Конспект уроку: Сон. Гігієна сну

Перевірка домашнього завдання

Самостійна робота з картками

Повідомити школярам тему, мету й завдання уроку. Розглянути процес сну як особливу форму функціонування головного мозку людини, з’ясувати види сну й встановити причини та ймовірні наслідки порушення сну.

Біоритми

Біологічні ритми, чи біоритми, - регулярні кількісні і якісні зміни різноманітних життєвих процесів, які здійснюються на усіх рівнях існування - молекулярному, клітинному, органному, тканинному, організмовому, популяційному й біосферному. Розрізняють зовнішні і внутрішні біоритми. Біоритми зовнішні пов'язані із розташуванням Землі у космічному просторі, обертанням її навколо осі й навколо Сонця. До категорії внутрішніх біоритмів відносять, зокрема, ритм дихання, травлення, серцебиття, виділення.

Біоритми отримали різну періодичність: миті, секунди, хвилина, доба, місяць, рік, кількість років.

Найбільш досліджені добові біоритми, які пов'язані із обертанням планети навколо власної осі. Як й усі адаптаційні системи організму, склалися вони у процесі еволюції. «Метрономом» даного біоритму являється гіпоталамус - це відділ проміжного мозку, котрий регулює життєво необхідні процеси. Добові біоритми людини контролюються «біологічним годинником». Це спеціальний пристосувальний механізм, який забезпечує здатність усіх живих організмів орієнтуватися в часі. Грунтується він на строго періодичних фізико-хімічних процесах, котрі здійснюються у організмі. Найбільш важливіший добовий ритм будь-якої людини - це чергування сну й активності (неспання).

Сон

Сон - періодичний функціональний стан людського організму, котрий характеризується вимкненням свідомості і зниженням здатності нервової системи відповідати на різноманітні зовнішні подразники. В момент сну вповільнюється частота дихальних рухів. Найбільш характернішими ознаками сну являється типова електрична активність мозку й м'язів, рухи очей. Активність мозку електричну можна визначити з допомогою електроенцефалографа, котрий записує коливання у мозку різноманітних хвиль: альфа-, бета-, тета- й дельта-хвилі. Даний запис фіксується на спеціальній електроенцефалограмі.

Встановлено 2 види сну: 1) повільнохвильовий (повільний), 2) швидкохвильовий (стрімкий). На основі спеціальної електроенцефалографічної картини сон поділили на головні фази: І - дрімання (триває 1-7 хв.); ІІ - «сонні веретена», які супроводжуються веретеноподібними ритмічними коливаннями; ІІІ й ІV - переважають повільні дельта-хвилі, звідси і назва дельта-сон; V - існування альфа-хвиль, наче стан пробудження.

Рис. 1. Фази сну

Перші чотири фази сну характеризуються пониженням електричної активності кори мозку (в них переважають повільні високоамплітудні тетахвилі й дельтахвилі), розслабленням усіх скелетних м'язів й відсутністю рухів очей. Дані ознаки властиві для повільнохвильового сну, тобто повільного сну.

В 5 фазі сну, котра зветься швидкохвильовим сном або швидким сном, яка йде 20-30 хв., помітні швидкі рухи очей, певне напруження мімічних та скелетних м'язів. В стані активності на електроенцефалограмі відмічають переважання альфа- й бета-хвиль, високої частоти електричної активності м'язів, це указує на те, що усі скелетні м'язи напружені, тобто підтримується тонус м'язів, а рухи очей зумовлюють появу нерегулярних електричних імпульсів. Далі вона знову замінюється глибоким повільнохвильовим сном. Доведено теж, що нічний сон не являється однорідним. Подібні періодичні коливання здійснюються близько через кожні півтори години. Повільні низькочастотні ритми електроенцефалограми замінюються швидкими високочастотними ритмами, які характерні для періоду активності. Таким чином, сон складається із чотирьох-п'яти циклів, будь-який із котрих розпочинається стадією повільного сну та закінчується стадією швидкого сну.

Учені припускають те, що швидкохвильовий сон пов'язаний із аналізом та обробкою інформації, внаслідок чого з'являються сновидіння.

Сновидіння

Сновидіння із давніх-давен вражають й хвилюють людей власною таємничістю. Однак вивчення діяльності мозку в момент сну не надає нам підстав взаємопов'язувати сновидіння зі впливом певних надприродних сил. Сновидіння отримали повністю матеріальну основу й являється результатом різноманітних психофізіологічних процесів мозку. На думку І. П. Павловлова, фізіологічною основою сновидіння являється часткове незагальмування (або розгальмування) кори мозку. І. Сєченов вважав сни «небувалими комбінаціями минулих вражень людини».

В результаті дослідів було виявлено, що в момент фази швидкохвильового сну усі процеси у мозку переходять зі підсвідомого на свідомий рівень. Однак адже загальмована кора досить великих півкуль не здатний забезпечити їх аналіз, то дана інформація здатна поєднуватись в найрізноманітніших комбінаціях. Саме тому сновидіння здатні бути логічними, як й реальна діяльність незагальмованого мозку, чи і неймовірними. Буває те, що зміст сновидінь та свідоме мислення не різняться одне від одного. Відповідно до сучасної точки зору, сновидіння являються результатом перекомбінацій, перегляду інформації, яка зберігається в пам'яті.

Сновидіння із'являються впродовж існування людини внаслідок її спілкування з зовнішнім світом. Саме тому сліпі від свого народження позбавлені в сновидіннях зорових образів, а глухонімі, в свою чергу, - мовних елементів й звуків. Це теж свідчить, що сновидіння являється результатом діяльності мозку.

Тривалість сну і її регуляція

Ще у XVI ст. знаменитий лікар Парацельс дотримувався думки, що природний сон повинен тривати 8 годин. Відповідно до тривалості сну люди теж в значні мірі різняться між собою. Із віком потреба в сні змінюється - від 16-20 годин в новонароджених і до 7-8 годин в дорослих. Однак існують люди, що сплять по 3-4 години на добу (поміж них зустрічались: французький імператор Наполеон Бонапарт чи 9-10 годин (всесвітньо відомий фізик-теоретик Альберт Ейнштейн). Тривалість й якість сну у нормі зумовлені спадковою схильністю людини. Біологічне значення сну заключається у потребі відновлення енергетичного потенціалу та структури нервових клітин, розвантаженні мозку від надмірної інформації, переведення важливої інформації у довготривалу пам'ять. Потреба у сні являється життєво необхідною.

Сон здатний порушуватися через певні екологічні впливи, інформаційні перевантаження чи надмірну роботу у нічні години. Так з'являється безсоння, яке завдає людині значних страждань. Тривале недосипання чи повністю неспання впливає негативно на функціональний стан людського організму. Після тривалого неспання в людей спостерігається мікросон - досить небезпечне явище, в момент котрого людина час від часу засинає на 1-3 с.

Окремі люди намагаються позбутися явища безсоння з допомогою снодійних. Але це небезпечно, оскільки для нормалізації сну більш краще дотримуватися вірного режиму дня, приділяти певну увагу фізичній роботі, слідкувати за власним психічним станом.

1. Що таке біоритм? Які види біоритмів бувають?

2. Що таке сон? Які фази сну виділяються?

3. Що таке сновидіння?

4. Як регулюється тривалість сну?

- прочитати параграф,

- дати відповідь на запитання,

- інше.