Конспект уроку: Загальна характеристика та різноманітність найпростіших - мешканців прісних водойм, морів та ґрунту

Повторити з курсу 7-го класу знання про різноманітні одноклітинні організми, бактерії та гриби, закріпити знання про їх будову та основні процеси життєдіяльності.

Повідомлення учням теми та мети уроку.

Проблемне питання:

-Пригадайте як організми, що мають найпростішу будову можуть існувати?

Напростіші

Світова фауна налічує біля 70 тисяч видів одноклітинних тварин, серед них в Україні біля 1500.

Переважна більшість найпростіших має мікроскопічні розміри, що коливаються від 2 мкм до 0,2 мм. Серед найпростіших трапляються також колоніальні форми, зокрема вольвокс.

Живуть представники одноклітинних у:

• прісних водоймах (до них відносяться евглена зелена, амеба звичайна, інфузорія-туфелька, а також вольвокс);
• морі (променяки, форамініфери);
• ґрунті (окремі види амеб, джгутикових й інфузорій).

Значна частина найпростіших веде паразитичний спосіб життя. Це такі паразити, як лямблії, трипаносоми чи малярійний плазмодій. В особливостях поширення найпростіших провідну роль має волога.

Найпростіші являються представниками тваринного світу, які перебувають на найпростішому - клітинному рівні організації. Морфологічно вони складають одну клітину, однак функціонально — це цілісний організм. Відповідно до цього клітина найпростіших сформована значно складніше, ніж та сама клітина багатоклітинного організму.

Головним чином, це пояснюється наступним: клітини багатоклітинних виконують тільки специфічні функції, тоді як одна і та сама клітина найпростіших здатна виконувати всі життєві функції, що властиві цілісному організму. Це такі функції як рух, дихання, живлення, виділення, розмноження тощо.

Особливості будови та життєдіяльності одноклітинних

Клітина найпростішого організму, як і будь-яка еукаріотична, має загально¬клітинні органели. В цитоплазмі одноклітинних виділяють два шари: перший зовнішній, тобто ектоплазму і внутрішній або ендоплазму. Окрім цього, у найпростіших місмтяться характерні тільки для них органели: псевдоніжки, джгутики, війки для руху, травні вакуолі, глотка, клітинний рот для травлення, скоротливі вакуолі для виділення й осморегуляції. Клітина одноклітинних містить одне або кілька ядер амеба, евглена і інфузорія відповідно.

Більшості одноклітинних тварин властива здатність рухатися. Дякуючи тимчасовим виростам цитоплазми — несправжнім ніжкам або ще вони називаються псевдоніжоки, переміщуються найпростіші, що не мають щільної клітинної оболонки - це амеби. Досить стрімкому пересуванню одноклітинних представників сприяють ще джгутики, якими наділена євглена зелена та війки характерні для інфузорії-туфельки.

Способи живлення найпростіших можуть бути різноманітними. Більшість з яких живляться гетеротрофно. Так у амеби їжа надходить в цитоплазму завдяки псевдоподіям, що захоплюють її. У інфузорії коливання її війок викликає по¬трапляння їжі в клітинний рот а згодом глотку. Перетравлення самої їжі відбувається в спеціальних травних вакуолях. Рештки їжі, які не перетравились виводяться з клітини с того місця, до якого підійшла травна вакуоля (наприклад, в амеби) або ж через особливі отвори (такий отвір у інфузорії-туфельки називається порошиця).

Серед одноклітинних представників є види, які живляться як і зелені рослини, наприклад, вольвокс. Відповідно у їх цитоплазмі містяться хроматофори, тобто органели які містять фотосинтезуючий пігмент. Для певних джгутикових, які мають хроматофори, такі як евглена зелена, властивий змішаний, так званий міксотрофний, тип живлення. При освітлені вони здатні до фотосинтезу, однак в темряві живляться вже готовими органічними речовинами.

Процес дихання відбувається шляхом поглинання кисню через всю поверхню клітини. Кисень окислює складні органічні речовини і сполуки до простих - СО2, Н2О та ін. При цьому утворюється енергія, яка здатна використовуватися для процесів життєдіяльності.

Виділення продуктів життєдіяльності проходить через скоротливі вакуолі. Завдяки їм підтримується сталий осмотичний тиск в клітині. Скоротлива вакуоля при цьому виконує важливу функцію відкачування води, яка постійно надходить до клітини за законами осмосу. Такий тип осморегуляції характерний, головним чином, для прісноводних одноклітинних, оскільки у їх цитоплазмі знаходиться більше солей, ніж в оточуючому середовищі. У морських же і паразитичних форм таких скоротливих вакуоль немає, так як вміст солей у довкіллі не менший, ніж безпосередньо в середині клітини.

Для представників найпростіших властиві нестатевий та статевий способи розмноження.

Способи нестатевого розмноження:

• поділ,
• брунькування.

В більшості випадків одноклітинні представники розмножуються поділом материнського організму - утворюються дві нові дочірні клітини. Однак для інфузорії, окрім поділу, властивий статевий процес, за якого дві інфузорії на деякий час сполучаються та обмінюються малими ядрами. Так вони обмінюються генетичною, тобто спадковою інформацією, що знаходиться в їх ядрах.

Одноклітинним тваринам також характерна подразливість. Це здатність організму відповідати на зовнішні подразники. Несприятливі умови середовища одноклітинні представники переносять у формі цисти. В цьому стані клітина округлюється, втягує органели руху і вкривається товстою оболонкою.

1. Які організми ми називаємо найпростішими?

2. В чому особливості будови найпростіших?

3. Які фізіологічні процеси відбуваються в організмі найпростіших?

4. Дайте коротку характеристику кожному з вищезгаданих процесів.

-прочитати параграф,

-дати відповідь на запитання,

-інше.