Конспект уроку: Радянська влада в Україні у 20-30-ті роки ХХ ст. Повсякденне життя.

Українська Радянська Соціалістична Республіка

Таку назву отримали українські землі, на яких встановилася влада більшовиків - радянська влада. Більшовики пообіцяли віддати селянам землю, а робітникам - фабрики й заводи. Зміни початку 1920-х років приголомшували.

Українські селяни отримали землю. Робітники брали участь в управлінні підприємствами. Мільйони дітей сіли за шкільні парти. В Україні вперше мовою навчання стала рідна - українська. Відкривалися школи з мовами навчання інших національностей: єврейською, молдавською, німецькою, болгарською, польською. Українські поети та письменники вільно друкували свої твори. У 1922 році Радянська Україна разом з іншими республіками (Російською, Біло руською, Закавказькою) утворили нову державу - Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР).

Рис. 1. Червоноармієць налаштовує радіоприймач. Харківщина. 1929 р.

Рис. 2. Українські землі в першій половині ХХ ст.

Рис. 3. Будівництво Дніпрогесу – Дніпровської гідроелектростанції ім.. В. Леніна. 1929 р.

Колгоспне життя й голодомор 1932—1933 років

Наприкінці 20-х років в українському селі почали організовувати колгоспи. Вступаючи до них, господар віддавав для загального користування землю, реманент, а в окремих випадках навіть худобу та птицю.

З болем і страхом вступали селяни до колгоспів. Тих, хто не хотів цього робити, примушували. Інших карали, забирали землю і висилали до Сибіру.

Рис. 4. Колгоспники здають хліб державі. Початок 30-х років ХХ ст.

Радянський уряд, який тоді очолював Йосип Сталін, вимагав від селян-колгоспників дедалі більше зерна. Урядовці пояснювали, що отримані від проданої сільськогосподарської продукції кошти використовують на будівництво нових фабрик і заводів, електростанцій, житла тощо. Селяни все це розуміли. Але мала бути і якась межа. Якби не домашнє господарство та невелика земельна присадибна ділянка, хто його знає, чим то все скінчилося б.

Врожай осені 1932 року виявився не гіршим, ніж у попередні роки. Здали селяни державі запланований податок. Та за першим податком оголосили другий, потім третій. У селах з’явилися спеціальні продовольчі загони, які забирали все. Люди намагалися приховати зерно, картоплю в ямах, на горищах, у криницях. Та хіба вбережеш усе від пильного ока збирача?

І спалахнув в Україні великий голод. А за ним прийшла і смерть. Люди вимирали сім’ями, кутками, вулицями, селами. Виснажені падали хто де. Селами їздили підводи, збирали померлих і потім ховали в братських могилах. Мільйони громадян України померли голодною смертю у 1932-1933 роках тільки тому, що радянська влада забрала у них хліб.

Життя 1930-х років. 1930-ті роки принесли в Україну чимало змін. До чорних сторінок української історії можна віднести початок репресій проти представників різних верств народу. Вони були організовані владою. Відверто виступив проти несправедливості - ти вже «ворог народу». Висловив думку про те, що можна було б жити краще, - «шпигун». Покритикував органи влади - «зрадник». А раз так - у тюрму, на заслання, до розстрілу. Арешти, переповнені в’язниці, страх стали прикметою життя 1930-х років. Ще у другій половині 1920-х років радянська влада розпочала боротьбу з церквою. В 1930-ті вона знищувала в Україні церковні споруди. Жертвами цього варварства стали Михайлівський Золотоверхий собор у Києві, Покровський собор у Запоріжжі та багато інших церков і монастирів.

Водночас не можна не згадати і про ті позитивні зміни, які відбулися в цей час. В Україні подолали неписьменність, започаткували обов’язкове чотирикласне навчання — у селі і семирічне - у місті. Республіка потребувала кваліфікованих кадрів, їх почали готувати нові університети, інститути, технікуми, училища. Змінювався зовнішній вигляд українських міст. Тут з'явилися багатоповерхівки, парки відпочинку та культури, кінотеатри. Прикметою 1930-х років стала поява звукового кіно. В Україні у цей час працював відомий кінорежисер Олександр Довженко.

Рис. 5. Український плакат, 1952 р.

Біографія: Олександр Петрович Довженко

Олександр Петрович Довженко (1894-1956) - кінорежисер, художник, письменник. Народився на Чернігівщині в 1894 році в багатодітній селянські родині. Закінчив Глухівський вчительський інститут, вчителював, працював художником-карикатуристом. В 20-ті роки XX століття захопився кінематографом. Автор першого звукового українського фільму - «Іван» (1932). Його кінострічка «Земля» в 1958 р. на міжнародному кінофестивалі в Брюсселі названа серед 12 найкращих фільмів всіх часів і народів. З 1933 року О. Довженко переїхав до Москви В роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945) він був фронтовим кореспондентом, кінорежисером.

Завдяки його наполегливій праці в роки війни та повоєнні часи побачили світ чимало кінофільмів - «Битва за нашу Радянську Україну», «Мічурін», «Поема про море». Мріяв повернутися на рідну батьківщину, про що неодноразово писав у своєму щоденнику: «Я хочу жити на Вкраїні... Я України син. України».