Конспект уроку: Тип Губки. Загальна характеристика, роль у природі та значення для людини

1.Хто такі багатоклітинні тварини? Чому вони так називаються?

2.Чим багатоклітинні відрізняються від одноклітинних організмів?

3.Які основні ознаки багатоклітинних тварин?

4.Дайте коротку характеристику систематиці багатоклітинних?

Вступне слово вчителя з проблемним питанням

Відомо, що немає ні одного опису подорожі тропічними морями, де б не згадувалося про коралові рифи. Деякі мандрівники захоплено описують їх теплі води прозорих тихих заток, на дні яких розкинулись мальовничі підводні коралові «сади». А інші ж попереджають про небезпеку, що підсте¬рігає корабель, який необережно наблизився до прихованої в бурунах міцної, як камінь, цитаделі з вапняків, що збудована безліччю таємничих істот. Пригадайте, купаючись у Чорному чи Азовському морях, ви спостерігали, що пла¬вають білясті чи блакитні «живі парасольки».

Подумайте, чому вченим було досить важко визначитися з розташуванням губок у системі світу? Та яким саме чином кишковопорожнинні будують подцбні острови у тропічних морях? Якщо вам тяжко відповісти, то про все це та багато іншого ви зможете дізнаєтись під час вивчення данної теми.

Загальні особливості губок

На данний час відомо біля 5 тис. видів губок, в Україні – біля 30 видів.

Тип губки поділяють на три класи:

- вапнякові губки,

- звичайні губки

- скляні губки.

Переважна більшість їх мешкає на дні солоних морів, однак існують й прісноводні. Так найпоширенішою прісноводною являється бодяга. Вона поширена в річках, озерах, заплавах в Україні. Поселяються переважно на підводних предметах, камінні чи на дерев’яних сваях і корінні. Вони формують нарости сірого, жовтуватого чи грязно-зеленого кольору.

Зовнішня будова губок

За зовнішнім виглядом бодяга нагадує грудочки гнвиразної неправильної форми, гілчасті кущики чи кірочки. Вони нічим нам не нагадують живий тваринний організм.

За своєю будовою тіла губки – досить примітивні тварини, оскільки тканини та органи у них зовсім не виражені. Тіло має діаметер від кількох міліметрів до більш ніж 2м глечикоподібної, кулястої чи навіть циліндричної форми.

Внутрішня будова губок

Губки складаються з трьох оболонок: ектодерми, ентодерми, мезоглеї. Її все тіло пронизане значною кількістю тонких канальців. Місцями вони розширяються, утворюючи просторі камери. Її внутрішня поверхня встелена шаром клітин, які всі мають довгі рухливі джгутики. Їх рух викликає потік води. Вода входить в дрібні отвори – пори, якими пронизане все тіло губки, а виходить вода через дещо більші отвори, що називаються устя. Вода приносить кисень й поживний матеріал – бактерії й дрібні залишки, які утворюються при розкладанні мертвих тіл тваринних організмів. Джгутикові клітини захоплюють харчові частинки та перетравлюють їх всередині цитоплазми. Тобто, травної порожнини в них немає.

У губок між зовнішнім шаром клітин та клітинами, що вистилають канали та камери всередині тіла, розташований проміжний желеподібний прошарок. Саме в ньому знаходяться окремі клітини, що виділяють тверді скелетні частинки в формі дрібних кремнієвих голочок, що склеєні між собою в пучки. Дані пучки перехрещуються між собою утворюючи міцну сітку – скелет, що дозволяє губкам зберігати форму тіла. Також окрім того, ці голочки являються надійним захистом від поїдання. Крім цього неприємний запах робить їх зовсім неїстівними.

Розмноження губок

Розмножуються бодяги наступним чином: на початку літа у желеподібному шарі формуються яйця й після запліднення в тому ж місці розвиваються в маленьких багатоклітинних личинок.

Всі зовнішні клітини даних личинок мають джгутики, за рахунок чого вони на протязі декількох годин можуть плавати. Вільно плаваючі личинки називаються амфібластула, паренхімула. Далі личинка прикріплюється до якогось предмету під водою й перетворюється в молоду губку, також при цьому джгутикові клітини із поверхні занурюються всередину тіла й утворюють вистилаючу поверхню камер.

На вигляд молода бодяга маленького конічний бугорок з одним устям на своїй верхівці. Потім ще з’являються бічні вирости – це бруньки, які мають свої устя й нарешті утворюється колонія.

Окрім розмноження яйцями та бруньками бодяга здатна розмножуватися ще й наступним чином: на осінь у нижній частині тіла в специфічному желеподібному шарі фформуються маленькі шароподібні бруньки з діаметром 0,5 мм, які вкриті міцною оболонкою. Коли наступає холод стара колонія губки гине, однак молоді брунечки можуть переносити мороз. Весною з оболонки виповзає вміст, який складається із групи сполучених між собою клітин, з них утворюється нова губка.

Саме таким чином, губки здатні статево розмножуватися і двома формами безстатево: шляхом бічного брунькування, після чого розростається великий колоніальний організм та утворення маленьких внутрішніх брунечок, якіможуть пережити несприятливі умови.

Відомо, серед морських губок існують схожі на бодягу з кремнієвим скелетом й губки з скелетом, який складається з вапнякових голочок та зірочок, що з’єднані органічною речовиною. В окремих глибоководних губок кремнієвий скелет формує одну суцільну сітку з спаяних одна з одною ниточок й перекладинок. Зовні вони схожі на виріб з скла, саме тому таких губок ще називають “скляними”..

Значення губок:

- бодягу висушують та застосовують у медичних цілях;

- в минулі часи натирали власну шкіру для приливу крові;

- отриманих з води купальних (так званих, грецьких) губок в Середземному морі віджимають та залишають на сонці гнити, в результаті м’які частинки руйнуються, а верхній роговий шар зберігається, потім його використовують для обтирання власного тіла під час купання.

1. Скажіть, хто такі губки, де вони поширені?

2. Якою є зовнішня і внутрішня будова губок?

3. Назвіть, які губки вам відомі?

4. Які губки можуть використовуватися людиною?

- прочитати параграф,

- дати відповідь на запитання,

- інше.