Конспект уроку: Євген Плужник. Сповідальність, ліричність, філософічність лірики. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні

Емоційна готовність школярів  до уроку («Світлофор ».)

Актуалізація суб'єктного досвіду. (Передбачення, «Незакінчене речення»: «Від сьо¬годнішнього уроку я очікую… ».) 

Вікторина

1.Коли й  де народився Євген Павлович Плужник?

(26 грудня 1898 року у  слобідці Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії)

2. У  котрій  сімї народився майбутній поет?

( у  родини  дрібного торговця, в  сім‘ї було 8 синів й  дочок)

3. Під чиєю опікою жив Євген? 

(під опікою сестри Ганни)

4. Де вчителює Плужник?

в  початковій школі села Немала  Богачка).

5. Де ще, окрім  учителювання, пробував власні  сили Євген Плужник 

рішає  спробувати власні  сили як актор в  мандрівній трупі)

6. У  котрій  літературній організації заслужив  лiтературне «хрещення» письменник?

в  лiтературнiй органiзацiï «Ланка») 

7. Хто був членами групи «Ланка»?

(група молодих «попутникiв»: Б.Антоненко-Давидович, Г.Косинка, У .Пiдмогильний, Є.Плужник, Б.Тенета, Т.Осьмачка, Д.Фалькiвський і iн.) 

8. Яким псевдонімом підписався Є.Плужник під перші українськими віршами, котрі  були опубліковані 1923 року у  київському журналі "Глобус" 

(під псевдонімом Кантемирянин (від назви рідного села))

9. Коли й  дякуючи  кому побачила світ 1-ша  книжка віршів Євгена Плужника під назвою "Дні"

(1926 року дякуючи  дружині поета Галині Коваленко)

10. Чому збірка поезій під назвою "Рівновага", котру  Плужник підготував до друку й  датована 33-м роком, залишилася ненадрукованою?

( водночас із  багатьма власними друзями і  колегами по перу він втрапив в  жорна сталінської репресивної машини).

11.Скільки років тривала літературна роботу  поета? 

всього  десять років)

12. Коли помер й  де похованийЄвген Плужник?

(помер 2 лютого 1936 року, похований в  Братській могилі на Далеких Соловках).

Сьогодні ми із  Вами познайомимося із  неповторною поезією Є.Плужника й  із  допомогою його творчості зможемо дізнатися, котрий він.

Опрацювання програмової поезії  Євгена Плужника ” Вчись у природи творчого спокою...” із збірки "Рання осінь"

Поезiя збiрок "Рання осiнь" (1927) і "Рiвновага" (1933) лiрична, а точнiше, головним чином  iнтимно-особистiсна, глибоко психологiчна за характером. Є. Плужник великий майстер передавати особливостi рiзних станiв душi людини. Настрiй збiрок "Рання осiнь" і "Рiвновага" суттєво вiдрiзняється вiд збiрки "Днi": здебiльшого це медитативнi, елегiйнi твори: приміром , "Дивлюсь на усе  спокiйними очима, давно спокiйним бути я хо-тiв...", "Вчись в  природи творчого спокою...". В  оцих  збiрках бага¬то творiв пейзажноï лiрики, котра  неодмiнно, хоч  б на рiвнi пiдтексту, спiввiдноситься із  долею людини.

Виразне читання поезії з відповідним коментарем

Вчись у природи творчого спокою
В дні вересневі. Мудро на землі.
Як від озер, порослих осокою.
Кудись на південь линуть журавлі.

Вір і наслідуй. Учневі негоже
Не шанувати визнаних взірців,
Бо хто ж твоїй науці допоможе
На певний шлях ступити з манівців?

Тема взірець для творчої людини - природа, в  котрій  усе  гармонійно поєднане, включене у  життєвий коловорот.

Ідея: захоплення красою оточуючого  всесвіту  й  біль із  приводу відсутності душевної гармонії, заклик поважати  природу, саме тому  що усе  минеться, а людина усе  одно буде бажати гармонії із  довколишнім світом.

Основна думка: людині притаманно сумніватися, помилятися. Саме тому  й  необхідно  вчитися в  природи, прислухатися до власного  серця, власної натури як частки даної  природи. Й  вірити, мати якісь ідеали, співзвучні загальнолюдським, аби не схибити, не піти манівцями.

Жанр: пейзажна лiрика.

