Конспект уроку: Мохоподібні. Лабораторна робота №12 «Будова мохоподібних»

1. Вкажіть в чому полягають головні особливості розвитку рослин з чергуванням поколінь?

2. Розкажіть, як утворюється гаметофіт й яку функцію він здійснює?

3. Вкажіть функцію яку у житті вищої рослини виконує спорофіт?

4. Назвіть, що спільного в будові всіх спорових рослин?

Мохоподібні - це група вищих спорових рослин. їхніх звуть живими викопними, адже чимало сучасних видів котрі рослин існували на планеті ще за давніх часів мамонтів і навіть динозаврів.

ВІДДІЛ МОХОПОДІБНІ

Загальна характеристика.

Яким способом удалося цим тендітним і невеликим рослинкам пережити усі природні катаклізми? Напевне, це саме тому, що мохоподібні досить невибагливі до різних умов життя, отримали просту будову. Особливості зовнішньої будови мохів розглянемо на прикладі представника зелених мохів - зозулиного льону. Його тіло володіє нерозгалужене прямостояче стебло, укрите дрібними листками. Саме стебло не володіє провідною тканиною, саме тому воду і поживні речовини мох убирає із атмосфери усією поверхнею тіла. В нижній частині стебла формуються коренеподібні вирости - ризоїди, котрими зозулин льон лиш прикріплюється до ґрунту.

За посушливих умов повітря мохоподібні здатні висихати, а далі в вологому середовищі відновлювати власну життєдіяльність. Вони мають здатність до фотосинтезу й при невеликій кількості світла. Також зустрічаються мохи, що мешкають навіть в темряві печер і т.п.

Особливості розмноження мохоподібних. Різноманітні м'які подушки моху, котрі ми бачимо в себе під ногами у лісі, оксамитові килимки, що вкривають камені і стіни будинків, складаються із деяких рослинок. На верхівках тоненьких зелених стебел моху утворюються чоловічі і,звичайно, жіночі статеві органи. У них формуються статеві клітини, чи гамети. Саме тому зелені фотосинтезуючі рослини моху і являються його статевим поколінням, тобто гаметофітом. Дане покоління переважає в життєвому циклі мохоподібних. Розглянемо процес розмноження мохів на прикладі зозулиного льону.

Цей зозулин льон - це рослина дводомна, це означає, що на одній рослині утворюються жіночі статеві органи (так званий жіночий гаметофіт), на іншій - чоловічі статеві органи (тобто чоловічий гаметофіт).

Для того, аби чоловіча гамета (тобто сперматозоїд) потрапила у жіночу гамету (яйцеклітину) й відбувся безпосередньо процес запліднення, потрібна наявність вологи (наприклад, краплі дощу, роси). Зі заплідненої яйцеклітини, тобто зиготи - на верхівці рослинного стебла розвивається нестатеве покоління, яке називається спорофіт. Мешкає спорофіт на гаметофіті, прикріплюючись до нього спеціальною присосною - гаусторією.

Спорофіт складається із ніжки й циліндричної коробочки. Коробочка - це спорангій (що походить від слів «спори» і грец. «ангійон» - «посудина» або «вмістилище») - володіє особливу тканину, із клітин котрої формуються спори. Розповсюджуються вони вітром, водою, інколи комахами, птахами.

Потрапляючи в сприятливі умови, спора почиинає проростати в протонему, котра досить подібна на водорість і володіє вид зеленої нитки чи пластинки й розташований до фотосинтезу. із деяких клітин протонеми виростає зовсім новий гаметофіт.

Окрім того, мохи здатні розмножуватися вегетативно з допомогою досить великої кількості вегетативних бруньок, які форму¬ються на протонемі. із них формуються дорослі пагони, саме тому мохи проростають не одинокими рослинами, а створюють суцільні дернинки. Також до вегетативного розмноження мохів відноситься розмноження частинками дернинок, які здатні переноситися вітром, водою на чималі відстані. Інколи вегетативне розмноження мохів являється головним. Таким чином, природа подбала про продовження роду даних рослин досить досконало. Все це дало їм можливість в майже незмінному формі дожити до наших днів.

Різноманітність мохоподібних.

На земній кулі даний відділ об'єднує біля 35 000 видів рослин, в тому числі у Україні - біля 600. Більшість мохоподібних - це багаторічні рослини, які отримали розміри від міліметра до кількох сантиметрів. Максимальних розмірів сягає водяний мох фонтіналіс - до 60 см, а також окремі мохи-епіфіти, що поселяються на поверхні дерев. Більшість мохоподібних мешкає в помірному й холодному кліматі двох півкуль. Проростають вони у лісах - на ґрунті, піску, стовбурах дерев (так звані епіфіти), на болотах, являються поміж них й водяні рослини. Зустрічаються представники мохоподібних навіть в сухих степах і пустелях, котра їхніх і у тропіках. Можемо помітити мохи вздовж асфальтових доріг, на дахах й фундаментах будинків, однак царством мохів уважають тундру й вологі високогір'я тропіків.

