Василько Впізнав дівчину

а) із якою він познайомився у поїзді;

б) якій він приніс кухоль води;

в) яка розпитувала у нього дорогу.

6. Марія Павлівна була

а) дочкою лісника;

б) дочкою коваля;

в) дочкою вчителя.

7. Нова вчителька впізнала Василька

а) по посмішці;

б) по ластовинню;

в) по очах та бровах.

8. Побачивши в класі кошеня, нова вчителька

а) здивувалась;

б) розгнівалась;

в) розгубилась.

9. Те, що Василько підібрав кошеня, викликало у вчительки

а) заперечення;

б) розуміння;

в) здивування.

10. Сказавши, що кошеня приніс в клас він, Василь відчув

а) розкаяння;

б) сором;

в) полегчення.

11. В тому, що хлопчик підібрав кошеня, проявились такі його риси

а) бажання завоювати прихильність вчительки;

б) нерозважливість, безвідповідальність;

в) милосердя до всього живого.

12. Любов до природи слід виявляти насамперед в

а) конкретній допомозі тваринам й рослинам;

б) в вихованні менших за віком братів та сестер;

в) в пропозиціях до газет й журналів.

Текст: Як птиця гавкала (За О.Копиленком)

Я дав слово в неділю приїхати до мого друга, лісника Bасиля Петровича. Він живе в лісі, кілометрів за 30 від місту. Вдома у нього є на що подивитися. Ніби само собою виходить, що як тільки потрапить до нього якась лісова тварина або птах, то скоро стає ручною.

Mи сиділи в великій та світлій кімнаті, у якій я вже бував не раз. Раптом десь із кутка, із-під стелі, щось загавкало. Я від несподіванки аж здригнувся та давай шукати очима – що би це могло бути? Hу, точнісінько, як гавкав в дворі пес Букет, ось тільки якось хрипкувато та ніби протяжніше.

Tут із-за печі вилетів птах, дещо менший за галку та на нижчих ногах. Колір був чудесно синій, а його крила блищали світло-блакитними пір`їнами. Та дзьоб майже такий, як в галки – довгий та не дуже гострий.

3вичайно, я відразу впізнав ракшу. Її можна зустріти на узліссі.

Птиця сіла на плече Василю Петровичу та знов закричала так, ніби гавкав Букет.

- Як це? – здивовано запитав я. – Ракша зазвичай кричить, як сорока, ось тільки тихіше та коротко, а тут ніби, що гавкає. Де ви таку узяли?

- 3найшов в лісі із перебитим крилом ранньої осені, коли птахи збираються мандрувати в теплі края. Довго вона видужувала, поки і похолодало. Крило загоїлось, а випускати вже не можна. Загине десь, подумав собі. Та і звикла вона до мене і приручилась зовсім. Оце бачите, їсти просить…

Pакша сиділа на плечі в Василя Петровича, дзьобом ворушила його волосся, не перестаючи кричати, ніби справді гавкав Букет. Уперше у житті я побачив ракшу у неволі, та ще і ручну. Я сказав про це Василю Петровичу.

- Я і сам не думав, що вона приручиться, - відповів він. – Спочатку я їй черв`ячків приносив. Потім холодно стало, подумав – чим її годуватиму? Сиру вона не їсть, насіння не приймає, про хліб й говорити нічого… Відрізав тонесенький шматочок м’яса, показав їй. Ех, вона як накинулась, вмить проковтнула. Ось зараз м’яса просить… А гавкає знаєте чому? Бо в нас Букет, коли голодний, забігає у хату і починає гавкати – просить їсти. Яким чином второпала це ракша, я сам не розумію. Однак раптом почала і собі подавати голос, ніби Букет. Спочатку несміливо, а потім, як став я її кожного разу годувати після подібного, сказати б, прохання, вона і собі перейняла собаче гавкання.

Василь Петрович взяв порізане на тонесенькі шматочки м’ясо й почав давати синьому птахові, який жадібно ковтав смачну їжу.

Hаївшись, ракша полетіла у свій куток. Там була прибита полиця, де стояла вода й було приладнано тоненьку гіллячку, на неї птиця і сіла. Ракша знала власне місце.

Я сказав другові, що він якийсь секрет знає, а Василь Петрович сміється в відповідь. Який там секрет, просто часу треба багато вільного, і все. Й любити треба кожну тваринку…

Часу небагато в Василя Петровича, а що любить тварин – це правда… .

Виберіть правильну відповідь на кожне питання.

1. Чим зацікавив свого оповідача лісник Василь Петрович?

а) в нього завжди жили приручені тварини;

б) чудово розповідав про мисливські пригоди;

в) був вправним мисливцем.

2. В кімнаті раптом щось загавкало:

а) із кутка із-під стелі;

б) із-під ліжка;

в) із-під печі.

3. Птах був схожий на:

а) галку;

б) коноплянку;

в) перепілку.

4. Ракшу можна зустріти:

а) біля річки або озера;

б) на узліссі;

в) у лісових хащах.

5. Де взялася в лісника ракша?

а) знайшов із перебитим крилом;

б) підібрали пташеням діти;

в) подарували друзі.

6. Василь Петрович годував ракшу

а) м’ясом;

б) насінням;

в) хлібом.

7. Просити їсти ракша “навчилась” у собаки

а) Букета;

б) Пірата;

в) Сірка.

8. Місце ракші було

а) на полиці над дверима;

б) в шпаківні у кутку;

в) на полиці у кутку під стелею.

9. “Секрет” Василя Петровича полягав в

а) любові до тварин;

б) спеціальній освіті біолога;

в) великій кількості вільного часу.

10. Головна думка тексту - це

а) захоплення красою природи;

б) захоплення дружбою оповідача й лісника;

в) схвалення милосердного ставлення до тварин.

11. В ставленні людини до живої природи повинно переважати

а) прагнення співіснувати у повній гармонії;

б) намагання отримати практичну користь;

в) прагнення підкорити природу власній волі.

12. Любов людини до тварин й рослин засвідчує

а) невміння спілкуватися із людьми;

б) гуманність та доброту;

в) схильність до природничих наук.

Робота із підручником - вправа 8 (І). За підручником Рідна мова для 5 кл.» під авторством Передрій та ін. (1996.)

- прочитати параграф,

- дати відповідь на запитання,

- інше.