Конспект уроку: Північно-Західний економічний район

1. Назвіть області, які входять в склад Подільського економічного району?

2. Назвіть особливості положення Подільського економічного району.

3. Які особливості природно-ресурсного потенціалу Подільського економічного району?

4. Газвіть головні галузі спеціалізації промисловості у Подільського економічного району?

5. Вкажіть на чому спеціалізується у Подільського економічного району сільське господарство?

6. Які види транспорту розвинені у Подільському економічному районі?

7. Які проблеми існують у Подільському економічному районі?

8. Які найбільші центри Подільського економічного району?

Повідомити школярам тему й мету уроку на тему: Північно-Західний економічний район. Разом з ними визначити головні завдання яких необхідно досягти на занятті.

Положення Північно-Західного економічного району

Район розташований на північному заході території України й межує з Польщею та Білоруссю. До його складу входять Волинська й Рівненська області. Розвитку району сприяє його сусідство зі Столичним районом, а також прикордонне положення.

Рис. 1. Волинська і Рівненська області

Природні умови та ресурси Північно-Західного економічного району

Природні умови та ресурси сприятливі для господарського розвитку регіону. Територія переважно рівнинна, розташована у межах Волинської височини й Поліської низовини. Відзначається значною зволоженістю та заболоченістю земель, досить великі площі покриті лісами та торф’яниками. Південна частина виділяється високою природною родючістю грунтів, сприятливими кліматичними умовами для подальшого розвитку сільського господарства. Район багатий на поклади будівельних матеріалів, зокрема вапняків, крейди, мергелю, базальту, граніту; з паливних ресурсів — кам’яне вугілля з Львівсько-Волинського басейну. Всі природно-рекреаційні ресурси характеризуться навністю Шацького природного національного парку.

Господарство Північно-Західного економічного району

Господарство району має промислово-аграрний характер (частка промисловості — 60 %). На нього припадає 5 % сільськогосподарської та З % промислової продукції країни.

Галузі спеціалізації:

1. харчова,

2. легка,

3. машинобудування,

3. електроенергетика,

4. сільське господарство.

Головну роль у цьому регіоні грає харчова промисловість, що формується цукровою, молочною, м’ясною, маслосироробною й консервною галузями.

В структурі сільськогосподарських угідь відносно низька частка ріллі і висока — пасовищ і сіножатей, це сприяє розвитку тваринництва (зокрема м’ясо-молочного скотарства, свинарства) на основі місцевої кормової бази. Крім того, в Поліссі займаються льонарством у поєднанні з картоплярством і кормовиробництвом, а в лісостепах вирощують зернові та цукровий буряк.

Транспорт Північно-Західного економічного району

У цьрму районі транспортний комплекс представлений мережею залізничних й автомобільних шляхів, котрі поєднують головні центри району з столицею й Польщею і Білоруссю.

Проблеми Північно-Західного економічного району

Основні проблеми району:

1. низькі темпи економічного росту господарства;

2. безробіття;

3. наявність районів із радіоактивним забрудненням території (на півночі та північному сході) внаслідок катастрофи на ЧАЕС;

4. слабке укріплення карстових порід, на котрих споруджена Рівненська АЕС;

5. слабкий розвиток транспортної мережі;

6. переосушення земель в результаті меліорації.

Найбільші міста Північно-Західного економічного району

Рівне

Місто розташоване на північному заході території України на р. Устя. Назву місцевості, де знаходиться місто, виводять від слів «рівний, рівнина». Перша писемна відома згадка про Рівне як одне із населених пунктів території Галицько-Волинського князівства ще датована 1283 р. Даний запис латинською мовою в польській хроніці тих років «Рочнік капітульний краковскі». Але тільки із XV століття Рівне регулярно відзначається у історичних джерелах. Упродовж століть місто входило в склад різних держав — Української Держави (IX ст. — 1341 р.), Козацько-гетьманської держави (1648 р. — кін. XVIII ст.), державного відродження України (1917—1920 рр.).