Римування: перехресне

Віршований розмір: ямб

Художні властивості твору: зрівняння – як від озер, порослих осокою.

інверсія – дні вересневі

риторичні запитаття

хто ж твоїй науці допоможе

На певний шлях ступити із  манівців?

Обговорення ідейно-художнього суті  поезії за запитаннями

1. Котра  думка утверджується в  поезії «Вчись в  природи творчого спокою»?

2. Над чим поет примушує  задуматись читача?

У крихітній  (дві строфи) поезії «Вчись в  природи творчого спокою» утверджується філософська думка про те, що взірцем для творчої людини має бути природа. Лише  у  її «творчому спокої» усе  досконале і  гармонійне, саме тому  в  творі звучить заклик поважати  признаний  взірець» — природу. Євген Плужник буцімто втікав від дійсності, заглиблюючись в  власний  свій  світ, однак  жадав  й  нащадкам передати думку про те, що усе  минеться, а людина усе  одно буде бажати гармонії із  довколишнім світом.

Всвідомлення  зовнішнього спокою, урівноваженості - це ознаки душевного стоїцизму.

Стоїцизм (грец. sto — портик (галерея із  колонами у  Афінах, де Зенон, засновник Стої, навчав філософії)) — філософське вчення, згідно із  яким світ-космос знаходиться  у  нескінченній пустоті, будучи живим сферичним тілом, розумною істотою, що організовує усі  власні  складові  у  доцільно упорядковане ціле. Долю окремого тіла, за стоїцизмом, встановлює  його природа, що доцільно включається в  всезагальну природу. Найбільш важливішим  власним  завданням стоїцизм думав обґрунтування міцної й розумної основи морального життя людини, котру  вбачав в  подоланні пристрастей, силі духу, що виявляється в  підпорядкуванні своїй долі. Головними  чеснотами стоїка було проголошено стійкість, твердість в  житті.

Опрацювання програмової поезії  ЄвгенаПлужника "Ніч... а човен — як срібний птах!.." (зi збiрки "Рiвновага")

Автор удається  до вiдомого у  лiтературi образу човна - симво¬лу людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке зачарування красою свiту. В  поезії звучать космічні причини . Ліричний герой поезії Є.Плужника усвідомлює себе часткою космосу.

Виразне читання поезії з відповідним коментарем

Нiч... а човен -  як срiбний птах!
(Що слова, коли серце повне!)
 Не спiши, не лети по сяйних свiтах,
Мiй малий ненадiйний човне!
I над нами, й пiд нами горять свiти...
I внизу, i вгорi глибини...
О, який же прекрасний ти,
Свiте єдиний.

Тема: відтворення врівноваженості душевного стану ліричного героя, мотиву туги за минущістю краси, щирих особистих почуттів людини, пов’язаних з  роздумами про те, що життя людини  сповнене радості, гармонії, а подекуди — непевності і  смутку. 

Ідея: возвеличення кохання  до усього , що пов’язано із  людським життям, вибором людиною життєвого шляху, глибокого зачарування красою свiту.

Основна думка: світ такий глибокий й  і  незбагненний, однак  у  цьому його красота  і  привабливість, те, заради чого доцільно існувати .

О, який же прекрасний ти,
Свiте єдиний.

Жанр: філософська лірика

Римування: перехресне 

Художні ознаки  твору:

Образи-символи: постать  човна - симво¬л людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке зачарування красою свiту:

метафори горять свiти, не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! (абстрактне, переносне роль , метафора, що спроможний  означати й життя людини , й  вибір шляху людиною, й  мрію).

Полісиндетон – нагромадження в  фразі великої кількості сполучників із  метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину і незбагненність всесвіту

I над нами, й пiд нами горять свiти...
I внизу, i вгорi глибини...

епітети - по сяйних свiтах, малий ненадiйний човне, порівнювання  - човен - як срiбний птах 

інверсія – свiте єдиний

риторичне звертання 

Не спiши, не лети по сяйних свiтах,
Мiй малий ненадiйний човне!
О, який же прекрасний ти,
Свiте єдиний.

риторичні оклики 

Що слова, коли серце повне!
Нiч... а човен -  як срiбний птах!

Обговорення ідейно-художнього суті  поезії за запитаннями

1. Що за  думки й  почуття викликає в  вас оця  поезія?

