Тріумф вільного вибору чи удар по регіонах? Перші підсумки грантової системи фінансування вищої освіти у вересні 2026 року

Нова реальність вищої освіти: цифри та факти грантового сезону-2026

Станом на кінець вересня 2026 року Міністерство освіти і науки України оприлюднило перші консолідовані дані щодо реалізації грантової програми. Цього року право на отримання державного гранту для оплати навчання отримали понад 45 тисяч першокурсників-контрактників. Залежно від результатів Національного мультипредметного тесту (НМТ), студенти отримали фінансову підтримку двох рівнів:

• Гранти І рівня (для вступників із балами НМТ від 150 з двох предметів) — покривають до 50% вартості навчання;
• Гранти ІІ рівня (із балами від 170 з двох предметів) — покривають від 80% до 100% вартості навчання, залежно від обраної спеціальності та пріоритетів держави.

Загальна сума коштів, спрямованих державою на фінансування грантів у цьому навчальному році, перевищила 1,8 мільярда гривень. Це дозволило значно розширити коло молоді, яка отримала фінансову підтримку, порівняно зі старою «бінарною» системою (де існував лише чистий бюджет або 100% контракт). За оцінками експертів, рівень задоволеності вступників новою системою перевищив 85%, адже навіть ті, кому не вистачило балів для класичного держзамовлення, змогли суттєво знизити фінансове навантаження на свої родини.

Топ-спеціальності: куди студенти понесли державні гроші?

Аналіз перших тижнів навчання показує прогнозований, але водночас тривожний тренд. Більшість власників грантів І та ІІ рівнів спрямували свої кошти на оплату навчання у престижних столичних та західноукраїнських вишах. Найбільший приплив «грантових» студентів зафіксовано на таких напрямках:

1. Інформаційні технології, кібербезпека та інженерія програмного забезпечення;
2. Право, міжнародне право та міжнародні відносини;
3. Цифровий маркетинг, менеджмент організацій та фінанси.

Водночас критично важливі для відбудови країни спеціальності — будівництво, цивільна інженерія, енергетика, архітектура та педагогіка — не отримали очікуваного припливу студентів навіть попри те, що МОН встановило для цих напрямків підвищений галузевий коефіцієнт (сума гранту множилася на 1.5). Експерти наголошують, що ринок праці потребує негайного коригування пріоритетів молоді. Без кардинальної зміни профорієнтаційної роботи держава ризикує опинитися у ситуації, коли інфраструктурні проєкти відновлення просто не буде кому проектувати та будувати, тоді як ринок юристів та маркетологів знову буде перенасичений.

«Ефект пилососа»: як реформа вплинула на регіональні університети

Найбільш дискусійним питанням вересня 2026 року став так званий «ефект пилососа». Провідні заклади вищої освіти Києва, Львова та Харкова акумулювали понад 65% усіх грантових коштів. У той самий час регіональні університети, особливо у прифронтових та деокупованих областях (Дніпропетровській, Запорізькій, Сумській, Чернігівській, Миколаївській), відчули суттєвий недобір студентів-контрактників.

«Ми зіткнулися з ситуацією, коли талановиті абітурієнти з регіонів, отримавши грант, масово поїхали до столиці чи великих міст заходу України. Наші регіональні коефіцієнти, які мали б стимулювати молодь залишатися вдома, не змогли пересилити прагнення безпеки та престижу великих брендів університетів. Якщо цю тенденцію не переламати, ми втратимо інтелектуальне ядро наших областей», — коментує ситуацію ректор одного з південних університетів.

Це створює довгострокову загрозу втрати науково-педагогічного потенціалу в регіонах. Громадські ради при МОН уже закликають до перегляду формули розрахунку грантів на 2027 рік. Пропонується суттєво збільшити регіональний коефіцієнт для вразливих областей (до 1.8 чи навіть 2.0), щоб зробити навчання в місцевих університетах фінансово значно вигіднішим, ніж у столиці.

Як університети адаптуються до ринкових умов?

Впровадження грантів змусило українські університети вийти з зони комфорту. Оскільки студент тепер сам обирає, кому віддати державні гроші, виші розпочали справжню боротьбу за вступника. У вересні ми побачили абсолютно нові для української освіти підходи:

• Гнучкі системи знижок: багато університетів розробили власні стипендіальні програми, які покривають решту вартості навчання, що не увійшла в державний грант.
• Оновлення освітніх програм: заклади освіти почали закривати застарілі спеціальності та запускати міждисциплінарні курси, які відповідають вимогам сучасного бізнесу.
• Активна співпраця з роботодавцями: заклади вищої освіти інтегрують у навчальний процес елементи дуальної освіти, гарантуючи студентам працевлаштування з перших курсів.

Такий струс виявився надзвичайно корисним для якості освіти, проте слабші заклади, які роками існували лише за рахунок пасивного розподілу держбюджету, опинилися на межі виживання. У 2027 році ми, ймовірно, побачимо хвилю добровільних об'єднань та реорганізацій вишів.

Цифровізація процесу: як працює кабінет вступника в «Дії»

Позитивним аспектом, який одностайно відзначають і студенти, і адміністрації ЗВО, стала абсолютна безпаперовість та прозорість процесу. Отримання та активація гранту відбувалися виключно в електронному форматі. Студенту було достатньо обрати опцію підтвердження використання гранту в мобільному застосунку «Дія» після підписання договору з університетом.

Державні кошти перераховуються безпосередньо на рахунки закладів освіти двома траншами протягом навчального року. Це повністю усунуло будьякі корупційні ризики та бюрократичну тяганину, які раніше супроводжували процес розподілу додаткових пільгових місць чи державних субсидій.

Висновки та погляд у майбутнє

Грантова реформа вищої освіти станом на осінь 2026 року довела свою життєздатність та прогресивність. Вона зробила якісну освіту доступнішою для тисяч українців, надавши їм свободу вибору. Водночас вона оголила необхідність тонкого налаштування системи. Держава повинна не просто давати гроші, а й регулювати їхні потоки так, щоб забезпечити відбудову зруйнованої інфраструктури та не допустити освітнього пустелювання регіонів. Наступні місяці стануть вирішальними для аналізу першої сесії «грантовиків» та коригування правил гри для майбутньої вступної кампанії.