Конспект уроку: Механічний рух населення. Практична робота 3. Побудова графіка зміни кількості населення за певний період

Практична робота 3. Побудова графіка зміни кількості населення за певний період.

Слово вчителя

Механічний рух населення

Теоретичні відомості

На кількість жителів країни має вплив і механічний рух населення, себто міграція. Міграцією іменують просторове переміщення населення у межах однієї держави (внутрішня міграція) й із однієї держави до іншої (зовнішня міграція). До внутрішньої міграції належить рух населення з села до міста, поміж міськими населеними пунктами й окремими районами. В межах однієї країни поширені і маятникові міграції. Вони являють собою тимчасові переміщення населення без трансформації місця проживання.

Внутрішні міграції не змінюють кількості жителів країни (змінюється лише кількість й структура населення окремих її районів), однак вона є важливим чинником в розміщенні господарства, має вплив на економічний потенціал країни й її адміністративно-територіальних одиниць. Особливо росте роль міграційних процесів у умовах ринкової економіки. При цьому хутко зростає зовнішня міграція. Вона включає еміграцію (від'їзд з країни) й імміграцію (прибуття до країни). Якщо у певній країні кількість іммігрантів перевищує кількість емігрантів, то тут спостерігається додатне сальдо міграції. В Україні протягом низки років сальдо міграції було від'ємним, себто еміграція перевищувала імміграцію.

Отже , природний й механічний рух населення характеризуються взаємодією 2-х компонентів: додатного (народжуваність, прибуття) І й від'ємного (смертність, вибуття). Саме тому вони є найважливішими чинниками; трансформації кількості і складу населення.

Завдання 1.

Знайдіть в підручнику визначення поняття «міграція». Поясніть взаємозв'язок оцих процесів з кількістю населення України.

Завдання 2.

Складіть схему «Механічний рух населення».

Ознаки зовнішньої й внутрішньої міграції населення України

Теоретичні відомості

В Україні, як й у багатьох європейських державах , протягом декількох десятиліть другої половини XX ст. основним напрямком внутрішніх міграцій було переміщення з села до міста, коли сільські жителі переїжджали на незмінне місце проживання до міста.

Протягом 2-х останніх десятиліть внутрішня міграція у країні набула специфічних рис. Так, уповільнилося переселення з села до міста, а від 1992 р. навіть переважало переселення із міст до сільської місцевості. За наступні шість років дякуючи міграційним процесам кількість сільського населення зросла більше ніж на 150 тис. осіб.

Ще одна характерна риса внутрішньої міграції пов'язана із аварією на ЧАЕС, котра призвела до значного відтоку населення із найбільше постраждалих областей. Це є однією із причин того, що кількість населення Чернігівської і Житомирської областей за останні 15 років скоротилась більше ніж на 10 Відсотків .

В цілому, в наш час міграційна активність міського населення значно вища за сільське, а найдужче мігрантів вибуває із малих й середніх міст, а прибуває до дуже велеких . Чим більшим є місто, тим більше населення бажає переїхати до нього, однак найпривабливішою є столиця країни — Київ. Так, за 2007 р. до Києва прибуло 51 тис. осіб, а вибуло практично вдвічі менше. Додатне сальдо внутрішньої міграції ще мали Харківська, Дніпропетровська, Одеська, Чернівецька області. Найбільш вибуло із Кіровоградської, Луганської, Сумської, Херсонської областей.

Маятникові міграції найбільше особливі для дуже велеких міст, в 1-шу чергу для Києва, Харкова, Одеси, Донецька, Дніпропетровська, Львова. Дякуючи цьому процесу трудові ресурси оцих міст ростуть , а жителі невеликих поселень, де обмежений вибір робочих місць, мають змоги для працевлаштування. В центрі 90-х рр. минулого вік їхня інтенсивність зменшилася крізь кризові явища у економіці, котрі призвели до закриття багатьох підприємств. Втім останнім іноді потоки маятникової міграції знов ростуть . Загалом можна виділити подібні позитивні і негативні підсумки цього виду міграції.

Позитивні підсумки :

1. Стримування неконтрольованого зростання дуже велеких міст
2. Зростання обсягів виробництва і кількості послуг, що надаються.
3. Забезпечення міста трудовими ресурсами.
4. Змогу для жителів передмість обирати місце роботи або ж навчання.

Негативні підсумки :

1. Перевантаження засобів транспорту, дорожні пробки.
2. Неритмічна робота транспортних мереж, з підвищенням навантаження в переддень вихідних й святкових днів й після їх завершення .
3. Великі витрати часу при неодмінних двосторонніх поїздках до місця роботи або ж навчання.
4. Зростання вартості житла (в саме тому числі тимчасового) в дуже велеких містах

Характерною рисою сучасних міграцій жителів України є зменшення обсягів внутрішніх потоків й зростання зовнішніх.

Зовнішні міграції славетні із давніх часів. Особливо зросло їх роль насамкінець XIX ст., після скасування панщини у Австро-Угорщині й кріпосного права у Росії. В цей час унаслідок зростання кількості населення і обмеження обсягів земельних ресурсів в західноукраїнських землях виникає багато безземельних селян. Спершу вони виїздять до країн Європи, а потому — до Америки. Оця хвиля міграції була надзвичайно потужною, в період від 1895 до 1913 р. виїхало 413 тис. осіб. Більша кількість людей емігрували до США й Канади. Масовими переселеннями українців супроводжувалося освоєння території Російської імперії. За період від 1896 до 1914 р. за Урал переселилися 1,6 млн. осіб. Більша кількість виїхала із Полтавщини, Чернігівщини й Київщини.