Для знайомства із мохоподібними немає кращого часу, аніж осінь. Саме даної дощової пори ніжна смарагдова зелень котрою рослина стає помітною. Ознайомимося з різноманіттям мохоподібних.

Зозулин льон.

Ви, тільки, не разів бачили у соснових чи мішаних лісах зелені килимки моху, утворені із дернинок зозулиного льону. Досить часто він зростає на пониззях, там, де грунтові води біля підходять до поверхні. Своєрідний рослинки зозулиного льону здатні сягати висоти до 40 см. Ви уже знаєте, що зозулин льон - це рослина дводомна. Відрізнити між собою жіночу особину від чоловічої досить просто. На жіночій рослині моху восени виростає спорофіт - це циліндрична коробочка на довгій ніжці, яка прикрита ковпачком з загостреною верхівкою. Зозулин льон - це багаторічна рослина.

Сфагнові, чи «білі», торфові мохи

Вони об'єднують біля 300 видів. Зростають на заболочених ділянках в лісі із бідними грунтами, на болотах. Сфагнум в перекладі із грецької означає «губка». Насправді, дані мохи - це природні губки: вони мають здатність поглинати вологи у 30-40 разів більше ніж своєї ваги. Це саме тому, що у листках сфагнуму являється, тільки живих хлорофілоносних клітин, а мертві водоносні, заповнені повітрям. Саме дані клітини здатні утримувати вологу.

Коли рослини сфагнуму живі і розташовані в вологому середовищі, то зверху вони блідо-зелені, знизу - білі. Сфагнові мохи отримали листкостеблову будову, та, на відміну від зозулиного льону, являється однодомними, тобто чоловічі і жіночі статеві органи розташовані на верхівці однієї рослини. Там же опісля запліднення формуються 3 невеликі кулясті коробочки, в котрих дозрівають спори. Цикл розвитку сфагнуму схожий до циклу розвитку всіх інших мохоподібних.

Стебло рослини сфагнового моху, на відміну від зозулиного льону, розгалужене й наростає верхівкою. Поступово нижня частина сфагнуму відмирає. В результаті котра водойма із часом заболочується. Нижні вже відмерлі частини стебла перетворюються у торф.

Часто, коли добувають торф, знаходять досить добре збережені човни котрі інші дерев'яні предмети, які колись потрапили на дно болота. Це здійснюється саме тому, що рослина вміщує речовину сфагнол, котра згубно діє на різні бактерії, у тому числі ті, що викликають гниття. Розростаючись досить густими дернинами, сфагнуми сприяють заболочуванню ґрунтів й формуванню боліт.

Маршанція мінлива.

Окрім листкостеблових, являється чимала група мохів, що володіє таломну будову тіла. До них відноситься маршанція мінлива. Тіло котра моху володіє вид тонких темно-зелених пластинок, які прилягають до землі. На них можна помітити органи розмноження, що схожі на крихітні зеленуваті парасольки на тонких ніжках. Вони бувають чоловічі і жіночі. Це є статеве покоління маршанції мінливої, котре створює гамети. Після запліднення формується зигота, а із неї розвивається спорофіт. В ньому дозрівають спори.

Маршанція мінлива, яким способом і інші мохи, розмножується спорами, а у життєвому циклі їх розвитку переважає гаметофіт.

БУДОВА МОХОПОДІБНИХ

Лабораторна робота N 12

Мета: ознайомитися iз будовою й життєвим циклом мохів на прикладі зозулиного льону чи сфагнуму.

Обладнання: живі чи гербарні зразки мохоподібних, необхідний постійний мікропрепарат «Будова спорофіту мохоподібних», мікроскоп, лупи.

Хід роботи

1. В тому випадку, якщо ви отримали живі зразки зозулиного льону, то тоді розгляньте з допомогою лупи стебло та листки. Замалюйте в зошит зовнішню будову моху, позначте органи.

2. Віднайдіть рослини чоловічої й жіночої статі. За чим вони відрізняються?

3. Уважно розгляньте з допомогою лупи спорофіт. Вкажіть, чим він представлений? У зошит замалюйте його будову.

4. На отриманих готових мікропрепаратах уважно розгляньте будову спорофіта за збальшення під мікроскопом. Віднайдіть спорангій й спори.

5. За допомогою збільшувальної лупи розгляньте гербарні чи живі зразки сфагнуму. Порівняйте між собою будову сфагнуму й зозулиного льону.

6. Зробіть висновок щодо ускладнення будови мохоподібних у порівнянні із водоростями.

Мохоподібні — вищі вічнозелені і водночас найменші за своїми розмірами спорові рослини. В життєвому циклі всіх мохоподібних статеве покоління переважає над нестатевим. У еволюційному процесі мохи являються відокремленим тупиковим угрупуванням рослин. Завдяки відносно простій будові й невибагливості до умов навколишнього середовища вони одними із перших заселяють різні екосистеми й створюють умови для життя у них інших рослин.

- прочитати параграф,

- дати відповідь на запитання,

- інше.

За підручником Біологія 7 клас - Ільченко В