Конспект уроку: Різноманітність молюсків. Клас Двостулкові молюски. Л.Р. №9 Порівняння та визначення черепашок молюсків

Бесіда з учнями

1. Назви особливості будови молюсків.

2. Чому черевоногі молюски дістали таку назву?

3. У чому полягають особливості травної та видільної систем черевоногих молюсків порівняно з відповідними системами червів?

4. Назви особливості будови кровоносної системи ставковика.

5. Чому молюсків ще називають м’якунами?

6. Як ти вважаєш? Чому личинки слимаків є двобічносиметричними організмами, а дорослі особини — асиметричні?

Розглянемо зовнішній вигляд, спосіб життя, будову тіла і системи ор¬ганів двостулкових молюсків на прикладі беззубки звичайної.

Зовнішній вигляд і спосіб життя

Беззубка має овальну двостулкову че¬репашку, довжина якої звичайно близько 10 см. Передній кінець черепашки заокруглений, задній — загострений. Її стулки скріплюються на спинному боці спеціальною еластичною зв’язкою. Черепашка має три¬шарову будову. Зовні вона вкрита шаром рогоподібної органічної речовини під ним розташований шар вапняку. Цей шар ще називають порцеляно¬вим. Зсередини черепашка вкрита тонким шаром перламутру.

Усередину тіла двостулкового молюска часом потрапляє піщинка або уламокчерепашки. Твердий предмет подразнює молюска, і він починає «одягати» його в шари перламутру. Так утворюється перлина.

Тіло беззубки складається з тулуба й ноги, що має форму клина. (При¬гадай, що являє собою нога черевоногого молюска.) Тулуб міститься все¬редині черепашки.

Беззубка живе в ставках, озерах і річкових затонах з чистою, насиче¬ною киснем водою. Молюск наполовину заривається в мул і фільтрує воду крізь мантійну порожнину. В такий спосіб беззубка добуває необхідний для дихання кисень та їжу — різноманітні мікроскопічні організми, що плавають поблизу дна, а також органічні рештки. Пере-сувається беззубка, просуваючи ногу вперед, закріплюється в ґрунті, а потім підтягує все тіло. Швидкість такого переміщення лише 20—30 см за годину. Виявити цих молюсків у воді можна за борозенками — їхніми слідами на м’якому ґрунті.

Будова тіла

Тіло молюска вкриває мантія, краї якої зрощуються, зали¬шаючи лише невеликі отвори для циркуляції води — сифони. Між тілом порожнина, в якій знаходяться нога і пластинчасті зябра. Черепашка беззубки закривається за допомогою спеціаль¬них пучків поперечно розташованих замикаючих м’язів. На внутрішній поверхні порожньої черепашки добре видно сліди їх прикріплення у вигляді округлих плям.

Травна система

У беззубки немає голови, тому немає глотки, язика і тертки. Рот веде до короткого стравоходу, який відкривається в шлунок. Від шлунка відходить середня кишка, що має кілька вигинів і закінчується анальним отвором, який відкривається в мантійну порож-нину. Вивідний сифон є начебто другим анальним отвором, крізь який неперетравлені рештки їжі виводяться з мантійної порожни¬ни назовні. Крім того, беззубка має печінку, що виділяє спеціальні речо¬вини, які прискорюють травлення. їжею беззубки є найдрібніші рештки рослин і тварин, бактерії, які молюск відфільтровує з води крізь мантійну порожнину.

Видільна система

Видільна система складається з двох нирок, які одним кінцем відкри¬ваються в порожнину тіла, а іншим — у мантійну порожнину.

Дихальна система

Беззубка дихає розчиненим у воді киснем за допо¬могою зябер, які містяться всередині мантійної порожнини.

Кровоносна система

Кровоносна система незамкнена. Серце трикамерне і складається з Двох передсердь і одного шлуночка. До кожного передсердя надходить кров від одного із зябер.

Нервова система

Нервова система представлена трьома парами нервових вузлів, зєднаних між собою нервовими волокнами.

Органи чуття

Через відсутність голови беззубка не має щупалець і очей. По суті, в неї збереглися лише органи дотику у вигляді різних ви¬ростів, розташованих по краю мантії.

Цікаво! Проте не всім двостулковим молюскам так не пощастило з органами чуття, як беззубці. У деяких, навпаки, очей забагато. І відсутність голови не є тому пере¬шкодою. Окремі види гребінців по краю мантії мають... близько 100 пар очей!