2. Що символізує постать  малого ненадійного човна, що летить по річці, «як срібний птах»?

3. Розкрийте алегоричний підтекст поезії, що передається словами:

Не спiши, не лети по сяйних свiтах,
Мiй малий ненадiйний човне!

4. Яким настроєм пройнята поезія Є.Плужника? Із  чим це пов’язано?

5. Котра  основна думка твору?

6. До котрого  виду лірики відноситься поезія?

Попри те, що в  творах Євгена Плужника відображено врівноваженість душевного стану ліричного героя, часто відчувається мотив туги за минущістю краси. Цією думкою наповнений вірш «Ніч… а човен, — як срібний птах!..» Поезія пригадує про те, котрий  прекрасний світ. Постать  малого ненадійного човна, що летить по річці, «як срібний птах», символізує життя людини , сповнене радості, гармонії, а подекуди — непевності і  смутку. Мить й  вічність в  чуттєвому, образному вираженні знайшли у  цій поезії найяскравіше втілення. В вірші Є. Плужника певна  картина ночі на човні поєднується із  алегоричною, із  глибоким підтекстом. Зачаровує порівнювання «човен — як срібний птах» детальне  роль ) й  тут же — «не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне!» (абстрактне, переносне роль , метафора, що спроможний  означати й  життя людини , й  вибір шляху людиною, й  мрію). Ліричний герой розуміє глибину і  незбагненність всесвіту , однак  у  цьому його красота  і  привабливість, те, заради чого доцільно існувати .

Опрацювання програмової поезії  Євгена Плужника «Річний пісок» (із збірки "Рання осінь")

У творчому доробку Євгена Плужника небагато інтимних віршів. Один серед  них «Річний пісок, слідок ноги твоєї…»

Виразне читання поезії із  потрібним коментарем

Річний пісок слідок ноги твоєї
І досі ще — для мене! — не заніс.
Тремтить ріка, і хилиться до неї
На тому березі ріденький ліс...

 Не заблукають з хуторів лелеки, -
Хіба що вітер хмари нажене...
О друже мій єдиний, а далекий.
Який тут спокій стереже мене!

 Немов поклала ти мені на груди
Долоні теплі, і спинилось все:
І почуття, і спогади, і люди,
І мертвий лист, що хвилями несе.

 Немов ласкаві вересневі феї
Спинили час, — і всесвіт не тече...
І навіть цей слідок ноги твоєї
Вже не хвилює серця і очей...

 Бо я дивлюсь і бачу: все навіки
На цій осінній лагідній землі,
І твій слідок малий — такий великий,
Що я тобі й сказати б не зумів!

Тема: зображення особистих почуттів ліричного героя, спогадів про любов , котрі  не стираються із  пам'яті, філософських роздумів про сенс життя, про велетенське мале у  ньому

Ідея: возвеличення значного  почуття любов , яке робить людину щасливою

Основна думка: любов  — це те велетенське, чим доцільно дорожити, що потрібно  берегти.

Жанр: інтимна лірика

Римування: перехресне

Віршований розмір: ямб

Художні ознаки  твору:

Метафори - тремтить ріка, хилиться ріденький ліс, не заблукають із  хуторів лелеки, спокій стереже мене

епітети - друже мій єдиний, а далекий, мертвий лист, ласкаві вересневі феї, на осінній лагідній землі, порівнювання  - немов ласкаві вересневі феї спинили час, 

риторичне звертання - о друже мій єдиний, а далекий.

риторичні оклики 

Який тут спокій стереже мене!
І твій слідок малий — такий великий,
Що я тобі й сказати б не зумів!

Обговорення ідейно-художнього суті  поезії за запитаннями

1. Яким настроєм пройнята поезія «Річний пісок, слідок ноги твоєї…»? Із  чим це пов’язано?

2.Що згадує  ліричний герой, споглядаючи осінній пейзаж? 

3. Прокоментуйте рядки поезії:

Бо я дивлюсь і бачу: все навіки
На цій осінній лагідній землі,
І твій слідок малий — такий великий,
Що я тобі й сказати б не зумів!

4. На котрі  життєві обставини ліричного героя натякає достатньо  похмурий пейзаж («ріденький ліс», безлюддя, «мертвий лист»)?

5. Що за  враження справила на вас оця  поезія Є. Пужника?

