Конспект уроку: Пам’ять. Фази пам’яті

В ході бесіди з учнями 9 класу виявити рівень засвоєння ними основних понять, які стосуються понять навичок і звичок та умов їх формування.

Повідомити школярам тему та мету уроку. Разом з ними визначити головні завдання яких необхідно досягти на занятті.

Пам'ять являється універсальним процесом, дякуючи якому ми зберігаємо й у необхідний момент ми можемо відтворити все те, що набуто у нашому досвіді. Таким чином пам'ять пов'язує минуле людини із сьогоденням та майбутнім.

Фази пам'яті

В пам'яті зберігається певна інформація, одержана людиною, однак термін зберігання здатні бути різним, наприклад, від частки секунди і до десятиріч.

Найменшою за тривалістю фазою пам'яті являється миттєва пам'ять. Їдучи у машині, дякуючи органам зору люди отримують інформацію про усі без виключення деталі про пейзаж за вікном. Однак дані образи затримуються у пам'яті не більше як на долі секунди. Перелічуючи предмети, що поставали перед очами лише хвилину саме тому, ми не назвемо і десятої частки із побаченого. Ми пригадаємо тільки ті деталі із пейзажу, які привернули нашу увагу. Саме ці деталі переходять до наступної фази пам’яті - короткочасної пам'яті.

Короткочасна пам'ять втримує лише частину образів подій та предметів, а термін їхнє зберігання коливається в межах від хвилини до кількох годин. Обсяг такої короткочасної пам'яті значно обмежений обсягом уваги. Наприклад, покажіть другові 20 зображень різноманітних предметів, а через декілька хвилин попросіть їх згадати. Ви впевнитеся в тому, що він запам'ятає тільки від 5 до 9 таких зображень.

Рис. 1. Подивіться впродовж 20-30 с на зображені предмети, а через кілька хвилин спробуйте пригадати їх. Яка кількість об'єктів збереглася в вашій короткочасній пам'ять?

Короткочасна пам'ять слугує для забезпечення цілісності й зв'язності нашої діяльності, при цьому не обтяжуючи наш мозок незначущими для нас відомостями. Доля інформації, яка потрапила до нашої короткочасної пам'яті, значно залежить від того, чи буде вона використана впродовж найближчого часу. Так, в момент читання утримується зміст вже прочитаних речень, іншим чином ви б не спромоглися зрозуміти зміст всього тексту. Однак, якщо інформація, котра привернула нашу увагу, в найближчий час не використається, вона забувається. Тільки за спеціальних зусиль інформація така переміщується до категорії довготривалої пам'яті.

Інформація, що зберігається у довготривалій пам'яті, здатна бути відтворена через декілька років і навіть десятиріч. Перенесення інформації із короткочасної пам'яті в ранг довготривалої нерідко потребує певних дій, які спрямовані на запам'ятовування. Багаторазове повторення ще не гарантує, що, наприклад, номер телефону збережеться в довготривалій пам'яті. Найбільш надійніший спосіб запам'ятати телефонний набір цифр надовго - це відшукати в ньому деякі закономірності.

В даній фазі пам'яті виділяють кілька блоків, що різняться за змістом інформації.

Наприклад, один із них - блок декларативної пам'яті, в якому знаходиться інформація щодо явищ, предметів, фактів і події, котрі людина набула дякуючи власному досвіду. Згадуючи епізоди власного літнього відпочинку чи мелодію улюбленої пісні, ми витягуємо інформацію із блоку декларативної пам'яті.

В блоці процедурної пам'яті зберігаємо дані про способи різних дій. В момент ходи, писання, роботи за комп'ютером ми користуємось вмістом процедурної пам'яті.

Рис. 2. Користування мобільним телефоном - приклад роботи процедурної пам'яті

За декларативну й процедурну пам'ять відповідні неоднакові ділянки головного мозку. Так, нервові структури, відповідальні за категорію декларативної пам'яті, розташовуються у гіпокампі. А ті, що пов'язані із пам'яттю процедурною, розміщені у ділянках кори мозку, котрі контролюють здійснення рухів, слухове, зорове сприйняття т.п.

Процеси пам'яті

Процеси пам'яті - запам'ятовування, зберігання чи відтворення інформації. Першому із них – це запам'ятовуванні. Мабуть, ви помічали, наскільки різноманітними здатні бути спогади про одну і ту саму подію у різноманітних її учасників. В цьому виявляються головні особливості мимовільного запам'ятовування, котре зберігає яскраву і життєво важливу інформацію, яка пов'язана із потребами, цілями і емоціями будь-якої людини.

Довільне запам'ятовування являється свідомою дією, мета котрої - запам'ятати максимально точно і на тривалий термін. Більш краще зберігається та просто згадується навчальний матеріал при умові осмисленого запам'ятовування. Окремі його способи всім відомі - складання плану матеріалу, групування, образне подання в формі схем, діаграм т.п. Аби запам'ятати важливі історичні дати і іншомовні слова, можна використовувати мнемонічні (від грец. мнемо - пам'ять) прийоми, направлені на пошук різноманітних зв'язків в матеріалі. Нові дати історії корисно прив'язати до конкретних подій, дати котрих ви уже пам'ятаєте. Осмислюючи саме так матеріал, ви значно підвищуєте ефективність запам'ятовування.

