Конспект уроку: Масштаб та його види. Практичні роботи 3, 4

Вчитель повідомляє школярам тему і мету уроку.

Географічний диктант

Вчитель зачитує твердження, а школярі позначають, котрому способу зображення Землі вони відповідають: малюнки (1), знімки із космосу (2), карти (3), глобус (4).

1. Це найточніша модель Землі.
2. Вони дають уявлення про характер й нерівності невеликої ділянки земної поверхні, однак за ними не можна визначити сторони горизонту.
3. Вони робляться із космічних апаратів.
4. Вони дають нам зображення великої складові земної поверхні згори, за ними не можна визначити назви населених пунктів, річок, озер.
5. При їхньому створенні використовується спеціальна карта, що побудований з сегментів.
6. Це найдосконаліший спосіб зображення Землі на площині.
7. На них можна віднайти усі різновиди масштабів.

Відповіді: 4, 1, 2, 2, 4, 3, 3.

Завдання

1. Побудуйте у зошиті прямокутник форматом 50 на 10 му масштабі 1:1000, 1:2500.
2. Перетворіть числові масштаби — 1: 30 000, 1: 70 000 — у іменовані.

Вступне слово учителя

Карта — це скарб, що належить усьому людству. Аби добути цей скарб, потрібно здійснити важку і захоплюючу подорож в світ знань. Без знань про те, як користуватися масштабом, карта спроможний занести вас в країну неіснуючої географії.

Оповідь вчителя

В. уже знаєте, що, чим більшою є величина масштабу, тим сильніше зменшена дійсна відстань при його нанесенні на карту. За цією ознакою виділяють великомасштабні, середньомасштабні і дрібномасштабні карти. Якщо розгорнути кольоровий вкладиш з картами у зошиті для практичних робіт, можна побачити числовий, іменований й лінійний масштаби. Величина масштабу у картах неоднакова, вона залежить від розмірів Зображуваної земної поверхні і розмірів карти. Для зображення невеликих ділянок земної поверхні використовуються масштаби, що зменшують дійсні розміри у тисячі, а часом і десятки тисяч разів (1: 8000, 1: 90 000). Подібні масштаби (до 1:200 000) іменують великими, вони використовуються у планах й топографічних картах. На великомасштабних планах й картах позначені населені пункти, річки, озера, болота, окремі будинки і спорудження, транспортні магістралі, сільськогосподарські вгіддя.

Карти, що охоплюють значні за розмірами території, виконані у більше дрібному масштабі. Так, більша кількість навчальних карт є середньомасштабними (від 1:200 000 до 1:1000 000) й дрібномасштабними (від 1:1 000 000 й дрібніше). Зокрема, фізична карта України виконана у дрібному масштабі.

Далі вчитель пропонує школярам попрацювати у парах з матеріалами підручника на с. 39. Їх завдання — прочитати про класифікацію карт за масштабом й визначити за мал. 20 й 21, чим відрізняються середньомасштабні і дрібномасштабні карти. При цьому вчитель звертає увагу на охоплення території й географічні об'єкти, зображені на картах різноманітних масштабів.

Школярі доходять висновку, що дрібномасштабні карти охоплюють надзвичайно великі за розмірами території, однак передають її надзвичайно узагальнено. Якщо на середньомасштабній карті територія міста Києва займає велику площу, можна побачити його передмістя й шляхи з'єднання , то на дрібномасштабній карті Київ зображений крихітним кружечком (пунсоном), а передмістя й шляхи з'єднання взагалі відсутні. Однак якщо на середньомасштабній карті можна побачити лише невелику частину течії Дніпра, то на дрібномасштабній річку помітно повністю.

Практична робота

Вчитель знайомить школярів з метою й змістом практичної роботи № 4, демонструє приклад Визначення масштабів планів й карт за даними про відстані на місцевості й відрізками на карті, що відповідають цим відстаням. Центральне місце приділяється поясненню алгоритму здійснення завдань практичної роботи.

Щоб визначити масштаб плану і карти, необхідно задопомогою лінійки визначити довжину відрізка поміж певними точками на карті. Зокрема, довжина відрізка поміж джерелом й колодязем на плані місцевості — 2,1 см (вчитель просить школярів переконатися у цьому, вимірявши відстань на фрагменті плану у зошиті на с. 9). Потому вони мають розділити показник відстані поміж джерелом й колодязем на місцевості на отриману довжину відрізка (вчитель звертає увагу школярів , що у цьому випадку відстань зазначена під фрагментом плану місцевості і дорівнює 210 м). 210 м: 2,1 = 100 м. Отриманий результат переводимо у сантиметри: 100 м = 10 000 см. Таким чином , числовий масштаб цього плану місцевості 1: 10 000. Переводимо його у іменований: у 1 см — 10 000 см або ж у 1 см — 100 м.