Розмноження і розвиток

Беззубки — роздільностатеві тварини, проте зовнішнім виглядом розрізнити самців і самок неможливо. Розвиток запліднених яєць відбувається на зябрах материнського організму, де розвиваються личинки. На відміну від нешкідливих батьків, личинки паразитують у тілі риб. Коли повз молюска пропливає якась риба, він із силою закриває стулки черепашки, виштовхуючи личинок у воду. Личинка за допомогою спеціальної липкої нитки прикріплюєть¬ся до зябер або плавців риби і паразитує в її тілі. За один-два місяці в тілі риби фор¬мується молодий молюск, він виходить назовні й падає на дно.

Різноманітність двостулкових молюсків

Загальна кількість видів двостулкових молюсків сягає 30 000. У наших прісних водоймах живе скойка, яка дуже схожа на беззубку, але має твердішу та масивнішу черепашку. Один із найдрібніших двостул¬кових молюсків — кулька річкова (від 10 до 25 мм у діаметрі). Цей молюск трап¬ляється в тихих річечках із повільною течією. Дрейсена, колись поширена лише у морях, нині живе й у прісних водоймах. Вона веде прикріплений спосіб життя, утворюючи величезні скупчення на підводних предметах. Дрейсена завдає великої шкоди, якщо проникає в труби водопроводу, бо, розростаючись, може закупорити їх. У зоні коралових рифів живе найбільший молюск — тридакна гігантська. Довжина її стулок сягає 140 см, а маса — 300 кг.

Цікаво! Своїми стулками тридакна навіть може затиснути ногу нирця і втопити його. Щоправда, стулки вона закриває дуже повільно, тому спійматися може лише «експериментатор», який навмисно встромить ногу в черепашку грізного мо¬люска.

У теплих морях живе багато їстівних двостулкових молюсків — мідії, устриці, морські гребінці тощо. Тепер цих цінних молюсків розводять штучно, влаштовуючи для цього на обмілинах спеціальні підводні ферми.

З давніх-давен людей приваблюють перлівниці, у черепашках яких містяться щільний перламутровий шар. їх добувають заради перлів. Морські перлівниці утворюють найякісніші перлини білого, рожевого, чорного кольорів. Серед них інколи трапляються перлини завбільшки з голубине яйце. Перлини прісноводних перлівниць найчастіше дрібні, нерівні, довгасті.

Двостулкові молюски відіграють неабияку роль у природі: вони очищають воду від шкідливих домішок

Двостулкові молюски — це водні молюски, що мають двобічноси¬метричне тіло. їхня черепашка складається з двох стулок, скріплених на спинному боці спеціальною еластичною зв’язкою. Двостулкові ма¬ють дві пари пластинчастих зябер. У них немає голови, тому, на відміну від черевоногих, двостулкові позбавлені глотки, язика, очей і щупалець. Вони живляться, фільтруючи воду, як найпримітивніші багатоклітинні тварини.

Лабораторна робота № 9

Тема: Розпізнавання та порівняння черепашок молюсків.

Мета. Вивчити будову черепашки слимаків та двостулкових мо¬люсків.

Обладнання: колекція молюсків різного виду і віку, пилочка.

Хід роботи

1. Розглянь черепашки трьох видів слимаків (котушки, виноградно чи садового слимака та ставковика). Порівняй будову внутрішньої та зовнішньої поверхні черепашки кожного молюска. Визнач, в який бік закручена спіраль черепашки в котушки, виноградного (чи садового слимака та ставковика. Скільки обертів робить спіраль черепашки д0 рослого і молодого молюсків? Як ти вважаєш, чи відповідає кількість обертів черепашки віку молюска? Пилочкою зроби поперечний розтин черепашки. Намалюй схему внутрішньої будови черепашки слимака.

2. Візьми до рук черепашку перлівниці або беззубки. Яким чином дві половинки черепашки з’єднуються одна з одною? Знайди на черепашці місця прикріплення м’язів-замикачів. Порівняй кількість кілець на черепашках різних за розміром молюсків. Полічи кількість шарів і зро¬би висновок про вік молюсків, яких ти досліджував.

3. Встанови, які з цих видів належать до двостулкових, а який до че¬ревоногих молюсків.

4. Визнач спільні й відмінні ознаки в будові черепашок черевоногих та двостулкових молюсків. Свій висновок запиши у зошит.

- прочитати параграф 28 в підручнику Біологія для 8 класу – Межжерін С.,

- дати відповідь на запитання,

- інше.

За підручником Біологія 8 клас - Межжерін С.