Безпека та ментальне здоров’я: з 1 жовтня в українських школах стартує масштабний проєкт «Простір стійкості» та впроваджується нова модель служби безпеки

Нова філософія безпеки: хто такий офіцер СОБ і які його функції?

Замість звичних вахтерів чи приватних охоронних структур, безпеку в українських школах відтепер забезпечуватимуть професійні правоохоронці, які пройшли ретельний відбір та спеціалізоване навчання. Посада Офіцера Служби освітньої безпеки — це не просто «людина на вході». Це фахівець із безпековим бекграундом, який інтегрований у педагогічний процес та є сполучною ланкою між закладом освіти, батьками, поліцією та громадою.

До основних обов'язків офіцерів СОБ належатимуть:

• Контроль доступу до приміщення: запобігання проникненню сторонніх осіб та пронесенню заборонених предметів за допомогою сучасних технічних засобів.
• Інформаційно-просвітницька робота: проведення занять із мінної безпеки, правил поведінки під час повітряних тривог, кібербезпеки та протидії булінгу.
• Координація дій під час надзвичайних ситуацій: забезпечення швидкої та безпанічної евакуації до укриттів.
• Медіація конфліктів: раннє виявлення ознак насильства чи психологічного тиску серед підлітків та вчасне реагування на них.

Важливо, що офіцери безпеки не виконуватимуть каральних функцій. Їхнє головне завдання — створити середовище, де дитина почувається захищеною, а батьки впевнені, що з їхніми дітьми все гаразд протягом навчального дня.

«Простір стійкості»: чому кабінети психологів відходять у минуле?

Паралельно з фізичною безпекою держава робить безпрецедентний акцент на ментальному здоров'ї. Традиційні кабінети шкільних психологів, які часто асоціювалися у дітей із формальними тестами чи проблемами з поведінкою, еволюціонували у «Простори стійкості» (Resilience Spaces).

Це спеціально спроєктовані та зоновані кімнати всередині шкіл, над дизайном та наповненням яких працювали провідні українські та європейські нейропсихологи та архітектори. Вони суттєво відрізняються від звичайних класів:

• Зона сенсорного розвантаження: м'які безкаркасні меблі, приглушене світло, тактильні панелі та аудіосистеми з природними звуками для швидкого зниження рівня тривожності під час або після повітряних тривог.
• Зона експресивного вираження: матеріали для арт-терапії, ліплення, пісочної терапії, де дитина може екологічно виплеснути накопичені емоції та страхи.
• Простір для групової взаємодії: місце для проведення тренінгів із розвитку емоційного інтелекту, навичок самодопомоги та взаємопідтримки за програмами, схваленими ВООЗ.

Психологічна служба шкіл отримала нові протоколи роботи. Тепер психолог не чекає, поки до нього звернеться учень чи вчитель. Він проводить регулярний моніторинг загального емоційного клімату в класах та організовує обов'язкові щотижневі п'ятихвилинки психологічного налаштування для всього педагогічного колективу, адже синдром професійного вигорання вчителів у 2026 році досяг критичних показників.

Масштаб фінансування та міжнародна підтримка

Реалізація такого масштабного проєкту вимагала консолідації величезних ресурсів. Фінансування здійснюється за принципом співучасті: 60% коштів виділено з державного та місцевих бюджетів у межах цільової субвенції «Безпечна школа», а 40% — це грантова допомога від ЮНІСЕФ, уряду Швейцарії та благодійних фондів США.

Станом на 30 вересня повністю укомплектовано та обладнано понад 3200 локацій. Першочергово проєкт охопив прифронтові регіони (Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Сумська, Чернігівська області), а також школи у відносно тилових областях, які прийняли найбільшу кількість внутрішньо переміщених дітей.

Які виклики стоять перед освітянами?

Попри оптимістичний старт, експерти наголошують на низці викликів, з якими доведеться зіткнутися під час впровадження ініціативи. По-перше, це дефіцит кадрів. Знайти та підготувати таку кількість кваліфікованих дитячих психологів, які готові працювати в умовах постійного стресу, було непросто. Для вирішення цієї проблеми МОН запустило серію експрес-курсів перекваліфікації для випускників гуманітарних факультетів.

По-друге, інтеграція офіцерів безпеки в шкільні колективи вимагатиме часу та взаємного притирання. Педагогам та поліцейським доведеться навчитися працювати в синергії, чітко розмежовуючи зони відповідальності та уникаючи зайвого тиску на дітей.

Проте, як зазначили у Міністерстві освіти і науки України, створення безпечного психоемоційного клімату є базовою передумовою для відновлення якісного освітнього процесу. Без почуття безпеки жодні сучасні навчальні програми чи технології не дадуть бажаного результату. Україна впевнено демонструє всьому світу, що навіть у найскладніших умовах діти та їхнє майбутнє залишаються головним пріоритетом держави.