Конспект уроку: Погода

Привітання вчителя . Синоптик повідомляє про погоду сьогоднішнього дня (школярі простежують в власних щоденниках погоди).

На минулому уроці ми почали вчити тему, розраховану на 10 уроків,— Атмосфера.

Пригадаємо, яке гасло:

«Ніщо так не підносить душу людини, ніщо так не розвиває, як спілкування із природою, спостереження її дуже велеких законів».

Таким чином , повторимо вивчену тему: «Атмосфера і її будова». Запрошую одного учня до дошки.

Завдання. Скласти сенкан до слова, яке позначає тему.

Яке це слово? (Повітря)

Перший рядок — слово, яке позначає тему (іменник).

Другий рядок — опис теми, котрий побудований із 2-х слів (2 прикметники).

Тертій рядок — зве дію, пов’язану із темою (3 дієслова).

Четвертий рядок — речення із чотирьох слів, що виражає головну думку теми.

П’ятий рядок — одне слово — іменник, синонім до 1-го слова (в ньому висловлюється сутність теми, начебто підбивається підсумок).

Сенкан

1. Повітря.

2. Безбарвне, прозоре.

3. Огортає, займає, набуває.

4. Повітря — основа усього живого.

5. Життя.

(Школяр зачитує + додаткове запитання.)

• Яким чином звуть повітряну оболонку Землі?

• А ми тим іноді працюємо водночас.

Фронтальне опитування

(бесіда за запитаннями; атлас, с. 25)

1. Пригадаємо, що звуть атмосферою?

Атмосфера — повітряна оболонка Землі, пов’язана із нею силою тяжіння й саме тому приймає участь в її добовому й річному русі. Це верхня й найменш щільна із всіх оболонок.

2. Яким є склад атмосферного повітря?

Повітря атмосфери є сумішшю багатьох газів. Близько поверхні Землі у повітрі найбільшу частину займає азот 78 Відсотків , кисню 21 Відсотків , а ще входять вуглекислий газ, водяна пара і інші гази, котрі становлять біля 1 Відсотків .

3. Яка значення всякого з складників повітря?

Всякий газ здійснює надзвичайно велику значення в житті планети. Без кисню неможливе дихання, визначає горіння. Азот входить в склад багатьох білків — речовин, що відрізняють живе від неживого. Вуглекислий газ — «утеплювач» Землі, він пропускає сонячні промені, однак затримує тепло Землі, приймає участь в процесі фотосинтезу.

4. Із котрих шарів побудований атмосфера?

Атмосфера має шарову будову. Всякий шар відрізняється щільністю повітря, вмістом водяної пари, температурою і іншими ознаками. Найнижчий й найщільніший шар атмосфери — тропосфера.

Тут перебуває основна частка повітря. Вище тропосфери розміщена стратосфера. Вище стратосфери розташовані верхні шари атмосфери, котрі є перехідною областю від атмосфери до космічного простору.

5. Яке роль має атмосфера?

Атмосферне повітря — найдужче багатство. Без нього живі істоти не спроможні прожити і декількох хвилин. Повітряна оболонка захищає нашу Землю від перегрівання вдень й переохолодження уночі . Від прозорості повітря залежить наше здоров’я, стан рослинного й тваринного всесвіту , води й фруктів.

6. Що ви можете сказати про взаємодію людини і атмосфери?

Атмосфера вимагає охорони, саме тому що щороку до неї приходить набагато більше вуглекислого газу, ніж його спроможні поглинути усі рослини Землі. Людина вирубує ліси, автомобілі виділяють вихлопні гази й зменшують кількість кисню у атмосфері. Треба розв’язати проблему охорони повітря, усунувши причини його забруднення. Для

транспорту відшукати нові різновиди палива, котрі не забруднюють атмосфери. На фабриках й заводах впроваджувати очисні споруди. Ліси взяти під охорону, збільшити їх насадження — це покращить стан повітря.