Вірш проникнутий жалем за далеким, однак  бажаним коханням. Ліричний герой, споглядаючи осінній пейзаж, згадує  хвилини, проведені із  коханою. Розлука лягла поміж  2-ма  закоханими, однак  тут, на фоні чарівної й  злегка сумної природи, усе , може здатися , завмерло. Вірш начеб зупиняє час, залишаючи у  серці героя спогад про відбиток того милого сліду — такого малого і  такого значного  разом з тим  (адже за ним — усе любов , люба дружина, подружнє життя). В  вірші Є. Плужника «Річний пісок слідок ноги твоєї...» передає особисті почуття ліричного героя, спогади про любов , котрі  не стираються із  пам'яті, й  філософські роздуми про сенс життя, про величезне  мале у  ньому. Любов  — це те величезне , чим потрібно  дорожити, що потрібно  берегти. Достатньо  похмурий пейзаж («ріденький ліс», безлюддя, «мертвий лист») натякає на тяжкі  життєві обставини ліричного героя, на те, що він в  розлуці із  близькою людиною. Й  це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що головні слова, ймовірно , так й  не були сказані.

1. Роздуми ліричного героя про те, що життя людини  для історії — це лише  мить, для людини —це радощі і  страждання й  про них навряд або  напишуть майбутні історики звучать в  поезії Плужнива

А «Для вас, історики майбутні»

Б «Річний пісок, слідок ноги твоєї…» В. «Ніч... а човен — як срібний птах!..»

Г «Вчись в  природи творчого спокою...»

2. Хто є адресатами болючих рядків

Для вас, 

Наш біль — рядки холодних слів!

О золоті далекі будні

Поміж  родючих вільних нив!

А історикі майбутні

Б сучасний авторові читач У  митці

Г майстри художнього слова

3. Установіть вид римування в  строфі

Якийсь дідок нудний напише, —

Війна й  робітничий рух...

О, тихше!

- Біль не вщух!

А перехресне

Б суміжне У  кільцеве

Г білий вірш

 4. Філософська думка про те, що взірцем для творчої людини має бути природа, утверджується в  поезії

А «Для вас, історики майбутні»

Б «Річний пісок, слідок ноги твоєї…» В. «Ніч... а човен — як срібний птах!..»

Г«Вчись в  природи творчого спокою...»

5 Поезія «Річний пісок, слідок ноги твоєї…» - взірець

А пейзажної лірики

Б громадянської лірикр У  інтимної лірики

Г філософської лірики

6 Прочитайте уривок поезії Є. Плужника

 Не заблукають із  хуторів лелеки, -

Хіба що вітер хмари нажене...

О друже мій єдиний, а далекий. Котрий  тут спокій стереже мене!

Твір написано

А хореєм

     Б ямбом  У  дактилем 

     Г анапестом

7. Визначте художньо-виражальний засіб, застосований  Плужником в  фрагменті 

Мудро на землі. Яким чином  від озер, порослих осокою.

Кудись на південь линуть журавлі.

А метафора

Б епітет В. порівнювання

Г риторичне запитання

8. Ознаки душевного стоїцизму

А всвідомлення  зовнішнього спокою, урівноваженості 

Б всвідомлення  краси природи В. всвідомлення  національної свободи

Г всвідомлення  свободи слова

9. Ліричний герой поезії «Річний пісок, слідок ноги твоєї…», споглядаючи осінній пейзаж, згадує

 А хвилини, проведені із  коханою.

Б відпочинок на березі ріки У  літній вечір

Г на березі ріденький ліс...

10. Котру  думку передає Плужник в  строфі 

Вір й  наслідуй. Учню  негоже

Не поважати  визнаних взірців, Адже  хто ж твоїй науці допоможе

На певний шлях ступити із  манівців?

А світ такий глибокий й  і  незбагненний, однак  у  цьому його красота  і  привабливість

Б любов  — це те велетенське, чим доцільно дорожити, що потрібно  берегти. В. життя людини  - це живий біль, жива рана, й  не потрібно  її ятрити порожніми фразами.

Г необхідно  й  вчитися в  природи, прислухатися до власного  серця, власної натури як частки даної  природи, щоб  не схибити, не піти манівцями.

Повторити творчість П. Тичини, М. Рильського, Є. Пужника, М.Зерова, підготуватись до контрольної роботи

Вивчити напам’ять одну з поезій Євгена Плужника (на вибір).