Потому вчитель викликає одного із добре підготовлених школярів , котрий на дошці здійснює наступне завдання з зошита: встановлює масштаб топографічної карти, застосовуючи дані про найкоротшу відстань поміж позначкою висоти 142,1 й хвойним деревом, що стоїть окремо.

Обчислення. Довжина гідного відрізка на карті дорівнює біля 3,14 см. 785 м: 3,14 см = 260 м. Таким чином , 1 см відповідає 260 м, числовий масштаб 1: 26 000.

Далі школярі працюють в парах й визначають числовий й іменований масштаби 2-х фрагментів карт.

Обчислення. Довжина гідного відрізка на карті біля 2,5 см. 5000 м: 2,5 см = 2000 м. Таким чином ,1 см відповідає 2000 м, числовий масштаб — 1:200 000 (середньомасштабна карта).

Обчислення. Довжина гідного відрізка на карті біля 2 см. 8000 м: 2 = 4000 м. Таким чином , 1 см відповідає 4000 м, числовий масштаб 1:400 000 (середньомасштабна карта).

Школярі , котрі раніше других визначили масштаби карт, здійснюють завдання 2.

Бліцопитування

1. На котрих за масштабом картах: а) зображені окремі будинки; б) показані великі складові материків; у ) докладно передані дрібні населені пункти; г) можна повністю побачити течії дуже велеких річок; д) зображені сільськогосподарські угіддя?
2. Визначте масштаб глобуса, якщо дійсна відстань в 1000 км на ньому становить 2 см.
3. В скільки разів зменшена дійсна відстань на картах, виконаних в масштабі: у 1 см 50 м, у 1 см 35 км, у 1 см 10 м, у 1 см 160 км?
4. Який з перелічених масштабів більший: 1: 2000 й 1: 80 000; 1: 50 000 11:400?

Завдання «В країні пірамід й пальм»

Відкрийте зошит, намалюйте стрілку із вістрям, що направлене вгору,— це напрямок на північ. Вкажіть масштаб: 1: 100 000. В центрі сторінки поставте точку. Вона позначає місце, звідки мандрівник почав власний шлях. Уявіть для себе спекотний день, пекуче сонце і розпечений пісок. Мандрівника чекає довгий шлях, саме тому у оазисі (це початковий пункт подорожі) він запасся водою і рушив на північний захід, пройшов 3 км й повернув на південний захід. В цьому напрямку він теж пройшов 3 км. Побоюючись, що у нього не вистачить води, він рушив на схід й прийшов до початкового пункту. Потому він рушив на північ. Пройшовши 4 км, рішив зупинитися. Він чув, що десь в цьому районі є колодязь. Установивши на цьому місці намет, мандрівник помітив, що в флязі була крихітна дірка, й вся вода витекла. Довилось вирушити на пошуки колодязя: мандрівник спершу пішов на південний захід, пройшов 1 км, однак , не знайшовши колодязя, повернувся; згодом таку ж відстань проробив на північний схід, й знов безуспішно. По одному кілометру він ходив теж на північ, північний захід й південний схід, однак усе марно. Тоді, згорнувши намет, він повернувся до початкового пункту. Перепочивши, мандрівник рушив на схід. В цьому напрямку він йшов 3 км, а згодом 6 км на північ. Тут він знайшов джерело, з котрого набрав воду. Власний шлях, мандрівник продовжував на захід. В цьому напрямку він йшов 9 км, після чого різко повернув на південь. Пройшовши 6 км, він повернув на схід. Крізь якийсь час він помітив, що йде знайомим йому шляхом, й невдовзі підійшов до місця початку особистої подорож

1. Прочитати текст Підручника [5] § 6, [7] § 9.

2. Побудувати план особистої кімнати. Послідовність дій: а) вибрати масштаб із урахуванням розмірів кімнати і аркуш паперу; б) накреслити лінійний масштаб; у ) виміряти довжину і ширину кімнати; г) зобразити на папері стіни в вигляді тонких ліній; д) виміряти ширину вікон й дверей; і зобразити їх в масштабі на плані; є) виміряти параметри дуже велеких меблів: шафи столу, ліжка; є) визначити їх місце у кімнаті відносно стін і одне одного і нанести на план в масштабі.

3. Спробувати скласти план власного двору.

4. Розрахувати котрого масштабу необхідно виготовити рельєфний глобус для того, щоб найвища вершина всесвіту — гора Джомолунгма (висота 8848 м) — мала на ньому висоту 0,9 м. (за бажанням).