— Чи є цікаві дані у довідкового бюро?

Довідкове бюро. На одну добу людині необхідно : до 2-х літрів води, до 2-х кілограмів їжі,біля 25 кг повітря.

Вчитель . Усі ми живемо одній на планеті — Земля (демонстрування на глобусі).

Всякого дня ви відчиняєте двері власної домівки. По один її бік — ваш домашній світ: родина, дитинство, а по інший бік — світ зовнішній. Цей світ величезний. А ім’я йому — природа. Спілкування із нею надає нам радість життя. А це найперше є наше здоров’я.

Земля наш спільний дім. Саме їй ми зобов’язані власним існуванням, власною досконалістю, власною могутністю.

— А якою би ви бажали бачити нашу планету?

Спробуймо намалювати картину, де б передавались ваші мрії. Для цього назвемо п’ять ключових елементів (картина закрита п’ятьма смужками й зверху надписуємо ключові елементи):

1) блакитне небо;

2) прозоре повітря;

3) чиста вода;

4) рослинний світ;

5) тваринний світ.

А зараз перевіряємо, або збігаються ваші мрії з відтворенням на картині. Таким чином , у більшої кількості наші погляди збігаються. Перш за усе для створення цього ідеалу необхідна найважливіша складова усього живого — п о у й т р я. А повітряну оболонку звуть? Атмосферою! (Хором.)

Погода... Скільки загадковості у цьому слові. Життя всякого з нас певною мірою залежить від погоди, й наше завдання — навчитися уважно спостерігати за нею.

— Всякого ранку ми виглядаємо в вікно, навіщо ? (Аби дізнатися, що здійснюється у природі сьогодні)

— А що залежить від того, що ми побачимо? (Залежить, як ми будемо одягнуті, коли підемо до школи)

Якщо вести спостереження за погодою систематично, то можна зрозуміти, як й чому змінюється погода й навіть передбачити її переміни у наступні дні. Саме тому із найперших днів навчання ми продовжуємо вести календар й щоденники спостережень за погодою.

— Спостерігаючи за погодою, що ви помітили? (Що вона надзвичайно мінлива)

Так. Таким чином , погода змінюється протягом дня. Неоднаково буває у різноманітних частинах району або області (демонстрація на макеті області).

Ми уже знаємо, що повітряна оболонка огортає всю земну кулю, й що ми живемо на дні повітряного океану. Ось тут й формується погода.

— То що ж звуть погодою?

Завдання. Працюємо у парах над поняттям. Прочитаємо у підручнику на с. 138, складаємо відповіді, записуємо. Зачитуємо.

Погода — це стан нижнього шару атмосфери у даний час й у даному місці. (Повторимо водночас, школяр ще раз повторить)

— А що ж нас цікавить при визначені погоди?

Подивимось на спинки власних крісел! В декого прикріплений стікер (рис. 1) із назвами того, що нас цікавить. Таким чином , відліплюємо й зачитаємо і прикріпляємо до схеми-малюнка. Молодці. Таким чином , це є головні характеристики складників стану погоди, котрі змінюються у часі й у просторі. Усі показники стану повітря взаємопов’язані, й зміна одного із них приводить до переміни усіх других .

Знаючи ці закономірності, можна передбачити погоду на найближчий час й прогнозувати на майбутнє. Головна причина переміни погоди — незмінне переміщення повітря крізь нерівномірність нагрівання земної поверхні сонцем.

Ключові характеристики стану погоди

1. Хмарність.

2. Опади.

3. Температура повітря.

4. Сила й напрям вітру.

5. Вологість повітря.

6. Атмосферний тиск.

Цілодобово за ними ведуть спостереження синоптики.

— Хто ж подібні синоптики?

Завдання. Далі працюємо у парах над поняттями. Згадаємо за 5 клас і записуємо у зошити. Таким чином , озвучимо згадане.

Синоптики — це люди, котрі працюють на метеорологічних станціях.