В радянський період було декілька хвиль міграції. До виселення біля 1 млн. осіб призвела колективізація 1929-1930 рр. В роки війни на схід Радянського Союзу було евакуйовано біля 2 млн осіб, практично стільки ж було вивезено на примусові роботи до Німеччини.

В повоєнний період найбільше властивими були міграції, пов'язані із освоєнням цілинних земель Казахстану й нафтогазових родовищ Західного Сибіру, розвитком Далекого Сходу й Середньої Азії. Разом з тим Україна приймала мігрантів із других районів СРСР. Ці міграційні потоки на той час були внутрішніми, вони проходили у межах однієї держави.

На міграційні потоки останніх 2-х десятиліть мають вплив різноманітні причини, поміж них: розпад Радянського Союзу, складний етап реформування економіки, падіння життєвого рівня населення, спрощення перетинання державного кордону, розширення прав й свобод особи (в саме тому числі свободи пересування), розвиток приватного підприємництва. В різноманітні періоди значення тих або других причин росла або ж зменшувалася, з цим пов'язані трансформації у потоках мігрантів.

В перші роки незалежності виїзд з країни знизився , а імміграція зросла: дуже багато українців й представників других народів (кримські татари, німці, болгари, вірмени, греки) розпочали повертатися до України. В 1991—1992 рр. до України прибуло біля 1 млн осіб. Втім, вже від 1994 р. сальдо міграції стає від'ємним, а його обсяги ростуть до 1996 р., а потому залишаються на високому рівні (від -169 до -133 тис. осіб на рік) до 2001 р. Від 2005 р. сальдо міграції додатне. Ці процеси можна простежити за таблицею «Міграція населення поміж Україною й іншими державами».

Для України найбільше характерна міжнародна трудова міграція. За оцінками фахівців, нею охоплено до 5 млн. жителів країни. За даними Міжнародної організації міграції, 46 Відсотків українських трудових мігрантів працюють по 12 годин на добу, чверть не мають вихідних; практично 60 Відсотків — незмінних вихідних. За оцінками експертів, втрати вітчизняної економіки крізь відтік робочої сили становлять практично 10 млрд. грн на рік.

Позитивні і негативні підсумки тимчасово-постійної і сезонної трудова міграції із території України:

Позитивні підсумки :

1. Приплив грошей із -за кордону — мігранти переказують у Україну значні кошти, зароблені у других державах .
2. Зниження рівня безробіття у країні (в результаті виникає змогу працевлаштування для других жителів України).
3. Зростання культури виробництва, набуття досвіду роботи у більше розвинених державах й наступне перенесення його до України (єдиний вид «товару», котрий неможливо оглянути і обкласти митом — знання, що зберігаються у головах людей).
4. Набуття досвіду господарського і політичного життя розвинених демократичних країн

Негативні підсумки :

1. Ослаблення інтелектуального і трудового потенціалу країни. Україна втрачає трудові ресурси, готові до активного залучення в виробничу роботу .
2. Бюджетні кошти, витрачені державою на підготовку висококваліфікованих кадрів, «працюють» на економіку других держав.
3. Зменшення конкуренції на ринку робочої сили знижує вимогливість роботодавців й змогу вибору.
4. Найбільше рухливою частиною населення є працездатне населення, в 1-шу чергу чоловіки. Це призводить до зниження народжуваності.
5. Дуже багато мігрантів змушені працювати за кордоном з порушенням місцевих законів, часто їх виганяють з країни

Найдужче мігрантів, котрі тимчасово працювали за кордоном, зареєстровано у Одеській, Закарпатській, Львівській, Харківській, Тернопільській, Донецькій і Івано-Франківській областях. Значно меншими є міграції із північних й центральних регіонів України.

За останні декілька років зростають масштаби поїздок жителів країни до других держав на відпочинок й із туристичною метою. Ці міграційні потоки теж головним чином розвиваються в дуже велеких містах.

В цілому у роки незалежності України дуже велеких змін зазнали географія, характер й склад внутрішніх й зовнішніх міграцій. Так, росте кількість виїжджаючих до розвинених країн, одночасно з тим у Україні зростає кількість нелегальних іммігрантів з країн, що розвиваються.

Завдання 3.

Обговорюються у загальному колі.

1. З якими труднощами вони стикаються у державах Європи? Чим дуже небезпечна нелегальна трудова міграція?
2. Чому мільйони українців змушені вирушати на заробітки до других країн?
3. Наведіть приклади міграції в межах вашої області.

Завдання

Заповніть таблицю за зразком «Хвилі міграції».

Бесіда:

1. Розвинені країни застосовують різноманітні різновиди обмеження на у 'їзд трудових іммігрантів, в саме тому числі: професійна кваліфікація (присутність диплома, певний стаж роботи за спеціальністю), віковий ценз, стан здоров'я й низка других (приміром , не спроможні у 'їхати особи, засуджені за карні злочини). Поясніть присутність таких обмежень. Чи є вони, на ваш погляд, справедливими?
2. Що за підсумки має трудова міграція?
3. Якими є ознаки маятникової міграції?
4. Що за різновиди міграції ви знаєте?

Вивчити § 6