Гранти замість «бюджету»: як нова система фінансування вищої освіти змінила вступну кампанію-2026 та чого чекати студентам

Нова філософія фінансування: як це працює в реальності

Традиційна система, коли держава виділяла фіксовану кількість безкоштовних місць під конкретні спеціальності у визначених вишах, відійшла в минуле. У вересні 2026 року всі першокурсники, які вступили на контрактну форму навчання та набрали відповідні бали на НМТ (Національному мультипредметному тесті), отримали реальні гроші від держави у вигляді річних грантів.

Гранти розділили на дві основні категорії:

• Повні гранти: повністю покривають вартість навчання в обраному закладі освіти для вступників з найвищими балами (від 190 балів з двох профільних предметів).
• Часткові (співфінансовані) гранти: покривають від 30% до 75% вартості навчання, залежно від результатів НМТ та обраної спеціальності. Решту суми доплачують самі студенти або залучені меценати.

При цьому пряме державне замовлення (100% оплата державою) збереглося лише для критично важливих для країни напрямків: оборонного сектору, медицини, енергетики, педагогіки та деяких інженерних спеціальностей. Проте навіть тут запровадили систему обов'язкового відпрацювання за розподілом після завершення навчання.

Перші підсумки вступної кампанії-2026: цифри та тенденції

За даними МОН України, опублікованими напередодні, цього року державні гранти отримали понад 65% усіх першокурсників, які навчаються за денною формою. Це дозволило суттєво розширити доступ до якісної освіти для вступників із незахищених верств населення та мешканців прифронтових регіонів, для яких діяли спеціальні коефіцієнти збільшення грантового фонду.

«Ми нарешті подолали несправедливість, коли абітурієнт із 185 балами не проходив на "бюджет" в один виш через шалений конкурс, а вступник із 140 балами навчався безкоштовно в іншому регіональному закладі лише тому, що туди виділили держзамовлення. Тепер сильні вступники самі обирають свій університет, приносячи туди державне фінансування», — зазначили у профільному міністерстві.

Такий підхід спровокував тектонічні зсуви на ринку освітніх послуг. Провідні заклади вищої освіти (ЗВО) у Києві, Львові, Харкові та Дніпрі зафіксували рекордний приплив студентів-грантників. Водночас слабші університети, які раніше виживали виключно за рахунок гарантованих державою «бюджетних місць», опинилися в умовах жорсткої фінансової кризи та змушені оперативно реорганізовувати свої програми або об'єднуватися з потужнішими гравцями.

Регіональний вимір та підтримка критичних галузей

Одним із головних ризиків реформи експерти називали можливий повний відтік мізків із регіонів до столиці чи кількох великих центрів. Для нівелювання цього ефекту у 2026 році було застосовано диференційований регіональний коефіцієнт. Грант студента, який обрав навчання у Харкові, Миколаєві, Запоріжжі чи Сумах, автоматично збільшувався на 20-30%, що дозволяло повністю покрити вартість навчання навіть за середніх балів НМТ.

Крім того, особливу роль відіграло цільове фінансування педагогів та інженерів. Цього року стипендії для студентів цих напрямків зросли втричі, а гарантоване працевлаштування за трирічним контрактом із державними або приватними підприємствами-партнерами стало обов'язковою умовою безкоштовного навчання.

Які виклики постали перед системою та студентами?

Незважаючи на загальний оптимізм, запуск системи в повному обсязі виявив низку проблем, які Міністерству освіти доводиться вирішувати «на льоту» у вересні 2026 року:

1. Проблема доплат: Частина студентів, які отримали часткові гранти (наприклад, 50%), через складну економічну ситуацію в родинах не змогли знайти кошти на доплату решти суми. Наразі уряд терміново розробляє механізм пільгових довгострокових освітніх кредитів під 1-3% річних.
2. Автономія університетів у ціноутворенні: Окремі топові виші різко підвищили вартість контрактного навчання, через що навіть «повні» державні гранти, які мають граничний ліміт фінансування, не змогли повністю покрити навчання на престижних факультетах (IT, міжнародне право). Студентам довелося доплачувати різницю самостійно.
3. Психологічний фактор: Багато абітурієнтів до останнього не розуміли, на яку суму підтримки вони можуть розраховувати, оскільки остаточний розмір гранту розраховувався автоматично в особистому кабінеті лише після верифікації всіх результатів НМТ та подачі заяв.

Що чекає на освіту далі?

Успішний старт грантової системи у 2026 році закладає фундамент для здорової конкуренції між університетами. Заклади освіти тепер змушені боротися за кожного абітурієнта не корупційними методами чи зв'язками в міністерстві, а покращенням матеріально-технічної бази, залученням практиків до викладання та створенням англомовних програм.

Для українських родин це означає появу реального вибору. Якісна освіта стає більш доступною для тих, хто дійсно прагне вчитися і демонструє високі результати, незалежно від статку батьків. Трансформація системи фінансування вищої освіти, яка завершилася цього вересня, є одним із найскладніших, але водночас найважливіших кроків на шляху інтеграції України до європейського освітнього простору.