— Просимо доповнення з довідкового бюро!

Д о у й д к о у е б ю р о. Назва даної професії перекладається із грецької, що у перекладі означає «може усе оглянути».

Що звуть метеорологічними станціями?

Подопомогу в визначенні поняття звернімось знов до довідкового бюро.

Довідкове бюро. Метеорологічні станції — спеціальні майданчики, де встановлені різноманітні прилади, задопомогою котрих можна скласти прогноз погоди.

В атмосфері здійснюється надзвичайно дуже багато складних явищ. Декотрі ще недостатньо раніше вивчені , хоч над ними працює окрема наука, котра зветься метеорологією.

Завдання. Продовжуємо діяльність у парах над поняттями. Прочитаємо у підручнику на с. 138, записуємо у зошит, таким чином , зачитаємо...

Наука, що вчить переміни основних показників стану повітря, зветься метеорологією.

— Чи є доповнення у довідковому бюро?

Метеорологія — у перекладі із грецької означає «наука небесних явищ».

Таким чином , для спостережень за погодою й її характеристиками потрібні різноманітні прилади, котрі встановлені на спеціальних майданчиках, зразком котрого є наш географічний майданчик.

Зараз ми із вами виконаємо практичну діяльність на місцевості географічного майданчика із метою ознайомлення із метеорологічними приладами.

VІ. Формування елементарних навичок

Ми із вами знаходимось на географічному майданчику, котрий міститься близько школи на лівому березі річки Прут.

Для майданчика вибрана ділянка без ям, горбів із природними умовами ґрунту й трав’яною рослинністю. На ньому ми маємо змогу познайомитися з приладами, виробити практичні уміння й навички спостережливості, а це створює умови для самостійної роботи.

Так, зокрема, вам на сьогодні було випереджальне домашнє завдання.

Домашнє завдання: об’єднатись у групи, віднайти поміж усіх приладів ті, що визначають головні характеристики стану погоди.

Прошу назвати ці прилади. Яка їх будова і яке їх призначення?

Група І. /p>

Флюгер — прилад, призначений для вимірювання напряму і сили вітру.

Встановлений на металевому стовпі на висоті 10 м. Для того щоб застосувати стовп як висотомір, він пофарбований крізь всякий метр білим й голубим кольорами.

Прилад встановлений на відкритому місці так, щоб вітер не затримувався високими будівлями й деревами.

Група І.

Нефоскоп — прилад, призначений для визначення хмарності неба.

Побудований із металевих прутів й трубок на чотирьох стовпчиках. Ставши у центр нефоскопа, побачимо небозвід, розділений на сектори. Число секторів, укритих хмарами, покаже ступінь хмарності неба.

Група ІІІ

Метеобудка — призначена для розташування у ній метеоприладів: термометра — для визначення температури повітря у час, коли вона

близька до середньодобової, 0 9 годині ранку; барометр — призначений для визначення атмосферного тиску; гігрометр — призначений для визначення вологості повітря. Метеобудка виготовлена з дерев’яних дощок й брусків.

Група І.

Опадомір — служить для вимірювання кількості опадів у різноманітні періоди:

а) короткочасні опади вимірюють одразу після їх припинення;

б) довготривалі вимірюють 2 рази на добу: о 8-і год, 15-і год. Коли опади в твердому стані, необхідно перетворити у рідкий й після виміряти мензуркою або лінійкою. Опадомір побудований із циліндричного відра і захисних конусоподібних пластин.

Молодці! (Оцінки й мотивація їх)

Шкільний географічний майданчик є «лабораторією під відкритим небом». Працюючи на ньому, ми можемо спостерігати за явищами, котрі відбуваються у географічному середовищі, а це надзвичайно й надзвичайно цікаво. Ваші знання й уміння потрібні для практичного застосування їх у житті. А зараз повертаємось у кабінет.

Пригадаймо, із якими метеорологічними приладами ми ознайомились сьогодні на уроці, й розв’яжемо кросворд «Погода».

