Чому в усьому світі знецінилася вища освіта

ВІК ЖИВИ

У своїй колонці для Forbes американський підприємець Гері Шапіро пише, що для сучасного жителя США вища освіта і диплом престижного коледжу все рідше символізує квиток у щасливе і багате майбутнє. Навпаки, студента випускають з боргом від 20 до 60 тисяч доларів позики на навчання та завищеними очікуваннями від своєї майбутньої кар'єри. Скуті кредитом колишні студенти не ризикують і не вкладають зусилля в авантюрні стартапи або власну діяльність, вважаючи за краще працювати в менеджерському складі фірм на початкових посадах. Це в кращому випадку, в гіршому - залишаються без роботи на перенасиченому ринку праці і не знають, що робити зі своєю вченим ступенем.

В Англії на цій основі виникла криза довіри до системи освіти в цілому. Попереднє покоління вийшло з навчальних закладів з великими надіями і грандіозними планами, а коли реальність розставила все по своїх місцях і змусила власників дипломів працювати на далеко не престижних посадах, вони стали радити дітям менше звертати увагу на оцінки. Таким чином, англійські педагоги залишилися без своїх найважливіших союзників - батьків.

І англійських батьків в цій ситуації легко зрозуміти. Вища освіта в його широкому сенсі, разом з молодшими вченими ступенями начебто бакалавра, перестало бути пріоритетним пунктом в резюме, а перетворилося лише в пропуск до конкурсів на посади, які, тим не менш, випускнику ніхто не гарантує. Справа в глобальній академічної інфляції, яка з кожним виданим дипломом знецінює кожен з них окремо.

Нарівні з цим, перевипуск дипломів і профіцит людей з вищою освітою на ринку праці поступово підвищує вимоги до претендентів. Випускник через це потрапляє в зачароване коло працевлаштування після університету: на пристойні посади потрібен досвід, а досвід заробляється на позиціях, часто освіти не вимагають або не відповідають його справедливим очікуванням.

ВІК ПРАЦЮЙ

У нинішніх реаліях освіту дійсно грає все меншу і меншу роль в рішеннях про прийом співробітників на роботу. Відмінники в навчанні рідко демонструють винахідливість і вправність, необхідну для вирішення проблем в стислі терміни і під великим тиском. Вони відмінно працюють за планами і шаблонами, але з працею імпровізують в складних ситуаціях. Вища освіта корисно лише тим, що навчає засвоювати і обробляти великі потоки інформації. Простіше кажучи, на навчанні вчать вчитися.

У 2011 році Daily Herald публікувала результати досліджень, які наочно показали, що 30% студентів за чотири роки навчання не поліпшили навички критичного і абстрактного мислення. Але при цьому особливий зростання в цих областях показали студенти, що віддавали перевагу вчитися окремо від однолітків і вибирали класи для відвідування найбільш прискіпливо. Через рік після кінця навчання та ж третина студентів повернулися додому до батьків, а десять відсотків все ще не могли знайти собі роботу.

Блог громадської організації UnCollege дає безліч порад тим, хто збирається відраховуватися або вже покинув стіни вузу. Серед рекомендацій особливо виділяється така: «Якщо мета Вашого візиту в коллежде - диплом, і ви збираєтеся отримати його, докладаючи якомога менші зусилля, то краще потратьте час на що-небудь інше». Наприклад, на отримання практичних навичок або складання портфоліо в областях, якими збираєтеся займатися. Кількома пунктами нижче є і таке: «Якщо вам уже відома ваша мета в житті, то не витрачайте час на освіту, адже вміння втілювати ідеї на практиці цінується куди більше, ніж будь-який диплом».

ВІК УЧИСЬ

Системи освіти, здавалося б, мали б якось підлаштовуватися під реалії життя і суспільства. Замість того, щоб мучити дітей і підлітків по шість годин, допомогти їм знайти те заняття, яке їм подобається, незалежно від того, чи буде це стрижка волосся або проектування супутників. Але перший заступник голови комітету Держдуми з питань науки і наукомістких технологій Дмитро Новіков в статті про кризу, яку переживає системою освіти пише про те, що на даний момент і школи і вузи «йдуть під укіс».

«Укіс», в тому значенні, в якому його використовує Новиков, це і застарілі методики викладання, і часто плачевна технічна база, і той факт, що за результатами перепису 2010 рік третина росіян отримали середню професійну освіту (технікум чи ПТУ), але лише чверть вибрала вузи. Ще третина, до речі, вважала за краще взагалі після шкіл не продовжувати навчання ні в якій формі. Мізерні рештки це горді власники неповної вищої освіти - найрідкіснішою категорії серед представлених.

6 жовтня Мінпраці РФ опублікував список з 50 перспективних професій, які вимагають середньої освіти. До нього увійшли «фахівці з інформаційних систем», «оператори безпілотних літальних апаратів» і «автомобільні конструктори». У століття технологій big data, використання дронів мало не в кожній галузі і виходу автомобільної індустрії на новий виток технологічного розвитку (автопілот і електрокари), необов'язково сидіти над рефератами, курсовими і дипломом. Можна просто почати працювати. Причому, в сферах, де в найближчі кілька років точно потрібні будуть нові кадри.

Давньогрецького філософа Епіктет приписують фразу «хочеш бути письменником - пиши». Універсальне, здається, висловлювання, яке можна застосувати абсолютно до будь-якої діяльності. Виходить, що, навчаючись, люди стають тільки студентами. А працівниками - тільки працюючи.