Конспект уроку: Функціональні стани організму людини. Біоритми

В ході бесіди з учнями визначити рівень засвоєння ними основних понять, які стосуються теми Сон, сновидіння, гігієна сну.

Кожен з вас, помічав, як змінюється його активність протягом дня. Вранці ви готові до інтенсивної роботи. А от після закінчення занять в школі здатність до напруженої діяльності зменшується. Не допомагають вам навіть вольові зусилля і тому навчальна інформація несприймається. Щоб відновити працездатність, потрібно відпочити чи пограти у рухливу гру, прогулятися і тільки після цього сідати вчити уроки. Ввечері ви знову можете відчувати втому, очі злипаються і активність знижується, в результаті чого ви засинаєте.

Що керує змінами функціонального стану організму?

Регуляція функціональних станів організму.

Поведінка людини, активність її залежать від роботи гіпоталамуса та лімбічної системи мозку. При участі гіпоталамуса утворюються мотивації голоду, спраги т.п. Лімбічна система разом із іншими зонами кори значних півкуль відповідна за пошук об'єктів, котрі задовольняють біологічні та соціальні потреби людини.

До числа структур, що здатні активувати організм, відноситься в тому числі й ретикулярна формація стовбура головного мозку. Сигнали від рецепторів всіх сенсорних систем - слухової, зорової, соматосенсорної т.п. - потрапляють не лиш у їхня центральні відділи, однак і до нейронів ретикулярної формації. Таким чином, ретикулярна формація на пряму одержує інформацію про усі впливи, котрі зазнає організм й ззовні, і зсередини. Окрім того, ретикулярна формація має також двосторонні зв'язки із усіма відділами центральної нервової системи, в тому числі із корою досить великих півкуль. Деякі нейрони ретикулярної формації увесь час спонтанно генерують нервові імпульси. Саме тому вона може чинити збудливий чи гальмівний вплив на усі структури центральної нервової системи, узгоджуючи потреби організму із його можливостями.

Рис. 1. Вплив ретикулярної формації мозку на інші структури:
1 - ретикулярна формація мозку; 2 - мозочок; 3 - епіфіз; 4 - таламус; 5 - кора кінцевого мозку; 6 - гіпоталамус; 7 - зорові нерви нервової системи; 8 - гіпофіз; 9 - спинний мозок; 10 - соматосенсорні імпульси.

Грунтуючись на інформації, що до неї надходить, ретикулярна формація оцінює ступінь готовності усіх систем організму до діяльності, яка спрямована на задоволення потреб організму. Якщо ретикулярна формація оцінює повну готовність виконавчої системи організму як високу, підтримує вона збудження відповідного центру нервової системи. Якщо же виявляється, що даній виконавчій системі загрожує певне виснаження, ретикулярна формація гальмує нервові центри центральної нервової системи. В даний спосіб ретикулярна формація регулює функціональний стан людського організму.

Велике розумове навантаження, наприклад, приводить на уроках до того, що на кінець занять ваша ретикулярна формація, запобігаючи перенапрузі людських робочих систем - аналізаторів чи асоціативних зон кори значних півкуль, лімбічної системи т.п., розпочинає їхнє гальмувати. Понижується увага, сприйняття і обробка інформації ускладнюється, ви відчуваєте утому і сонливість. Даний стан значить, що організм людини потребує відпочинку.

Активність ретикулярної формації на пряму залежить від зовнішніх впливів, наприклад, надходження до неї різної сенсорної інформації. Уявіть собі, що лекція, на котру ви потрапили, для вас виявилася нецікавою і незрозумілою. Таким чином мотивація до сприйняття інформації для вас відсутня, звуки доповідача монотонно діють на ваші звукові рецептори, котрі швидко адаптуються. Передача імпульсів на реттикулярну формацію гальмується, знижується і активність самої ретикулярної формації, а таким чином, і інших нервових центрів, в тому числі кори півкуль. Через певний час настає дрімота і організм переходить у стан, схожий до сну.

Біоритми

Життєдіяльність всіх живих організмів підпорядкована ритмічним коливанням, тобто чергуванням фаз різноманітної активності організму. Подібні ритмічні зміни здатні мати різний період, адже пов'язані із добовим ритмом обертання планети, зміною фаз Місяця, пір року. Найбільш частішими у організмі являється добові зміни. Дані ритми досить стійкі й зберігаються в момент повної ізоляції людиней від зовнішнього середовища. До них відноситься й цикл сон - неспання. В межах даного ритму може змінюватися активність роботи мозку, внутрішніх органів та температура тіла людини (наприклад, вранці вона на 1-1,5°С нижча).

На частоту ритму фізіологічних процесів людини впливає сонячне світло. Епіфіз - це мозкова ендокринна залоза, яка реагує на зміну освітленості. Вночі вона виробляє більше гормона мелатоніну. В свою чергу, мелатонін впливає на ритм секреції гормонів гіпоталамуса: передача сигналу у ланцюзі гіпоталамус - гіпофіз - надниркові залози уночі гальмується. Наслідком даного являється низький рівень кортизолу і адреналіну у крові.

Біологічні ритми є природженими й являються однією з сторін адаптації організму людини до оточуючого середовища. Допомагають вони заздалегідь підготуватися до різних передбачуваних змін.

1. Які функції виконує ретикулярна формація.

2. Які чинники впливають на зниження активності ретикулярної формації? До якого стану при цьому переходить людина?

3. Де розташована ретикулярна формація?

4. Які функції виконує ретикулярна формація?

- прочитати параграф,

- дати відповідь на запитання,

- інше.

За підручником Біологія 9 клас Базанова Т.