А для цього у всякого з вас на парті є з завданням «Закінчи речення».

Ваше завдання — якнайшвидше закінчити речення (замість крапок вписати назву прилада і записати близько дошки у кросворд).

1. Яку має назву прилад для визначення кількості опадів? (Опадомір)

2. Яким приладом вимірюють температуру повітря? (Термометр)

3. Чим вимірюють напрям й силу вітру? (Флюгер)

4. Хмарність неба визначають? (Нефоскоп)

5. Де розташовані ці прилади? (Майданчик)

6. Яким чином іменують його? (Географічний)

Кросворд

Мета: формування умінь й навичок школярів опрацьовувати матеріали власних спостережень за погодою, робити висновки про стан погоди, складати опис погоди.

Хід роботи.

1. За даними календаря погоди побудуйте графік температур за місяць. Визначте:

а) середньомісячну температуру;

б) місячну амплітуду температур.

Яким чином змінювалася температура на протязі місяця?

2. Застосовуючи дані власних спостережень, заповніть таблицю й побудуйте розу вітрів за всякий місяць.

Місяць ______________ рік _________

1. Що за вітри переважали на протязі місяця?
2. Яка погода пов’язана із цими вітрами?

3. Занесіть в таблицю дані ваших спостережень за хмарністю на протязі місяця.

Чим відрізняється погода в хмарні і безхмарні дні?

4. Застосовуючи наведені нижче дані, побудуйте діаграму випадання опадів за рік.

1. Максимальна кількість опадів випала в ________________________________.
2. Найменша кількість опадів випала в ________________________________.
3. Всього за рік випало _______________ мм опадів.

Спробуйте пояснити різницю в випаданні опадів протягом року.

5. Опишіть погоду за день, місяць, півроку (осінь, зима).

1. За котрий період описується погода?
2. Максимальна , найменша й середня температура повітря,, амплітуда температур, закономірність переміни температури повітря за вказаний проміжок часу.
3. Опади, час їх випадання; скільки було днів із опадами.
4. Хмарність, розподіл хмарності по днях.
5. Атмосферний тиск, його переміни.
6. Що за особливі атмосферні явища було помічено й коли.

Таким чином .

— Що іменують погодою?

Записуємо домашнє завдання

Виписати у зошит шість народних прикмет передбачення погоди: для дівчаток — покращення погоди; для хлопчиків — прикмети погіршення погоди.

А зараз послухаємо твір-мініатюру, написаний ученицею.

Мій емоційний стан в зв’язку із різною погодою.

Мій настрій надзвичайно схожий до погоди — такий же мінливий й , буває, примхливий. Коли я впевнена у для себе й спокійна, перед моїми очима постають вечірні сутінки й захід сонця. Коли мені весело — може здатися , що це саме сонечко посміхається до мене.

А от коли відчуваю розчарування, я стаю колючою, мов крижинка. Моя злість — це літня гроза, що випадає зливовим дощем або градом, однак надзвичайно хутко минає. Й т.п. на зміну їй приходять сумніви й невпевненість — наче я іду у ожеледицю вулицею. Коли ж в мене настрій.

мрійливий, то це пухнастий, лапатий сніг, що легко, елегантно й красиво падає на землю. (Оцінювання, мотивація його)

1. Над якою темою ми сьогодніпрацювали?

2. Про що ми дізналися на уроці! Що зробили?

• Про ключові характеристики погоди;

• вивчили нові поняття;

• побували на географічному майданчику;

• ознайомилися із метеорологічними приладами;

• послухали твір-мініатюру «Мій емоційний стан в зв’язку із різною погодою».

Вчитель коментує відповіді школярів , виставляє й аргументує оцінки.

Завдання для душі. Частіше дивіться на зорі, захоплюйтесь красою природи, прагніть стати її частиною, тоді й навколишнє середовище, й ваше здоров’я будуть покращуватись