Рис. 2. місто Рівне

Кількість населення сучасного міста складає 245 тис. чололовік.

Економічний потенціал міста відзначається значним рівнем розвитку хімічної й харчової промисловості. Лідером хімічної промисловості є ВАТ «Рівнеазот», на котрому діють виробництва азотних й фосфорних мінеральних добрив тощо. Крім хімічної, в місті розвинені такі галузі промисловості:

1. машинобудування,

2. виробництво неметалевих мінеральних виробів,

3. легка (виготовлення лляних тканин) промисловість,

4. харчова промисловість,

5. торф’яна промисловість.

Візитівкою міста є ювелірна промисловість, котра представлена підприємством «Бурштин України», яке спеціалізується на виробництві ювелірних високохудожніх виробів з мінералу бурштину у золотій й срібній оправах.

У місті діють Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр, театр ляльок, краєзнавчий музей та інші культурні установи.

Луцьк

Місто розташоване на р. Стир на північному заході країни. Уперше згадка про місто Луцьк зустрічається в Іпатіївському літописі у 1085 році, який уже в той час вказав на значний розвиток міста. Біля 1000 року Володимир Великий Волинь приєднав до Київської Русі й збудував в місті Луцьку фортецю, яка згодом перетворилася в істотну перепону на шляху іноземних загарбників.

Назву виводять від слова «лука» — «кривизна, вигін, берег річкової дуги або вигін, утворений річкою».

Кількість населення складає 218 тис. чол.

Майже 50 % продукції міста виробляється харчовою й переробною промисловістями. Досить важливою галуззю промисловості являється машинобудування. В приладобудуванні розширюють й удосконалюють виробництво засобів сучасного обліку споживання гарячої й холодної води, приладів контактної термометрії регуляторів тиску газу. Головні пріоритети у хімічній галузі базуються на розширенні усього асортименту й збільшенні товарів, які мають соціальну спрямованість. В деревообробній промисловості реалізується проект Світового банку низьковитратної реструктуризації підприємств, в який залучено АТ «Луцький меблевий комбінат».

Місто має ряд визначних історичних, архітектурних пам’яток, свідків багатого історичного минулого Волині. Найвідоміші з них — пам’ятка XIII—XIV ст. Луцький замок (Замок Любарта), Свято-Троїцький собор, Монастир єзуїтів, Костьол святих Апостолів Петра й Павла, Лютеранська кірха. В музеї Волинської ікони представлено понад 600 ікон ХУІ-ХІХ ст., безцінною перлиною збірки являється Холмська Чудотворна ікона Божої Матері - це унікальна пам’ятка мистецтва ХІ-ХІІ ст., одна із найвшановуваних християнських святинь.

Городяни Луцька намагаються зберегти історичну самобутність міста, поєднавши її із сучасними елементами в архітектурі й благоустрії. Географічне положення створює потрібні умови для продуктивної міжнародної співпраці із прикордонними воєводствами Польщі й налагодження вигідних добросусідських відносин із іншими країнами близького та далекого зарубіжжя.

Рис. 3. Луцьк

1. З яких областей складається Північно-Західний економічний район?

2. Які переваги положення Північно-Західного економічного району?

3. Які природні умови характерні для Північно-Західного економічного району?

4. На які ресурси досить багатий даний економічний район?

5. Назвіть основні галузі промисловості Північно-Західного економічного району?

6. Вкажіть на яких галузях спеціалізується сільське господарство цього економічного району?

7. Назвіть основні види транспорту Північно-Західного економічного району?

8. Назвіть основні проблеми Північно-Західного економічного району.

9. Назвіть найбільші міста Північно-Західного економічного району?

- прочитати параграф,

- дати відповідь на запитання,

- інше.

За підручником Географія 9 клас – Садкіна В.