Закономірності запам'ятовування й зберігання інформації

Виникненню мимовільної уваги та, як результат, мимовільного запам'ятовування викликає «ефект новизни» - це враження незвичності від нами отриманої інформації. Щоб його створити слід навчитися віднаходити у буденній інформації зовсім нові сторони, подробиці чи факти. Так, наприклад, для запам'ятовування слів з іноземної мови корисно складати незвичайні і парадоксальні словосполучення, а для певних граматичних правил вибирати виразні і значущі для конкретної людини приклади. Слід знати та про «ефект краю»: головним чином більш краще запам'ятовуються початок й кінець інформації. Саме тому основні тези повідомлення необхідно подавати на початку і повторити у кінці.

На запам'ятовування також впливають емоції, котрих ми зазнаємо в момент сприйняття інформації. Наприклад, байдужість - ворог запам'ятовування, подолати якого можна, надаючи емоційного окрашення матеріалу, котрий треба запам'ятати. Допомагає запам'ятовуванню підкріплення інформації діяльністю: використовування іншомовних слів в спілкуванні, використання математичних формул в розв'язанні задач т.п.. Покращує запам'ятовування також чергування різноманітних видів діяльності і відпочинку, а теж повноцінний сон. Відпочинок й сон надають мозку час для «засвоєння» інформації, саме тому необхідно повторювати матеріал ще раз перед сном й наступного ранку.

Всі прийоми, які прискорюють запам'ятовування та позитивно впливають й на термін збереження відомостей у довготривалій пам'яті. Подовжує його і установка на пригадування: налаштування себе на те, за котрих обставин інформація стане в пригоді. Надійно зберігається у пам'яті досвід, який утілений в словесну форму. Саме тому, навчаючись виконувати деякі дії - розв'язувати рівняння чи застосовувати граматичні правила, - досить корисно промовляти усі етапи виконуваної вами роботи.

Закономірності відтворення інформації

Будь-хто знає, як інколи буває складно відтворити інформацію у потрібний момент. Однак пригадування полегшується, коли воно здійснюється у умовах, схожих на ті, в котрих інформація запам'ятовувалася. Також допомагає відтворенню і застосування в момент запам'ятовування специфічних спеціальних стимулів-засобів. Чули, мабуть, вираз «зав'язати вузлик на спомин». В даній функції застосовують будь-які предмети, котрі позначають те, що необхідно пригадати через певний час. Знаки, слова, речі, звуки і навіть запахи можуть виступати стимулами-засобами, які сприяють відтворенню інформації, із якою вони пов'язані. Роль посередників в пригадуванні здійснюють та неоднакові умовні позначення. Наприклад, знаки на моніторі комп'ютера дають підказку навіть дитині, яким чином запустити гру, а знаки дорожнього руху нагадують водіям про ускладнені ділянки дороги.

Рис. 3. Умовні позначки на моніторі нагадують, як виконувати ту чи іншу операцію

Індивідуальні особливості пам'яті

В навчанні і повсякденному житті треба враховувати особливості своєї пам'яті й активно використовувати саме той її вид, котрий для вас являється провідним. В одних людей більш краще розвинена зорова пам'ять, в інших - слухова чи рухова. Якщо в вас переважає зорова пам'ять, то навчіться подавати інформацію в формі схем, таблиць й інших образів. У випадку з слуховим типом підключайте слухові образи, наприклад, читайте вголос, відповідайте на питання, промовляйте головні думки, беріть участь в дискусії. Якщо провідною являється рухова пам'ять, потрібно для запам'ятовування тексту робити виписки, складати його конспект, підкреслювати в ньому найголовніше.

Умовою розвитку пам'яті являється різна діяльність й насичене подіями існування. Нові позитивні враження досить важливі для підтримки пам'яті «в робочому стані». В пасивної й байдужої людини активність мозку понижується, погіршується пам'ять чи послаблюється концентрація уваги.

1. Які функції виконує пам’ять?

2. Які відмінності між миттєвою, короткочасною і довготривалою пам’яттю.

3. Проаналізуйте власний досвід і наведіть приклади.

4. За яких умов інформація з миттєвої пам’яті переходить до короткочасної пам’яті?

5. У чому різниця між функціями короткочасної і довготривалої пам’яті?

6. Які чинники впливають на мимовільне запам’ятовування?

7. Поясніть, чому довільне запам’ятовування називають свідомою дією.

8. Якими мнемонічними прийомами ви користуєтеся для запам’ятовування віршів?

9. Які стимули-засоби, що активізують пригадування, ви використовуєте?

10. Який тип пам’яті, на ваш погляд, є у вас провідним? Як ви його розвиваєте?

- прочитати параграф,

- дати відповідь на запитання,

- інше.

За підручником Біологія 9 клас - Базанова Т.